Українська влада поступово відновлює роботу на території Херсонської області, нещодавно звільненої українською армією від російських загарбників. Працювати почали 20 прокурорів. Поліцейські заново облаштовують офіси, які, відступаючи, розграбували та замінували росіяни. У будівлі херсонського райвідділу поліції російські силовики утримували і катували місцевих мешканців, що брали участь у проукраїнських протестах чи відмовлялися співпрацювати.
Журналіст видання «Ґрати» побував у Херсоні та розповідає, як українські правоохоронці починають розслідування воєнних злочинів, скоєних впродовж окупації.
Група поліцейських у зелених жилетах розглядає понівечені дерева у Бузковому парку Херсона. До одного зі стовбурів хтось прикріпив дерев’яний хрест і табличку: «1 березня 2022 року пішли на небо бійці тероборони Херсона».
Тут у нерівному бою з росіянами загинули 17 херсонців. 1 березня російські військові, які вторглися на Херсонщину з Криму, оточили місто і почали наступ із околиць. Керівництво області заздалегідь евакуювалося з міста, й організованого опору не було. Зупинити росіян спробувала невелика група територіальної оборони, озброєна автоматами та «коктейлями Молотова». Війська, що наступали, розстріляли їх із великокаліберного кулемета і зайшли в місто.
Тіла загиблих поховав неподалік місцевий священик Сергій Чудинович. Пізніше їх перепоховали на міському цвинтарі.
Cвященик Сергій Чудинович кланяється на місці загибелі захисників Херсона, 16 листопада 2022 года. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати
«На цьому місці зараз працює слідчо-оперативна група, фахівці-вибухотехніки, криміналісти, прокурори, які обстежують територію і фіксують сліди злочину», — розповідає заступник начальник обласного управління поліції Микола Вербицький журналістам, яких привезла до Бузкового парку пресслужба МВС.
У зв’язку з подіями, що відбулися на цьому місці, поліція відкрила справу за статтею «порушення звичаїв війни». Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, вбивство військовим військового на полі бою не вважається злочином. Але, за словами Вербицького, деякі бійці херсонської тероборони офіційно не були військовослужбовцями і не мали стрілецької зброї. Тому поліцейські розслідують їхнє вбивство, як порушення правил війни.
Українські правоохоронці працюють у Херсоні з 11 листопада. За два дні до цього російська армія оголосила про відступ і перебралася на протилежний берег Дніпра. До міста зайшли українські війська, а за ними — поліцейські. Також у місто повернулося близько 20 прокурорів. За даними голови прокуратури області Володимира Калюги, щодня вони реєструють близько 70 кримінальних проваджень про воєнні злочини росіян.
Розгром в управлінні поліції
У центрі Херсона натовп оточив білий мікроавтобус із написом «Територіальний сервісний центр». МВС встановило його, щоб водії, які втратили права, могли поновити тут документи. Але люди стоять біля автобуса не для цього. Тут працює генератор, і працівники сервісного центру дозволили херсонцям заряджати телефони. З 6 листопада у місті немає ні світла, ні води.
Ізолятор райвідділку поліції, де утримували полонених, 16 листопада 2022 года. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати
Через дорогу — офіс обласного управління поліції. Під час окупації будинок зайняли російські силовики. Всередині — темно. У віконці чергового — кульові отвори та тріщини. Поряд вказівки підлеглим роздає начальник сектору моніторингу Роман Мартинов.
Разом з іншими поліцейськими він виїхав із міста у перший день вторгнення. Під час окупації служив на Кіровоградщині, а три дні тому повернувся додому.
«Зараз ми запускаємо чергову частину, намагаємося включитися в роботу. Бо та окупаційна поліція, яка тут була, все пошкодила і пограбувала», — скаржиться він.
Освітлюючи напрямок руху ліхтариком із телефона, він показує, що залишили по собі росіяни. Скло на дверях вибите, кабінети — порожні. За словами поліцейських, росіяни винесли все: від комп’ютерів до канцелярського приладдя.
Ізолятор райвідділку поліції, де утримували полонених, 16 листопада 2022 года. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати
В ізоляторі для затриманих — відсиріли стіни. На п’ятому поверсі прорвало батарею, і вода затопила приміщення.
«Тут взагалі кімната розрахована на трьох людей, а утримувалося 25, за розповідями тих, хто тут сидів. [Тут були] всі підряд. І за політичну позицію [саджали]. Якщо хтось щось знав, але нічого не говорив, чи не хотів із ними співпрацювати, їх кидали в камеру, тримали до певного часу, щоби погодилися співпрацювати», — розповідає Мартинов.
За його словами, з кожним днем збільшується потік людей, які подають заяви про воєнні злочини.
«Люди йдуть. Злочинів — маса. Злочини різні. І безвісти зниклі, і крадіжки, люди віджимали човни, машини. У мене брат був в окупації, все це мені розповідав. Помародерили вдома. Де знали, що людей немає, залазили в будинки, усе забирали», — каже поліцейський.
За інформацією заступника міністра внутрішніх справ Мері Акопян, зараз в області працюють десять слідчо-оперативних груп. Поліцейські проводять так звані «фільтраційні заходи» — допитали вже 400 людей, які, на їхню думку, могли співпрацювати з окупаційною владою. Відкрили 237 кримінальних проваджень про колабораціонізм та оголосили 85 підозр.
Під час відступу росіяни відкрили камери у місцевому СІЗО. На волі опинилися 450 арештантів. 15 із них, у тому числі троє довічно ув’язнених, залишилися жити в ізоляторі, решта — втекла. Тепер поліцейські ловлять їх і відвозять у сусідній Миколаїв. Впіймали вже близько 200, інших розшукують.
«Є такі, що самі приходять, кажуть: «Я утримувався в СІЗО, я не хочу проблем, щоб мені ще статтю повісили. Я готовий свій термін відсидіти до кінця. Приходять навіть ті, хто має довічний термін. Є свідомі. А тих, хто не свідомий, їздимо — виловлюємо», — розповідає Мартинов.
Ізолятор
Прокуратура заявляє, що виявила на звільненій території області 11 місць, де росіяни незаконно утримували нелояльних херсонців. У чотирьох із них, за даними слідства, людей катували. Одне з таких місць — ізолятор тимчасового тримання у Херсонському райуправлінні поліції. Це — двоповерхова будівля посеред житлового кварталу на околиці міста — вулиці Теплоенергетиків.
«У цьому місці окупанти утримували цивільних. Тримали за надуманими мотивами. [Наприклад], тому що їхні родичі, можливо, служили у Збройних силах України. Чи, можливо, думали, що ці люди сприяють Збройним силам України. Хапали цивільних, застосовували до них тортури», — розповідає журналістам прокурор області Володимир Калюга.
Потерпілі повідомили прокурорам, що росіяни били їх кийками, одягали протигаз і перекривали повітря, зв’язували і катували із застосуванням струму.
Затриманих утримували в камерах на першому поверсі. На другому були робочі кабінети силовиків, де, за даними слідства, іх катували.
Тут росіяни також усе розграбували перед відступом. З кабінетів зникла техніка, у багатьох — немає меблів. На одному зі столів — стос заяв, написаних від руки з текстом: «Я зобов’язуюсь сприяти ЗС РФ у проведенні спеціальної військової операції. Написано власноруч без застосування морального і фізичного впливу». Поряд — наказ управління МВС Росії в Херсонській області «Про екстрену дислокацію особового складу» — «у зв’язку з ускладненням оперативної обстановки».
Документи у райвідділку, які залишили російські поліцейські, 16 листопада 2022 года. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати
У камерах на перших поверхах — безлад: на підлозі розкидані матраци, одяг і посуд. На стінах написані лозунги: «Слава Росії! Слава Путіну! Слава Шойгу! та молитви.
В одній із камер утримувався 45-річний херсонець Максим Негров — підприємець, ветеран АТО та активіст «Європейської партії України». Прокуратура запросила його поспілкуватися із журналістами, які приїхали в ізолятор.
Росіяни викрали його 15 березня. За словами Негрова, приводом стало те, що він є учасником АТО. Він каже, що росіяни регулярно били його в камері і під час допитів, на які його час від часу водили на другий поверх.
«Вони хотіли дізнатися про зв’язки з українськими спецслужбами та розвідорганами… Моїй доньці — 15 років. Коли мене допитували, погрожували, що щось буде з нею, матір’ю та з усією родиною», — розповідає Негров.
За його словами, росіяни били всіх, хто потрапляв в ізолятор. В основному він був у камері один, але на кілька днів до нього посадили херсонця на ім’я Андрій, якого затримали за участь у проукраїнських протестах.
Максим Негров. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати
Негров провів в ізоляторі понад три тижні — його відпустили на початку квітня. Наглядачі зайшли в камеру до Негрова, натягли йому шапку на голову і посадили в машину.
«Мене вивезли на околицю міста поряд із Таврійським мікрорайоном. Сказали: рахуєш до 30, а потім знімаєш шапку», — згадує Негров.
На другий день після звільнення Херсона він знову прийшов в ізолятор.
«Я не міг сюди не приїхати. Коли ти перебуваєш у камері, у тебе багато вільного часу подумати, що робити далі. Тоді я сказав собі, що прийду сюди ще раз, коли Херсон буде звільнений», — каже він.
Прокуратура встановила вже 43 потерпілих, що утримувалися лише в цьому ізоляторі.
«Ми розуміємо, що їх буде набагато більше, коли проведемо всі слідчі дії», — прогнозує прокурор області Калюга.
Автор: Олексій Арунян; Ґрати