Воєнні злочини Росії на Херсонщині та Миколаївщині: хто і як встановлюватиме факти убивств, катувань та зґвалтувань
Хто і як документуватиме воєнні злочини російської армії на звільнених з-під окупації територіях українського півдня? Про це на брифінгу в Одесі 14 листопада розповів Генеральний прокурор України Андрій Костін.
До розслідування воєнних злочинів, скоєних під час російської окупації Херсонської області, запросять експертів із Нідерландів, повідомив Генеральний прокурор України Андрій Костін.
«Зараз в Україні працює понад 40 наших колег із цієї держави. До роботи «в полі» вони залучені за сприяння Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС). Частина перебуває в Харківській області. Будемо вести переговори про допомогу нашим прокурорам з розслідуванням у Херсонській», – сказав Костін.
За словами генпрокурора, про мобільні групи експертів Україна також домовлятиметься з Польщею, Словаччиною, Іспанією.
На звільнених від російської окупації українських територіях роботи по фіксації воєнних злочинів вистачає і українським прокурорам, й іноземним експертам. Весною це довів досвід Київщини. Нещодавно – Ізюму.
В місцях масових захоронень в деокупованих районах проводять ексгумацію, ідентифікацію загиблих, встановлюють точні причини смерті. Як повідомив генпрокурор, «першою на допомогу Україні в цьому страшному питанні, болючому, але необхідному для встановлення справедливості прийшла Франція».
У місцях скоєння російськими військовослужбовцями наймасовіших воєнних злочинів у Київській області працювали французькі криміналісти, експерти-балісти, хіміки. З собою привезли мобільну ДНК-лабораторію. Нині вона використовується у Харківської області (на Харківщині близько 1% території залишається під російською окупацією – ред.)
«Вдячні, що французькі експерти за власної ініціативи долучились до огляду загиблих з евакуаційної колони, розстріляної росіянами поблизу Куп’янська. Жертвами атаки півтора місяці тому стали 26 людей, серед них вагітна жінка та 13 дітей», – сказав Андрій Костін.
За даними СБУ, це сталося наприкінці вересня в «сірій зоні» між окупованим Сватовим на Луганщині та Куп’янськом.
Як повідомляв тоді виконувач обов’язків голови СБУ Василь Малюк, наприкінці вересня російській військові «із стрілецької зброї майже впритул розстріляли шість стареньких легковиків та одну вантажівку «ГАЗель».
На Херсонщині зараз 10 груп, а буде 30-ть
Станом на сьогодні значна частина Херсонської області залишається під російською окупацією. На звільнених територіях працюють 10 мобільних груп з документування воєнних злочинів.
У відрядження їдуть добровольці-прокурори з інших регіонів
«На цьому тижні їх побільшає до 30-ти. У відрядження їдуть добровольці-прокурори з інших регіонів. Поки що повноцінній роботі заважає складна безпекова ситуація та широкомасштабне мінування регіону», – зазначив генеральний прокурор України.
Також Андрій Костін повідомив про 16 базових кримінальних проваджень як за окремими видами злочинів, так і за територією на Херсонщині, де вони були скоєні.
Переважно мовиться про об’єднані територіальні громади Бериславського та Херсонського районів. Саме до цих так званих «магістральних» справ додаватимуться нові факти.
Також генпрокурор України зауважив:
– Міжнародні партнери часто запитують, чому так багато справ ми передаєм до суду за відсутності підозрюваного? Я їм відповідаю: є потерпілі, щодо яких відбувалися воєнні злочини. Ідентифіковані ті, хто злочини скоїв. Не можна чекати, що колись знайдемо (або ні) цих осіб. З рішенням суду потерпілі усвідомлять, що злочинці отримали покарання.
Нині нашим завданням є ретельно відпрацювати кожен метр звільненої території Херсонської області, міста Херсон. Задокументувати воєнні злочини, надати їм належну правову оцінку. Колаборанти, зрадники, в тому числі ті, хто організовував псевдореферендуми, ґвалтівники та вбивці – по всіх категоріях має бути проведено незалежне розслідування.
Наприкінці жовтня МВС України повідомило, що правоохоронці на той час зафіксували майже 40 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військовими на території України. Зокрема і злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
Станом на 13 листопада Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Люди гинули без ліків та їжі, їх ховали у дворах». Як Миколаївщина переживала російську окупацію
Минулого тижня українська влада оголосила про деокупацію майже всієї території Миколаївської області. За даними військової адміністрації області, після окупації в населених пунктах багато замінувань, а жителі потребують гуманітарної допомоги.
Голова Шевченківської територіальної громади Олег Пилипенко розповів більш детально проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що відбувалося з населеними пунктами під час окупації та після звільнення. Він зазначив, що зруйнована майже вся інфраструктура, а деякі села тепер взагалі безлюдні.
«Жодного вцілілого будинку»
Шевченківська громада Миколаївської області налічує 21 населений пункт, розташованих між Херсоном і Миколаєвом, фактично посередині.
За словами Пилипенка, 70% своїх атак на Миколаїв російська армія проводила саме через цю громаду. І весь цей час через ці населені пункти проходила лінія фронту.
Пилипенко розповів, що частина населених пунктів перебували в окупації до вересня, а 10 листопада відбулась повна деокупація Шевченківської громади.
– Росіяни дуже швидко тікали, але вони встигли знищити трансформаторні підстанції, залишити людей без варіантів відновлення електропостачання. В одному із сіл перебитий газопровід, тому інші населенні пункти не отримують газопостачання.
У нас в 5 населених пунктах немає жодної людини і вони фактично припинили існувати
– Найбільше постраждали населені пункти, які були на лінії зіткнення, тобто там, де зараз немає людей.
У нас у 5 населених пунктах немає жодної людини, і вони фактично припинили існувати, тому що вони знищені до фундаменту. Там немає жодного вцілілого будинку, немає жодного вцілілого об’єкта інфраструктури, тобто це: і заклади освіти, і заклади культури, і дитячі садочки, і адмінбудівлі. Ну, і також немає вцілілих стовпів ліній електропередач, трансформаторних підстанцій…
Пилипенко зізнається, що зараз дуже важко спрогнозувати, наскільки швидко вдасться відновити всю інфраструктуру.
«Згоріли вщент»
Голова громади зазначив, що деякі населені пункти були обстріляні забороненими фосфорними боєприпасами.
– Фактично вони вигоріли вщент. Тобто у людей навіть немає варіантів забрати речі зі своїх будівель. Це дуже емоційно складно пережити, бо люди вже сьогодні почали повертатися в ці населені пункти в надії побачити вцілілі свої будинки. Те, що вони там бачать це звичайно що дуже складно пережити.
Я проїхав по всіх населених пунктах, які були деокуповані, та які знаходилися на лінії зіткнення і там де 8 місяців точилися запеклі бої. Одночасно емоції і позитивні від того, що ми змогли побачити, обійняти тих людей, які були в окупації. Разом із тим дуже великий біль і смуток від того, що я побачив у тих населених пунктах, які фактично знищені.
«Прилітало по цвинтарях»
Жителі тих населених пунктів, які зараз повністю знищені, переважно повиїжджали, каже Пилипенко.
– Люди виїхали, тому що інакше були б смертельні випадки. Але все ж загиблі серед цивільного населення у нас були. Тобто люди гинули, їх ховали. Зараз буде складна процедура, тому що вона поки що повністю не відпрацьована – це ексгумація людини, тому що їх ховали у дворах і потім встановлення факту смерті конкретної людини, відповідні служби будуть цим займатися, потім поховання вже на кладовищах.
– Частина цвинтарів також знаходиться у складному стані, тому що по них були прильоти і ствольної артилерії, і систем залпового вогню, тому дерев’яні хрести вигоріли і багато пам’ятників розбиті. Тобто буде потім ще процедура встановлення того, хто де похований.
Голова Шевченківської громади повідомив, що багато з тих, кого доводилося ховати у дворах під час окупації – літні люди.
– Помирали, бо не було доступу до ліків, не було можливості нормально харчуватися. Магазини не завжди могли забезпечити продукцією і у людей не завжди були кошти купити.
За словами Пилипенко, окупаційна влада виплачувала жителям по 10 тисяч російських рублів на людину, але робили це до серпня, потім виплати припинилися.
В серпні людям, у кого були діти шкільного віку видали по 30 тис. рублів і змушували навчатися за російською програмою. Зараз повертаємося до нормального навчання.
«Голі, босі та веселі»
За оцінками голови громади, відновити пошкоджене електропостачання у селах вдасться не раніше, ніж через місяць.
– По газопостачанню – в один населений пункт газ поступає, треба шукати де був перебитий газопровід, тоді в інших населених пунктах також можна буде відновити газопостачання
На сьогодні дуже велика буде проблема – це з забезпеченням дровами, тому що ми на даний час забезпечуємо дровами ту територію, яка у нас була під нашим контролем і фактично від сьогодні у нас з’явилося ще 6 населених пунктів і треба буде вирішувати це питання. Люди не будуть кинуті.
Єдине, з чим є певна проблема – з логістикою, тому що все заміноване. Потрібний безпечний шлях для вантажівок, і потім ми зможемо забезпечувати людей дровами.
Пилипенко зазначив, що зараз по звільнених населених пунктах розвозять генератори, завдяки чому можна буде запускати водонапірні вежі.
– Поки не запрацює на повну силу житлово-комунальне підприємство на тій території, тому що персонал евакуйований, а техніка – все вкрали.
І ми просто зараз такі голі, босі, але веселі. Аналогічна ситуація спостерігається в медичній сфері – медобладнання з амбулаторії вивезли окупанти.
Плануємо у селі Центральне розгорнути мобільний госпіталь, щоб люди могли пройти певне обстеження, кому це потрібно. Сьогодні ми евакуювали із деяких населених пунктів тих людей, які знаходяться в складному стані, вони вже лежачі були фактично, і їм потрібна була медична допомога у спеціалізованих закладах. Ми цих людей вивезли.
«Не давали вивозити дітей із окупації»
Голова громади каже, що на деокупованих територіях залишається багато дітей.
– Батькам не дали можливість виїхати з дітьми, їх тримали фактично як живий щит. Був стрімкий відступ, навіть сказав би, втеча росіян, це дозволило обійтися без серйозних руйнувань і жертв, тоді коли б вони відходили і гатили б по населених пунктах.
Пилипенко стверджує, що після себе росіяни лишили велику кількість боєприпасів.
– Я звертав увагу на те, що в лісосмугах, де є ворожі окопи, ворожі бліндажі, лежить боєкомплект – прямо ящиками лежать гранатомети та інше.
Особливо часто такий великий цинізм є в тому, що гранати, міни, протипіхотні міни, розтяжки і так далі – це все ув’язують з дитячими іграшками. Це просто, скажімо так, вже реально складна ситуація. Але я думаю, що ми зараз спільними зусиллями зі Збройними силами це все поборемо.
Автор: Ірина Назарчук; Радіо Свобода
