Як хапуги наживались на деревині для фортифікацій на Харківщині: деталі схематозу
Втрати від реалізації схеми з придбання деревини для фортифікаційних споруд на Харківщині через сумнівні фірми могли коштувати державному бюджету близько 150-ти мільйонів гривень.
Розслідувачі з ХАЦ знайшли докази того, що деревину фірми-постачальники купували у двох лісгоспів на Харківщині, що мало би зменшити вартість витрат на логістику у рази. Середня ціна за кубічний метр деревини 5500 гривень, яку у Харківській обласній військовій адміністрації називають ринковою, виглядає вдвічі вищою за середню ціну продажу кругляка в місцевих лісгоспах.
Початок історії
Нагадаємо, голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець для колонки в “Українській правді” зазначила, що департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОВА укладав прямі договори на постачання деревини для укріплень із п’ятьма фірмами з ознаками фіктивності.
На загальнгу суму понад 360 млн гривень чиновники ХОВА уклали договори на деревину (71 619,7 кубометрів), інформація щодо якої засекречена, із ФОП Чаус І. О., ТОВ “Герц індустрія”, ТОВ “Сатисбуд”, ТОВ “АТТ БУД” та ТОВ “Деревообробне підприємство “Восход”.
“Власники цих фірм не нагадують успішних бізнесменів: мають відкриті судові справи, від крадіжок віскі до домашнього насилля над чоловіком і матір’ю, дехто з них позбавлений батьківських прав та має виконавчі провадження за кредити в банках. Ще одна цікава деталь – схоже, ці бенефіціари навіть не здогадуються, що вони мільйонери. Адже продовжують працювати позмінно “на полях” та заводах”, – повідомила Мартина Богуславець.
ХАЦ також встановив, що всі ці компанії пов’язані між собою.
Однак після перших публікацій та пояснень представників ХОВА залишались питання без відповідей. Зокрема, чи мали необхідну деревину харківські лісгоспи та основне, а де саме купували ліс для фортифікацій “улюблені постачальники” Харківської ОВА?
Бо керівництво ХОВА запевняло, що така вартість кубометра деревини через логістику: місцеві лісгоспи не готові були забезпечити необхідний обсяг лісу-кругляка, тому приватним компаніям доводиться везти її з інших областей України – доставка начебто дуже збільшує вартість деревини.
Тепер ми знайшли відповідь на це питання.
Звідки деревина та як працює схема
Компанія “Герц Індустрія” – одна з найбільших постачальників деревини для фортифікацій на Харківщині. Вона отримала підрядів на 135 млн грн.
Виявлється, ця фірма привозила на фортифікації деревину, яку відвантажували в Ізюмському та Вовчанському лісгоспах Харківської області. Це вдалось дізнатись з ухвал суду та за допомогою онлайн-перевірки за номером бирки на сайті Державного агентства лісових ресурсів України.
Із 18 бирок, що не були зашифровані в судовому реєстрі, тринадцять – це деревина Ізюмського лісового господарства, чотири – Вовчанського лісового господарства, а ще одна – Філія Гадяцьке лісове господарство ДП “Ліси України (Полтавська область).
Ось приклад перевірки легальності деревини однієї з бирок, яку правоохоронці вилучили якраз на харківських фортифікаціях.
А ось і Вовчанський лісгосп.
Так, це лише окремі бірки по цій справі і лише одна фірма-постачальник. Але ми знаємо, що чотири з п’яти фірм, зокрема “Герц Індустрія”, міцно пов’язані між собою. По суті, це може бути один “синдикат”, створений для заробітку на махінаціях із деревиною.
Проте чиновники ХОВА запевняли, що в харківських лісгоспах був дефіцит деревини, а представники компаній говорили, що їм доводилось возити ліс зі всієї України. Їхні слова поки не підтверджуються.
Як працювала схема, завісу привідкрили правоохоронці в іншому кримінальному провадженні, про яке раніше згадував ХАЦ. За інформацією слідства, кілька підприємств, підконтрольних одній групі осіб, купували деревину у державних підприємств. Наприклад, у ДП “Ізюмське лісове господарство” за ціною 970 грн за кубічний метр деревини хвойних порід (сосна) діаметром 15-19 см довжиною 3-4 м, а продавали в рази дорожче.
“Після чого вказані вище підприємства здійснюють безтоварні операції з продажу деревини зазначеним вище підприємствам, які їм підконтрольні та по фіктивним ТТН нібито транспортують продукцію до Дніпропетровської області, однак фактично постачають продукцію зі складів лісових господарств до Департаменту за прямими договорами за ціною 4100 грн м3 хвойних порід (сосна), діаметром 15-19 см, довжиною 3-4 м. Так, за період з січня по березень 2024 року Департамент здійснив закупівлю деревини у приватних підприємств, які підконтрольні невстановленій групі осіб, та які причетні до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, на загальну суму близько 170 млн. грн.”, – йдеться у судовій ухвалі.
Але і це ще не все в цій історії.
Несплата податків та привласнення майна
Детективи БЕБ вилучали бирки у справі щодо умисної несплати податків (ч. 3 ст. 212 КК України) та привласненны, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК України). А щодо податків є ще один цікавий момент, про який не зазначали спочатку. За даними Мартини Богуславець, ці фірми ухилились від сплати ПДВ, якого не було в договорах з Харківською ОВА на поставку деревини.
Керівниця антикорупційного центру “Межа” зазначає, що фірми зобов’язані реєструватися як платники ПДВ після перевищення ліміту операцій в один млн грн (відповідно до п.181.1 статті 181 ПКУ). Але “компанії-улюбленці” Харківської ОВА цього не робили, що призвело до недоотримання бюджетом надходжень. Зокрема, ухилялась від сплати податків відома “Герц Індустрія”.
“Ми проаналізували проплати ТОВці на суму майже 55 млн грн і виявили як мінімум 10 млн грн розчинених у повітрі податків. Чому? Тому що, по-перше ПДВ не передбачили договором, по-друге.ю ТОВка не зареєстрована як платник ПДВ. Хоча, зважаючи на обсяги поставок, мала б це зробити. Свідчення цього – низка договорів. Приклад – договір на 4,7 млн грн із “нульовим ПДВ”. Аналогічні договори з лісгоспами, “один в один” за текстом, були з ПДВ. У департаменті при підписанні договору бачили, на що йшли, дозволяючи фірмам отримувати додаткові 20%, які мали бути податками”, – зазначає Богуславець.
Нереєстрація платниками ПДВ дозволяє фірмам не реєструвати і податкові накладні, а тим самим – приховувати ланцюг надходження товару, а отже – походження деревини. Зокрема, за такою схемою можна було реалізовувати необліковану деревину лісгоспів.
У даному випадку мова може йти про несплату ПДВ на суму понад 70 млн грн.
Різниця між цінами лісгоспів, які продавали департаменту ХОВА деревину для фортифікацій, стає ще більш відчутною на додаткові 20 відсотків.
З ухвали суду про несплату податків та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем стало відомо, що деревина яка надійшла на адресу Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації від ТОВ «Герц Індустрія» використовувалась при виконанні договорів з будівництва фортифікаційних споруд укладених з рядом Товариств, зокрема, ТОВ «Проектний Альянс», ПАТ «Трест Житлобуд -1», ТДВ «Житлобуд-2».
Проведеним оглядом об`єктів встановлено неякісне їх виконання, у зв`язку з наявними пошкодженнями їх складових (засипані траншеї, підвалені конструкції, наявність тріщин та отворів, тощо). Територіальною громадою на баланс споруди прийняті не були у зв`язку з неякісним та неповним виконанням робіт, а також невідповідності технічній документації
Робота лісгоспів
Неодноразово представники ХОВА та фірм-постачальників зазначали, що треба було привезти великий об’єм деревини в короткий термін. Саме тому залучили приватників, адже нібито харківські лісгоспи не мали таких обсягів.
Проте Харківська ОВА, попри обіцянку заступника начальника ХОВА Михайла Харнама, не змогла назвати лісгоспи, які відмовились надати деревину для будівництва фортифікацій. Відповідний запит ХАЦ зробив одразу після пресконференції начальника ХОВА Олега Синєгубова та його заступника Михайла Харнама, на якій останній повідомив журналістам, що лісництва відмовили їм у необхідній кількості деревини.
В офіційній відповіді ХОВА ухилилася від конкретики і перерахувала лісгоспи, до яких зверталися із запитом про деревину винятково (!) електронною поштою. Інших спроб комунікації щодо деревини для фортифікацій із лісгоспами не було.
“Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОВА були надіслані запити до лісгоспів області та інших регіонів, до місцевої філії ДП “Ліси України”. Відмов або позитивних відповідей не було надано, оперативну потребу в необхідній кількості деревини жодне з підприємств лісового господарства задовольнити не змогло”, – йдеться у відповіді на запит.
У той же час очільник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець зазначав, що підприємство, яке він очолює, здатне повністю забезпечити деревиною будівництво фортифікацій в Україні. Це він повідомив уже після скандалу з будівництвом фортифікацій на Харківщині.
“Оборона держави — наш пріоритет. Підприємство першочергово виконувало і виконує всі без виключення оборонні замовлення. Ми — найбільша державна компанія. Якщо в цьому буде потреба, «Ліси України» готові до значного збільшення обсягів поставок. Умови передачі деревини для фортифікацій визначають Міністерство оборони України, ОВА, військові підрозділи. Тендери, прямі договори, будь-які інші механізми. Замовникам немає необхідності звертатися до посередників — ми знайдемо обсяги, організуємо поставку. Про яку б точку на карті України не йшлося”, – підкреслив Болоховець.
Наприкінці 2023 року і на початку 2024-го Харківщина вважалася еталонним регіоном у відбудові фортифікаційних споруд. Так сказав президент. Володимир Зеленський “рекламував” нашу оборону на підсумковій річній пресконференції і рекомендував будувати так, як у Харківській області. Тоді президент не акцентував, про яку лінію оборони говорить – першу, другу чи третю. Він це говорив після особистого інспекції українсько-російського кордону. Коли 10 травня росіяни прорвали оборону на Харківщині у кількох місцях, відповідальність за першу та другу лінії оборони переклали на військових, а третя, до якої не дійшли окупанти, – на ХОВА.
Через місяць після початку російського котрнаступу на Харківщину “Слідство.інфо” пише про те, що військовим заборонили коментувати фортифікації на Харківщині, хоча неофіційно бійці критикують якість укріплень.
“Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже х*рові, прям дуже — доводиться облаштовувати все заново”, — розповідає один із бійців, з яким поговорили журналісти.
Продовження роботи схеми
Проте журналістські викриття, кримінальні провадження та позиція представників лісгоспів про наявність деревини не зупиняють чиновників ХОВА. Харківська обласна військова адміністрація продовжує купувати деревину для фортифікацій у фірм, що мають ознаки фіктивності, пов’язані між собою, ухиляються від сплати ПДВ і купують ліс-кругляк у місцевих лісництвах із шаленими переплатами.
З ТОВ “Деревообробне підприємство “Восход” уклали 9 договорів протягом 10-22 травня на поставку 165,953 куб. м деревини на 1,35 млн грн (середня вартість 1 куб. м – 8105 грн).
З ТОВ “Сатисбуд” уклали 6 договорів протягом 13-23 травня на поставку 1730,59 куб. м деревини на 9,16 млн грн (середня вартість 1 куб. м – 5294,5 грн).
З ТОВ “АТТ-буд” укладено договір 23 травня на поставку 50 куб. м деревини на 280,5 тис. грн (вартість 1 куб. м – 5610 грн).
Також два договори від 24 травня на поставку 440 куб. м деревини на 2,28 млн грн (середня вартість 1 куб. м – 5181,8 грн) уклали з ще одними приватниками ТОВ “Логістік Оптімал”.
У системі “Prozorro” нові угоди починають з’являтись у червні (травневі договори, вже після резонансу щодо цих фірм).
Проте ми віднайшли й поодинокі угоди ХОВА з лісгоспами: по 2214 та по 2700 гривень за кубічний метр деревини з урахуванням ПДВ (Філія “Чугуєво-Бабчанське лісове господарство” ДП “Ліси України”). Як бачите, різниця вражає.
Таким чином, десятки мільйонів бюджетних коштів, які б могли бути використані на придбання тисяч fpv-дронів, залишаються на рахунках фірм-прокладок із засновниками, які виглядають як підставні.
Автори: Євген Лісічкін, Павло Новик
Джерело: Харківський Антикорупційний Центр
Ця стаття була представлена “Харківським антикорупційним центром” у рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Tweet