Білорусь може бути причетною до депортації українських дітей з окупованих територій. Київ почав рослідування цього злочину. Про таке заявив генеральний прокурор Андрій Костін. Раніше білоруська опозиція зафіксувала чисельні факти переміщення маленьких українців на територію Білорусі. Білоруська влада прикривається так званим оздоровленням малечі. Скільки саме українських дітей стали заручниками Лукашенка — у матеріалі RFI.
Деталі кримінального провадження
Офіс генпрокурора розпочав кримінальне провадження за фактом депортації понад 19 тисяч українських дітей. Вивозила їх з окупованих територій України Росія. Дітей, зокрема, незаконно перемістили із наступних регіонів:
? Донеччини;
? Луганщини;
? Запоріжжя;
? Харківщини;
? Херсонщини.
Географія розміщення українських дітей, незаконно переміщених з України, дуже широка. Якщо раніше переважно це були Москва та Московський регіон, то зараз маленьких українців знаходять і в таких віддалених місцях, як Ханти-Мансійський автономний округ.
Та не лише Росія — Білорусь так само причетна до депортації українських дітей.
«Факт та обставини вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до так званих “оздоровчих таборів” на території Білорусі наразі досліджуються у зазначеному кримінальному провадженні», – заявив генпрокурор.
Скільки дітей депортовано з України до Білорусі
Точну цифру незаконно вивезених українських дітей назвати ніхто не може. Однак є певні цифри, на які можна орієнтуватись. Зокрема, Національне інформаційне бюро при Мінінтеграції повідомляє про більше 19-ти тисяч депортованих дітей. Але це лише ті факти, про які достеменно відомо. У Росії ж свавільно розкидуються цифрами — вірити їм чи ні, наразі неможливо сказати.
До Білорусі вивезли більше двох тисяч дітей віком від 6 до 15 років, розповів RFI білоруський опозиціонер і керівник Народного антикризового управління Павло Латушко. Він разом із колегами досліджує тему незаконного переміщення українських дітей і представив попередній звіт щодо цього:
— Ми аналізували 2022 і 2023 роки. Згідно з тими даними, які нам вдалось зібрати, протягом минулого року незаконно на територію Білорусі перемістили від 1150 до 1500 українських дітей. Протягом цього року (включно з травнем) ми можемо говорити про 1000 депортованих дітей. Ми знаємо їхнє місцерозташування.
Йдеться про чотири таких заклади. Головним «розподільником» українських дітей є табір «Дубрава» в Мінській області, він функціонує при державній компанії «Білоруськалій» (у січні 2023 року Україна запровадила санкції проти цієї фірми, — ред.). Також українських дітей розміщають у санаторіях «Острошицький городок» у Мінській області та «Золоті піски» у Гомельській області. Четвертий табір, який нам вдалось встановити під збору інформації, — це «Зубреня» в Мінській області. Ми фокусуємось передусім на депортації дітей-сиріт та дітей із неблагополучних сімей.
— Яка роль Лукашенка у цьому процесі? Як загалом організовано все — хто і як ухвалює рішення щодо переміщення дітей на територію Білорусі?
— Нам вдалось дуже чітко встановити систему ухвалення рішення про фінансування та переміщення українських дітей. Усе це здійснюється в рамках союзної держави Росії та Білорусі. Лукашенко є очільником Вищої державної ради союзної держави, до якої входить Путін, прем’єр-міністри двох країн, спікери парламентів.
Так що фактично Лукашенко — маленький бос Путіна у цьому утворенні. У союзній державі є свій уряд, який очолює прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін. Також є держсекретар Дмитро Мезенцев, який був послом Росії у Білорусі. Лукашенко як голова Вищої державної ради союзної держави підписує резолюції — у нас є номери та дати — про виділення коштів на переміщення українських дітей з окупованих територій до Білорусі та РФ.
Злочини Росії проти українських дітей як частина путінського плану геноциду українців
Також ми володіємо інформацією про виділені на це суми. Далі Мішустін підписує відповідну постанову уряду союзної держави, якою затверджується відповідна програма. Після того вже держсекретар союзної держави Мезенцев реалізує її. У нас є публічні підтвердження та документи, які ми не оприлюднюємо, бо вони будуть передані українській прокуратурі та прокурору в Гаагу. Там є вся інформація щодо депортації дітей — хто вони, їхня кількість.
— Про що саме йдеться — про депортацію та утримання дітей на території Білорусі чи виключно «оздоровлення» і повернення назад до Росії?
— Ми маємо інформацію про незаконне переміщення дітей з Росії, з Ростова-на-Дону на територію Білорусі і з подальшим їхнім поверненням на територію РФ. Ми, на жаль, поки не маємо можливості встановити, чи залишився хтось з українських дітей у Білорусі. Водночас ми знаємо, що за останній рік Лукашенко масово надавав білоруське громадянство українцям.
Ми можемо лише гадати, що серед них були діти-сироти. Водночас у нас є зафіксовані публічні заяви керівництва Мінської обласної організації профспілок, які говорять про те, що планують дати освіту українським сиротам, а потім їм запропонують їм роботу на державному підприємстві «Білоруськалій». Тобто фактично вони заявляють, що будуть залишати дітей, яким від 6 і до 15 років, на території Білорусі. І будуть їх використовувати як робочу силу.
— Чи здійснюється на незаконно вивезених українських дітей певний тиск? Чи є ідеологічний вплив на так званому оздоровленні?
— Так, над цими дітьми здійснюється ідеологічна обробка. У нас є свідчення, що цим дітям розповідають, що Байден та Зеленський мають бути знищеними, що Україна має об’єднатись з Росією та Білоруссю в єдину державу тощо.
Тобто чітко проходить лінія антиукраїнської освіти цих дітей. У табори, де перебувають українці, приїжджають представники так званих парамілітарних (напіввійськових, — ред.) молодіжних організацій, які навчають дітей, у тому числі, користуванню зброєю і також проводять додаткову ідеологічну обробку. У нас також є дані, що приїжджають члени організації «Нічні вовки» (кремлівський байкерський клуб, — ред.).
— Хто безпосередньо займається вивезенням маленьких українців?
— Ми встановили, що вивозом українських дітей займаються дві установи. Перша — це російська організація «Дельфін», яка діє на Донбасі. Її очолює така собі Ольга Волкова. Друга організація — Білоруський благодійний фонд паралімпійця Олексія Талая. Він є головою Паралімпійського комітету Білорусі і дуже близький до Лукашенка. І Талай не приховує, що вивозить дітей за повної згоди самопроголошеного очільника країни.
До слова, сам Олексій Талай у своєму телеграм-каналі заявив, що продовжуватиме незаконно возити дітей із окупованих українських територій, бо, цитата, «ніяка Гаага не завадить нам займатись благодійністю, продовжувати допомагати дітям Донбасу».
Рішення ПАРЄ щодо Лукашенка
Депортація українських дітей з окупованих територій до РФ — це геноцид. Саме так у своїй резолюції члени Парламентської асамблеї Ради Європи 27 квітня 2023 року назвали незаконне переміщення маленьких українців. І це вперше загалом згадується термін «геноцид» відносно дій Росії. У тексті резолюції зазначається, що примусова депортація є ознакою геноциду згідно з міжнародним правом, тож усі випадки мають бути розслідувані, а всі причетні мають нести відповідальність. Але не тільки це важливе у документі: окремою правкою внесли важливу деталь — Парламентська асамблея Ради Європи підтримала визнання Лукашенка причетним до депортації українців.
Попри те, що документи ПАРЄ носять рекомендаційний характер, ухвалення подібної резолюції має велике значення в історії депортації українських дітей, певен Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини:
— Це політична оцінка ситуації з закликом до партнерів враховувати описані нюанси у своїй роботі і контактах з відповідними державами, представниками держав, які зазначаються в цих документах. Цей документ створює політичне підґрунтя для того, щоб дати юридичну кваліфікацію явищу, яке називається «депортація, примусове вивезення» українських дітей.
І те, що Росія називає «порятунком, гуманітарною місією», по факту визначається зовсім іншою кваліфікацією в термінології міжнародного гуманітарного права і в термінології міжнародного права в галузі прав людини, яким оперує безпосередньо Рада Європи. І наслідком цього може і має бути відповідне порушення кримінальних процесів. Їх можуть порушити або Міжнародний кримінальний суд, який вже здійснює розслідування за цим фактом, а також національні правоохоронні органи.
Дмитро Соловйов, член Правозахисної групи «Вясна», заявляє, що своєю резолюцією ПАРЄ назвала речі справжніми іменами — і це початок шляху на перетворенні Білорусі:
— Дуже добре, що ухвалений цей документ. Ця резолюція сприятиме більшому розумінню ситуації у Білорусі, яка зараз відбувається. Також це допоможе західним країнам випрацювати стратегію, спрямовану на відновлення демократії у Білорусі. Коли вже визначені такі речі, як співучасть у депортації дітей, таких важких злочинах, думаю, що зворотного шляху у цього режиму уже нема. І далі треба ухвалювати конкретні речі — зупинити торгівлю з Мінськом, називати речі своїми іменами і ніяких контактів з бандитами та злочинцями.
Покарання для Лукашенка: чи буде ордер МКС на арешт?
Лукашенко — єдиний реальний союзник Росії у війні проти України, який поки що уникає всіх форм покарання. І питання, яке виникає, яким чином притягнути його до відповідальності за вчинені злочини, зокрема, депортацію українських дітей.
Павліченко наголошує на тому, що дуже важливо зібрати конкретні докази причетності самопроголошеного очільника Білорусі до незаконного вивезення дітвори з України:
— Якщо в юридичному порядку буде доведено факт причетності Лукашенка до процесу депортації дітей, то він так само (як Путін, — ред.) зможе отримати ордер Міжнародного кримінального суду на арешт. Треба буде чітко підтвердити всі ці стверджувальні факти про перевезення дітей. Мають бути підтвердження того, що вони були вивезені з території України, та конкретної мети, з якою вони переміщались.
Бо не кожен факт перевезення становить факт злочину. Треба теж обережно до цього ставитись. МКС видав ордер на арешт Путіна, бо був вчинений воєнний злочин, а саме оголошено процедуру переведення в російське громадянство українських дітей, вивезених з українських територій. Тобто те, чого категорично робити не можна. А факт перевезення дітей, наприклад, до оздоровчих таборів чи на якесь лікування, надання гуманітарної підтримки не може розцінюватися однозначно як вчинення воєнного злочину. Тому тут треба ретельно вивчати всі обставини — і в межах кримінального провадження Офісу генпрокурора це може бути зроблено.
Соловйов же наголошує: ордер на арешт Лукашенка мав би бути виданим багато років тому, тоді б унеможливились усі ті речі, які є зараз:
— Дозвіл на арешт Лукашенка мав бути виданий ще в 1996 році, коли він захопив владу. З тих пір не було ніяких вільних виборів, а коїлись страшні речі. У 1999 році почали зникати відомі політики, громадські діячі, зокрема, керівник ЦВК Віктор Гончар, який відмовився підписувати сфальшовані результати референдуму 1996 року, екс-міністр МВС Юрій Захаренко, який відмовився виконувати злочинні накази, журналіст Завадський у 2000-му. А далі ситуація була гіршою й гіршою. Зараз репресії, країна схожа на концентраційний табір.
Те, що відбувається зараз у Білорусі, її сателітність із Кремлем, має також враховуватись при розслідуванні злочинів Лукашенка, зокрема, незаконного переміщення українських дітей — заявляє Павліченко:
— Білорусь не є на сьогоднішній день настільки самостійним суб’єктом, який вирішує, приймати їм українських дітей чи надавати дозвіл на розміщення тактичної ядерної зброї, чи приймати російські літаки на своїх аеродромах. Це все свідчення загальної картини залежності Білорусі. І тому, думаю, що навіть розслідування цієї справи (депортації українських дітей, — ред.) має проводитися з врахуванням оцих обставин. Це не знімає відповідальності з білоруської сторони і не є пом’якшувальним фактором, але це має так само враховуватися.
Соловйов же наголошує: Мінськ має відчути усі наслідки санкцій, які однозначно мають бути дуже жорсткими:
— Лукашисти допомагають росіянам нападати на Україну. Я вважаю, що мають бути застосовані більш жорсткі санкції і має бути такий самий механізм, як з Росією — конфісковані білоруські ресурси мають бути направлені на відбудову України.
Одне з найважливіших питань — не допустити зняття санкцій з білоруського калію і, зокрема, підприємства «Білоруськалій», яке напряму причетне до депортації українських дітей до Білорусі. За пом’якшення обмежень виступають Нідерланди, Бельгія, Франція та Португалія. Остання відіграє ключову роль, підкреслює Павло Латушко:
— Зараз Португалія активно лобіює зняття санкцій на поставку калійних добрив на європейський та світовий ринок. Ми встановили, що «Білоруськалій» як другий після союзної держави спонсор вивезення український дітей причетна до цих незаконних дій. Також Португалія лобіює зняття санкцій ЄС з гендиректора цієї білоруської держпідприємства Івана Головатого. Ми вважаємо це недопустимим.
Тим часом постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садось наголосив, що Варшава не погодиться на послаблення санкцій проти Білорусі. Також він проінформував послів інших 26 країн Євросоюзу про причетність Лукашенка до депортації українських дітей. Польща закликає ввести санкції проти режиму самопроголошеного очільника Білорусі за ці дії.
Джерело: RFI