На Луганщині міліціонери затримано покидька, котрий згвалтував свого восьмирічного пасинка

Погожого жовтневого дня до однієї з сільрад Сватівського району прибігла молода жінка, яка повідомила, що її восьмирічного сина зґвалтував п’яний співмешканець. Шокована мати благала голову терміново зв’язатися з міліцією, аби якомога швидше затримати маніяка. Проте у чиновника ця страшна звістка не викликала жодної емоції. У відповідь він їй порекомендував заспокоїтися і самій з’їздити до райцентру, піти до чергової частини органу внутрішніх справ, де і зробити відповідну заяву. Таке бездушне ставлення представника влади охолодило жінку – вона вирішила змиритися з бідою і нікуди не звертатися. 

Важко сказати, чи заворушилася совість в душі у бюрократа або він пригадав про відповідальність перед законом, але за п’ять днів після візиту 25-річної Оксани, яка просила допомоги, голова селищної ради все-таки відважився поділитися жахливою новиною з колегами зі Сватівської районної державної адміністрації. І буквально в лічені хвилини після цього до населеного пункту, де проживала мати постраждалої дитини, виїхала слідчо-оперативна група. Там, за місцем мешкання, працівники міліції й затримали підозрюваного, повідомляє ВЗГ УМВС України в Луганській області.

Ним виявився 27-річний Віктор. На першому ж допиті він зізнався в тому, що, дійсно, кілька днів тому в стані алкогольного сп’яніння зґвалтував у збоченій формі свого восьмирічного пасинка. Правда, педофіл у тому, що сталося винить не себе, а алкоголь і свого друга дитинства. Зокрема, він розповів, що того дня до нього в гості приїхав старий друг, який вже багато років живе і працює у сусідній державі. Чоловіки влаштувалися на кухні, випили по чарці, інший. Перебиваючи один одного, згадували, як багато років назад босоногими хлопчиськами з ранку до вечора ганяли вулицями, крали яблука з чужих садів. Поступово в пам’яті стали спливати не лише веселкові картини безтурботного дитинства, але й неприємні епізоди знущань п’яного вітчима над маленьким Вітею, який постійно піддавався сексуальному насильству. Про свої враження від такої «педагогіки» хлопчина тоді ділився зі своїми друзями-однолітками.

Розмова «під чарочку» поступово перейшла у важку площину, і Віктор нарік другу на те, що йому важко «виховувати» трьох хлопчаків, і нібито справжнім «головним болем» для нього став восьмирічний Ігор. Віктор стверджує, що нібито друг дитинства порадив йому для виховання «проблемного» пасинка використовувати ті ж самі «методи», які до нього самого колись застосовував його вітчим.

Проте така версія педофіла про те, що все сталося «випадково», не кореспондувала зі свідченнями хлопчика, який став його жертвою. Насправді ж, за словами восьмирічної дитини, кожного разу, коли удома не було матері, п’яний вітчим з «виховною метою» постійно здійснював з ним сексуальні дії в збоченій формі. На думку психологів, з одного боку, почуття страху заважало дитяті про весь цей кошмар розповісти матері, а з іншою, насильник постійно запевняв свою жертву, що насильство – «звичайна» форма «виховання».

Можливо, Віктор продовжував би й далі спотворювати маленького хлопчика, піддаючи його приниженню і заподіюючи йому глибоку моральну й фізичну травму, якби не його величність випадок. В той час, коли зустріч на кухні вже наближалася до фіналу, Оксана вирішила збігати до магазину, аби докупити продуктів і ще пляшку горілки, яку замовив співмешканець. А коли приблизно за годину вона повернулася, російського гостя вже не було, а Віктор до нестями п’яний хропів на своєму ліжку зі спущеними брюками. Про те, що насправді сталося за час її відсутності, жінка дізналася від чотирирічного сина, який мимоволі став свідком того, як п’яний тато «виховував» старшого братика.

Після звістки про затримання та арешт домашнього маніяка ми теж вирішили з ним зустрітися і поспілкуватися. Віктор як і раніше продовжує винити в тому, що сталося горілку та друга дитинства, який нібито спровокував його на необдумані дії. Він розповідає про свою власну родину, в якій він виріс. Віктор згадує, як його самого, старшого брата і молодшу сестру в дитинстві виховувала не лише мати, але й вітчим – алкоголік, який не лише жорстоко бив дітей, але й знущався з них. Двадцять років тому весь цей жах ховався ними і від матері, і від сторонніх. Що заставляло тоді дітей терпіти насильство і не повідомляти про брудні сексуальні пригоди вітчима до міліції, важко сьогодні сказати. Можливо, таким чином, вони намагалися, як мовиться, не виносити сміття з хати, побоюючись пересудів і ганьби.

Служити в армії Віктор не зміг за станом здоров’я. Після закінчення школи він не знайшов свого покликання в житті і став вести сумнівний спосіб життя: п’янки, випадковий заробіток. І ось, п’ять років тому він знайомиться з Оксаною, в якої вже був хлопчик Ігор, 2002 року народження. Почалося спільне родинне життя, в ході якого на білий світ з’явилися ще троє малят. І відтоді соціальні виплати на дітей стали мало не єдиним джерелом для існування родини. Віктор як і раніше промишляв пошуком старих залізок на покинутих фермах. Всі отримані на приймальному пункті гроші він пропивав. За його визнанням, нормальна доза для нього – півтора літри алкоголю. Стосунків із рідним братом та сестрою він не підтримує. Кожен із них вів замкнутий спосіб життя і всі ці роки жив з «каменем на душі», прагнучи не спілкуватися один з одним. Не дай Бог, випадково, як мовиться, по п’яній лавці про страшну родинну таємницю дізнається хто-небудь сторонній.

Стосовно педофіла порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 153 КК України, і на теперішній час він утримується під вартою. Як виявилось, голові селищної ради, який проявив бездушність та черствість, також доведеться відповісти перед Фемідою. Стосовно нього районною прокуратурою збираються матеріали з метою притягнення його до відповідальності за несвоєчасне повідомлення про злочин до правоохоронних органів.

Одночасно вирішується питання про позбавлення Оксани материнських прав.

В ході розслідування цієї справи у правоохоронців склалося неоднозначне враження про матір нещасного дитяти. І згущувати міру її провини в тому, що сталося ані вони, ані представники районної влади не збираються. Як з’ясувалося, в міру можливості вона займалася дітьми, аби вони не голодували, були одягнені, взуті. Старалася зі всіх сил. Проте Віктор завжди забирав у неї останні гроші на горілку. Паразитичний спосіб життя її співмешканця був основною причиною всіх бід цієї родини.

Дітей помістили до інфекційного відділення, оскільки у них були ознаки простудних захворювань. З метою виявлення ознак фізичного насильства медики оглянули чотирирічного і шестирічного братів Ігоря, який став жертвою насильника.

Результати медичного огляду не втішні: окрім простудних інфекцій, у всіх дітей виявлено не лише виснаження організму від недоїдання, але і яскраво виражене відставання в загальному розвитку. На думку фахівців, вихованням хлопчиків ніхто не займався. Вже вирішено питання про направлення хлопців до інтернатів області, а дев’ятимісячну дівчинку, в якої також виявляються ознаки відставання і маленька вага, буде поміщено до будинку малятка, де її лікуванням і реабілітацією займатимуться медики.

Поки що діти знаходитимуться в інтернатах, але Оксані буде дано шанс реабілітувати себе і довести, що вона гідна високого звання матері та в змозі забезпечити своїм дітям всі необхідні умови для нормального життя. Перш за все, жінка має влаштуватися на роботу, навести лад у будинку, де санітарно-гігієнічні умови не повинні нести загрозу здоров’ю маленьких громадян. Іншими словами, вона повинна довести представникам влади: якщо родину не тероризує співмешканець-маніяк, то вона в змозі забезпечити собі та дітям нормальне життя. А причини дати жінці шанс почати життя з чистого аркуша – насправді були. Як з’ясовується, спочатку, як тільки родина оселилася в Райгородці, Оксана завела господарство: поросят, гусей, корову – і всі сили докладала, аби зводити кінці з кінцями при співмешканцеві-п’яниці. Зворушлива подробиця: коли дітей помістили до інфекційного відділення, де їм знадобився новий одяг, Оксана продала корову і на виручені гроші купила дітям все необхідне.

Та й сама жінка висловлює щире бажання почати з дітьми жити по-новому. Феміда, як відомо, проявляє суворість до злочинців, але до їхніх жертв вона милосердна.

МВС України