Сутенер з міста Комсомольськ майже рік утримував дівчат у неволі, змушуючи їх займатися кіберсексом

 Сутенер з міста Комсомольськ майже рік утримував дівчат у неволі, змушуючи їх під впливом наркотиків займатися «кіберсексом» з іноземцями  

35-річний мешканець міста Комсомольськ Полтавської області майже рік утримував за залізними дверима з кодовими магнітними замками чотирьох дівчат, над якими чинив фізичне і сексуальне насильство. Він щодня «накачував» секс-рабинь сильними лікарськими засобами заспокійливої дії і бутиратом (наркотиком, що викликає розбитість і слабкість), щоб, довівши їх до безконтрольного психічного стану, спонукати до статевих стосунків. Тим часом сам Віталій систематично підживлювався амфетаміном.

Ігор Мостовий, начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми міліцейського Главку Полтавщини, який керував процесом затримання «сутенера», відзначив, що на даний час встановлено особи дев’ятьох жертв, які працювали «кіберповіями» в чатах зарубіжних порносайтів.

На початку січня цього року одна з дівчат-«полонянок» загинула, ще одна – перебуває на лікуванні у реанімаційному відділенні клінічної лікарні, інші (зокрема і ті, які зуміли одурити охоронників і самостійно вибралися з неволі) – проходять курс соціально-психологічної і медичної реабілітації. З приводу загибелі однієї із секс-рабинь Ігор Мостовий зауважив: «Є підстави вважати, що підозрюваний довів 21-літню дівчину до самогубства. За попередньою інформацією потерпіла впала з висоти сьомого поверху, коли у січні цього року тікала від нього, намагаючись ухилитися від побоїв».

Для сексуальних «ігрищ» негідник використовував дві належні йому квартири, нашпиговані Web-камерами. Ані рабині, ані їх сексуальні партнери не здогадувалися, що онлайн-свідками розпусних «утіх» були клієнти зарубіжних порносайтів.

«У власності Віталія чотири квартири, розташовані у Комсомольську, – говорить Ігор Мостовий, – дві з них він перетворив на Web-студію, обладнану за останнім словом техніки, звідки в режимі реального часу, через легальні закордонні порносайти, транслювалися статеві акти в країнах дальнього зарубіжжя.

Ігор Іванович розповів, що тіньовий бізнес, орієнтований на віртуальний ринок сексуальних послуг, Віталій (ім’я змінено) започаткував у 2009 році, після повернення з-за кордону, де більше трьох років переховувався від українського правосуддя, прагнучи уникнути кримінальної відповідальності за пособництво у вивезенні українських дівчат до сусідньої держави. «Колеги» із сусідньої держави не тільки «приютили» работоргівця, але й навчили його тонкощам порноіндустрії і насамперед психології підбору кадрів!

Здобувши навики гіпнолога (до речі, він дипломований фахівець), Віталій незабаром успішно реалізувався у Комсомольську. Молодий, заможний, спортивної статури чоловік для вербування використовував дві методики, залежно від психологічного типу дівчини.

Перший варіант полягав у тому, щоб закохати дівчину в романтичного «принца» на… чорній Toyota Camry. Він знайомився із симпатичною дівчиною на соціальному сайті знайомств, запрошував на побачення, вражав своєю люб’язністю і, що важливо, показною заможністю. Після першої зустрічі підкорена його чарівністю молодиця ладна була піти за «ідеальним чоловік» на «край землі»…

«Він приводив дівчину до своєї квартири і непомітно для неї, підливаючи до чаю лікарський засіб, зачиняв дверцята «золотої клітки», – роз’яснює суть холодного розрахунку Ігор Мостовий. – Що для дівчини – кохання, для нього – бізнес! Вона – рабиня, він – безжальний господар!».

Дівчатам «іншого» типу він пропонував роботу порномоделі. Щоправда «майбутня зірка чатів» і припустити не могла, що замість матеріальної винагороди щодня без причини отримуватиме «тумаки» від лютого працедавця.

Ігор Мостовий пояснив, що на комсомольського «порномагната» працювали двоє найманців. 39-річний програмер Антон адміністрував порносайти і допомагав у працевлаштуванні завербованих «моделей». Вони надсилали копії паспортів дівчат власникам іноземних сайтів для оформлення відповідних документів і картрахунків. За «спілкування» з наложницею в чаті іноземні клієнти сплачували до 1,75 доларів США щохвилинно. 50 % гонорару зарубіжні партнери перераховували на особові банківські карти так званих «шахірізад».

Віталій вимагав від своїх рабинь 100-відсоткової віддачі, тобто не менше 100 хвилин продуктивної роботи в чаті. Звісно, дівчата не отримували за свої послуги ні копійки. Та ще й змушені були терпіти фізичні знущання за невиконання «плану».

Кожний крок полонянок контролював охоронник – 35-річний Стас. Здебільшого кремезний чоловік супроводжував дівчат до магазину (щоправда це було лише один-два рази за чотири місяці) і наглядав за процесом тренування на стадіоні. Дівчата проходили жорсткий фейс-контроль! За зайві кілограми Віталій карав кулаком – відпрацьовував на тендітних дівчатах прийоми рукопашного бою або випробовував ударну силу електрошокеру. Як розповіла одна з його жертв, без його дозволу вони не мали права навіть «дивитися на їжу», не кажучи вже про те, щоб її з’їсти. Він давав свою оцінку кожній дії і слову. Жорсткій цензурі піддавалися і телефонні перемови з батьками.

Звільнені з тенет сексуального рабства дівчата та їхні рідні і донині не вірять, що Віталій перебуває під арештом. Комсомольськом ширяться неправдиві слухи, що нелюд «вийде сухим із води» і цього разу. Утім необґрунтовані припущення не відповідають дійсності – спільники утримуються в полтавському слідчому ізоляторі. Більше того, правоохоронні органи обурені цинізмом злочинної діяльності організованої групи і налаштовані зробити все від них залежне, щоб спільники дістали максимально сувору кару.

Як повідомив начальник відділу протидії торгівлі людьми області, На даний час уже порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі і виготовлення порнографічної продукції. Окрім того, днями буде вирішене питання про порушення другої кримінальної справи за зберігання наркотичних засобів і незаконне зберігання зброї, яку під час обшуків вилучили в одній із квартир організатора.

Поліна Ларіна, ВЗГ ГУМВС України в Полтавській області