Операторку «Укрпошти», яка передала окупанту локації ЗСУ, ув’язнили на 15 років

Жовтневий райсуд міста Харкова визнав громадянку винною у державній зраді під час воєнного стану.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 10 березня.

Жінка працювала оператором звʼязку відділення поштового звʼязку № 52 АТ «Укрпошта». За матеріалами справи, вона листувалась у Telegram із військовослужбовцем Збройних Сил РФ.

25 лютого 2022 року обвинувачена надіслала росіянину повідомлення про розташування української військової техніки: «Я в р-н ЮЖД вокзала живу, утром ходила на вокзал, через жд мост за мостом стояли два града, на входе на мост вырыта была яма, может мост хотят подорвать», «Потом они вроде уехали».

Цього ж днягромадянка відпрвила окупантуфотовійськової техніки Збройних сил України, а саме: двох автомобілів РСЗВ БМ-21 «Град».

Згодом російський солдат сам написав жінці: «Тракторный от вас далеко?» Обвинувачена відповіла: « Далеко », «На холодной горе к нас громко было». Після цього жінка також надіслала повідомлення: «Минут 20 назад, я подумала, что это укры по вам стреляют, они же где то тут прячутся в жилых кварталах».

Аналогічне спілкування зловмисниця вела із мешканцем окупованого Донецька з проросійською позицією, про у прес-релізі прокуратури зазначається, що це нібито бойовик «ДНР». «Только шо по Полтавском шляхе тяжелое что то на Холодку проехало», «Россияне в Харькове, ураааааааааа», «Я уже своим сказала, если надо встретить россиян, встретим как надо», — писала вона 26 і 27 лютого 2022-го. «На Холодке в школу какую то попали», — інформувала обвинувачена 1 березня. У подальшому вона ходила на місця обстрілів і зʼясувала, шо попадання було в кут дому та робила фото і відео.

Таке листування дозволяло агресору координувати свій вогонь.

У судовому засіданні громадянка вину не визнала і пояснювала, що намагалась таким чином допомогти двом своїм дочкам і онукам, які опинились на окупованій території — у селищах Шевченкове  і Первомайське Купʼянського району Харківської області.

Доньки просили допомогти їм виїхати, а гуманітарних коридорів ще не було та безпечно виїхати було неможливо. Обвинувачена стверджує, що звʼязувалась зі своїм кумом, який проживає в російському Бєлгороді, і попросила про допомогу у виїзді доньок через територію РФ в країни Європи. Крім цього, почала вести переписку з чоловіком, що, як вона зрозуміла, був військовослужбовцем РФ. У переписці намагалася якомога більше дізнатися, що відбувається в смт. Шевченкове, оскільки звїязку з доньками не було та вона за них хвилювалася.

Вранці 13 березня 2022-го жінку затримали, коли вона намагалася сфотографувати будівлю Укрпошти в районі Південного вокзалу. Сама вона каже, що хотіла відправити фото в групу своїм колегам та повідомити, що можна виходити на роботу. У цей момент до неї підійшли декілька чоловіків у військовій формі і, погрожуючи зброєю, забрали мобільний телефон та примусили його розблокувати. У її помешканні провели обшук. У машині везли, на голову натягнувши капюшон пальто та замотавши очі скотчем, увесь час погрожували фізичним насиллям. Обвинувачена роповідала, що її сильно били, допитували і приставляли до тіла зброю. Начебто всі документи вона підписувала без присутності захисника, внаслідок побиття та під примусом.

Жінка вважає, що її листування жодним чином не зашкодило суверенітету і безпеці України, тому що інформація, якою вона обмінювалася, була у вільному доступі в інтернеті. Фотографії РСЗВ БМ-21 «Град» вона не робила на свій мобільний телефон, а знайшла в інтернеті. Подібне спілкування вела тільки, щоб допомогти своїм рідним виїхати через територію РФ у безпечне місце. Інформація, яку вона передавала, начебто була неправдива.

У судовому засіданні показання дала дочка обвинуваченої. Вона підтвердила, що з дітьми і бабусею жила в окупації. На її очах росіяни забирали сусідів і вивозили в невідомому напрямку. Вона дуже переживала за життя своїх дітей, боялась, щоб її синів не забрали, тому начебто сама просила маму звʼязатися із кумом із Росії.Фактично виїхати через «зелений» коридор на територію України їм вдалося тільки 13 червня 2022-го. На момент події її старшому синові було 16 років, тому їх ледь випустили. Під час перебування в окупації до свідка та її неповнолітніх синів військовослужбовці ЗС РФ не застосовували фізичне насильствою. Але свідок знає, що росіяни погрожували чоловікові її сестри, яка мешкала в Первомайському. Сімʼї сестри вдалося виїхати лише на початку липня 2022 року, оскільки чоловіків призовного віку не випускали з окупованої території.

Але суд вирішив, що провина жінка є доведеною.

Показання обвинуваченої, що вона вела листування з росіянином виключно, щоб допомогти родині, спростовуються його змістом. Тільки 8 березня жінка вперше попросила у російського солдата допомогти її дочці, а до цього писала про місця перебування ЗСУ, наслідки обстрілів, а також всіляко висловлювала свою симпатію і підтримку російській армії.

Скарги жінки на те, що її після затримання побили українські військові, також не не підтвердилися. На момент етапування та огляду лікарями будь-яких тілесних ушкоджень не зафіксовано.

Громадянку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.