Громадян каратимуть за купівлю майна без підтвердження джерела доходу

Державна податкова служба вже відкриває провадження за фактом таких порушень.

Про це повідомляють #Букви.

Податки підприємств і податкова система в Україні - ПДВ, корпоративний  податок, спрощена податкова система, податок на нерухомість | Аренс і Шварц  - Німецький Центр Київ/Україна

Арешт рахунків та кримінальне провадження

27 вересня на сайті Державної податкової служби відзвітували, що арештували кошти та відкрили провадження за ч.2 ст.209 Кримінального Кодексу проти громадянина за купівлю майна без підтвердження джерела доходів.

Чоловік придбав низку автомобілів та земельних ділянок на загальну суму понад 20 млн грн. При цьому здійснені витрати у декілька разів перевищували його офіційні доходи. Податківці кажуть, що операції мають ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Понад 26 млн грн фігуранта справи арештували.

З цього випливає, що українцям загрожує кримінальне провадження та арешт рахунків у разі купівлі майна без підтвердження джерела доходу. Це стосується не лише чиновників, а й усіх громадян.

Варто зазначити, що закон про відповідальність громадян за непідтвердження джерел доходів все ще не розроблено.

Що каже закон?

Податківці посилаються на статтю 209 КК (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Вона передбачає, що:

  • набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцеперебування, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна;
  • дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
  • дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Водночас у статті зазначається, що:

  • легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Юрист Назар Чорний у коментарі #Буквам повідомив, що таку ситуацію можна розцінити як тиск з боку влади та податківців на громадян.

“Фактично, йдеться про оголошення поза законом готівкових заощаджень українців в контексті так званої “податкової амністії”. Подібну ситуацію можна розцінити як тиск з боку влади та податківців на громадян задля спонукання їх покласти готівкові заощадження на рахунки у банках та задекларувати наявне у громадян майно, що потенційно призведе до додаткового оподаткування цих коштів, у розмірах, визначених законом про “податкову амністію”, – зазначає юрист.

За його словами, податкова демонструє, що незалежно від реального походження коштів, громадянам доведеться пояснювати законність їх набуття в порядку кримінального провадження, ризикуючи вже не ставкою податку при “амністії”, а всім майном, а також засудженням.

“По суті мова про фактичне впровадження “презумпції вини” особи при наявності у неї готівкових заощаджень”, – додав юрист.

“Податкова амністія”

З 1 вересня в Україні стартувала так звана “податкова амністія”. Відтак, громадяни України отримали право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки й збори. В добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Запровадження одноразового добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету передбачено Законом №1539.

Кампанія із добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб триватиме рік – до 1 вересня 2022 року.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування. Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

Сплата податків

Збір розраховується декларантом самостійно — з вартості належних йому активів з урахуванням ставок збору, що визначені підрозділом 9-4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу (Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб).

Так, з задекларованих активів громадянину доведеться сплатити збір:

  • 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що містяться (зареєстровані) в нашій країні;
  • 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що містяться  за кордоном;
  • 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Ознайомитися зі ставками детально можна на сайті Державної податкової служби. Також там розміщено інструкції щодо того, до яких активів не застосовуються нарахування та сплата збору.

Читайте также: