У боржників в Україні мають намір арештовувати депозити
Кабінет міністрів вніс до Верховної ради законопроект щодо цифровізації виконавчого провадження. Пропонується закрити лазівки для боржників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект № 9363.
Фото: уряд пропонує удосконалити виконавче провадження (Віталій Носач, РБК-Україна)
Документом пропонується розширення функціоналу Системи, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей.
Також буде запроваджена взаємодія між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна (відповідні взаємодії будуть здійснюватися автоматизовано).
Передбачено удосконалення порядку звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах. Він здійснюватиметься за допомогою інформаційної взаємодії виконавців та зазначених суб’єктів (автоматизований арешт коштів).
“Підключення банків, інших фінансових установах (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки) до інформаційної взаємодії буде обов’язковим”, – йдеться в документі.
Депозити та авто
Законопроектом пропонується накладати арешт на депозити. Банківські установи на вимогу судового виконавця повинні не продовжувати депозитні договори, сповіщаючи виконавця про суму депозиту, а потім накладати арешт та передавати їх у рахунок погашення боргу.
“Перебування коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не є підставою для відмови банком у зверненні стягнення на них”, – йдеться в документі.
Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу.
Банк здійснює перерахування коштів на рахунок виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання коштів, а залишок коштів (у разі його наявності) повертає боржнику у порядку, визначеному договором.
У разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи МВС відмовляють у вчиненні реєстраційної дії. Ця норма існувала і раніше, але зараз удосконалена.
Нагадаємо, до реєстру боржників може потрапити будь-який громадянин, якого в судовому порядку зобов’яжуть сплатити борг (комунальні послуги, аліменти, кредити тощо).
З травня таким боржникам арештовують банківські рахунки незалежно від суми боргу. Раніше такі заходи стосувалися боржників із сумами щонайменше 100 тисяч гривень. Але можна повернути собі право користуватися сумою у розмірі двох мінімальних заробітних плат – 13,4 тисяч гривень. Для цього слід звернутися до державного виконавця і той видасть розпорядження банку на зняття арешту з рахунку.
