Що вони собі насудили: суддя господарського суду м. Києва Ковтун Сергій Анатолійович

Незважаючи на те, що Громадська рада доброчесності вийшла з процесу оцінювання суддів і закликала зупинити оцінювання до зміни регламенту, Вища кваліфікаційна комісія суддів продовжила проводити співбесіди. Ось тільки їхні результати навряд чи можна назвати очищенням судової системи, адже серед перших 898 суддів, які пройшли співбесіду із членами ВККС, сьогодні звільнено лише 26, що складає менш як 3%. 

Здебільшого невпевнені пояснення суддею походження своїх статків повністю влаштовує членів ВККС, а інколи це питання навіть не піднімається. 

Знайомтесь, суддя господарського суду міста Києва – Сергій Іванович Ковтун.

У довідці про трудову діяльність Сергія Івановича написано, що після закінчення навчального закладу та строкової служби він пішов працювати старшим помічником прокурора в прокуратуру Московського (нині Голосіївського) району Києва. Втім, невдовзі майбутній суддя йде на підвищення та стає старшим прокурором столичної прокуратури. На своє нинішнє місце роботи, тобто в господарський суд Києва, Сергій Ковтун перейшов у 2001 році на п’ятирічний строк. Після сплину цього терміну Верховна Рада переобрала суддю, але вже на необмежений строк. Отже, Сергій Анатолійович виступає арбітром у господарських суперечках уже близько сімнадцяти років.

Ім’я Сергія Ковтуна неодноразово згадувалося в контексті резиденції Януковича «Межигір’я», бо саме його рішення «закріпило» передачу комплексу з державної власності у приватну. Рішення мало на меті унеможливити оскарження, очевидно, незаконного договору, за яким Едуард Ставицький від імені «Надра України» передав Межигір’я ТОВ «Медінвесттрейд» в обмін на будівлі в Києві. Договір укладено 29 вересня 2007 року, тут же оскаржено покупцем, а 23 жовтня 2007 року суддя Ковтун уже виніс доленосне рішення, яким «благословив» цей договір. Згодом ця резиденція перейшла у власність ТОВ «Танталіт», підконтрольній оточенню Януковича. Після того, як подія набула суспільного розголосу, Ковтуна стали називати «сімейним» суддею екс-президента.

У 2017 році Вищий господарський суд України це славнозвісне рішення Ковтуна скасував,посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Відомо також, що на підставі ухвали Печерського райсуду Києва у 2015 році прокуратуру було зобов’язано внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо протиправних дій судді господарського суду міста Києва Сергія Ковтуна. Про це повідомляловидання «Лівий берег». Підставою для порушення кримінального провадження стала заява голови правління «Укрсоцбанку» Тамари Савощенко. Наразі доля вказаної справи залишається невідомою.

Ми проаналізували декларації Сергія Ковтуна за 2014, 2015, 2016, 2017 роки, а також форми змін до них. Сергій Анатолійович декларує заробітну плату з процентами від банківських вкладів, а дружина – дохід від нотаріальної діяльності. Її сумарний прибуток за три роки склав 2 476 878 грн.

Станом на 2017 рік у банківських установах готівкою сім’я Ковтунів зберігає 62 466 євро, 346 072 гривень і 425 доларів заощаджень.

У попередньому звітному періоді суддя відвідував курси англійської мови в США й витратив на них 102 428 гривень. Але коли подавав щорічну декларацію, то про свою подорож через Атлантику чомусь забув. Згадав лише через кілька місяців і подав форму змін. Загалом, на вивчення англійської мови суддя Ковтун витратив майже половину своєї річної заробітної плати.

Сергій Анатолійович володіє двома земельними ділянками в Київській області з 2006 року. Їхня вартість на дату набуття складала понад 60 тисяч гривень. Наділами в Івано-Франківській області володіє дружина судді Олександра, щоправда, меншими площами: 800 та 700 кв. м.

Також на суддю записана квартира в Києві на 58 кв. м., яка набута в 1999 році. Саме тоді його місцем роботи була прокуратура міста Києва. На жаль, помешкання відсутнє в Реєстрі речових прав, тому достеменно невідомо, чи Сергій Ковтун купив це житло, чи отримав як службове та приватизував. Сподіваємося, відповідь прозвучить на співбесіді.

Однак більш цікавим є походження ще однієї квартири на 146 кв. м., яка перебуває на праві користування в суддівської родини. Житло розташоване в Києві та набуте у 2014 році Бесащук Світланою Михайлівною. Так звати тещу судді Ковтуна. Нині мати дружини – консультант із лікарських засобів, про це Сергій Анатолійович сам написав у своїй анкеті. Невже, працюючи в аптеці продавцем, можна обзавестися такою великою квартирою в столиці та машиномісцем на 37 кв. м. в додачу?

Далі ще цікавіше. В останній декларації суддя вказав об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок на 816 кв. м. із сараєм і барбекю. Попри те, що розташований він неподалік Києва, знайти його було досить важко. Бо Реєстр речових прав не знайшов земельних ділянок, як і управління Держгеокадастру в Київській області.

Однак встановити дислокацію суддівського маєтку нам усе ж вдалося. Ось що ми побачили, приїхавши на місце його розташування.

Чи можна збудувати такий палац, працюючи суддею, а перед цим прокурором? Питання риторичне.

До речі, у жовтні 2015 року Сергій та Олександра Ковтуни намагалися розірвати шлюб і поділити майно. У підсумку у 2016 році суд виніс рішення, за яким земельні ділянки та будинок залишаються у власності дружини. Сам суддя залишає за собою лише право власності на квартиру площею 58 кв. м та автомобіль Acura MDX. Утім, розлучатися суддівська родина, очевидно, передумала, адже в декларації за 2017 рік суддя досі вказує Олександру Ковтун як дружину та декларує майно як спільну власність.

Попри наявність машиномісць, задекларований парк транспортних засобів виявився скромнішим. Так, у родині ніхто не користується автівками, крім дружини Олександри Ковтун. У її власності два авто HONDA CR-V, придбана 2008 року за 218 343 грн, та Acura MDX від 2014 року за 950 000 грн.

Ковтун Сергій Анатолійович братиме участь у співбесіді з Вищою кваліфікаційною комісією суддів у першій половині липня 2018 року. Загальна вартість нерухомості всього оточення судді може сягати кругленької суми й навіть не гривневої. Сподіваємося, члени комісії дадуть належну оцінку всьому вище переліченому майну та запитають про його походження.

Розслідування «PROSUD».