АЛЕКСАНДР ВОЛКОВ, БЕЛЬГИЙСКИЙ СУД И ЛУГАНСКИЕ ШАХТЕРЫ
20 июня корреспондент украинского бюро Радио “Свобода” в Брюсселе Славко Волынский (заметим, претендующий на роль биографа такой яркой политической фигуры современности как Александр Михайлович Волков) поделился со слушателями “Свободы” некой информациейспособной заинтересовать если уж не широкие слои украинского населения, то по крайней мере луганскх шахтеров, отбивающих касками ритм на столичной площади Независимости. Также вызывает любопытство тот факт, что бельгийские власти рвутся вернуть Украине 3 млн. долларов, а родная Генпрокуратура и бровью не ведет. Текст подается языком оригинала.Як мовиться в проханні про правову допомогу бельгійського прокурора Калет Калеварт до генерального прокурора України пана Потебенька, 16 та 17 червня 1998 року Олександр Волков був допитаний брюссельською судовою поліцією. Бельгійських детективів цікавило, чому і за що на рахунки Волкова та його компаній надходили мільйонні суми. Вони кажуть, що нардеп Волков плутався у поясненнях і не дав якоїсь путньої відповіді.
Єдине, що нардеп України пан Волков міг пояснити, продовжили бельгійські правоохоронці, – так це те, що основна частина капіталу надійшла на його бельгійські рахунки за постачання для молдавських теплоелектростанцій українського вугілля. Це вугілля донецьких та луганських шахт і, до речі, навіть вугілля із шахти “Антрацит”, шахтарі якої нині голодують на майдані Незалежності в Києві, вимагаючи зарплати.
Через посередницьку компанію СП “Субіто” (Київ, вул. Михайлівська, 6) вугілля було вивезене в Молдову. Однак у матеріалах, які подав Олександр Волков бельгійським правоохоронцям, немає жодної згадки про те, що гроші за продане вугілля повернулись українським гірникам. Зате є маса доказів, що мільйони доларів за це вугілля опинилися на бельгійських та інших закордонних рахунках народного обранця України пана Волкова.
На запитання слідчих, чому гроші за продане в Молдову вугілля були спрямовані не назад в Україну, а в Бельгію, пан Волков відповів, що в Україні заборонено тримати гроші у закордонній валюті, а крім того, їх з’їдає висока інфляція в Україні. Після цього Олександр Волков пообіцяв дозволити перевірку його бухгалтерії в Україні, яку начебто вів його компаньйон Віктор Ластовицький.
Але після цього народний депутат України Олександр Волков, стверджують бельгійські правоохоронні органи, більше не зв’язувався з брюссельською судовою поліцією. А українські гірники, як виглядає з представлених Волковим документів, залишилися з носом.
Справі з оплатою зарплатні донецьким та луганським шахтарям можна було б дещо зарадити. Адже на бельгійських рахунках народного обранця пана Волкова ще залишилися замороженими понад три мільйони доларів. Їх би вистачило принаймні на 4 місяці зарплатні. Однак для цього в справу мусить втрутитись, як уважає бельгійський судовий слідчий Ерік Беккерс, український уряд.
Звернення ж бельгійців до генпрокурора України пана Потебенька, вважають судові слідчі Бельгії, справі не допомогли. Представники правоохоронних органів Бельгії кажуть, що на прохання бельгійських слідчих допитати в цій справі керівників “Укрвуглезбуту” Д. Ніколаєва, В. Медзяновського, керівника “Луганськвуглезбуту” пані Тітову, директора “Донецьквуглезбуту” В. Палія, керівника шахти “Жданівська” Віктора Сєдова український генпрокурор обмежився звичайною відпискою – без протоколів допитів, із незрозумілими поясненнями, що місце перебування частини зі вказаних осіб не вдалося встановити.
Така відповідь наштовхнула бельгійських слідчих на підозру, що пана Волкова та пана Потебенька можуть поєднувати корупційні взаємини.
Славко Волинський, Радіо “Свобода”, Брюсель
