Обережно, банкомат!

З появою пластикових банківських карток шахраям спростився доступ до наших кишень. Фішинг, кардинг, скімінг – що це таке і з «чим його вживають»? Працівники Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС України виокремлюють три основні напрями, які найбільше «спокушають» злочинців до «лівих» заробітків.

Це викрадення інформації стосовно справжніх платіжних карток, використання підроблених платіжних карток та використання реквізитів про справжні платіжні картки. Застосовуючи ці способи, аферисти наживають собі чималі капітали.

Кілька років тому в Україні з’явились шахраї, які з допомогою спеціальних цифрових засобів зчитування інформації, встановлених на банкомат, можуть творити дива. Щоправда, після магічних маніпуляцій баланс вашого рахунку стає рівним нулю. Всі гроші переходять у «фонд магів». Перші випадки нового для України виду шахрайства було зафіксовано два роки тому в Криму та Одесі. Невдовзі «розумні накладки» з’явилися й у столиці.

За інформацією Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, 2008 року під час проведення оперативно-розшукових заходів було вилучено 9 незаконно встановлених пристроїв (скімерів) для зчитування інформації, 2009-го – 11, а поточного поки що один. На жаль, у жодному з випадків міліціонерам так і не вдалося виявити тих осіб, які встановлювали ці пристрої.

Цей тип шахрайства працює таким чином. Ви підходите до банкомату, вставляєте в нього кредитну чи зарплатну картку, знімаєте необхідну суму. А через кілька тижнів виявляєте, що ваш рахунок абсолютно порожній. Що ж сталося? Просто ви скористалися банкоматом, на який шахраї перед цим встановили скімер – апарат, який зчитує інформацію з магнітної стрічки вашої карти – і накладку на клавіатуру, яка «знімає» ваш пін-код. Далі все просто – завдяки отриманій інформації, злочинці поповнили свій гаманець вашими ж грошима.

Більшість громадян навіть не чули про таке диво техніки, проте ворога, як то кажуть, потрібно знати в обличчя. Тому поговорімо про головні ознаки встановленого на банкомат скімера.

Є два поширених види цього «хитрого» пристрою. Вони встановлюються на частину банкомату, яка приймає кредитну чи звичайну картку. Перший вид скімера має опуклу форму – тоді як у нормальних банкоматів прийомна частина ввігнута. Помітили таке відхилення – телефонуйте правоохоронцям і в кол-центр, його телефон вказано на корпусі банкомата.

Інший тип скімера помітити важче – він практично непомітний, оскільки встановлюється безпосередньо на приймальну щілину банкомата. Від «рідного» приймального пристрою його можна відрізнити лише за металевим окантованням (у нормального апарата воно силіконове).

Накладка повністю імітує справжню клавіатуру, тому помітити її дуже важко. За кордоном шахраї практикують також приховані відеокамери, які спрямовують на клавіатуру. В Україні поки що на такі пристрої ніхто не наражався. Проте – будьте пильні!

«Кардер – це не хобі, а… «діяльність»

Ще одним методом заробітку на вашому банківському рахунку називають кардинг – один із поширених видів «шулерства».

Злочинці викрадають вашу картку чи її реквізити задля отримання готівки або придбання товарів та послуг. У таких злочинах шахраї не розмінюються на дрібниці, якщо ризикують – то тільки заради великих сум.

Прикладом цьому стало резонансне затримання двох молодиків, які, за даними Міжбанківської асоціації членів платіжних систем, «нажилися» на понад чотири мільйони гривень. Щоправда, сума доведеного під час досудового слідства збитку становила трохи більше, як 100 тис. гривень.

– Починаючи з 2005 року до ДДСБЕЗ почали надходити заяви громадян про численні трансакції, зокрема й за кордон, – розповідає Леонід Тимченко, працівник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. – Під час оперативної розробки ми встановили, що, невідомі особи використовували підроблені платіжні картки. Провівши детальний аналіз географії руху шахраїв, вивчивши осіб, які проходили в подібних кримінальних справах та перевіривши раніше судимих осіб, ми вийшли на двох чоловіків, жителів Києва та Одеси.

Хлопці мали у своєму користуванні ні мало, ні багато – 35 уже готових підроблених карток та 100 заготовок. Гроші знімали на території всієї держави. «Працювали» й за межами України, найчастіше в сусідній Російській Федерації. На жаль, правоохоронцям так і не вдалося відстежити першоджерела «пластику» – досі невідомо, де саме шахраї виготовляли чи отримували картки. Після затримання, за незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їхнього виготовлення (ст. 200 ККУ. – Авт.) та шахрайство (ст. 190 ККУ. – Авт.), чоловіків притягли до кримінальної відповідальності.

– Якщо говорити про роботу міліції на цьому напрямі, – веде далі Тимченко, – то в останні роки вона активізувалася, адже злочинці теж «ідуть» у ногу з прогресом, а ми, як представники правоохоронних органів, повинні бути на крок попереду. Так, порівнюючи із минулими роками, кількість викритих злочинів у сфері незаконного використання платіжних карток зросла в десятки разів. Якщо 2003 року ми виявлили 65 таких злочинів, то 2009-го ця цифра зросла до 233.

Репутація – понад усе

Чи не найпростіший метод махінацій із коштами на банківських рахунках називають фішинг. Злочинець увівши в оману свою жертву видурює в неї реквізити платіжної картки, які потім використовує навіть для поповнення рахунків мобільних телефонів. Один з останніх таких випадків правоохоронці зафіксували на Полтавщині.

Сільський геній, маючи за плечима декілька класів загальноосвітньої школи, мав таку феноменальну пам’ять, що примудрився закарбувати у своїй голові понад десяток цифр номера чужої платіжної картки. Увівши через мережу Інтернет ці дані, він спокійнісінько знімав з рахунку сусідки гроші та перераховував на поповнення мобільного зв’язку своїм друзям, які, до речі, відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Упродовж шести місяців «колеги» за ґратами були на зв’язку, а от потерпіла втомилася скаржитися в усі відповідні інстанції про зниклі з рахунку гроші. Звернення до банку бажаних результатів не давали. Сума, на яку молодик устиг поживитися, здавалося б невелика – 700 гривень, але за неї тепер доведеться сісти на лаву підсудних.

Леонід Тимченко каже, що банкіри, турбуючись про власну репутацію, навіть і спілкуватися з людьми не бажають, коли ті скаржаться. Мотивують фінансисти це тим, що ошукані не виконали умов правил користування банківськими картками, а тому мають розбиратися з власними проблемами самостійно.

– Складнощі іноді полягають й у спілкуванні із самими представниками банку, адже їм простіше самостійно вирішити проблему, аніж повідомляти правоохоронні органи, – підсумовує правоохоронець. – У такий спосіб вони зберігають власну репутацію. Хотілося б наголосити, що перед тим, як отримати картку, слід уважно прочитати правила користування нею, щоб у подальшому вберегтися від неприємностей.

Сергій Харченко, Іменем закону