Українські суди активно розглядають справи порушників загальнодержавного карантину, запровадженого урядом 12 березня. З одного боку, виписуються значні суми штрафів. З іншого – за такі ж порушення Феміда виправдовує людей і закриває справи.
Ключова мета обмежень, запроваджених владою, – запобігти масовому поширенню коронавірусу серед населення. Однак кількість інфікованих українців нині зростає, тому уряд вводить жорсткіші обмеження, зазначає видання «Главком».
Публічним лобістом застосування санкцій став мер Києва Віталій Кличко, який буквально закликав правоохоронців вплинути на порушників карантину.
«Вірус поширюється. Єдиний шанс зупинити його – максимально обмежити контакти між людьми. Максимально дотримуватися запроваджених заходів і рекомендацій! Я звертаюся до МВС та контролюючих органів пильно виявляти порушників, складати протоколи і штрафувати. Якщо в когось самого не вистачає розуму і свідомості, нехай так зрозуміє! І не наражає на небезпеку людей навколо», – наголосив Кличко.
- Стаття 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення («Порушення правил щодо карантину людей») передбачає штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн для громадян і 34-170 тис. грн – для посадових осіб.
- Стаття 325 Кримінального кодексу («Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням») передбачає штраф від 17 тис. до 51 тис. грн; арешт до шести місяців або обмеженням волі до трьох років, або позбавленням волі до трьох років, або ув’язення від п’яти до восьми років.
Перші «жертви»
Наведемо кілька прикладів з винесенням штрафів за порушення карантину. Так, Бориспільський міськрайонний суд Київської області оштрафував на 17 тис. грн водія автобуса I-VAN, який 18 березня перевозив понад десять пасажирів одночасно на міському автобусному маршруті. В судовому засіданні чоловік визнав свою вину, щиро розкаявся та просив суворо не карати.
У подібну халепу потрапив водій київського маршрутному таксі №189. 20 березня він перевозив автобусом понад 35 пасажирів. У суді він сказав, що із запровадження карантинних заходів і недостатньої кількості транспортних засобів неможливо було допускати не більше десяти пасажирів до маршрутного таксі. При цьому, стверджував, що вживав заходи та роз`яснював пасажирам положення законодавства, але останні не реагували. Суд уважно вислухав і призначив мінімальний штраф за ст. 44-3 КУпАП – 17 тис. грн.
Також штрафи накладаються і простих громадян. Шевченківський районний суд Києва визнав винною непрацюючу жінку, яка здійснювала продаж продуктів харчування з рук. Під час розгляду справи жінка визнала: знала про заборону здійснювати торгівельну діяльність з продажу товарів, продуктів харчування з рук під час впровадження в Україні карантину у зв`язку з коронавірусом. Однак 19 березня на столичній вул. Берлінського, 23/8-А попри карантин реалізовувала продукти, оскільки вони могли зіпсуватися. Суд, проаналізувавши сімейний та майновий стан правопорушниці, дійшов висновків: її треба покарати мінімальним штрафом 17 тис. грн.
В Україні за порушення карантину штрафують водіїв автобусів
Особливо не церемонився з порушником карантину й Миколаївський районний суд Львівської області. У суді зачитали протокол поліції, згідно з яким, 20 березня чоловік торгував сільськогосподарськими продуктами зі свого автомобіля у селі Мала Горожанна Миколаївського району, чим порушив правила карантину і норми, передбачені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». У підсумку порушник «попав» на 17 тис. грн.
Казусний випадок спіткав пенсіонерку зі Слов’янська Донецької області. 19 березня вона торгувала рибальським приладдям у магазині «Росія» (несподівана назва закладу для міста, яке звільнили з-під окупації – «Главком») і встигла продати відвідувачу одного поплавка. Після чого завітала поліція і склала протокол.
У судовому засіданні жінка свою провину визнала повністю. Підтвердила, що реалізовує рибацьке обладнання, годинники та інші непродовольчі товари. Продуктами харчування і засобами гігієни не торгує. Просила суворо не карати та звільнити її від сплати судового збору, оскільки є пенсіонеркою та отримує мінімальний розмір пенсії.
Зрештою, суд прояв неочікуваний гуманізм – звільнив пенсіонерку від сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. І тут же оштрафував на 17 тис. грн за порушення правил карантину!
Траплялися випадки, коли суди були безжальними до продавців магазинів, яким дозволено торгувати під час карантину. Зокрема, Жовтневий районний суд Кривого Рогу оштрафував на 17 тис. грн продавчиню м’ясного магазину, яка здійснювала відпуск покупців без марлевої захисної пов`язки. У суді жінка визнала себе винною і підтвердила, що її роботодавець забезпечив засобами захисту. 21 березня вона обслуговувала клієнтів без захисної маски, яка була на шиї, оскільки в масці було важко дихати.
Таку ж суму штрафу має сплатити оператор однієї з АЗС Дніпра. Вона відпускала продукти харчування без засобів індивідуального захисту. Разом з протоколом про адміністративне правопорушення доказами слугували письмові пояснення двох свідків та фотографії.
Штрафують правоохоронці і за відсутність масок на обличчі людей
Також «Главком» відшукав у судовому реєстрі порушників, яким призначено 34 тис. грн штрафів. Це завідувач складу ТОВ «АВ Метал груп» у Конотопі Сумської області, який, не зважаючи на карантин, торгував металовиробами.
Аналогічне покарання стосується власниці павільйону №17 в місті Курахове Донецької області. 18 березня її заклад продовжував продавати продукти харчування, алкоголь, пиво на розлив та сигарети.
«Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу, ступінь її вини, вважаю необхідним застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу (34 тис. грн – «Главком»), що буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчинення порушення в майбутньому», – сказано у постанові Мар`їнського районного суду Донецької області.
Збій системи?
Попри певні успіхи у боротьбі з «карантинними» правопорушниками правоохоронна система допускає помилки, які в подальшому можуть вплинути на покарання невинних громадян. На це не могли не звернути уваги служителі Феміди.
«У справах «Малофеева проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейського суду з прав людини серед іншого зазначено: у випадку, коли в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу», – наголосив Здолбунівський районний суд Рівненської області і завернув поліції на доопрацювання кілька протоколів за ст. 44-3 КУпАП.
Інший збій системи побачив Уманський міськрайонний суд Черкаської області. У кількох отриманих протоколах були відсутні дати народження і допущені помилки у прізвищі потенційного порушника.
«Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення», – заявив суд і відправив протокол до поліції.
Своєрідна фанатичність і гонитва за показниками вилазить боком правоохоронцям, коли суди відмовляються штрафувати людей і закривають справи. Такі приклади не поодинокі і їх також варто описати.
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області одержав протокол, в якому зазначено, що 19 березня власниця магазину «Господарчі товари» у місті Миколаївка не припинила роботу закладу і здійснювала прийом відвідувачів. У суді жінка не визнала вини, сказала, що того дня робила генеральне прибирання та дезинфекцію приміщення. Коли до неї прийшли працівники поліції двері магазину на ключ не були зачинені, вона сама здійснювала прибирання та відвідувачів у неї не було.
Суд з’ясував, що, крім адмінпротоколу, правоохоронці не додали пояснення відвідувачів магазину, яких нібито було прийнято та здійснено їх обслуговування.
«…суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зазначено у постанові суду.
Таким чином, через відсутність допустимих доказів, справу довелося закрити.
У Конотопі Сумської області до відповідальності намагалися притягнути власника магазину «Форсаж», який, на думку правоохоронців, 21 березня не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів.
У суді чоловік не визнав вину. Зауважив, що того дня двоє його продавців вийшли на роботу, щоб зробити інвентаризацію та чекали постачальників, які повинні були привезти раніше замовлений товар. Потім одна із продавчинь вийшла з магазину поговорити зі своїм чоловіком і в цей час до магазину зайшли працівники поліції та склали адміністративний протокол.
Він додав, що в магазині здійснюється відеоспостереження, яке підтверджує відсутність відвідувачів. Крім того, на одній половині дверей магазину висіло оголошення, що в зв`язку з карантином, магазин не працює.
Водночас поліцейські направили до суду разом із складеним протоколом рапорти працівників поліції та фото.
На думку суду, під час розгляду справи не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання винним власника магазину. Що стосується долучених рапортів, то вони не можуть бути визнані доказом правопорушення. Також суд не взяв до уваги фотографії, які зробили поліцейські.
Також був кумедний випадок. 20 березня дільничний офіцер поліції склав протокол про адміністративне правопорушення щодо жінки, котра продавала молоко біля ринку на перехресті вулиць Леваневського і Горького у Сумах. Поліцейський вважав, що було допущено порушення «карантинної» постанови уряду, а саме понад 10 осіб у черзі за молоком.
Жінка до суду не прийшла, при цьому у протоколі пояснила: не знала про відповідальність, яка наступає за чергу з понад 10 осіб.
«Масовий захід – це заздалегідь сплановане і визначене за місцем, часом, кількістю учасників і причинами зібрання людей, що має характер свята, культурного або рекламного заходу або ділової зустрічі. Зі змісту протоколу не вбачається, який саме масовий захід проводила жінка, не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, тобто не визначено в чому, в яких діях полягало порушення правил щодо карантину, відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020р. № 211, на який посилається працівник поліції», – дійшов висновків суд і закрив справу.
Автор: Віталій Тараненко; «Главком»