Продавці повітря. Реформа енергоринку відкрила нові можливості для затятих аферистів

Уряд на вимогу ЄС зобов’язався  запровадити більш жорсткий контроль за зловживаннями  на ринках електроенергії та газу. Покарання за такі порушення передбачені в Угоді про асоціацію України з ЄС.  Але при ухваленні закону про ринок електроенергії наш парламент чомусь проігнорував один із важливих регламентів ЄС про кримінальну відповідальність за зловживання і залишив шпаринку для спритних ділків.

Аби виправити ситуацію, державний регулятор (Національна комісія з регулювання у сферах електроенергетики і комунальних послуг) розробив відповідний законопроєкт, який передбачає зміну низки законів, включаючи й закон про ринок електроенергії. Всі охочі можуть ознайомитися з цим документом на сайті НКРЕКП і до 22 жовтня подати свої пропозиції та зауваження.

«З’явиться інструмент впливу на учасників ринку. Їх можна буде карати за порушення правил, за «злив» інсайдерської інформації, за маніпулювання сегментами ринку», – зазначила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. На її переконання всі енергогенеруючі компанії будуть проти даного законопроєкту, адже для забезпечення прозорості ринку потрібно буде «реєструвати інформацію про усю свою діяльність – про обсяги продажу, кому, скільки та як здійснюється реалізація». Уся генерація та усі споживачі України з приєднаною потужністю більше 600 МВт будуть зареєстровані на європейській платформі ACER  для підтвердження інформації про себе.

«Чому регламенту REMIT немає в законах України про ринки газу та електроенергії? Тому що ці закони були прийняті відповідно у 2015 та 2017 роках, а обов’язок країн Енергетичного Співтовариства  імплементувати REMIT завершувався наприкінці 2018, із відтермінуванням на один рік для України. Тобто для України його запровадження вимагалось через 5 місяців від запуску нової моделі ринку енергоринку (у грудні 2019 року – «Главком»)», – пояснила в Фейсбуці Олена Антонова, під керівництвом якої стратегічний департамент НКРЕКП розробив проєкт змін до законів для запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках..

Природа маніпуляцій на енергоринку

Махінації з цінами на енергоринку стали можливими через недосконалість законодавства та наявність різних цін на чотирьох діючих  сегментах ринку в різні проміжки часу. «Главком» писав про те, що новий енергоринок має п’ять складових, але один з них – ринок допоміжних послуг –  і досі не запрацював. Зловживання здійснюють  за декількома схемами, мета  яких – штучно збити ціну на електроенергію, щоб потім її придбати  за нижчою ціною на іншому сегменті ринку.

Махлюють декілька десятків постачальників, а також генеруючі компанії. Ознаки маніпулювання – в певний час на ринку на добу наперед  різко зростає кількість  заявок на продаж. До прикладу, у січні порівняно з груднем-2019 заявки зросли на 25%. Цю маніпуляцію виявило ДП «Оператор ринку», яке, до речі, кожного місяця  публікує звіти на своєму сайті. Підприємство робить ще й більш повний варіант звіту , де вказані назви учасників ринку, але цей звіт  «Оператор ринку» подає в НКРЕКП як документ «для службового користування». Отже, там є назви компаній, які «грають» на ринку.

Щоб знизити ціну, окремі учасники ринку виставляють на продаж більше електроенергії, ніж фактично виробляють. Через шість місяців після старту нової моделі енергоринку, тобто у січні, було виявлено, що обсяги заявок на продаж в січні  різко підвищили «Енергоатом», ДТЕК,  «Центренерго», менеджмент якого контролює Ігор Коломойський, а також ДП «Гарантований покупець»  – підприємство, яке перепродає ресурс «Енергоатома» та «Укргідроенерго» і забезпечує пільгову ціну електроенергії для населення як постачальник спеціальних обов`язків (ПСО).

Суть вище зазначеної маніпуляції в тому, що на ринку на добу наперед штучно збільшили пропозицію ресурсу (більше ніж виробляють в дійсності), а відтак, це призвело до зниження ціни.  Важливо, що саме ринок на добу наперед, де торгується 30-40% всього ресурсу держави, формує  індикатори ціни для інших сегментів ринку.

Щоб запобігти таким маніпуляціям, вище згаданим законопроєктом продавців електроенергії планують зобов’язати підтверджувати обсяг заявленого на продаж ресурсу – вимагатимуть надати документи про наявну потужність генерації, чи  надавати договори про імпорт електроенергії.

В коментарях керівник НЕК «Укренерго»  Володимир Кудрицький підтвердив, що на ринку на добу наперед трейдери продають обсяги електроенергії, яких у них ще немає, знаючи заздалегідь, що зможуть купити їх в день поставки на внутрішньодобовому ринку  за нижчою ціною.

«В якийсь момент склалася ситуація, коли через великий обсяг пропозицій ціна на внутрішньодобовому ринку стала нижча, ніж ринку на добу наперед. І тоді деякі трейдери вирішили скористатися цією ситуацією: почали продавати на ринку двосторонніх договорів  і на ринку на добу наперед електроенергію, яку докуповували на дешевому внутрішньодобовому ринку», – пояснив Кудрицький.

Ресурс, який не був проданий на ринку на добу наперед, а згодом – і на внутрішньодобовому ринку, «випадає» в так званий балансуючий ринок,  на якому електроенергія торгується з інтервалом у 15 хвилин. Тут зайва електроенергія  продається зі знижкою, а дефіцитна – з націнкою. Адміністратором балансуючого ринку є оператор систем передачі – держкомпанія НЕК «Укренерго».

Маніпуляції проявлялись у встановленні окремими учасниками ринку (трейдерами та електропостачальниками) необґрунтовано низьких цін у порівнянні з попередніми розрахунковими періодами та у перевищенні справжніх обсягів ресурсу для продажу. Тому більшість  виробників не могли продати електричну енергію за ринковими цінами на ринку на добу наперед , і як наслідок, виробники вимушено переходили до наступних етапів продажу — на внутрішньодобовому ринку  і, у разі непродажу — на балансуючому ринку, де зайва електрична енергія продається за нижчою від ринкової ціною.

Торгують «повітрям»: щомісяця на 10 млрд грн?

Розроблена за європейськими стандартами нова модель енергоринку почала діяти з 1 липня 2019 року. Але замість задекларованого посилення конкуренції, вільного ціноутворення з метою зниження цін для споживачів, в дійсності енергоринок для деяких його учасників перетворився на джерело для легкої наживи. Перший скандал прогримів рівно через шість  місяців після його запуску – тоді й заговорили про новий вид бізнесу – торгівля «повітрям».

«Главком» писав про те, як в січні 2020 року Служба безпеки викрила махінацію учасників енергоринку на суму понад 2,8 млрд грн. Гроші привласнили постачальники універсальних послуг – компанії, що були виділені зі складу колишніх 25 обленерго, на які уряд поклав функції постачати електроенергію населенню за пільговими цінами.

Тоді оперативники СБУ встановили, що протягом липня-грудня 2019 року представники компаній-постачальників універсальних послуг надавали до ДП «Гарантований покупець» недостовірні дані. Комерсанти штучно завищували обсяги споживання населенням електричної енергії, яку постачали за пільговими цінами. Завдяки перепродажу «зайвих» обсягів постачальники отримали 2,8 млрд грн надприбутків.  За даними СБУ, постачальники універсальних послуг  отримали надприбутки, реалізуючи «надлишок» дешевої електроенергії за ринковою вартістю промисловим підприємствам.  Тому на таку ж суму (2,8 млрд грн) було завдано збитків ДП «Гарантований покупець».

Через викриття маніпулювання ціновими заявками на різних сегментах енергоринку, в ситуацію втрутився державний регулятор. Наприкінці січня на сайті НКРЕКП було розміщено застереження  учасників ринку електричної енергії про порушення, виявлені на підставі інформації, наданої ДП «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго». Зокрема, регулятор наголошував на відсутності  підтвердження вказаних заявок реальними обсягами електричної енергії. Через пів року НКРЕКП пообіцяла оштрафувати 40 учасників ринку на 16 млн грн, які маніпулювали ціновими заявками на ринку.

Пізніше нардеп Олексій Кучеренко заявив, що відповідальність за штучно створену кризу на ринку електричної енергії  лежить на голові НКРЕКП Валерію Тарасюку і члені комісії Дмитру Коваленку. За інформацією депутата, члени комісії і її очільник можуть бути співавторами схеми «торгівлі повітрям», яка призвела до виникнення мільярдних збитків і накопичення боргів державних енергетичних компаній, зокрема «Енергоатому».

Згодом ЗМІ стало відомо, що у схемах задіяна енергогенеруюча компанія «Центренерго». Її контрольний пакет належить державі, але завдяки лояльному до Ігоря Коломойського менеджменту, заробляли на схемах структури з орбіти олігарха.  Це ще у липні це встановили журналісти проєкту «Схеми», але й дотепер зловживання на ринку. продовжуються

«Щомісяця на енергоринку продають приблизно 20-25% електроенергії, яка в дійсності не буде вироблена, тобто торгують повітрям щомісяця на суму 8-10 млрд грн. Ця неіснуюча електроенергія перетворюється в реальну вартість після її перепродажу на балансуючому ринку – тоді  реальна вигода компаній-маніпуляторів сягає 60-120 млн грн, але це без врахування продажу компаніями «Гарантований покупець» та  «Енергоатом», – повідомляє  джерело «Главкома» на енергоринку, наголошуючи, що на балансуючий ринок можуть виходити лише постачальники електроенергії, які відповідають за небаланси. Цим  постачальникам потрібно докупити обсяги електроенергії, або ж продати надлишок. Експерт стверджує, що маніпуляції на ринку стали можливими через недосконалість законодавства.

Чому регулятор не запроваджує моніторинг ринку?

Щоб виявити зловживання, у вересні ДП «Оператор ринку» запропонував НКРЕКП доручити йому виконання функцій адміністратора моніторингу угод з купівлі-продажу електроенергії на всіх сегментах ринку (включаючи й позабіржові угоди). «Ми готові бути адміністратором моніторингу ринку, який буде працювати відповідно до європейських вимог REMIT (регламент ЄС про цілісність та прозорість оптових енергетичних ринків – «Главком»). «Оператор ринку» готовий бути адміністратором збору всіх даних щодо всіх транзакцій на ринках», – повідомив директор ДП «Оператор ринку»  Володимир Євдокімов.

В Європі всі транзакції з купівлі-продажу електроенергії мають збиратися в одному місці і вони мають потрапляти до національного регулятора. «Ми, як «Оператор ринку», готові почати цю роботу. Ми вже займаємося спостереженням і робимо багато аналізів, потім надаємо інформацію  до НКРЕКП та АМКУ», – повідомив Євдокимов, наголошуючи на необхідності задіяти прозорі правила ринку, де всі його учасники будуть бачити співвідношення попиту та пропозиції.

Для створенням системи моніторингу НКРЕКП мала б зобов’язати всіх учасників ринку передавати відповідну інформацію, у відповідному форматі та регламенті. «Це досить великий обсяг інформації», – пояснив директор «Оператора ринку». Затверджена урядом Стратегія розвитку ДП «Оператор ринку» до 2024 року передбачає створення клірингової установи для проведення взаєморозрахунків, об’єднання ринку електроенергії України з ринками країн ЄС, створення адміністратора моніторингу енергетичного ринку.

Автор: Наталка Прудка, «Главком»