Нещодавно у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва арештували майно та рахунки. І цей арешт здійснили не у межах нашумілої справи НАБУ про хабар у майже $3 млн – він стосувався геть іншої історії.
Майно Князєва арештували через те, що в іншій справі у судді не змогли конфіскувати 906 тис. грн, які він недоплатив за оренду квартири на столичному Печерську. І це особлива квартира, адже за договором Князєв щомісяця сплачував за неї лише 1000 (!) гривень. Де Князєв знайшов таку квартиру, яке майно в нього арештували, та як це пов’язано з тією самою справою про $2,7 млн хабаря – розбирались у виданні “Главком“.
Як Князєв «спалив» оренду чотирикімнатної на Липках?
У травні 2023 року детективи завітали до Князєва додому та викрили його на масштабній корупції у Верховному Суді. За версією НАБУ і САП, Князєв отримав $2,7 млн грн хабаря за «правильні» рішення суду на користь олігарха Костянтина Жеваго.
Під час обшуку виявили не тільки стоси готівки, а й договір на оренду квартири, який одразу зацікавив правоохоронців. Річ у тім, що з 2017 року Всеволод Князєв винаймав у столиці 4-кімнатну квартиру площею 133 кв. м на Липках, що неподалік урядового кварталу, і платив за неї символічну тисячу гривень.
За фактом цього договору НАЗК склало протокол, а далі у справі розбирався Печерський районний суд Києва. Він встановив, що Князєв таким чином порушив обмеження щодо отримання подарунків. Фактично це повʼязано з корупцією, за що ексголову Верховного суду оштрафували на 2550 грн з конфіскацією подарунка.
Подарунком суд кваліфікував різницю між мінімальною ринковою вартістю квартири, яка могла становити від 51 до 57 тис. грн на місяць, та фактично сплаченою вартістю оренди за певний час, що там проживав ексголова Верховного Суду. Відповідно, Князєв зберіг 906 600 грн, тобто отримав ці кошти в подарунок від орендодавця.
«Квартира не нова, та й договір не той» – аргументи Князєва
Князєв у суді наголошував, що вартість оренди становила не 1000 грн, а 1100 доларів США. Це, за словами ексголови Верховного Суду, було прописано в окремому договорі, який детективи НАБУ не знайшли. Мовляв, така ціна відповідала ринковій за зробленою ним експертизою, бо «квартира була не нова, це старий житловий фонд, ремонт не робився років 30». Князєв же «весь час працював, тому це не мало для нього принципового значення».
А знайдений договір нібито стосувався оренди паркомісця. Чому в договорі за тисячу гривень вписали квартиру? Адвокат Князєва пояснив, що у власниці не було документів на паркомісце.
Суд поставився до цих аргументів критично, адже ексголова Верховного суду жодного разу не вказував у декларації та при обшуку ні інший договір, ні паркомісце як об’єкт оренди. Власниця ж квартири реально мала право власності лише на гараж за іншою адресою, причому це зареєструвала приватний нотаріус, якою виявилася дружина самого Князєва. Коли НАЗК спитало, чому договір оренди уклали за ціною 1000 грн, то Князєв відповів, що його уклали на тих умовах, прийнятних для обох сторін.
Ба більше, захисник стверджував, що винаймання житла Князєвим як фізичною особою не породжувало корупційних ризиків у виконанні його робочих функцій. Щоправда, ні ці, ні інші аргументи сторони захисту не переконали суддю, і 26 грудня 2023 року суд виніс уже згадане рішення про конфіскацію подарунка у 906 тис. грн.
Невдала конфіскація – куди поділися гроші?
Сторона захисту подала апеляційну скаргу, і в березні 2024-го отримала відповідь. Київський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, адже навіть отримання незначного подарунка з порушеннями достатньо, щоб кваліфікувати це як адміністративне правопорушення. Якщо ж говорити про можливий вплив на дії Князєва як колишнього очільника Верховного Суду, то це тягне на кримінальну статтю.
Паралельно з судовою тяганиною щодо оренди, у січні 2024 року за Князєва внесли заставу у справі про хабар – і ексочільник Верховного суду вийшов із СІЗО.
А ось, щоб виконати рішення апеляції, грошей забракло. Варто зазначити, що перш ніж внести заставу, Князєв чекав понад пів року, поки її розмір зменшили з початкових 107 млн грн аж до 18 млн. Чи залишилось опісля на рахунку судді 900 тис. – стверджувати ми не можемо.
Яке майно потрапило під арешт?
Однак Державна виконавча служба Мін’юсту (ДВС) так і не дочекалася переказу Князєвим коштів на виконання рішення суду та наклала арешт на його майно та банківські рахунки. Заступник міністра з питань виконавчої служби Андрій Гайченко зазначив: якщо грошей на рахунках ексголови Верховного суду не буде, то ДВС стягне виявлене у нього можливе майно.
У повідомленні ДВС ідеться про чотири об’єкти нерухомості у Миколаєві та області, зареєстрованих на колишнього голову Верховного суду, але видається, що не все це майно належить одному Князєву. Так, 26 квітня суд поділив майно між Князєвим та його колишньою дружиною Юлією, яка подала на розлучення вже після викриття схеми з хабарництва у Верховному Суді. Ексдружині залишили право власності на житловий будинок, $52 тис. готівкою та кошти на низці банківських рахунків.
Чому ця справа Князєва теж важлива?
Взагалі незаконні подарунки не так часто ставали причиною аж таких проблем для тих, хто їх отримував. Стандартний штраф за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, безвідносно до їхньої вартості та не враховуючи конфіскацію, максимально складає лише 3400 грн. І сплата таких коштів навряд чи складала проблему для інших посадовців, щодо яких виносили відповідні рішення.
ТІ Ukraine раніше розповідала про формат та дозволену у законодавстві сукупну вартість подарунків, яка на 2023 рік становила 10 736 грн. Якщо вийти за межі ліміту, тоді й передбачено застосування до посадовця вищезгаданого штрафу.
При цьому із Князєвим сталася особлива історія. Така велика конфіскація подарунка у 906 тис. грн, застосована судом, це чи не найбільша конфіскація, про яку стало відомо громадськості. І загалом таке рішення – важливий прецедент.
Публічність цього кейсу може сприяти тому, що недобросовісні чиновники замисляться, чи не краще відмовитись від коштовного подарунка, аби не потрапити під подібну велику конфіскацію. І це, своєю чергою, сприятиме реальному запобіганню порушень, повʼязаним з корупцією.
А сам факт, що про таке порушення ми дізналися при розслідуванні іншої, більшої справи, і це вже призвело до реального покарання, зі свого боку теж спростовує тези про тотальну неефективність антикорупційних органів. Бо не було б одного – не було б і іншого. І, думаю, подібні історії ми ще побачимо.
Автор: Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine
Джерело: ГЛАВКОМ