30 березня 2023 року судді Печерського районного суду Тетяні Ільєвій оголосили підозру в зловживанні службовим становищем і внесенні до судового рішення неправдивих відомостей. Завдяки ухвалі суду значну суму коштів вивели з-під арешту і передали сторонній особі.
Прокурор САП Олександр Іванющенко каже, що схема заволодіння грошима без судового рішення не спрацювала б. І зібрані докази свідчать не про суддівську помилку, а саме про умисні дії Ільєвої, а також можливе позапроцесуальне спілкуваня і змову судді з тими, хто заволодів коштами, зазначає «Судовий репортер» .
Дискусія зводиться до того, чи мала право суддя ухвалювати це рішення і чи могла якось запобігти шахрайському плану.
Вища рада правосуддя не відсторонила Ільєву від посади: проти відсторонення висловилися 17 із 20 членів. На хвилі резонансу суддя сама взяла відпустку.
17 квітня Вищий антикорупційний суд застосував до судді Ільєвої запобіжний захід — 805 тисяч гривень застави, хоча детектив НАБУ просив 4 мільйони.
Обрання запобіжного заходу тривало у Вищому антикорупційному суді більше двох тижнів з перервами.
«Не знала, що адвокати таким займаються».
У червні 2017-го за місцем проживання колишнього віцепрезидента держкомпанії «Хліб України» Андрія Миханіва відбувся обшук. Слідчі вилучили 110 тис 700 євро і 9 300 доларів США, а також ювелірні вироби. Їх визнали речовими доказами і арештували.
Після обшуку і вручення підозри Миханів зник із поля зору правоохоронців — йому не встигли обрати запобіжний захід і він був оголошений у розшук.
На початку 2000-х цього чоловіка вже притягували в Україні до кримінальної відповідальності як спільника корупційних злочинів експремʼєра Павла Лазаренка і він провів під вартою 2,5 роки, а у 2009-му справу закрили за строками давності.
У 2018 році Миханіву висунули нову підозру в відмиванні доходів отриманих злочинним шляхом в особливо великому розмірі. Після втечі Миханіва вилучену в нього і арештовану готівку передали в управління АРМА — для розміщення на депозиті банку. А ще через рік слідство завершили і матеріали стосовно Миханіва передали суду для розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia).
3 листопада 2020-го в Печерський суд надійшло клопотання адвоката Дмитра Коноваленка про скасування арешту грошей, вилучених у Миханіва. Це питання розглянула слідча суддя Тетяна Ільєва, хоча вже не мала права це робити, адже стадія досудового слідства закінчилася і справа була передана для розгляду по суті. Більше того, суддя Ільєва пристала на думку адвоката, що гроші не Миханіва, а деякого Андрія Сердюка, який ці кошти обвинуваченому нібито віддав на зберігання.
10 листопада 2020 року суддя Ільєва без присутності сторін ухвалила рішення, яке за тиждень (!) було виконане АРМА — усі гроші скеровано на банківський рахунок Сердюка.
Заяву про злочин у квітні 2021 року подав особисто Миханів. Лист начебто прийшов від розшукуваного чоловіка на пошту НАБУ. Прокурор вважає, що саме такий статус власника підштовхнув шахраїв. Суддя Ільєва під час обрання їй запобіжного заходу говорила, що докази проти неї сумнівні і мають ознаки підробки. У протоколі обшуку, повідомленні про підозрі і заяві про злочин підписи Миханіва начебто суттєво відрізняються.
Неявку прокурора судді можуть розцінювати як згоду
Адвокат Коноваленко на допиті у детективів повідомив, що заяву про розгляд клопотання без його участі приніс у суд тільки через два дні після судового засідання, коли прийшов забрати судове рішення. Тому суддя, за версією слідства, зіслалась у своєму рішенні на інформацію, якої не мала.
Детективи перевірили практику судді Ільєвої і зʼясували, що у 99% випадків неявки автора клопотання йому відмовляли, вважаючи, що він не підтримує свої вимоги.
У матеріалах клопотання були незасвідчені копії розписки і акту приймання грошей, роздруківки ухвал з судового реєстру із закритими даними, з яких неможливо було зʼясувати у кого і де вилучалися гроші, копія податкової декларації Сердюка, витяг щодо руху коштів по рахунку коштів ФОП Сердюк, тощо.
Розписка і акт передачі грошей не містили паспортних чи інших даних, що ідентифікують Миханіва. Більше того, в розписці про отримання коштів неправильно зазначено по батькові Миханіва (Анатолійович, а не Антонович). Тому суддя Ільєва начебто не мала обʼєктивної можливості переконатися, що ухвалою арештовано саме ті гроші, щодо яких звернувся адвокат Коноваленко.
Не маючи достатніх даних суддя, на думку прокурора, мала б дочекатися учасників і поставити їм запитання або ж сама перевіряти інформацію про стан справи через реєстр судових рішень чи в базі документообігу суду. Маючи високу кваліфікацію і значний стаж роботи, суддя повинна була звернути увагу на зміст оскаржуваної ухвали, а саме, що підозру Миханіву повідомлено ще у 2018 році і здогадатися, що слідство вже могло бути завершеним.
За корупційний злочин судді загрожує від 3 до 6 років позбавлення волі. Підозрювана вину не визнає:
— Прокурор не зʼявився в судове засідання. Завчасно був повідомлений, за пʼять днів. Я розглядала на підставі наданих матеріалів. Сумнівів у мене не було. Я навіть не думала, що адвокати можуть таким займатися, підробити якісь документи. Неявку прокурора ми як слідчі судді можемо сприймати як згоду з клопотанням. Не зʼявився, нічого не подав… У нас дуже багато справ, велике навантаження. Ми не можемо фізично все перевірити. Існує таке поняття як презумпція дійсності правочину. Прокурор не зʼявився, не оспорював ці документи.
У початковому тексті судового рішення суддя написала, що «прокурор не з’явився, але не заперечував проти розгляду клопотання». Пізніше суддя виключила цю інформацію з рішення, виправивши описку. Під час обрання запобіжного заходу вона пояснювала, що помічник користувався заготовкою рішення і помилково залишив цю фразу.
— Якщо там є якісь проблеми, то вони прибігають до нас чи надсилають дуже швидко все, — говорила Ільєва про прокурорів у засіданні ВАКС.
У прокуратурі виправдовувалися, що в той день були настільки зайняті в інших справах, що нікому було сходити в Печерський суд. Вони вважали, що суддя взагалі не розглядатиме клопотання, тому що його, за законом, не можна було розглядати.
Прокурор Носенко нібито вранці 10 листопада склав заяву про необхідність залишення клопотання без задоволення. Його керівник Геворкян сфотографував документ і відправив на мобільний телефон у WhatsApp помічниці судді Ільєвої, а також додатково подзвонив. Але помічниця судді цього не памʼятає і WhatsApp на її телефоні видалено. Доказів листування у матеріалах справи немає. І сьогодні про надсилання повідомлення відомо тільки зі слів прокурорів. Компʼютер прокурора на якому готувалась заява, у перші дні повномасштабного вторгнення РФ зазнав хакерської атаки і документів на ньому не знайшли.
Адвокат Ільєвої Олександр Лисак каже, що законом не передбачений такий порядок подачі документів до суду як надсилання на телефон помічнику судді, натомість їх треба приносити в канцелярію суду або надсилати на пошту чи емейл. Мовляв, не було жодних труднощів у тому, щоб вже готовий документ надіслати на офіційну електронну пошту суду.
Водночас заяву адвоката Коноваленка про розгляд справи за його відсутності суддя памʼятає дуже добре і наполягає, що цей документ лежав у неї на столі під час судового засідання. Хоча Коноваленко розповів детективам НАБУ, що приніс заяву через два дні після засідання. Суддя розповідає, що документи іноді надавалися просто в судовому засіданні, не встигаючи зареєструвати в канцелярії, і суддя ставила на документі свою резолюцію, а реєстрували його пізніше.
Ключовий свідок, а не співучасник
Співорганізаторами оборудки називають адвокатів Оксану Серокурову й Дениса Сердюка, які стали підозрюваними в дуже подібній історії із заволодінням 400 тисяч доларів у грудні 2020-го. Ці гроші були арештовані у справі кримінального авторитета Андрія Недзельського як так званий «общак» — фонд взаємодопомоги в злодійському середовищі. Та на цей раз спритники уже, схоже, не заморочувалися, бо рішення Печерського суду про скасування арешту грошей від імені судді Олени Бусик нібито підробили.
У липні 2021 року підозри за зловживання і привласнення 400 тисяч доларів отримали не лише двоє адвокатів, а й керівництво АРМА — т.в.о. голови Віталій Сигидин, заступник голови Володимир Павленко, начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі, у жовтні 2021-го підозрюваним став і начальник 1 відділу Управління менеджменту активів АРМА Єгор Сігарьов. Сьомий підозрюваний — Ігор Король, фунт, фіктивний власник, на чий рахунок АРМА повернула гроші.
Влітку 2022-го досудове розслідування про заволодіння «общаком» офіційно завершили. 22 томи матеріалів справи відкрили для ознайомлення підозрюваним та їх захисникам.
Про більш ранній епізод із коштами Миханіва детективи знали. Однак із підозрами чомусь не спішили. 9 серпня 2022-го кримінальне провадження за цими фактами взагалі закрили. Але через місяць відновили і далі дуже корисні показання, які заповнили прогалини слідства, начебто дав адвокат Коноваленко, від чийого імені подавалося клопотання про зняття арешті коштів до Печерського суду.
Сьогодні захист судді Ільєвої звертає на це увагу. Мовляв, Коноваленко розговорився, побачивши, як до відповідальності притягують його колег. При цьому начебто змінив свої показання.
Деякі свідчення Коноваленка адвокат Ільєвої на обранні запобіжного заходу попросив дослідити в закритому судовому засіданні, кажучи, що це може зашкодити слідству.
Із відкритої частини засідання, відомо, що Коноваленко розповів детективам НАБУ, що адвокатка Оксана Серокурова, з якою він ділив офіс, запропонувала йому роботу — підготувати клопотання про скасування арешту майна в інтересах громадянина Сердюка і вручила необхідні документи.
Потім зʼясувалося, що за кілька днів до цього Серокурова і сама подавала клопотання аналогічного змісту і система розподілила його на суддю Батрин. Слідчі припускають, що Серокурову не влаштовувала ця суддя, тому вона звернулась до Коноваленка і попросила внести ті ж документи від свого імені. На цей раз клопотання потрапило до судді Ільєвої.
Після отримання повістки в судове засідання Серокурова переконала Коноваленка не йти і подати заяву, щоб клопотання суд розглядав за його відсутності. При цьому Серокурова запевнила, що “клієнт” зможе забезпечити позитивне рішення у Печерському суді. Коноваленко з “клієнтом” Андрієм Сердюком не спілкувався, комунікація велася через Серокурову. І саме вона згодом сказала Коноваленку, що рішення готове і вже пора піти в суд і його забрати.
Побачивши ухвалу, Серокурова сказала, що бракує супровідного листа, без якого рішення не візьмуть до виконання, що їй начебто стало відомо після консультації із працівниками АРМА. Потім Коноваленко дізнався, що супровідний лист «отримано самостійно». Про те, що супровідний лист від імені Печерського суду підробили — виготовили на принтері в офісі Серокурової — Коноваленко начебто не здогадувався. Пакет документів він відвіз до АРМА і залишив у скриньці для кореспонденції.
Вікторія Барса, начальник управління діловодства АРМА, розповіла детективам, що 13 листопада 2020-го замголови АРМА Павленко усно наказав їй залишити працівника чергувати до 18 години, тому що після закінчення робочого дня надійдуть важливі документи. І це були саме документи від Коноваленка.
30% від суми отримувало керівництво АРМА, — слідство
У судовому засіданні з обрання запобіжного заходу цитувалися показання й інших свідків. Озвучена ними версія подій наразі не підтверджена вироком суду, однак її цікаво знати, щоб уявляти, як могла працювати ця схема.
Колега Серокурової адвокатка Тетяна О. розповіла детективам, що навесні 2020-го до їх офісу став навідуватися Денис Сердюк, який представлявся заступником керівника АРМА і особою, котра може вирішити у цьому відомстві будь-яке питання. У серпні-вересні 2020-го свідок хотіла купити нову машину і Серокурова запропонувала зробити це через АРМА та показала список із 30 авто, обіцяючи, що Сердюк допоможе. Одного разу свідок зайшла в кабінет Серокурової, коли там був Сердюк, і спитала, де її Bentley, на що той відповів, що треба зачекати, щоб ціна впала. Не бажаючи ввʼязуватися в можливе шахрайство, cвідок від такого варіанту відмовилась і більше цю тему не згадувала.
У жовтні 2020-го Серокурова нібито обговорювала зі свідком можливість зняття арештів із рахунків експрезидента Віктора Януковича, які перебували в управління АРМА. При цьому адвокатка мала на руках виписки по рахунках та інші документи. Свідок відмовилась цим займатися і запитала Серокурову, чи розуміє вона, кому належать ці кошти. Та відповіла, що розуміє і все буде добре, а «в разі потреби люди з ДФС її підтримають».
Адвокат Денис Сердюк на допиті у серпні 2021-го пояснив, що в кінці жовтня-на початку листопада 2020-го йому зателефонував начальник відділу АРМА Єгор Сігарьов і запросив на розмову. При зустрічі посадовець сказав Сердюку, що в управлінні АРМА є актив — близько 122 тисяч євро готівкою, арештовані по якійсь кримінальній справі і поміщені на банківський рахунок. Про повернення цих коштів уже зверталися, однак АРМА відмовила.
Сігарьов начебто запевнив, що може вирішити це питання зі своїм керівництвом, і запропонував Сердюку взяти участь та надав копію ухвали суду про накладення арешту. А ще пояснив, що за успіх у вирішенні питання треба передати йому 30% від суми активу, щоб він «розпорядився» серед керівництва АРМА. Сердюк схопив ухвалу, не читаючи, бо не розумівся на цьому, і повіз документ Серокуровій. Прочитавши ухвалу, Серокурова сказала, що їй це знайомо, бо вона недавно брала участь у поверненні товарів, арештованих у якомусь портовому місті.
За показаннями Сердюка, Серокурова, заявила, що також хоче 30% від суми — за свою роботу і для судді, яка ухвалить рішення. 30% перепаде тому, в кого ці кошти насправді вилучалися, а ще 10% відійде фунту.
Серокурова нібито повідомила, що треба шукати особу, від імені якої буде звернення до суду і якій надійдуть гроші від АРМА. У подальшому цю роль, начебто сам того не знаючи, зіграв рідний брат Дениса Сердюка — Андрій. Цей чоловік на допиті розповів, що не мав жодних відносин ні з Миханівим, ні з адвокатом Коноваленком і не знав про оборудку. Але підтвердив, що до нього Серокурурова і просила за винагороду провести гроші через свій рахунок, він погодився і з отриманої суми залишив собі близько 10%, а решту віддав.
Денис Сердюк переповідав, що Серокурова нібито передала йому 40 тисяч євро і він після 18 листопада 2020 року відвіз їх Сігарьову. Той заглянув у пакет і зауважив, що йому мало що з цього залишиться та пішов у приміщення АРМА.
Про себе Сердюк говорив, що його власної вигоди тут не було і скромно називався посередником між начальником відділу АРМА Сігарьовим і адвокаткою Серокуровою.
З приводу отримання коштів на рахунок його брата Сердюк сказав, що нічого не знає. Останнім часом вони начебто мало спілкувалися. Брат виїхав до РФ і працює там в ІТ-сфері.
У 20-х числах листопада 2020 року Сігарьов ще раз зустрівся із Сердюком і мова вже пішла про арештовані 400 тисяч доларів.
У цей час Сердюк тісно спілкувався із Вадимом Мигаєм, який мав перед ним значні борги і просив дати заробити. Тому Сердюк начебто вирішив звести їх із Серокуровою, щоб Мигай став підставною особою, якій будуть перераховані кошти, повернуті АРМА. Надалі в схемі був використаний Ігор Король — пасинок Мигая. Від Серокурової Сердюк почув, що вона знайшла спільну мову із судом і невдовзі можна чекати рішення. Йому відомо, що Павленко телефонував Серокуровій на мобільний, чим та була дуже занепокоєна, бажаючи конспірації. Сердюк також розповів слідчим, що дізнався від знайомого, що в грудні 2020-го до нього зверталась Серокурова з метою виготовлення підроблених печаток і штампів Печерського райсуду Києва.
Цікаво, що і в самого Дениса Сердюка при обшуку вдома знайшли фейкове свідоцтво про його смерть, а також документи на імʼя третьої особи, якими він начебто активно користувався. Це було одним із аргументів суворого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Відповідно до листа Київського відділу державної реєстрації смерті, інформацію про смерть Сердюка внесли в базу на підставі лікарського свідоцтва від 20.07.2018 року, виданого Центром первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпропетровського району міста Києва.
У 2022-му Сердюк через суд скасував актовий запис про смерть як такий, що не відповідає дійсності і на підтвердження надав свій паспорт і нотаріально посвідчене свідоцтво факту, що він живий.
_
Наразі антикорупційний суд визнав підозру судді Ільєвої обґрунтованою. У випадку зловживання службовим становищем прокурор не мусить доводити змову судді з тими, хто заволодів коштами. Проте слідство триває і додаткові дані ще можуть бути зібрані.
Автор: Ірина Салій
Джерело: «Судовий репортер»