У недалекому минулому це був один із найбільш засекречених об’єктів у колишньому СРСР на території України. Сьогодні в Україні, як відомо, знищені всі ракетні шахти, крім однієї, – у Первомайську. Наразі тут розмістився єдиний у країні музей ракетних військ стратегічного призначення, експонати якого ще не так давно наводили жах на найпотужніші держави світу.
У самій шахті був розташований контейнер із міжконтинентальною балістичною ракетою. На озброєнні 43-ї ракетної армії були одні з найпотужніших ракет у світі. Тільки в шахтних пускових установках (ШПУ) дивізії, що стояла безпосередньо під Первомайськом, перебувало 40 ракет РС-18А (SS-19 “Stiletto”) і 46 – РС-22 (SS-24 “Scalpel”). Кожна з них несла 6-10 ядерних боєголовок, здатних одним залпом вразити 700 цілей, розташованих на відстані 10 тисяч кілометрів. Причому за потужністю будь-яка з них набагато перевищувала ту, якою була знищена Хіросіма.
Зображення єдиного неушкодженого залишку зруйнованої ракетно-ядерної мережі України опублікувало видання Радіо Свобода.
Усередині цієї порожньої шахти в сільській місцевості на південь від Києва колись стояла напоготові ядерна ракета, здатна вразити Нью-Йорк упродовж 25 хвилин після запуску.
Ракетна шахта під Первомайськом – єдиний вцілілий залишок від колись цілої мережі ядерних баз в Україні.
Радянська Україна володіла приблизно третиною ядерного арсеналу СРСР, більша частина якого була спрямована проти Сполучених Штатів.
Після розпаду СРСР Сполучені Штати, Росія та Велика Британія переконали Україну, а також декілька інших колишніх радянських держав ліквідувати ядерну зброю на своїй території.
У свою чергу країни, які володіють ядерною зброєю, підписали меморандум, який містив обіцянку «утримуватися від погрози або застосування сили» проти України та поважати її чинні кордони.
По всій Україні знищили кожну другу ракетно-ядерну шахту. Шахту у Первомайську залишили неушкодженою і зробили там музей.
У квітні 2019 року Радіо Свобода відвідало це місце, тоді воно було лише історичним курйозом. Сьогодні зображення, зроблені всередині колишньої секретної бази, набувають нового значення на тлі вторгнення в Україну Росії, яка має ядерну зброю.
Через ці 750-кілограмові двері можна потрапити в серце бази. Деякі з чоловіків, які сьогодні обслуговують списану ділянку, працювали тут, коли були радянськими солдатами – на тоді ще діючій ракетній базі.
Основа циліндричної форми з масивним сталевим покриттям була підвішена на амортизаторах, щоб ізолювати солдатів і обладнання всередині від ядерного удару. У нижній кімнаті (фото макета вгорі), військовослужбовці спали або відпочивали під час перерви. Над нею був командний центр.
Ракети у Первомайську була в окремій камері – на відстані близько 100 метрів від командного пункту.
На випадок ракетного удару противника радянські військовослужбовці, які несли службу, були постійно пристебнуті ременями безпеки. Одна зміна тривала шість годин.
Щоб запустити ракету з цієї бази, двом офіцерам, які сиділи за різними пультами, потрібно було одночасно виконати однакову дію. Система «чотири руки» практично унеможливлювала нанесення ядерного удару однією людиною.
Такою була спальна кімната для командирів на базі.
Всередині спальні є спеціальна полиця для зберігання пістолетів. Місцевий екскурсовод Олена Смеричевська розповіла Радіо Свобода, що зброя була на випадок, якщо б солдати відмовилися завдати ядерного удару за командою з Москви. Військовий експерт рішуче заперечив це твердження, заявивши, що пістолети, швидше за все, були призначені для самозахисту.
Надземна база була оточена бункерами (вгорі), обладнаними стрілецькими щілинами на 360 градусів, і потужним електричним парканом.
Екскурсовод Олена Смеричевська розповіла, що первомайська база та інші, подібні до неї, які існували в цьому районі, були настільки засекреченими, що навіть сьогодні деякі місцеві жителі не хочуть про них говорити.
За словами гіда Олени Смеричевської, після розпаду Радянського Союзу деякі чоловіки, які обслуговували радянські бази в Україні, переїхали в Росію, щоб продовжити роботу.
«Якраз зараз хтось сидить перед цими кнопками і думає про те, щоб на них натиснути», – зауважила Смеричевська.