У травні Спеціалізована прокуратура Центрального регіону повідомила, що в межах її юрисдикції більш ніж 10,8 тис. військовослужбовців скористалися правом добровільно повернутися. Водночас майже 600 засудили.
Тільки протягом 2024 року ДПСУ затримала 24,7 тис. чоловіків віком 18-60 років, які намагались незаконно перетнути державний кордон.
5 червня Державна служба з етнополітики та свободи совісті затвердила перелік релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Це один із бюрократичних кроків, необхідних, аби запустити бронювання церковників від мобілізації.
В Україні за відмову воювати передбачена кримінальна відповідальність (стаття 336 Кримінального кодексу) – від трьох до п’яти років в’язниці. Попри суворість покарання кількість справ про ухилення від мобілізації, які перекочували до судів, різко зросла.
Співрозмовник у правоохоронному комітеті Ради відповів, що, мовляв, суспільна дискусія на тему «Або в тюрму, або в армію» — завершена. Маючи на увазі, зокрема, й нещодавно ухвалений закон про мобілізацію ув’язнених.
В умовах воєнного стану, коли чоловікам призовного віку заборонили виїжджати за межі України без відповідних документів, з’явились незаконні схеми перетину кордону. Попри те, що прикордонники першими зустріли ворога на початку повномасштабного вторгнення і героїчно тримали оборону, деякі військові Держприкордонслужби та поліцейські стають активними учасниками таких схем.
Питання нелегального виїзду чоловіків під час повномасштабного вторгнення Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) аналізувало у 2022 році. В жовтні 22-го презентувало дослідження “Корупційні схеми та ризики під час виїзду з України в умовах воєнного стану”.
«Мазута» – мехвод із села біля Львова. На війну приїхав із Чехії, де працював на будівництві. Пішов у СЗЧ, щоб не потрапити у піхоту, бо каже, що любить техніку, а окопи не «вивезе» через здоров’я. До танків «Мазуту» повернули хлопці із ВСП, що «тормознули» його у Мукачеві, де він був у справах.
Необхідність суворіше карати пояснили просто: упродовж 2024 року понад шість мільйонів військовозобов’язаних громадян так і не уточнили своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет чи у ТЦК та СП.
