Командир Грузинского национального легиона Мамука Мамулашвили рассказал в интервью Тимуру Олевскому, что его солдаты больше не будут брать в плен русских и чеченских военных после расправы в Буче. Об этом пишет издание «Вот Так».
Ужасная картина дополняет растущее количество свидетельств того, что массовые казни, изнасилования и пытки применялись против мирных жителей в районах, находящихся под контролем русской армии, с тех пор, как 24 февраля Кремль начал широкомасштабное вторжение в Украину.
Тысячи убитых, раненых, получивших лучевую нагрузку солдат, сотни единиц убитой техники, десятки сбитых самолетов и вертолетов — все это было зря.
У ніч із 31 березня на 1 квітня 35-а і 36-а загальновійськові армії росіян відступили з усіх територій на північний захід від Києва, принаймні далі на північ від Іванкова та Чорнобиля.
Зараз місто повільно повертається до життя. Незважаючи на обстріли та спроби росіян прорватися, в Ірпіні працює патрульна поліція. Його починають розміновувати, ховати загиблих (наразі нараховується близько 300 цивільних, що загинули на вулицях міста) та евакуювати тих, хто наважився виїхати.
Российская армия – это тупое, жалкое, вороватое племя – Орда, пришедшая в Украину убивать, разрушать и грабить! Бросающее трупы своих убитых соратников на съедение собакам, но тащащее домой ворованные унитазы и электромясорубки. Вторая армия мира, состоящая из мародеров, насильников, убийц и наемников, показала свое настоящее лицо.
Каждый украинский успех и каждое российское преступление отзывались в соцсетях широким эхом. Русские начали проигрывать битву за внимание всего мира уже через несколько минут после вторжения.
На початку березня під час окупації села на Броварщині військовослужбовець рф застрелив господаря одного із будинків, а пізніше, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, здійснив наругу над 34-річною дружиною вбитого.
Мірою того, як запаси енергії закінчувались, а телефони припиняли працювати, ми ставали все більш інформаційно ізольованими, все сильніше залежали від чуток і фрагментарних переповідок рідних. Вже з другої доби російської окупації містечком почали ширитись історії про розстріляних цивільних.
