Перехресний допит. Як судять двох пожежників з Іванкова за співпрацю з російськими окупантами
Олександр Недашківський і В’ячеслав Савенко — пожежники з Іванкова, які вже понад два роки під слідством за обвинуваченням у державній зраді. Справу розглядає Вишгородський районний суд. Обвинувачення вважає, що під час окупації Іванкова вони співпрацювали з російськими загарбниками, отримували від них товари, зокрема алкоголь, і здавали односельців. За свідченнями, вони розвозили їжу людям і працювали до заборони окупаційної влади. Іванків звільнили 1 квітня 2022 року, а підозру обом оголосили аж за рік. Весь цей час вони далі служили в пожежній частині. За два роки процесу обвинувачення щодо передачі інформації окупантам відпало.
Недашківський і Савенок уже понад два роки під вартою. Лише в липні 2025-го суд дозволив внести заставу 3 мільйони 28 тисяч гривень для кожного. Оскільки для них це нібито непідйомна сума, обидва досі в СІЗО.
Ще одна вагома зміна — кількість свідків. Спершу їх було 13, тепер — 40. Проте жоден із них наразі не підтвердив у суді, що обвинувачені вчинили державну зраду. Тож прокурор продовжує повторно викликати свідків і працівників СБУ для перехресного допиту. Кілька засідань поспіль працівники СБУ не з’являлися на суд.
Журналістка МІПЛ розповідає про перехресний допит, який усе ж провели, нового прокурора та про ключові зміни в справі.
“Ручка висохла”
Після рішення про визначення застави минуло три з половиною місяці. Відтоді суд призначив сім засідань, на двох із яких знову розглядав питання запобіжного заходу й формально знизив заставу до 2 мільйонів. За цей час у справі змінився прокурор, а суд намагався прояснити суперечності між свідченнями, які свідки дали на досудовому етапі і на засіданнях. Колегія повторно викликала кількох свідків і працівника СБУ для перехресного допиту, але це так і не вдалося.
На засіданні 22 жовтня працівник СБУ підключився онлайн. Проте свідок для перехресного допиту так і не прийшов. Тож адвокат Микола Ковальчук, який захищає Недашківського, використав можливість і поставив слідчому уточнювальні запитання.
— Чи пам’ятаєте ви свідка Мелащенка Михайла Вікторовича? — запитав Ковальчук.
— Так, пам’ятаю, — відповів працівник СБУ.
— На останньому судовому засіданні 26 вересня він сказав, що деякі фрази, підкреслені у протоколі, він не говорив і просив їх вилучити. Ви особисто друкували протокол?
— Так, я друкував.
— Тоді поясніть, чому на прохання свідка не внесли зміни?
— Він спочатку підписав документ, а потім просив змінити. Я прибрав те, що він попросив. Підпис стоїть на кожній сторінці.
— Ви самі підписували протокол? — уточнив Ковальчук.
— Підпису… немає, — почав пояснювати працівник СБУ. — Можливо, технічна помилка. Три роки тому було, я точно не пам’ятаю.
— Тобто ви не пам’ятаєте, чи підписували?
— Можливо, ручка висохла… Можливо, хтось стер… Я точно пам’ятаю, що допит проводив.
Адвокат зачитав із протоколу: “У них все в житті добре, а далі буде ще краще. Руський мир на благо нашої держави та смт. Іванків. Недашківський О. В. їздив на автомобілях з позначками “V” разом із російськими військовими і вказував на будинки місцевих активістів”. Ковальчук продовжив:
— Свідок під присягою заявив, що не казав цього і просив прибрати. Чому це не зробили?
— Я видалив усе, що він просив, — повторив оперуповноважений, — але кожна сторінка має підпис.
— Ви впевнені, що підпис стоїть? — перепитав адвокат.
— Так. Він читав, що підписує.
Прокурор втрутився і зазначив, що краще допитувати разом із свідком, щоб розуміти механізм підписання. Суддя додала, що оскільки заплановано перехресний допит, то питання до працівника СБУ будуть на наступному засідання.
У той день суд відклав засідання.
Два мільйони гривень
Засідання 14 листопада 2025 року розпочалося із годинною затримкою. Прокурор пояснив, що частина свідків перебуває в інших судах і мала підключитися через відеозв’язок, проте виникли технічні проблеми. Суд зачекав.
Опісля прокурор зачитав незмінне клопотання про продовження запобіжного заходу — тримання під вартою без альтернативи застави. Він аргументував це ризиками, які не змінюються понад два роки: тяжкістю інкримінованого злочину, можливим впливом на свідків (п’ятьох із них ще не допитали), ймовірним продовженням “допомоги представникам РФ” і затягуванням процесу.
Адвокат Андрій Ганжа, який захищає Савенка, відповів, що позиція захисту залишається незмінною:
— По очах прокурора видно, що він сам не проти змінити запобіжний захід. Робота є робота. Ризики є необґрунтовані. Двоє з п’яти свідків — працівники СБУ. Щодо нових злочинів — доказів немає. Мого підзахисного затримали через рік після подій, раніше його не притягували до кримінальної відповідальності і він уже понад два роки перебуває під вартою. Європейський суд з прав людини вказує: ризики з часом зменшуються, тому слід застосовувати більш м’які запобіжні заходи.
Адвокат Ковальчук додав:
— У Недашківського троє неповнолітніх дітей, у Савенка — четверо. Ми слухаємо цю справу майже три роки і не отримали жодного реального доказу того, що підзахисні нібито перейшли на бік ворога. За останні 60 діб ми змогли допитати лише Мелащенка, який підтвердив: підкреслених фраз він не казав і просив прибрати. Інших доказів немає. Ми готові допитати ще п’ятьох свідків, але це займе ще рік.
Адвокати просили суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити заставу, посильну для сімей Недашківського і Савенка.
Надалі слово взяв Олександр Недашківський:
— Я не впливав і не збираюся впливати на свідків і затягувати справу. У моїх інтересах, щоб усе закінчилося якомога швидше. Прокурор наполягає на продовженні тримання під вартою і на тому, щоб не визначати заставу. Хочу звернути увагу, що його аргументи залишаються абстрактними та шаблонними. Вони не містять конкретних фактів, які підтверджували б наявність ризиків. Єдина реальна підстава, на яку спирається прокурор — це стаття Кримінального кодексу України, за якою мені інкримінують злочин, але прокурор не надає жодних конкретних доказів моєї вини. Це суперечить принципу презумпції невинуватості, яка є фундаментальною для кримінального процесу.
Зрештою, суд частково задовольнив клопотання прокурора. Запобіжний захід продовжили у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Суму визначили у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — тобто 2 271 000 гривень.
Перехресний допит
Після обрання запобіжного заходу суд продовжив слухати справу. Свідка Михайла Мелащенка для перехресного допиту підключили онлайн з Іванківського суду, працівника СБУ — із Подільського районного суду.
Прокурор почав із перевірки протоколу допиту, підписаного свідком на досудовому етапі.
— Михайле Вікторовичу, я вам давав протокол, який ви підписували, — звернувся він до свідка. — На 57-му аркуші зазначено: “У них в житті все буде добре, а далі буде краще. Руський мір на блага нашій державі та смт. Іванків”. Ви давали такі покази?
— Такі не надавав, — відповів Мелащенко.
Прокурор перейшов до нібито твердження Мелащенка про те, що через неправдиву інформацію Недашківського російські військові розшукували тих, хто гасив пожежі.
— Так казали люди, — уточнив свідок.
— Такі ви давали покази? Особисто це бачили? — спитав прокурор.
— Ні, лише зі слів очевидців, — відповів Мелащенко.
— А щодо того, що Недашківський їздив на автомобілях із позначкою “V” разом із російськими військовими та вказував на будинки активістів? Ви підтверджуєте ці дані?
— Це теж зі слів очевидців, — відповів свідок.
Прокурор ще раз звернув увагу на фразу “У них в житті все буде добре”. Він уточнив:
— Ви бачили цю частину протоколу?
— Так, але я такого не казав, — повторив Мелащенко.
— Коли підписували протокол, ви ознайомилися з його змістом?
— Ознайомлювався, — підтвердив свідок.
— Чому ви тоді підписували такий протокол?
— Слідчий пояснив, що якщо мене спитає суддя і якщо я захочу, то можу сказати, що я такого не казав.
— Як це: “Я такого не казав”?
— Так, я не кажу, що я такого не казав. Вони кажуть, що я не сказав, — заплутано відповів свідок.
— Тобто я так розумію, що ви могли змінювати свої покази вже в суді? — уточнює прокурор.
— Зі слів слідчого — так.
Прокурор звернувся до працівника СБУ:
— Скажіть, ви почули покази Михайла Вікторовича? Можете розповісти, як проходило ознайомлення з протоколом? Чи зазначав він, що в протоколі є невідповідності?
— Надавався текст протоколу — відповів працівник СБУ. — Потім його надрукували, після цього людина прочитала текст електронний, потім роздрукований, перечитала і підписала. Ніхто не змушував і не говорив, що треба щось підписати. Свідок ознайомився і потім поставив підпис.
Почувши це, Мелащенко хотів поставити запитання до працівника СБУ, але суддя одразу його зупинила:
— Ні, ви надаєте пояснення.
Прокурор продовжив уточнення:
— Ви роз’яснювали Михайлу Вікторовичу наслідки щодо надання правдивих і неправдивих показів?
— Звичайно, все пояснював.
— Тобто протокол друкувався з його слів? — уточнив прокурор.
— У мене є власне пояснення, — почав працівник СБУ, — Ще у травні 2022 року, коли ми об’їжджали Іванків і шукали свідків, частина людей добровільно давала покази, а частина відмовлялася через страх зустрітися з односельцями. Після того як свідки надали докази в об’єднаному провадженні, батьки Савенка та Недашківського ходили по хатах і нібито залякували свідків, що будуть неприємності. Моя особиста думка, що свідки просто боялися конфлікту в невеликому містечку, тому частково коригували свої покази.
Прокурор повернувся до конкретних обставин подій:
— У ваших показах зазначено, що Савенок і Недашківський пересувалися в стані сильного алкогольного сп’яніння на службовому автомобілі ВАЗ-2109 пожежної частини. На ньому були знаки, які дозволяли вільно пересуватися Іванковом — білі ганчірки на дзеркалах та антені. Ви спостерігали це особисто?
— Так, бачив. Орієнтовно на початку травня 2022 року проходив поблизу пожежної частини, — підтвердив свідок.
— Ви бачили на автомобілі інші знаки розрізнення, окрім білих ганчірок?
— Ні, нічого більше не було.
— Інші місцеві мешканці теж пересувалися на автомобілях із розпізнавальними знаками?
— Так, пересувалися. Фактично дозволяли всім — обмотавши автомобіль білою ганчіркою, можна було вільно пересуватися, — пояснив свідок.
Адвокат Ганжа звернувся до Михайла Мелащенка із уточненнями щодо показів із першого протоколу: за словами очевидців, “деякі особи” пересувалися на автомобілях із позначкою “V”.
— Зі слів яких очевидців це було? — спитав адвокат.
— Прізвищ я не можу назвати, знаю лише імена, — відповів свідок. — Це односельці, що живуть біля пожежної частини.
— А слідчий уточнював це питання? — перепитав адвокат, зазначаючи, що у протоколі також не зазначено очевидців.
— Не пам’ятаю, — відповів Мелащенко.
На прохання адвоката свідок пояснив, як відбувався допит. Його викликали двічі: вперше — у селищну раду Іванкова, де з ним працювали слідчі, вдруге — у авто, де він і заявив, що деякі дані не надавав. Мелащенко також відповів, що його попереджали про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення.
Адвокат Ковальчук уточнив у нього щодо підкреслених фраз у першому протоколі допиту:
— У першому протоколі деякі фрази підкреслені. Це ви зробили? — спитав адвокат.
— Так, я відмічав, що я такого не говорив, — відповів Мелащенко і підтвердив, що просив слідчого прибрати ці фрази, але той цього не зробив.
— І все одно ви підписали протокол?
— Перший раз я його не читав і підписав. Коли побачив вдруге, одразу сказав, що такого не казав, — пояснив Мелащенко.
Адвокат запитав, чи до нього приходили батьки обвинувачених або працівники СБУ:
— До вас особисто приходили батьки, погрожували?
— Ні, не приходили.
— А працівники СБУ?
— Дзвонили один раз і приїжджали, але я був у Києві і зустріч не відбулася.
Адвокат Ковальчук запитав у працівника СБУ, чому у протоколі підкреслені окремі покази.
— Думаю, це відбувалося не за моєї присутності, — відповів працівник СБУ. — Можливо, це виділяв прокурор або хтось зі слідчих.
— Тобто Мелащенко не вказував прибрати це?
— Якби сказав, то ми б передрукували. Він повідомив про це вже після підписання протоколу.
Адвокат уточнив, чи зверталися свідки з інформацією про тиск з боку родин обвинувачених:
— Так, такі випадки були.
— Ви складали процесуальні документи про це?
— Не пам’ятаю.
— Ви стверджуєте, що такі заяви були. Може, вони теж “випарувалися”, як чорнила? Може таке бути?
— Не може. Тобто якщо б звернулися, це не могло зникнути.
— Так де ці звернення? Ви фіксували? Якщо до вас як старшого уповноваженого звертається свідок у кримінальному провадженні й зазначає, що на нього здійснюється тиск, які ваші дії?
— Особисто я не пам’ятаю.
— Ви тільки що сказали, що так. А зараз говорите, що не пам’ятаєте?
— Я не сказав, що не пам’ятаю. Випадки, коли зверталися… Я їх не фіксував, можливо, хтось інший так фіксував. Потрібно дивитися матеріали кримінального провадження.
Зрештою суддя намагалася уточнити в свідка, хто “ті самі очевидці”, але Мелащенко вказав лише, що прізвищ їх не знає. Знає тільки імена двох — Вова та Юра.
Друга свідка мала би також підключитися онлайн, одна так і не з’явилася на засіданні. Суд ухвалив застосувати привід для її повторного допиту на наступному засіданні, яке призначено на 10 грудня.
Автор:
Джерело: МІПЛ
