Ще в серпні 2023 року в передмісті Лондона заарештували цілу шпигунську мережу, що влаштувалася прямо під боком бази ВПС, яку використовують міністри та королівська родина. Усі шпигуни були болгарами та жили в Британії тривалий час, удаючи звичайних емігрантів. Днями обвинувачені постануть перед Вестмінстерським магістратським судом.
Детальніше про цю справу, а також про гучні шпигунські скандали у Європі та світі читайте в матеріалі RFI.
Группа шпигунів у Великій Британії
Громадяни Болгарії 45-річний Орлін Русев, 41-річний Бізер Джамбазов, 31-річні Катрін Іванова та Іван Стоянов, а також 29-річний Ваня Габеров постануть перед Вестмінстерським магістратським судом уже 26 вересня. Суд звинувачує їх змові з метою збору інформації для РФ у період із серпня 2020 року до лютого 2023 року.
Поліція Лондона за результатами розслідування виявила, що підозрювані працювали в оперативній шпигунській камері російських служб безпеки і спостерігали «за цілями». Пан Русев керував операціями з Великої Британії та діяв як канал зв’язку з тими, хто отримував розвіддані.
Після обшуків у помешканнях Русева, Джамбазова та Іванової поліція знайшла підроблені паспорти та офіційні документи, які засвідчують осіб Великобританії, Болгарії, Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Словенії, Греції та Чехії. Поліція стверджує, що фальшивки із фотографіями підозрюваних виготовляв сам Русев.
Усі троє фігурантів справи вже декілька років проживали у Великій Британії в приміських будинках і працювали на різних роботах. Їх також підозрюють в організації операції зі спостереження в Чорногорії і створення підроблених посвідчень журналістів, зокрема для Іванової.
Це не перший скандал із російськими шпигунами в Британії за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще в цьому лютому британський таблоїд The Sun писав, що російські спецслужби активізували вербування шпигунів у Британії, щоби посіяти хаос у країні.
У матеріалі журналісти повідомили, що вони отримали електронні листи від джерел, близьких до Кремля. У них йдеться про те, що РФ шукає людей, «здатних до диверсій за великі суми грошей».
За словами ексголови МІ6 Річарда Дірлава, російські агенти будуть дуже сильно зосереджені на Великій Британії, щоб визначити, що відбувається в основі уряду, якими є ставлення до війни в Україні та відносини з українцями.
Так, у лютому 2023 року, суд у Лондоні ухвалив вирок колишньому охоронцю посольства Великої Британії в Берліні. Йому призначили покарання 13 років і два місяці ув’язнення як покарання за шпигунство на користь Росії.
Понад три роки 58-річний Девід Баллантайн Сміт передавав росіянам конфіденційну інформацію, зокрема урядове листування та інші таємні документи. Серед них був і лист тодішньої міністерки зовнішньої торгівлі Ліз Трасс та тодішнього міністра в справах бізнесу Алока Шарми главі уряду Борисові Джонсону від листопада 2020 року з грифом «таємно». Інформацію шпигун передавав російському військовому аташе в Берліні — генерал-майорові Сергію Чухрову.
Планування диверсій у Польщі
У березні 2023 року Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) викрило шпигунську мережу, яка працювала на Москву та мала готувати диверсантів для роботи в країні. Тоді було затримано дев’ятьох осіб, які працювали на замовлення російських спецслужб. До серпня кількість заарештованих зросла до 16 людей. Журналісти Gazeta Polska наголошують, що це найбільша шпигунська мережа РФ, яку коли-небудь викрили в Польщі.
Група мала вчиняти диверсійні дії, зокрема на залізниці та автошляхах, якими транспортують зброю для Києва. Поліція виявила приховані камери на важливих маршрутах і залізничних вузлах, особливо на ділянках у Підкарпатському воєводстві, що межує з Україною. Також шпигунське обладнання було встановлене біля аеропорту в Ясьонці під Жешувом, куди транспортують західну зброю та боєприпаси для України.
Стеження з даху посольства РФ у Молдові
Опозиційний проект The Insider провів розслідування, під час якого виявив найбільший вузол радіошпигунства РФ у Європі. В опублікованому наприкінці липня матеріалі йдеться про те, що російські спецслужби стежать за керівництвом Молдови. При цьому вони використовують шпигунське обладнання, яке встановлено просто на даху російського посольства в Кишиневі.
Як розповіли фахівці, за допомогою того устаткування можна підтримувати зв’язок через супутник, визначати місце розташування кораблів, літаків і керованих ракет, перехоплювати сигнали супутникової телефонії, переговори по рації місцевої поліції, авіадиспетчерів тощо. Також воно дозволяє тримати прямий зв’язок із кораблями ЧФ у морі й зі шпигунами на землі.
Під час розслідування журналісти визначити деяких людей, які регулярно з’являються на даху російського посольства. Це, зокрема, засекречені офіцери зв’язку з Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (більш відомого як «ГРУ») і Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії. The Insider стверджує, що вони тісно пов’язані з хакерськими угрупованнями, які в минулому зламували пошту Ангели Меркель, Еммануеля Макрона й Хілларі Клінтон.
Молдова ухвалила рішення вислати приблизно 60 російських дипломатів, загалом скоротивши кількість акредитованих дипломатів та техніко-адміністративних співробітників посольства РФ у Кишиневі з 84 до 25 осіб.
Зрадник серед своїх у Німеччині
Найгучніший шпигунський скандал в історії ФРН трапився в грудні 2022 року, коли був затриманий тодішній керівник підрозділу Федеральної розвідувальної служби (BND) країни Карстен Лінке. Йому та пізніше затриманому спільнику Артуру Еллеру висунули офіційне звинувачення в державній зраді на користь Росії.
Газета Der Spiegel раніше писала, що Карстен Лінке за завданням ФСБ збирав GPS дані про розміщення в Україні РСЗВ HIMARS та IRIS-T. Торік восени, за даними видання, він намагався передати ФСБ дані про позиції артилерійських та протиповітряних позицій української армії. Однак ці дані, як зазначається, так і не були передані російській стороні.
Також повідомлялося, що Лінке передавав Росії секретні доповіді про ситуацію на фронті в Україні. Слідчі, за даними видання, виявили в Лінке «шестизначну суму готівкою». Ці гроші, як стверджується, йому передав Еллер, який, своєю чергою, отримав конверти з грошима від ФСБ.
Якщо їх вина буде доведена, зрадникам загрожує довічне ув’язнення.
Злив секретної інформації у Франції
У липні 2023 року видання Le Monde повідомило, що у Франції чотири працівники компанії-виробника напівпровідників Ommic підозрюються в передаванні Китаю та Росії промислових секретів.
Зазначається, що двоє підозрюваних обіймають керівні посади. Одного з них підозрюють у запровадженні низки обхідних схем для постачання мікросхем та інформації про секретні технології до КНР і РФ. За даними слідства, він розробив «складну схему для передавання забороненого обладнання до Москви і для обходу торгового ембарго, запровадженого щодо країни (Росії — ред.) з моменту вторгнення в Крим, через Китай».
За інформацією ЗМІ, попереднє розслідування Національна антитерористична прокуратура розпочала в листопаді 2022 року. Судове розслідування провадиться щодо підозри в незаконному експорті, злочинній змові, підробленні документів і нецільовому використанні корпоративних активів. Такі злочини караються п’ятнадцятьма роками ув’язнення та штрафом у 225 тисяч євро.
Відомо, що поки всі четверо підозрюваних перебувають на волі під судовим наглядом.
«Інтерн» МКС у Нідерландах
У квітні 2022 року в аеропорту «Схіпхол» в Амстердамі затримали пасажира з бразильським паспортом, що нібито мав стати інтерном у Міжнародному кримінальному суді. Насправді це був російський офіцер Сергій Черкасов. Його понад десять років тому відправило за кордон Головне розвідувальне управління РФ.
Він жив у Бразилії з підробленими документами на імʼя Віктора Мюллера Феррейри. А перш ніж отримати запрошення стати інтерном у МКС, Черкасов здобув ступені в дублінському Триніті-коледжі та вашингтонському Університеті Джонса Гопкінса. Нідерланди повернули Черкасова-Феррейру до Бразилії. Зараз він відбуває покарання за звинуваченнями, зокрема щодо шахрайства з документами. Росія заперечила, що Черкасов є її шпигуном, але просила його видати, бо буцімто розшукує як наркозлочинця.
Світ посилює боротьбу з російськими шпигунами
З початку 24 лютого 2022 року із західних країн і деяких тихоокеанських союзників США було ідентифіковано понад 600 російських дипломатів, яких було оголошено «персонами нон грата». Їм скасували акредитацію, а деякі були названі «співробітниками розвідки, які маскуються під дипломатів» або як такі, що становлять загрозу національній безпеці.
У липні 2022 року голова британської служби зовнішньої розвідки МІ6 Річард Мур повідомив, що приблизно половина російських шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям, були вислані з Європи.
Європейські спецслужби почали працювати тісніше у викритті російських шпигунів. На допомогу їм також працюють американські ЦРУ та ФБР, які передають розвідувальні дані спецслужбам по всій Європі. І це допомагає позбуватися російської агентури.
Та Кремль ще до початку широкомасштабної війни в Україні мав по всій Європі чи не найбільшу шпигунську мережу з-поміж усіх країн. Тож робота з виявлення російських спецагентів триває.
Джерело: RFI