Підсумки вступної кампанії 2023 року свідчать, що українські заклади вищої освіти (ЗВО) продовжують масово використовувати для уникнення мобілізації. Якщо минулого року можливістю отримати легальну відстрочку від мобілізації скористалися, за оцінками видання NGL.media, близько 85 тис. чоловіків призовного віку, то цього року мова йде уже приблизно про 110 тис.
Проаналізовані NGL.media відкриті дані свідчать, що частка чоловіків серед студентів-першокурсників платної форми навчання у 2023 році зросла загалом до 70%, а їхній середній вік збільшився до 27 років. Найбільш разюче зростання кількості студентів-чоловіків помітне у вікових категоріях 30+ і 40+.
Причини такого гендерного і вікового дисбалансу очевидні – як і минулого року статус студента гарантує відстрочку від мобілізації у період воєнного стану. Попри те, що середня вартість року навчання в українських ЗВО зросла до 23,7 тис. грн, умови вступу на контракт залишились спрощеними – на деякі спеціальності достатньо було простої співбесіди чи мотиваційного листа.
Є ще одна причина – додатковий дохід освітніх закладів. Виходячи з середньої вартості навчання і кількості вступників, цього року українські ЗВО отримали понад 2,6 млрд грн лише за рахунок чоловіків далеко не студентського віку. Минулого року такий додатковий дохід склав 1,7 млрд грн.
Абсолютним лідером став харківський Український державний університет залізничного транспорту, де кількість чоловіків-контрактників першого року навчання, порівняно з довоєнним 2021 роком, зросла у 20 разів в абсолютних цифрах це виглядає так: 2021 – 102 ос.; 2022 – 957 ос.; 2023 – 2033 ос..
На сайті видання NGL.media ви знайдете детальну порівняльну базу даних всіх українських ЗВО де враховані усі заклади вищої освіти, де у 2023 році було не менше 100 студентів першого курсу обох статей, бюджетну і контрактну форми навчання, створену на основі статистики Міністерства освіти і науки.
В уряді не бачать жодної проблеми у тому, що університети практично безконтрольно збільшують кількість контрактників, єдиною умовою для вступу яких є лише готовність платити.
Певні обмеження у кількості студентів-платників все ж існують, але у довоєнний період навіть найпопулярніші університети використовували не більше 20% своєї квоти ліцензійні обсяги підготовки фахівців для кожного українського ЗВО були затверджені Міністерством освіти ще у 2006-2008 рр. і з того часу не переглядалися. Тому різке зростання контрактників у 2022-2023 рр. загалом вписується у закладені понад 15 років тому нормативи, хоч не можна виключити, що окремі ЗВО уже перевищили їх.
Щоб унеможливити зловживання достатньо було б просто зменшити існуючі квоти на платну форму навчання до прийнятних розмірів, а також запровадити для контрактників бодай мінімальний відбір через тестування чи іспити. Проте з квітня 2023 року, коли став зрозумілим масовий характер використання вищої освіти з метою уникнення мобілізації, Міністерство освіти так нічого і не зробило.
Натомість з’явилися ініціативи від політиків, які не могли не звернути уваги на цю ситуацію. Наразі у Верховній Раді зареєстровані чотири законопроекти, проте усі вони пропонують боротися з проблемою шляхом обмеження прав самих потенційних студентів – попри те, що і у мирні часи до університетів щороку вступали кілька тисяч українців «нестудентського віку».
Тепер їм це можуть заборонити. Наприклад, найбільш обговорюваний законопроект депутатів Федора Веніславського та Мар’яни Безуглої від «Слуги народу» передбачає скасування відстрочки від мобілізації для тих, хто вирішив отримати додаткову освіту у 30 років і старші. Цей законопроект внесений до парламенту ще 5 вересня, але поки залишається без руху – можливо тому, що отримав негативні відгуки головного науково-експертного управління і комітету з євроінтеграції.
Основна претензія до законопроекту Веніславського-Безуглої – дискримінація за віком. У випадку ухвалення під його дію можуть підпасти десятки тисяч чоловіків. Як свідчить аналіз NGL.media, загалом цього року у ЗВО на платне денне навчання вступили 71 тис. чоловіків віком понад 30 років, у тому числі майже 23 тис. з них пішли на нижчий чи той же освітній рівень, який уже мали.
Альтернативні законопроекти (1, 2, 3) не кращі – уникаючи вікової дискримінації, вони загалом обмежують право на здобуття другої освіти того ж чи нижчого рівня, або ж просто пропонують безкоштовну освіту за умови, якщо студент-контрактник добровільно погодиться на мобілізацію.
Автори: Олег Онисько, Назар Тузяк
Джерело: NGL.media