Як повертатимуть ухилянтів які змогли виїхати закордон

Як повертатимуть ухилянтів які змогли виїхати закордон

«Чоловіків, які втекли з України, повернуть додому», — таку заяву в ефірі єдиного телемарафону наприкінці березня зробив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко. Він наголосив: «ДПСУ співпрацює з країнами ЄС та Молдовою, тому чоловіків-утікачів притягнуть до відповідальності».

Чи так це? Брак інформації породжує байки та непідтверджені страшилки, зокрема й про те, що чоловіків можуть хапати на вулицях і депортувати до України, зазначає hromadske.

Роман Бережний (ім’я змінено — ред.) чув про те, що він має стати на військовий облік за кордоном. Але до консульства не поспішає. Має аргумент — троє неповнолітніх дітей на вихованні. Вивіз їх із Луцька до Варшави в перший день повномасштабного вторгнення після того, як окупанти кілька разів атакували військовий аеродром.

Сім’я перетнула кордон без особливих черг. До запровадження обмежень на виїзд чоловіків залишалася година. Потім — на час війни чоловікам від 18 до 60 років виїзд за межі України без поважної причини заборонили. Та Бережний устиг перетнути українсько-польський кордон.

Інакше Романа завернули б. Пояснює: старша донька народжена в попередньому шлюбі його дружини, тож офіційно Роман — батько двох дітей. Нині він працює в Польщі й волонтерить. Збір коштів і купівлю автомобілів для ЗСУ вважає своєрідним відстроченням від військового обліку.

Достеменно невідомо, скільки саме чоловіків виїхали за кордон після вторгнення. Є лише дані про загальну кількість переселенців, які оформилися офіційно. У Польщі йдеться про 1,58 мільйона людей.

Однак платформа Opendatabot порахувала, скільки дозволів на перетин кордону чоловікам видали з початку повномасштабної війни: станом на 1 березня 2023 року — 1,27 мільйона за «загальною процедурою». Із них 1,1 мільйона стосувались виїздів у бізнес-справах, а 170 тисяч — гуманітарних місій.

З 24 лютого до 31 грудня 2022 року заявки на виїзд за кордон через систему «Шлях» подали 96 442 чоловіків призовного віку, з них 66 374 — таки поїхали за межі України. Про це йдеться у проміжному звіті ТСК, яка перевіряла цільове використання гуманітарної та іншої допомоги.

Наразі 9373 чоловіків не повернулись із закордону. Це 11,1% від загальної кількості тих, хто виїхав за цей період. Найбільше не повернулось мешканців Харківської, Тернопільської та Волинської областей.

З початку року українські дипломатичні установи зобов’язані вести військовий облік призовників і військовозобов’язаних за кордоном. Строки та процеси регулює урядова постанова № 1487.

За словами військового адвоката, співкоординатора Офісу підтримки родин військовослужбовців Ярослава Жукровського, положення про військовий облік за кордоном не нове: це треба було робити й раніше разом із тимчасовим консульським обліком.

Утім, за постановою 2022 року, військовозобов’язані, які виїхали за кордон більше як на три місяці, мають стати на військовий облік у закордонних дипустановах України. Ідеться про всіх переселенців, які з початку повномасштабної війни живуть за кордоном.

Журналысти hromadske спробували розібратися з Ярославом Жукровським у питаннях, які породили чимало маніпуляцій і чуток.

Я став на військовий облік. Повертаюся в Україну?

Закордонні дипломатичні установи в рамках військового обліку мають чотири блоки ключових повноважень:

  • Найперше — інформують громадян, які стали на консульський облік і досягли призовного віку, про початок чергового призову.
  • Друге — сприяють поверненню військовозобов’язаних на батьківщину. Найбільше дискусій тут викликає слово «сприяти». Чутки, що українців за кордоном пакуватимуть в автобус і примусово везтимуть до України, не відповідають дійсності. Але що саме означає «сприяння поверненню»  українське законодавство не пояснює.
  • Третє — військовий облік у дипустановах. Це фіксація громадянина у військово-облікових документах консульств. Не варто плутати її з проходженням військово-лікарських комісій або мобілізацією.
  • Четверте — про облік військовозобов’язаного дипустанова повідомляє територіальні центри комплектування. Зробити це необхідно впродовж семи днів після взяття на консульський облік або зняття з нього військовозобов’язаних.

Я — багатодітний. Це мене стосується?

Стати на військовий облік у країні перебування повинні всі військовозобов’язані українці. Це стосується й жінок, які є військовозобов’язаними — мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Інші жінки можуть стати на військовий облік за кордоном за власним бажанням — така можливість у них є.

Мені вручать повістку?

Ні. Закордонні представництва не можуть вручати повістки за українським законодавством. Адже повістка — це документ, яким людину запрошують до територіального центру комплектування для уточнення військових облікових даних або проходження військово-лікарської комісії.

Чи можуть мене покарати, якщо ігноруватиму облік?

Українське законодавство вимагає від громадян призовного віку, які стають на тимчасовий консульський облік, ставати й на військовий. Якщо цього не зробити, це можна вважати ухиленням виконання від військового обов’язку.

Чи можна українця в іншій державі покарати за це — питання складне й невизначене. Щоб притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності, мають бути факти, що людина умисно порушує правила військового обліку. Це довести складно.

Мене депортують?

Військовий облік у закордонних дипломатичних установах — це, ймовірніше, декларативний механізм з’ясування даних громадян України. Ігнорування цієї норми не є підставою для депортації. Правових підстав у дипломатичних установ на це немає.

Детальнішу інформацію про взяття на військовий облік за кордоном варто шукати на сайтах посольств України.


Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Авторка: Ольга Гембік

Джерело: hromadske

You may also like...