Що відомо про масове поховання жителів села Правдине Херсонської області, яких, за даними очевидців і правоохоронців, закатували та вбили під час окупації? Де перебувають полонені з Херсонщини, яких російські окупанти не відпустили? Чи є катівні на окупованій території Запорізької області та в Маріуполі?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Після деокупації на звільненій території Херсонщини поліцейські зафіксували 7 катівень та 8 місць несвободи, повідомляв 22 грудня минулого року на брифінгу виконувач обов’язків начальника відділу комунікації ГУ Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. За його словами, 3 катівні та 1 місце несвободи були розташовані безпосередньо у Херсоні, ще 4 катівні та 7 місць несвободи – у Бериславському районі.
- Напередодні, 21 грудня, міністр оборони Олексій Резніков повідомив у твітері, що в кінці листопада, після деокупації правобережної частини Херсонщини масове поховання виявили у селі Правдине. Там знайшли тіла семи загиблих цивільних, зокрема дівчини-підлітка. Представник поліції Херсонської області Андрій Кований розповів, що злочин цей був вчинений ще у квітні минулого року, підозрюють російських військових.
- Видання The New York Times 29 листопада 2022 року опублікувало матеріал про масове поховання в селі Правдине, в якому журналісти зазначили, що тіла місцевих жителів знайдені зі зв’язаними руками та зав’язаними очима. Усі застрелені з близької відстані в потилицю. Будинок після вбивства підірвали, а тіла згодом місцеві жителі поховали в могилі біля будинку.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у телеграмі писав, що через катівні російських окупантів у Херсонській області пройшли тисячі осіб. За словами омбудсмена, «масштаби порушень міжнародного гуманітарного права на Херсонщині вражають». «У цьому регіоні російські військові навіть зробили камеру для дітей, де їх так само били», – зазначив Лубінець.
- Генеральний прокурор України Андрій Костін в одному з ефірів телемарафону розповідав, що на території звільненої частини Херсонської області встановили 9 катівень. Також на той час виявили 432 тіла цивільних людей, які були вбиті. За словами генпрокурора, у Херсонській області працює 12 спільних слідчих прокурорських груп.
- В Україні вже винесли кілька вироків щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення в Україну. Утім, Росія продовжує заперечувати причетність своїх військових до воєнних злочинів.
«Не давали поховати майже 40 днів»
Кореспондент «Новин Приазовʼя» відвідав село Правдине, де після деокупації правоохоронці виявили масове поховання. Він поспілкувався з місцевими жителями, які були очевидцями тих подій. Вони розповідають, що в селі була бригада з учасників АТО, які певний час, як кажуть місцеві, охороняли жителів.
«Вони попереджали разів два, що якщо можете, то тікайте, але вони так думали, що обійдеться. У березні, після 16-17 числа, стався вибух, аж земля затряслась. Думали, по селу йдуть. Коли бачимо: горить хата, тут жив дідусь перед війною, він помер і тут охорона (учасники АТО – ред.) жила. Ми бачимо, що де охорона жила, горить. Люди почали збігатися. Потім дивилися, що тут руїни. Спочатку їх (загиблих – ред.) не побачили, бо вони чорними від вибуху були, а потім вітер подув і побачили купу трупів», – розповіли у селі.
За їхніми даними, окупанти тривалий час не давали поховати згорілі тіла.
«Ми їх закопали на 39-й день. Це, можете собі уявити, така спека. Ми яму викопали, яму 2 на 2. Хлопці прийшли (ховати – ред.), а вони (окупанти – ред.) почали у повітря стріляти, не пропускали взагалі», – розповідають жителі.
Один з чоловіків згадав, як проводили поховання односельців. Серед загиблих під час окупації була також дівчина 14-15 років.
«Взагалі була паніка, люди не зрозуміли, що сталося. Народ зібрався і там їхні (загиблих селян – ред.) тіла збирали з уламків. Тут лежало 6 чоловіків. Коли ми їх хоронили через 39 днів. Нам староста видала рукавиці, протигази. Ми прийшли, а вони (тіла – ред.) всі «стьокші» були, розкладені», – згадує він.
Коли селяни викопали яму, російські окупанти знов намагалися перешкодити похованню, розповідають вони.
«Вони самі підійшли й кажуть: «Та вони вбиті». Мабуть, ротація була, і вони самі не знали й говорять: «Та в них голови прострелені». Вони (загиблі – ред.) були зв’язані канатами ззаду, очі були зав’язані. Мабуть, їх катували. Мабуть, їх спочатку розстріляли, потім в хаті підклали міну. То вони підклали міну, щоб сліди замести, що вони їх розстріляли. Лише дівчинка була без пострілу, їй, мабуть, шию звернули», – припускають жителі Правдине.
Селяни кажуть, що закатованим, останки яких вони ховали, було по 33-35 років.
«Ховали українські прапори»
Жителі Правдиного поділилися свідченнями про те, як поводили себе російські військові під час окупації села: «Вони всюди ходили й матраци повиносили, сковорідки, килими, каструлі. Вони духовку відкривали, думали, що це сейф. Шукали тут бійців АТО, нацистів, бандерівців, вони не знали, що таке бандери, нацисти».
За словами селян, їм доводилось ховати від окупантів українські прапори.
«Скручував, в трубу закладав на паличці. На вулиці чіпляли, поки їх не було. Потім почали прибирати», – розповів один зі співрозмовників.
Про деокупацію в селі здогадалися, коли побачили танки з українськими та європейськими прапорами.
«Ми фактично не знали. Коли прокинулись зранку, в селі тихо, немає нікого. Вдень йшов, бачу: два танки їдуть – один з європейським прапором, а інший – з українським – і піхота йшла. Пообнімалися. Всі плакали, готували їсти українським солдатам», – діляться спогадами у селі.
- Херсонська обласна прокуратура 9 січня повідомила, що скерувала до суду обвинувальний акт стосовно заступника начальника управління Федеральної служби військ Нацгвардії Росії у Ростовській області за фактом порушення законів та звичаїв війни.
- Під час розслідування встановлено, у квітні за його вказівкою окупанти застосували фізичні та психологічні тортури до двох затриманих жителів Херсонщини, щоб отримати від них інформацію про причетність до Збройних сил України, а також місця перебування українських військових. «Їх били кийками, погрожували розправою та застосовували електричний струм. При цьому російські військові намагалися схилити полонених до співпраці, пропонуючи їм посади в псевдоправоохоронних органах», – повідомили у прокуратурі. За даними відомства, обвинуваченого оголосили в розшук.
«Будуть виявляти нові поховання»
Журналістка та аналітикиня Медійної ініціативи за права людини Анастасія Пантелєєва у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, про які катівні на правобережній Херсонщині відомо її організації.
«В Херсоні ми ідентифікували три найбільші катівні, правоохоронними органами так само, одна з них на Теплоенергетиків – це Ізолятор тимчасового тримання (ІТТ). Відомо, що там була 21 камера, у 22-й камері там були скинуті речі. Там утримували як жінок, так і чоловіків. Їх регулярно водили на допити, й ця катівня відома своєю жорстокістю. Тому що допити були із застосуванням струму, води, різних методів побиття, удушення», – розповіла вона.
Ще одна катівня, за її даними, була в приміщеннях ГУ Нацполіції та СБУ у Херсоні.
«Щодо правого берега – також відомо про дві катівні в Бериславі. Одна з них була на території машинобудівного заводу. Там людей утримували в будівельних вагончиках і заводили в приміщення заводу для допитів та катувань. Так само використовували струм, побиття, – повідомила журналістка.
Деяких заручників, яких окупанти не відпустили, перевезли до місць несвободи на лівобережній Херсонщині, стверджує вона.
«Чаплинка, Каланчак, Новотроїцьке. І нещодавно стало відомо, що вони відкрили ще одне місце утримання – на Чонгарі – прикордоння з Кримом. Туди також перемістили, як з Херсону, так і Берислава людей, а також і з лівого берега. Тобто з Нової Каховки, з Таврійська теж є переміщені туди люди», – додала аналітикиня.
За її словами, частину заручників перевезли до окупованого Криму, а деяких – до Росії.
«Відомо, що їх там утримують в СІЗО Сімферополя. Туди не допускають ані правозахисників, ані Червоний Хрест. Так само не мають доступу до цих заручників і рідні. Відомі випадки, коли люди були затримані влітку в шортах, капцях і досі не мають одягу», – зазначила Пантелєєва.
Вона вважає, що з часом можуть бути знайдені нові поховання жителів Херсонщини, які загинули внаслідок дій російських військових.
«Відомі випадки, коли свідки кажуть, що бачили, коли цю людину вбили, що виносили тіло. Це якщо ми говоримо про катівні. І родичі продовжують цю людину шукати. Тобто вони отримують інформацію, що станом на серпень-вересень, вірогідно, їхнього родича вбили, але тіло не знайдене і невідомо куди воно поділося за час окупації. Можливо, окупанти поховали і не ідентифікували це місце. Тому певний час на правому березі Херсонської області, думаю, ще будуть знаходити такі місця», – зауважила Пантелєєва.
Правозахисниця зазначила, що на окупованій частині Запорізької області російські військові найчастіше утримують полонених також у поліцейських відділках.
«Наприклад, в поліцейському відділку Приморська, Мелітополя, у гаражних приміщеннях по вулиці Чернишевського в Мелітополі, у гаражних приміщеннях колишнього відділку №7 Мелітополя, в ІТТ на вулиці Невського в Мелітополі. Свідки вказують на адмінбудівлю поруч з зеленою поліклінікою, це відома будівля в Мелітополі», – перерахувала вона.
«У Бердянську – це вулиця Гречеська 5, поліцейський відділок, який нам відомий тим, що там утримували навіть дитину 16 років, за те, що знайшли в телефоні патріотичну символіку. Також вірогідними місцями утримання можуть бути пансіонати й зони відпочинку, курортні зони», – додала правозахисниця.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Кількість катівень збільшується»
Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, правозахисник Павло Лисянський зазначив, що кількість місць утримання заручників на окупованій частині Донбасу збільшилася після повномасштабного вторгнення Росії.
«Вони (російські військові – ред.) окупували нові території та на цих територіях, вони фактично створювали нові катівні для того, щоб проводити допити місцевого населення, отримувати інформацію та робити свою діяльність, направлену на фільтрацію, або ще щось. Тому, звичайно, їх стало більше», – пояснює він.
Правозахисник сказав, хто на таких територіях ризикує опинитися в катівнях окупантів.
«Головне – це політичні погляди, це підтримка України, це служба в Збройних силах України. Це також участь, робота в правоохоронних органах України, це праця або активістом, або журналістом з проукраїнською позицією. Тобто ось за все це забирають людей спочатку на фільтрацію», – зазначив Лисянський.
За його словами, мережі катівень можуть існувати, зокрема, в окупованому Маріуполі.
«Вони навіть можуть бути наскільки неофіційними, ці катівні можуть відкривати військові підрозділи й про них навіть може не знати Федеральна служба безпеки РФ, яка там знаходиться. Тому це питання, воно болюче, місцеве населення страждає від дій окупантів», – каже Лисянський.
«Це явище перестане існувати, коли фактично ЗСУ звільнять це місто. Тому що тортури, вбивства, незаконне позбавлення волі – це один з алгоритмів дій окупантів на захоплених територіях», – зазначив він.
Автори: Олександр Янковський, Олена Бадюк, Дмитро Шеремет; Радіо Свобода