Що відбувається в Ізраїлі і як країна, яка живе у постійній бойовій готовності, виявилася не готовою до вторгнення

Що відбувається в Ізраїлі і як країна, яка живе у постійній бойовій готовності, виявилася не готовою до вторгнення

Вперше за десятиліття Ізраїль опинився у стані війни. Точніше, оголосив про це офіційно; спочатку це зробили військові, потім — прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху.

Таке в історії Ізраїлю було лише один раз, пише видання “Важливі історії”. Країна опинилася під ракетною атакою і одночасно на її територію проникли терористи, які безперешкодно увійшли до населених пунктів, де підпалювали будинки та брали заручників.

Ракети з Гази летять у бік Ізраїлю. Said Khatib / AFP / Scanpix / LETAFatima Shbair / AP / Scanpix / LETA

Ракети з Гази летять у бік Ізраїлю. Said Khatib / AFP / Scanpix / LETA

За першу добу стало відомо про щонайменше 600 загиблих та майже 2300 тис. поранених. І це явно не фінальні цифри, ЗМІ повідомляли приблизно 750 зниклих безвісти. Для порівняння, під час останньої лівано-ізраїльської війни, яка тривала більше місяця, загинули 165 ізраїльтян — 121 військовий та 44 цивільних. Під час останньої наземної операції Ізраїлю у секторі Газа у 2014 році загинули 67 військових та 6 цивільних.

Війна замість свята

Ізраїль звик жити у стані бойової готовності. Але в такому шоці, як цими днями, країна не була вже давно. Мабуть, лише одного разу, рівно 50 років тому, коли сили безпеки проґавили початок війни. У жовтні 1973 року керівництво країни неправильно інтерпретувало або проігнорувало ці розвідки і пропустило напад на свою територію армій Єгипту та Сирії — почалася війна Судного дня.

Наразі ізраїльтяни вдруге недооцінили ворога. Причому сходиться дуже багато — і в символіці та логіці розвитку подій. Насамперед сама дата — нинішня атака палестинського руху «Хамас» на Ізраїль розпочалася практично у річницю війни Судного дня. Наступного дня після того, як цю дату відзначили за європейським календарем (за єврейським вона була на два тижні раніше). 

Як і 50 років тому, ізраїльтяни цього дня були зайняті молитвою та святкуваннями. Тиждень у країні відзначали єврейське свято Суккот, яке перейшло у свято Сімхат-Тора. Багато хто роз’їхався у відпустки, зокрема за кордон. У всіх кінцях Ізраїлю проходили фестивалі та концерти, діти були на канікулах і в неділю мали повернутися до школи. У свято, яке цього року припало на суботу, не працює громадський транспорт, багато хто проводить час у синагозі, а не за читанням новин. Так було й півстоліття тому.

7 жовтня, близько 6.30 ранку, на півдні та в центрі Ізраїлю пролунали сигнали тривоги. Бойовики військового крила “Хамас” – “Бригади Із з ад-Дін аль-Кассам” – випустили по Ізраїлю тисячі ракет (за їхньою версією – близько 5 тис., за ізраїльською – 2,2 тис.). 

Ізраїльська армія відреагувала не одразу.  Солдати відпочивають, 8 жовтня
Ізраїльська армія відреагувала не одразу. Солдати відпочивають, 8 жовтня. ФОТО: RONEN ZVULUN / REUTERS / SCANPIX / LETA

Ізраїль виявився до цього не готовим. Як правило, останніми роками обстріли ізраїльської території із сектору Газа передбачались доволі точно. Вони часто починалися після зіткнень у Східному Єрусалимі чи з інших приводів. Цього разу начебто ніщо не віщувало.

В Ізраїлі місяцями говорять про загрозу великої війни на всіх фронтах – південному, біля Гази, північному – на кордоні з Ліваном та Сирією, а також на Західному березі річки Йордан. Але її початок застав зненацька. Ракетний обстріл виявився не найстрашнішим — уперше за десятиліття палестинські бойовики стали брати ізраїльтян у заручники на вулицях та в їхніх будинках, а вуличні бої йшли у населених пунктах. Фактично ракети стали прикриттям серйозного вторгнення.

Як це сталося

Розбір польотів в Ізраїлі обов’язково буде, щойно ситуацію візьмуть під контроль. Але сьогодні, як і 50 років тому, зламалися стереотипи про силу ізраїльської армії, а головне про могутність її розвідки. Очевидно, що операція такого масштабу готувалася не один місяць, але «Хамасу» вдалося провести її просто під носом розвідувальних служб. На війну настільки не чекали, що в ніч перед початком атаки «Хамас» у районі Гази проводився музичний фестиваль та інші заходи, куди з’їхалися тисячі людей. Усі вони потрапили під обстріл, а хтось у руки терористів.

Ізраїльтяни надто сподівалися на паркан безпеки навколо сектора Газа, напханий датчиками та системами спостереження, вони виявилися не готовими до того, що ворог піде на штурм. Населені пункти у районі Гази виявилися беззахисними. У соцмережах десятки історій, про те, як люди ховалися у своїх будинках, у кімнатах безпеки, де можна зачинитися зсередини, як у маленькій фортеці, і чекали на порятунок. Дехто дочекався, але не всі. Відчайдушні пости в соцмережах: «Допоможіть, мого сина викрали, його доля невідома». Кадри викрадених та вбитих.

Ізраїль – країна маленька. Обов’язково серед знайомих чи через одну руку виявиться, що в когось загинув, викрадено, поранено родича. У френдстрічках у соцмережах фотографії вибитого після обстрілу скла. І перекличка: Ти як? Ти де?”

Так тепер виглядає звичайне життя цивільного населення з обох боків фронту.  Це фото зроблено у Газі 8 жовтня
Так тепер виглядає звичайне життя цивільного населення з обох боків фронту. Це фото зроблено у Газі 8 жовтня. ФОТО: MOHAMMED ABED/AFP/SCANPIX/LETA

В Ізраїлі часто жартують під час війни. Сміх допомагає впоратися зі страхом. Хіт-парад піжам на сходових прольотах під час обстрілів – типова історія. Зараз теж намагаються жартувати, але важко. Забагато загиблих, надто страшно, і невідомо, що далі. 

Чи розгорнеться війна на другому фронті — чи приєднається до Хамасу ліванська «Хезболла». Майже до кожної сім’ї прийшли повістки. З ранку у суботу резервістів почали викликати у частині. Люди, які зазвичай проводять єврейські свята у синагозі без зв’язку, не випускали з рук телефони. І, як 50 років тому, йшли із синагог додому. Ті, кого не викликали відразу, чекали на повістки і діставали з шаф форму — про всяк випадок.

Як із цим справлялися

Таксисти кілька годин працювали тільки на армію: транспорт не працював, і армійське командування звернулося до служб таксі із проханням доставити резервістів до місць збору. До кінця дня до доставки резервістів на південь підключилися залізниці. У терміновому порядку у містах відкривалися бомбосховища.

Ізраїль почав відповідати.  Газа, 8 жовтня
Ізраїль почав відповідати. Газа, 8 жовтня. ФОТО: EYAD BABA / AFP / SCANPIX / LETA
Газа, 8 жовтня
Газа, 8 жовтня. ФОТО: FATIMA SHBAIR / AP PHOTO / SCANPIX / LETA

Далі все вже йшло за відпрацьованим протоколом. Рішення про закриття всіх навчальних закладів, нагадування про те, як поводитись під час обстрілів, евакуація населення там, де потрібно. Чітко спрацьовували громадські інститути. На півночі країни приготувалися приймати сім’ї з півдня, у пункти переливання крові вишикувалися черги, причому такі, що лікарі попросили зробити паузу. 

Соцмережі знову ж таки сповнені закликів не перевантажувати дороги, щоб резервісти могли спокійно прибути на призовні пункти, а також не перевантажувати лікарів без потреби. Скрізь поширюються поради, що робити під час панічних атак. Волонтери сідають на телефони, щоб розмовляти з тими, кому самотньо. На допомогу поспішають лікарні та психологічні служби. Ізраїльське суспільство мобілізується миттєво.

Головний аеропорт країни Бен-Гуріон працював усю суботу, ізраїльські авіакомпанії, незважаючи на скасування та скорочення рейсів своїх закордонних колег, не припиняли польоти. Багато ізраїльтян намагаються в такі дні не вилетіти з країни, а швидше повернутися додому, якщо війна застала їх за кордоном. На когось чекає повістка, хтось просто хоче бути корисним або перебувати поруч із близькими.

Прем'єр Ізраїлю сказав, що війна буде довгою та важкою.  Вбитий палестинський бойовик, 8 жовтня
Прем’єр Ізраїлю сказав, що війна буде довгою та важкою. Вбитий палестинський бойовик, 8 жовтня. JACK GUEZ / AFP / SCANPIX / LETA

Миттєво було скасовано всі громадські заходи, а також акції протесту, які стали традиційними, які практично не переривалися з початку року, коли уряд ініціював реформу судової системи. В останні місяці Ізраїль фактично опинився на межі громадянської війни. 

З початком війни розбіжності нікуди не поділися — лунають голоси, що армія виявилася не готовою, бо ізраїльтяни надто захопилися внутрішніми розбірками. Але все ж таки основні розбори польотів відкладені на потім. В Ізраїлі заговорили про створення уряду національної єдності. Хоча повного єднання, як раніше за хвилини біди, в країні не відчувається. Так, загальне горе, загальний шок від того, що відбувається, але список образ один одному занадто великий, як і претензій до влади.

Ізраїльтяни вимагають відплати та жорстких заходів уряду. Багато хто каже, що цього разу «Хамас» має бути знищений: або «Хамас», або це уряд. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху у зверненні до нації сказав, що війна займе час і буде важкою. Активно обговорюється наземна операція, але перед владою стоїть важке завдання – бойовики набрали десятки заручників.

You may also like...