Ізраїль завдав одразу два удари по Росії в Ірані: по воєнних заводах та, посміявшись з російських систем ППО С-300

Обстрілявши ракетами Іран, Ізраїль завдав одразу два удари по Росії. По-перше, були вражені військові заводи, через що можуть припинитися поставки в Росію іранських ракет. По-друге, придбані у Росії комплекси ППО С-300 та С-400 практично нічого не змогли зробити проти американських ракет, випущених ізраїльськими винищувачами.

Системи ППО російського виробництва якщо і змогли збити якісь ракети, то лише кілька штук, розповіли The Wall Street Journal американські та ізраїльські офіційні особи. Ба більше, всі три комплекси С-300 самі виявилися знищеними. Загалом в Ірану було чотири таких комплекси, один із них постраждав від ізраїльського удару раніше цього року. В атаці, здійсненій у ніч на 26 жовтня, брало участь близько 100 літаків, включно зі стелс-винищувачами F-35.

Крім того, Ізраїлю вдалося вивести з ладу 12 установок, де виробляли паливо для іранських балістичних ракет, які цьогоріч почали постачати російській армії, розповіли Axios три джерела, знайомі із ситуацією. За їхніми словами, в Ірану немає власних технологій для відновлення цього обладнання, тому випуск ракет може відновитися не раніше ніж за рік.

Оскільки у найбільших замовників російської зброї на найближчий час мало альтернативних варіантів, вони, найімовірніше, зажадають від Москви пояснень щодо останніх подій, вважає Дуглас Баррі, старший науковий співробітник з військового аерокосмічного сектору Міжнародного інституту досліджень проблем безпеки: “до постачальника виникнуть питання” щодо рівня ефективності засобів ППО та заходів з її підвищення. У більш довгостроковій перспективі потенційними бенефіціарами російських проблем, на думку аналітиків, можуть стати Південна Корея, Ізраїль, США і Китай.

Російський ВПК працює на межі можливостей, поставки зарубіжним клієнтам сильно затримуються. За розрахунками Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) на основі вартості експорту, торік зарубіжні продажі російської зброї впали на 52% порівняно з 2022 р. А невелика кількість замовлень, які реалізуються зараз, “дає змогу припустити, що російський експорт озброєнь, найімовірніше, залишиться значно нижчим за рівень, досягнутий у 2014-18 роках, принаймні в короткостроковій перспективі”, ідеться у звіті SIPRI.