КИЇВСЬКА ПРОКУРАТУРА “НАКРИЛА” БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ
11 червня 1999 року Ленінградське (нині Святошинське) районне Управління юстиції зареєструвало благодійну організацію “Благодійний фонд “Надія”. Її президент С. вирішив скерувати діяльність очолюваної організації не туди, куди слідувало б відповідно до статуту. Через це С. привернув увагу податкових органів. Відповідно до статутних документів, фонд “Надія” мав здійснювати благодійну діяльність, спрямовану на поліпшення матеріального стану набувачів гуманітарної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів. Але вийшло інакше. Результат: керівник одного благодійного фонду у тюрмі, інший – під судом.Фонд розгорнув бурхливу діяльність. З червня 1999 року по березень 2000 на адресу “Надії” від благодійних організацій з-за кордону, а саме “BLUEBELL PROJECTS Со.” та “JOHN WILMAN” надійшли дарові листи в підтримку благодійних програм в Україні з метою передачі фонду високоякісних продуктів харчування та одягу і взуття на безоплатній основі, як гуманітарної допомоги. Відповідно до цих листів гуманітарний вантаж мав бути направлений на адресу БФ “Надія” за умови наявності підтвердження про одержання дозволу на прийняття гуманітарної допомоги. У листах зазначалося, що вантаж – гуманітарна допомога і не може бути використаний в комерційних цілях.
Законом України № 1192-ХІV від 22 жовтня 1999 року “Про гуманітарну допомогу” визначено, що гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, що надається із гуманних мотивів і яка звільняється від оподаткування. До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та при обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.
Відповідно до “Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 серпня 1998 року №1295, якщо благодійником є іноземна юридична або фізична особа, набувач благодійної допомоги після отримання пропозиції про її надання звертається до Комісії з питань координації приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що входить із зарубіжних країн, при Кабінеті Міністрів України для отримання рішення про звільнення у передбачених законодавством випадках від обкладення податками вантажів з гуманітарною допомогою.
Президент благодійного фонду “Надія” С., для здійснення своїх злочинних намірів, направлених на безоплатне одержання з-за кордону вантажів з продуктами харчування, визнання їх гуманітарною допомогою і подальшого використання та реалізації не за призначенням в Україні з метою одержання доходу без сплати податків, подав у державні органи необхідні для цього документи.
Так, від Ленінградської (нині Святошинської) районної державної адміністрації м. Києва, С. було отримано листи з проханням звільнити вантажі гуманітарної допомоги, які надходять на адресу благодійного фонду “Надія” від митних платежів. Вказані документи, з метою визнання зазначеного вантажу гуманітарною допомогою, С. направив на затвердження до Комісії з питань координації приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн при Кабінеті Міністрів України.
Комісією було надано статус гуманітарного вантажам на адресу “Надії” від “BLUEBELL PROJECTS Со.” та “JOHN WILMAN”. Водночас Комісія затвердила плани розподілу гуманітарної допомоги, підготовлені С. Адже гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога.
Відповідно до цих планів, гуманітарні вантажі мали б розподілитися серед таких отримувачів:
1. Київський пансіонат ветеранів праці (м. Київ);
2. Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат (м. Київ);
3. Київський гериатричний пансіонат (м. Київ);
4. Новобілицький будинок-інтернат для пристарілих та інвалідів (м. Київ);
5. Святошинський психоневрологічний інтернат (м. Київ);
6. Святошинський дитячий будинок-інтернат (м. Київ);
7. Київський центр соціальної адаптації інвалідів та нищіх (м. Київ);
8. Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх громадян (м. Київ);
– З листопада 1999 по березень 2000 року гуманітарна допомога від “BLUEBELL PROJECTS Со.” та “JOHN WILMAN” надійшла на адресу “Надія”. Загальна вартість вантажів склала 616160,16 грн., в тому числі податок на додану вартість – 198150,26 грн.
Після розмитнення на Київській регіональній митниці гуманітарного вантажу на адресу “Надії”, податок на додану вартість був нарахований умовно і разом із митними платежами не сплачувався. Надалі президент фонду С. попри плани розподілу гуманітарної допомоги, використав її не за призначенням, не прозвітував до державних органів про цільове використання цих вантажів. А попредньо вказаним отримувачам цієї допомоги її не було надано. При цьому С. не сплатив належні податки, оскільки Законом України “Про гуманітарну допомогу” передбачено: якщо товари, звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога були використані не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України. Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та її набувачами. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Отже, підводячи риску можна констатувати, що гуманітарна допомога на загальну суму 616160,16 грн., яка надійшла на адресу благодійного фонду “Надія” була використана не за цільовим призначенням, бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги, а також звітність не велись і до відповідних інстанцій не надавались. Відповідно, “Надією” отримано дохід в розмірі 616160,16 грн., з якого не сплачено податок на прибуток в сумі 184848,05 грн., податок на додану вартість в сумі 198150,26 грн. та інші обов»язкові платежі – мито і митні збори на загальну суму 405823,48 грн.
Таким чином, президент благодійного фонду “Надія” С., з метою ухилення від сплати податків, приховав об»єкт оподаткування і не сплатив в бюджет України за період з червня 1999 року по березень 2000 року податків на загальну суму 788821,79 грн.
Крім того, С. вступив в злочинну змову з Дмитром Михайловим – директором благодійного фонду “2000-річчя”, зареєстрованим в ДПІ у Московському (нині Голосіївському) районі Києва. Їхньою метою було ухилення від сплати податків.
З липня 2000 року по березень 2001 року за статутом “2000-річчя” мусило займатися благодійною діяльністю. Використовуючи вищеописану схему, протягом цього часу на адресу фонду “2000-річчя” від Всесвітньої Благодійної Асоціації “BLUEBELL PROJECTS LIMITED” з Великобританії надійшли дарові листи в підтримку благодійних програм в Україні з метою передачі фонду продуктів харчування на безоплатній основі, як гуманітарної допомоги.
С. у змові з Михайловим склав та передав останньому необхідні для цього документи, які останній надав державним органам. Відповідно до планів розподілу, гуманітарна допомога, що надійшла до фонду “2000-річчя” повинна була розподілитися серед таких організацій:
1. Київська православна єпархія (м. Київ);
2. Київський дитячий фонд (м. Київ);
3. Київський пансіонат ветеранів праці (м. Київ);
4. Благодійне товариство допомоги інвалідам та людям з інтелектуальною недостатністю (м. Київ);
5. Територіальний центр соціальної допомоги і обслуговування самотніх пенсіонерів (м. Київ);
6. Київський дитячий будинок (м. Київ);
7. Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат (м. Київ);
8. Київський церковний хор (м. Київ);
9. Броварська недільна християнська школа (Київська обл., м. Бровари);
10. Свято-Феодосіївський ставропігіальний монастир (м. Київ);
11. Київський гериатричний пансіонат (м. Київ);
12. Новобілицький будинок-інтернат для пристарілих та інвалідів (м. Київ);
13. Святошинський дитячий будинок-інтернат (м. Київ);
14. Святошинський психоневрологічний інтернат (м. Київ);
15. Київський центр соціальної адаптації інвалідів та нищіх (м. Київ);
16. Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх громадян (м. Київ);
17. Фонд допомоги хворим хірургічного профілю (м. Київ);
18. Богуславський чоловічий монастир;
19. Таращанський будинок-інтернат (Київська обл., м. Тараща);
20. Бородянський будинок-інтернат (Київська обл., м. Бородянка);
21. Ржищівський гериатричний пансіонат;
22. Білоцерківський дитячий будинок (Київська обл., м. Біла Церква);
23. Медичний фонд захисту материнства та дитинства (м. Київ).
Вантажі від “BLUEBELL PROJECTS LIMITED” на адресу благодійного фонду “2000-річчя” завозилися в Україну з липня 2000 року по березень 2001 року. Їхня загальна вартість склала 1 504 270,38 грн., в тому числі податок на додану вартість – 355 454,64 грн.
Отже, через умисні дії С., який діяв за попередньою змовою з директором “2000-річчя” Михайловим, гуманітарна допомога на загальну суму 1 504 270,38 грн., що надійшла на адресу благодійного фонду “2000-річчя” була використана не за цільовим призначенням, бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання допомоги, а також звітність не велись і не надавалисьсь до відповідних державних установ. У такий спосіб “2000-річчя” отримало дохід в 1 504 270,38 грн., з якого не сплачено податок на прибуток 451 281,11 грн. та податок на додану вартість 355 454,64 грн., а також обов»язкові платежі – мито та митні збори на суму 692 993,68 грн.
Отже, С. у змові з директором фонду “2000-річчя” Дмитром Михайловим приховав об»єкт оподаткування і не сплатив в бюджет з липня 2000 по березень 2001 року податків та інших обов»язкових платежів на суму 1 499 729,43 грн.
А всього С. заподіяв державі збитки у розмірі 2 288 551,22 грн., що є особливо великим розміром. З цього приводу слідчим відділом податкової міліції ДПА у м.Києві було порушено кримінальну справу, проте С. не бажав відповідати за свою “благодійну” діяльність і тривалий час переховувався від слідчих органів.
Доки С. перебував у розшуку, кримінальна справа за ст.ст. 212 ч.3 та 366 ч.2 КК України відносно директора благодійного фонду “2000-річчя” Дмитра Михайлова була направлена до Голосіївського районного суду м. Києва. За вироком суду Михайлова визнано винним та засуджено до двох років позбавлення волі.
А у січні 2003 року податкова міліція Києва затримала С. Нині досудове слідство стосовно нього завершено і з 06.03.2003 його кримінальна справа перебуває у суді.
Віктор Безкоровайний
начальник відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства прокуратури міста Києва
Наталія Була
старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства прокуратури міста Києва
