Зниклий у 2022 році український екс-депутат знайшовся в Білорусі — на посаді керівника одного з заводів

Роман Веприцький

Історія колишнього топменеджера «Укрзалізниці» Романа Веприцького — це наочний приклад того, як перетворити кримінальну справу НАБУ на 100 мільйонів гривень на успішний міжнародний релокейт. Поки українські правоохоронці вже чотири роки безуспішно шукають «зниклого безвісти» доктора юридичних наук з п’ятьма дипломами, сам фігурант спокійно керує заводом в Білорусі, консультує провладні фонди в Мінську, ходить на чай до білоруського прем’єра та продовжує методично поповнювати свою рекордну колекцію слоників.

Одним із бізнесменів, які прийшли на «тімбілдинг» до Палацу незалежності в Мінську, став Роман Веприцький — колишній топ-менеджер Української залізниці, якого оголосили в розшук за статтями про корупцію. З вересня 2022 року на батьківщині він офіційно вважається зниклим безвісти. Білоруське видання «Дзеркало» з’ясувало, що колишній чиновник мешкає в Білорусі: керує заводом, пов’язаний із провладним фондом і вже встиг поспілкуватися з прем’єр-міністром на нещодавній зустрічі у палаці.

Роман Веприцкий. Фото: Facebook/unian.ua
Роман Веприцький. Фото: Facebook/unian.ua

Захоплююча кар’єра та звинувачення у «схемах»

«На відміну від більшості українських політиків і бізнесменів, Роман Сергійович має не одну, а одразу п’ять вищих освіт», — писав про Веприцького анонімний автор. Мабуть, у деяких вишах він навчався паралельно — у результаті став дипломованим фахівцем з державного управління, менеджером, землевпорядником, залізничником і доктором юридичних наук в одній особі. З 2009 року він працював на державних посадах у Дніпропетровській та Харківській областях, у 2015-му став депутатом обласної ради.

У 2017 році Веприцький перейшов до регіонального підрозділу Української залізниці, незабаром очолив місцеву філію. Уже в лютому 2020 року він отримав підвищення до директора з інфраструктури в материнській компанії, а ще через кілька місяців став членом правління. Видання «Стопкор» називало це рішення «одним із найдивніших за останні тижні», а керівника — «одним із головних авторів тіньових схем у залізничній сфері».

Участник митинга железнодорожников поправляет плакат с лицом Романа Веприцкого, которого обвиняли в коррупционных схемах. Киев, май 2020 года. Фото: aspi.com.ua
Учасник мітингу залізничників поправляє плакат із зображенням Романа Веприцького, якого звинувачували в корупційних схемах. Київ, травень 2020 року. Фото: aspi.com.ua

Зліт закінчився через місяць: Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у керівника вдома та на робочому місці. Державні аудитори виявили у його діяльності фінансові порушення на суму приблизно  100 мільйонів гривень (близько 3,8 мільйона доларів на той момент). Його спочатку відсторонили від посади, а потім звільнили.

Сам Веприцький називав це рішення упередженим і стверджував, що діяв згідно із законом. У своєму звільненні він бачив реакцію впливових груп на його публічність та спроби боротися з корупційними схемами всередині компанії.

Як закінчилася та історія, невідомо: українські ЗМІ більше про неї не писали, а сам менеджер зник із публічного простору. Проте через два роки Національна поліція оголосила Веприцького у розшук.

Информация о розыске Романа Веприцкого. Скриншот: services.mvs.gov.ua
Інформація про розшук Романа Веприцького. Знімок екрана: services.mvs.gov.ua

У його профілі на сайті відомства зазначено, що його розшукують за такими статтями:

  • ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або групою осіб);

  • ч. 2 ст. 366 КК України (Службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Веприцького хотіли взяти під варту, але не змогли знайти. У результаті його визнали зниклим безвісти з вересня 2022 року — у такому статусі він залишається й досі.

Нове життя в Білорусі

Усі перераховані вище події не завадили Роману Веприцькому знайти роботу в Білорусі у 2024 році. Він став директором заводу «Ізомат-комплект», який виробляє кріпильні елементи. Сам завод розташований в Івацевичах у Брестській області, а склад та офіс — у Мінську.

Роман Веприцкий жмет руку представителю профсоюза. Ивацевичский район, октябрь 2025 года. Фото: izk.by
Роман Веприцький тисне руку представнику профспілки. Івацевичський район, жовтень 2025 року. Фото: izk.by

Фотографії на сайті та в соціальних мережах підприємства свідчать: заводом керує не просто однофамілець, а та сама людина, яку розшукують в Україні. Сервіс Amazon Recognition оцінює ймовірність збігу в 99,9%.

Результат сравнения двух фотографий Романа Веприцкого — опубликованной в украинской ориентировке и сделанной на беларусском заводе. Скриншот: Amazon Recognition
Результат порівняння двох фотографій Романа Веприцького — тієї, що була опублікована в українському виданні «Орієнтування», та тієї, що була зроблена на білоруському заводі. Скріншот: Amazon Recognition

Веприцький також пов’язаний із провладним Білоруським фондом миру. Його можна побачити на заходах організації, у публікаціях його представляють як радника голови правління — тобто Максима Місько. При цьому на сайті фонду не згадується така посада.

Роман Веприцкий участвует во встрече актива Беларусского фонда мира с митрополитом Вениамином. Фото: church.by
Роман Веприцький бере участь у зустрічі активу Білоруського фонду миру з митрополитом Веніаміном. Фото: church.by

Нещодавно Веприцький приїжджав до мінського Палацу незалежності на зустріч підприємців із прем’єр-міністром Олександром Турчиним. Судячи з фоторепортажу, він встиг звернутися до чиновника з питанням (а можливо — з пропозицією).

Роман Веприцкий принимает участие во встрече с премьер-министром Александром Турчиным. Фото: БЕЛТА
Роман Веприцький бере участь у зустрічі з прем’єр-міністром Олександром Турчиним. Фото: БЕЛТА

Цікаво, що колишній чиновник привіз із собою до Білорусі не лише інтерес до бізнесу та громадської діяльності, а й хобі. На сторінці Веприцького у «Вікіпедії» хтось склав довгий перелік його нагород і досягнень — наприклад, медаль «Лідери XXI століття», орден «Патріот України», перша діюча копія київського вокзалу.

У цьому ж списку — найбільша в Україні колекція фігурок слонів. До від’їзду їх було 3700, депутат навіть включав їх у свої щорічні декларації. У Білорусі Веприцький вступив до об’єднання колекціонерів, а цього літа отримав для своєї колекції спеціальний сертифікат. До речі, вона поповнилася: фігурок уже більше чотирьох тисяч.

Авторка: Олександра Реквісова

Джерело: «Дзеркало» 


 


You may also like...