ВИСНОВОК ВІД ПРОКУРАТУРИ: МИХАЙЛО КОЛОМІЄЦЬ – САМОГУБЕЦЬ

Прокуратура міста Києва 28 березня 2003 року закінчила розслідування кримінальної справи за фактом доведення до самогубства директора ТОВ “Інформаційне агентство “Українські новини” Михайла Коломійця. Слідство встановило, що приблизно з другої половини літа 2002 року проблеми в особистому житті та фінансова скрута в очолюваних Коломійцем “Українських новинах” спричинили у нього депресивний стан, що й стало причиною заздалегідь спланованого самогубства. За заявою матері Коломійця вказану справу було порушено 21 листопада 2002 року Генеральною прокуратурою України за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 120 Кримінального кодексу України (доведення до самогубства).

Досудовим слідством встановлено, що 21 жовтня 2002 року останній раз Михайло Коломієць на кілька хвилин з”явився на роботі. Наступного дня потягом він виїхав до Республіки Білорусь, де проживав у готелі міста Молодечно Мінської області.

28 жовтня 2002 року у лісовому масиві неподалік садового товариства “Горизонт” Молодечненського району Коломієць вчинив самогубство. Його труп було виявлено 30 жовтня цього ж року одним із власників ділянки садового товариства.

Щодо цього випадку слідством відпрацьовано дві головні версії: перша про можливе вбивство Михайла Коломійця, друга – про доведення його до самогубства.

З цією метою слідчо-оперативна група двічі виїжджала в Республіку Білорусь, де, співпрацюючи з місцевим правоохоронними органами, перевірила готелі міста Мінська, встановила та допитала свідків, котрі останніми спілкувалися з директором ТОВ “Інформаційне агентство “Українські новини”.

Тіло Михайла Коломійця тричі досліджували висококваліфіковані судові експерти Республіки Білорусь, України та Франції, згідно з висновками яких потерпілий самостійно вчинив самогубство шляхом повішання.

Окрім того, у справі проведено інші експертні дослідження, які вказують на те, що Коломієць сам забрався на дерево, де згодом було виявлено його труп. Для повішання він використав заздалегідь підготовлену мотузку, яку взяв у своїй квартирі.

Слідством вивчено і проаналізовано всі можливі причини самогубства. З”ясовано, що останній місяць він проживав один. Зібраними у справі доказами, а саме, показаннями свідків, висновками експертиз та іншими матеріалами встановлено, що приблизно з другої половини літа 2002 року проблеми в особистому житті та фінансова скрута в очолюваному Коломійцем товаристві призвели його до депресивного стану та песимістичного настрою на життя.

Саме у цей час, не маючи родичів, друзів та знайомих у Республіці Білорусь, Михайло Коломієць цікавиться про те, як здійснюється виїзд до вказаної держави, і зокрема, перетин кордону залізничним транспортом, які документи для цього необхідні.

Михайло Коломієць готувався до самогубства, оскільки знищив фотокартки та інші дані про себе. Він відправився у місцевість, де про нього ніхто нічого не знав, тобто, вживав заходів, які, на його думку, мали б привести до невпізнання тіла після самогубства.

Посмертна комплексна судово-психіатрична експертиза підтвердила висновки слідства щодо зміни психічного стану потерпілого улітку 2002 року та зазначила, що він був пригнічений та втомлений життям. За показаннями свідків в останні дні перед самогубством він відкрито висловлював антивітальні переживання, негативно підсумовував своє життя, бачив безперспективність подальшого існування та намірявся покінчити життя самогубством, що сприяло прийняттю такого рішення.

Слідство детально проаналізувало всі публікації з приводу смерті колишнього директора “Українських новин”, і особливо ті, в яких зазначались версії про можливість вбивства, або доведення до самогубства. Однак жодних доказів, які б підтвердили ці дві версії у ході слідства не здобуто.

З урахуванням наявних доказів 28 березня 2003 року зазначена кримінальна справа закрита за відсутністю події злочину за пунктом 1 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Прокуратура міста Києва щиро співчуває рідним та близьким Михайла Коломійця з приводу його передчасної смерті.

Водночас, прокуратура міста Києва висловлює вдячність всім, хто сприяв у розслідуванні цієї справи, і в першу чергу –міжнародній організації “Репортери без кордонів”, французькому експерту Жану Рєволє, правоохоронним органам та судово-медичним експертам Республіки Білорусь, журналістам, які самостійно досліджували обставини смерті Михайла Коломійця.

Іван Дерев”янко,

заступник прокурора міста Києва – начальник слідчого управління старший радник юстиції