Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Вибух на складі боєприпасів у Болгарії – знову диверсія Росіїї?

Вибух на складі боєприпасів у Болгарії - знову диверсія Росіїї?
Вибух на складі боєприпасів у Болгарії - знову диверсія Росіїї?

Знову палали склади болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева. І знову є підозри, що за цим стоїть Росія. Одне можна сказати напевно – справа заплутана і глибоко зачіпає болгарську політику.

Еміліан Гебрев – один з найвідоміших виробників і торговців зброєю зі Східної Європи

Рано-вранці 31 липня 2022 року вибухнув склад боєприпасів у Болгарії. Таке в цій країні трапляється не вперше. Об’єкт належав компанії “Емко” сумнозвісного виробника та торговця зброєю Еміліана Гебрева, що так само не вперше, – власне, вже вп’яте за кілька років – потерпає від пожеж на своїх складах. Гебрев підозрює, що за нападом стоять російські спецслужби. Так само як і за скоєною 2015 року спробою замаху на нього самого, коли він зазнав нападу із застосуванням нервово-паралітичної речовини “Новачок”.

Але поки що достеменно про це нічого не відомо, тож ні Гебрев, ні болгарські експерти не плекають особливих надій на те, що влада колись розкриє цю справу. Що – теж не вперше. Щоправда, цього разу сам Гебрев, який багато років уникав преси й був украй небагатослівним, на диво публічно розповів про деякі деталі справи. Він також охоче відповів на запитання DW. А це вже щось новеньке.

“Усе вказує на цілеспрямований саботаж”

“Близько четвертої години ранку хтось пробрався на зовнішню територію комплексу навколо складу, внаслідок чого спрацювала сигналізація, і охоронці вирушили перевіряти комплекс. Незабаром після того склад вибухнув”, – розповів Гебрев болгарському телеканалу bTV. Власне, сам постраждалий комплекс – це колишній військовий об’єкт, який компанія Гебрева придбала кілька років тому, розташований поблизу південно-східного болгарського міста Карнобат. Він займає ділянку площею близько 220 гектарів, де містяться чотири склади, захищені кількома рядами огорожі, датчиками руху, відеокамерами та охоронцями. Тож Гебрев відкидає версію про технічну несправність як причину вибуху.

“Те, як спрацювали різні системи сигналізації, тобто за межами складів й у напрямку руху до складів, те, що не було людських жертв, і те, наскільки продуманою була акція, – все це вказує на цілеспрямований саботаж”, – сказав DW Тихомір Безлов, експерт з питань безпеки розташованого в Софії аналітичного “Центру вивчення демократії”.

Тихомір Безлов

Також англійське видання The Guardian цитує слова Гебрева про те, що він на 100 відсотків упевнений, що за нападом стоїть Росія. Натомість в інтерв’ю DW Гебрев висловився дещо обережніше: “Я ніколи не стверджував, що за диверсією зі стовідсотковою певністю стоїть Росія. А лише озвучив розумне припущення, до якого можна дійти, ґрунтуючись на попередніх діях російських спецслужб у Болгарії, Чехії та Великобританії”.

Болгарські експерти також майже не сумніваються в тому, що скоєне – справа рук росіян. “У суспільній свідомості – поки що – немає прямих доказів причетності Росії, це радше ланцюжки логічних висновків. Це вже п’ятий вибух на складах і на виробничих потужностях “Емко”, плюс напад на самого Гебрева – це не збіг”, – переконаний Тихомір Безлов.

А експерт з безпеки в Атлантичній раді Руслан Трад переконаний: “З огляду на минулі інциденти, сумнівів мало. Гебрев та “Емко” не мають серйозних конкурентів у країні. І подібні акти саботажу в Європі дозволяють припустити, що Росія взяла під приціл європейські лінії постачання (озброєнь. – Ред.) в Україну та в інші конфліктні регіони.”

Руслан Трад

Болгарські помічники росіян

Гебрев та болгарські експерти також одностайно вважають, що російські спецслужби мають помічників на місцях. “Хоч я не можу назвати імен, я впевнений (у цьому. – Ред.)”, – визнав Гебрев в інтерв’ю DW. Тихомір Безлов додає: “Подібні напади не можуть бути скоєні трьома агентами, які приїхали з-за кордону. Усі напади на склади та заводи “Емко” потребували дуже точної інформації та аналізу щодо місць, окремих будівель та систем безпеки”.

На думку Гебрева, допомога злочинцям або принаймні мовчазна підтримка їхніх дій проглядається і в діях деяких владних інституцій. “Якщо під політичними помічниками мати на увазі тих, хто допускає подібні терористичні акти, хто робить усе можливе, щоб придушити правду і направити розслідування в хибному напрямку, тоді так, Росія має таких помічників у Болгарії”, – розповів Гебрев в інтерв’ю DW.

“Це насамперед керівництво болгарської прокуратури, якій підпорядковуються і служби безпеки”, – додав підприємець. Відомий зброяр не приховує свого ворожого ставлення до генерального прокурора Болгарії Івана Геєва. Він звинувачує його в тому, що той не проводив серйозного розслідування ні щодо нападів на склади та заводи “Емко”, ні щодо ймовірної спроби замаху із застосуванням “Новачка” проти самого бізнесмена.

2015 року Еміліан Гебрев зазнав нападу із застосуванням російської бойової отруйної речовини “Новачок”

Таку оцінку поділяє і Тихомір Безлов. “Поки що нічого не відомо про серйозні розслідування, результати й навіть наслідки”, – каже експерт. Приміром, під час першого нападу на “Емко” в 2011 році було виявлено вибуховий пристрій, що не здетонував. Проте прокуратура не визнала його речовим доказом, оскільки його не було підірвано, і припинила розслідування. “Незрозуміло, чи були це лінощі, чи намір, чи просто бракувало підказок або влада не хотіла конфлікту з Росією. Гебрев розцінює це як підтримку (дій росіян. – Ред.)”, – пояснив Безлов.

Здогади щодо мотиву

Чому склад “Емко” став ціллю акту диверсії, за яким найімовірніше стояли російські спецслужби? Насамперед напрошується думка про зв’язок із постачанням болгарської зброї в Україну, але вона не підтверджується фактами. “Я можу зі 100-відсотковою впевненістю сказати, що те, що зберігалося в Карнобаті, жодним чином не призначалося для України”, – запевнив Гебрев в інтерв’ю DW. “Україні ніколи б не знадобилися ті вироби, які там були. На зруйнованому складі зберігалися старі боєприпаси, призначені для використання як компоненти та елементи у виробничому процесі на заводах “Емко”. Там також зберігалися інші матеріали, що залишилися після угоди (для замовника. – Ред.) за межами Європи, котра не відбулася”, – розповів підприємець. Він не бачить конкретної причини, через яку матеріали на цьому складі потрібно було знищити актом саботажу.

Експерти, знайомі з цим питанням, доходять такого ж висновку й припускають, що, мабуть, до Африки мали бути продані саме дрібнокаліберні танкові боєприпаси.

У той час, як сам Гебрев не вбачає раціональних мотивів для нападу, думки експертів щодо цього розходяться. “Гебрев та “Емко” стали ціллю, тому що вони – одні з найбільших торговців зброєю та боєприпасами не тільки в Болгарії, а й у всій Східній Європі. Вони можуть не лише виробляти таку продукцію, а й торгувати нею по всьому світу”, – пояснює Тихомір Безлов. Конфлікт між Гебревим і Росією також зумовлює не тільки те, що “Емко” постачає озброєння сторонам конфліктів, до яких залучена Москва.

“Компанія “Емко” також є значним конкурентом Росії на глобальному ринку озброєнь та боєприпасів, приміром, експортуючи боєприпаси для танків до Індії, що, можливо, є найбільшим ринком збуту для них. Багато років тому росіяни спробували викупити виробничі потужності “Емко”, але Гебрев відмовився від цього”, – розповів Безлов. Так само Руслан Трад упевнений: “Будь-яке зірване постачання вигідне Росії. Це дуже серйозний сигнал”.

Болгарський ВПК – один з найпотужніших у Східній Європі. На фото – логотип болгарського заводу “ВМЗ”

Підстава для розвороту зовнішньої політики?

Цей імовірний акт саботажу має особливий сигнальний ефект у внутрішньополітичному контексті Болгарії. День вибуху був останнім днем ​​роботи уряду Кирила Петкова, який зайняв явно прозахідну та проукраїнську позицію щодо війни в Україні. Також зовсім нещодавно болгарська влада вислала 70 агентів російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям. Тимчасовий уряд, який діє нині, отримав від президента Румена Радєва першочергове завдання – не допустити втягування Болгарії у війну в Україні. Тож інциденти, подібні до нападу на склад Гебрева, могли послужити аргументом і приводом для тих, хто волів мінімізувати допомогу Болгарії Україні та прагнув зовнішньополітичного нейтралітету.

Руслан Трад вбачає явні ознаки такої інтерпретації: “Аналіз дебатів у соціальних мережах показує, що скоєне вже використовується як аргумент у групах, що закликають до болгарського нейтралітету. На таких платформах поширюють паніку, стверджуючи, що Болгарія буде безпосередньо втягнута у війну. Враховуючи точність, з якою було скоєно напад, час, мабуть, теж було обрано невипадково”. Натомість бізнесмен Гебрев налаштований скептично щодо такої версії. “Я не вірю, що хтось хоче вплинути на геополітику Болгарії за допомогою подібних актів саботажу”, – сказав підприємець.

Автори: Крістофер Нерінґ, Валерій Сааков;  Deutsche Welle 

Exit mobile version