Як «оперував», вбиваючи людей, псевдолiкар Слюсарчук

…Олександр Лозовий помер, не приходячи до тями, пiсля двох операцiй. Оперував аферист Слюсарчук, який у своїх хворобливих фантазiях вирiшив, що вiн – «видатний нейрохiрург». Асистентом шахрая-псевдолiкаря пiд час операцiї на головному мозку була гiнеколог-акушер Лариса Притуляк.

Слюсарчук дiяв розкуто. Брав дрель у руки i свердлив нею людськi голови у буквальному розумiннi. А потiм брав у руки iнше знаряддя вбивства – хiрургiчний скальпель.

..Олександр Лозовий, 51 рiк. Вiн – мертвий. Його вбивця – манiяк зi скальпелем хiрурга, псевдолiкар Слюсарчук. Той самий, якому чинний мiнiстр Табачник дав законне право експериментувати та вбивати..Фотографiя у чорнiй рамцi – це все, що залишилось для старої матерi i сина.

Ми констатуємо тiльки факти. Новi факти злодiянь псевдолiкаря. Тi факти, де цiна фальшивих дипломiв Слюсарчука, – людське життя.

…Мiсто Славута. Хмельницька область. Районна центральна лiкарня. Тут, у цьому держав-ному закладi, десятки лiкарiв стали свiдками вбивства людини – здорового, дiєздатного чоловiка, уродженця Славути, водiя Олександра Лозового. Вiн прийшов до лiкарнi, бо вiрив: то — шанс жити, а його тут убили. Чоловiк не знав, що Слюсарчук нiякий не лiкар.

Те, що сталося у Славутi, не пiддається жоднiй логiцi. У таке вiдмовляється вiрити розум. Операцiю на головному мозку людини у лiкарнi проводив штукатур-швея та гiнеколог-акушер. Вони знущалися над чоловiком цiлий день. В операцiйнiй не було жодного хiрурга. «Ми лише заходили подивитися, як оперує «професор, свiтило медицини», – так скажуть справжнi хiрурги нинi.

У понедiлок, восьмого числа, Олександр прийшов до лiкарнi. Сам. Здоровий i сильний. Слюсарчук зробив йому трепанацiю черепа. Перша операцiя тривала цiлий день. Друга – пiвдня. Шостого дня, 13-го, у суботу, старенькiй матерi вiддали тiло сина. Хоронити.

Асистентом «професора» Слюсарчука пiд час операцiї на головному мозку Олександра Лозового була… лiкар-гiнеколог Лариса Притуляк.

Нинi провiднi медики кажуть: це була не операцiя – це людину просто зарiзали.

Ось у цьому примiщеннi, на цiй кушетцi, псевдолiкар Слюсарчук бiльше як 10 годин «робив» нейрохiрургiчну операцiю.

«Ми стояли пiд операцiйною вiд 11 ранку до вечора. Вже як стемнiло добре, то Слюсарчук вийшов, був такий увесь збуджений, потирав руки. Вiн кричав: «Усе! Я зробив операцiю на пухлину! Я видалив зайвi судини!» – у Майї Улашук, старенької матерi Олександра Лозового, очi не перестають плакати. Вони – ослiпли. Бо не їй, вона вже стара, а сину – жити б. Йому ще жити i жити…

Ми вiдновили хронологiю тих подiй. Коротку iсторiю, де вiдстань вiд життя до смертi Олександра Лозового була ви-мiрена лише шiстьма днями i п’ятьма ночами.

«Мiй син пiшов до лiкарнi своїми ногами. Вiн не був лежачим чи калiкою, а через чотири днi менi вiддали його мертвого, – старенька мати й досi не знає: чи справдi у головi її сина була якась «кiста», а чи то був видуманий дiагноз Слюсарчука. – Як вiн ото зранку вийшов iз хати й сказав, що вже приїхав Слюсарчук оперувати, то i я за пiвгодини пiшла вслiд за ним до лiкарнi».

Олександр Лозовий не був алкоголiком, наркоманом чи бомжем. Це був звичайний чоловiк, який дбав про свою родину. Працював у Києвi водiєм, мав гарну зарплату, мав повагу вiд знайомих.

«На Пасху тато отруївся i його забрала «швидка». Його дуже болiла голова i в Київськiй лiкарнi сказали, аби вiн обстежився. Тато не любив лiкуватися, але потiм стався ще один напад i вiн пiшов до свого знайомого лiкаря, Бондаря, спитати, що робити?» – згадує Олександр Лозовий-молодший, син померлого.

«Син прийшов додому i сказав: Бондар знайшов менi сильного професора Слюсарчука. Казав, що Слюсарчук возив його до Києва на аналiзи й там показало, що у нього у мозку «кiста». Ще сказав, щоб я не переживала, оперуватиме його сам Слюсарчук, але йому треба ще дозбирати грошей на дорогу дуже мазь, якою Слюсарчук намащуватиме мозок пiд час операцiї», – згадує старенька мати.

Двi операцiї на головному мозку Олександра Лозового, оперуючий хiрург – Слюсарчук, результат операцiй: смерть.

Iван Бондар, завреанiмацiйного вiддiлення Славутської центральної районної лiкарнi, був другом Лозового. Чоловiки ходили разом на полювання. Нинi Бондар не може сам зрозумiти, як шахраєвi вдалося обдурити всiх: «Слюсарчук прийшов до лiкарнi ранiше, показував посвiдчення професора, називав нас «колегами», i ми повiрили…»

Олександр каже, що вони з бабусею були дуже проти того професора Слюсарчука, якого Бондар нарадив їх батьковi: «Коли менi тато сказав, що Слюсарчуковi вiн дав сiм тисяч доларiв за мазь, яку той йому дiстане й буде нею мастити мозок пiд час операцiї, то менi стало чомусь дуже страшно. Я не чув, щоб мозок намащували маззю». Долари «на мазь» Лозовий передасть Слюсарчуковi у Києвi за три мiсяцi до своєї смертi. Анi стара мати, анi син Лозового не бачили документiв, якi б засвiдчували хворобу близької їм людини.

«Саша казав, що аналiзи забрав Слюсарчук, а Бондар кричав менi в обличчя: у нього рак!»

Могила на цвинтарi – це все, що залишив матерi псевдолiкар, який потрапив до районної лiкарнi й бавився у «великого лiкаря» на живiй людинi разом iз головним гiнекологом-акушером Ларисою Притуляк.

Як сталося, що гiнеколог-акушер асистувала шахраєвi на надскладнiй нейрохiрургiчнiй операцiї i яке вiдношення має акушерка до мозку людини – нинi не може пояснити жоден iз лiкарiв Славутської лiкарнi. Як i те, чому таку складну нейрохiрургiчну операцiю проводили у районнiй лiкарнi, яка непристосована до подiбного.

Розводять лише руками. Кажуть, повiрили у те, що Слюсарчук – «генiальний професор», мав зi собою такi iнструменти, що вони й не бачили ще. А гiнеколог Притуляк? А зайшла до операцiйної разом зi Слюсарчуком. Вона й приїхала разом iз ним iз Хмельницького.

«Вiн якесь показав посвiдчення, я його мимохiдь бачила. Всi сприймали, що це професор, величина, по телевiзору його показують, великi цифри запам’ятовує, генiй», – так каже Свiтлана Кузмiнчук, заступник головного лiкаря.

Зате тут добре пам’ятають високого хлопчину, який приїздив постiйно разом зi Слюсарчуком «дорогою iномаркою». За описами «цей хлопчина» подiбний до спiльника Слюсарчука – Олександра Шмакова, який родом зi Славути, де й сталося вбивство Лозового.

У районнiй лiкарнi збереглося безлiч документiв, якi засвiдчують єдине: 08.08.2008 р. та 09.08.2008 р. операцiю Лозовому проводив «проф. Слюсарчук А.Т.» Свiдчать про те й лiкарi. Нинi їх уже допитують.

«Слюсарчук його консультував, i вирiшили не возити в iншi лiкарнi, бо, мовляв, важкий. Томографiя у хворого була на руках. З того, що є на томографiї, було видно – там якась доброякiсна пухлина, – розповiдає Андрiй Iгнатишин, завiдувач травматологiчного вiддiлення. – Прооперували, перевели в реанiмацiю. Я був другим асистентом, бо Слюсарчук приїхав iз лiкарем-гiнекологом Притуляк, то вона була першим»…

А мати стара? Плаче. «Пiсля першої операцiї сина винесли на ношах до автомобiля й повезли з травматологiї до реанiмацiї в iнший корпус. Я молила їх, аби обережнiше його несли, бо ж операцiя на мозок, а у нього голова телiпалася в рiзнi сторони». Старенька каже, як побачила по телевiзору, хто той Слюсарчук, упiзнала, спати не могла. Впiзнала мати вбивцю свого сина.

«Вiн – не людина! Вiн зарiзав мого сина. Зарiзав! Я тодi ще бачила в ньому недобре, просила сина, аби їхав на операцiю в область, але син вiрив Бондаревi, вiрив, що Слюсарчук – генiальний професор. Вiн так чекав тiєї операцiї, так той його нелюд переконав», – горе цiєї жiнки не опишеш словами.

Пiсля операцiї Лозовому стало гiрше. Наступного дня лiкарi знову стали телефонувати «професоровi» Слюсарчуку. Той приїхав i сказав, що буде знову оперувати. I вбивця знову вiзьме в руки скальпель.

Олександр Лозовий помре пiсля другої операцiї 13-го числа о шостiй годинi 25 хвилин ранку. Помре, не опритомнiвши. Матерi знову зателефонують iз лiкарнi. I скажуть забрати синове тiло. I швидко. У морг за мертвим батьком пiде син Олександр.

«Перед тим, як забирати тата, менi сказали оглянути його тiло. Я дивився уважно i дуже здивувався, що немає нiяких шрамiв. Я знав, що проводять розтин. Нiчого не було. Тiльки на головi шрам i пов’язка, яка була пiд час операцiї. Все».

Нинi у лiкарських документах є багато суперечностей. Дуже багато. Лiкар, який начебто проводив патологоанатомiчний розтин, нинi у… Замбiї. Заплуталися лiкарi i у дiагнозах. Причину смертi вказували по рiзному. На всi цi суперечностi смертi, якої не мало бути, повинне вiдповiсти слiдство. Якщо воно буде чесним.

Сьогоднi ми знову без рiшення суду називаємо псевдолiкаря Слюсарчука вбивцею. I робимо це свiдомо. Так само свiдомо, як свiдомо вiн, не маючи жодної медичної освiти, вбивав скальпелем людей.

Чи порушить цього разу мiлiцiя кримiнальну справу щодо вбивства Олександра Лозового? А чи їм i цiєї, чергової, смертi невинного чоловiка знову замало?

Автор: Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Iгор ПОЧИНОК, Експрес online