Як вимагають хабарі посадовці «Київгаза», прізвища і такси – сповідь київського газовика

Київські чиновники знахабніли остаточно – вони беруть не за якусь виконану роботу, а просто за… власні підписи. Увазі читачів – дослідження столичного ринку газифікації. Схема цинічна – енергійні молоді люди з необхідною мірою цинізму спеціально створюють юридичні перешкоди, а для того, щоб їх подолати, вимагають готівку. 

Із редакцією ZaUA зв’язався один із людей, який займається газифікацією будинків. Він стверджує, що посадовці «Київгазу» організували ретельну продуману схему нелегального збору коштів. Ви можете назвати цей текст заказухою, можете не вірити, можете подавати в суд… але людина, з якою ми спілкувалися, у відчаї – його бізнес на грані катастрофи.

На київському ринку проектування та будівництва газопроводів працюють біля 15 фірм, які газифікують будинки. Їхню роботу контролює Державний комітет з промислової безпеки й охорони праці. Це урядове відомство.

Інша структура – «Київгаз», який підпорядковується міській владі Києва. «Київгаз» обслуговує столичні газогони, і саме цьому підприємству здаються газифіковані об’єкти.

Секрети успіху від команди київського мера

Раніше ми співпрацювали з «Київгазом» доволі плідно – виконуючи їхні вимоги і сплачуючи в бюджет необхідні збори. Але з приходом Черновецького змінилося й керівництво – замість технарів, які очолювали правління ВАТ «Київгаз» у попередні роки, прийшов Сергій Слепкань.

А у Слепканя з’явився новий заступник. Повністю посада називається «перший заступник з економічних питань та інвестицій» – і займається ця людина винятково грошима.

А якщо точніше – отримує гроші за власний підпис.

Цю посаду посів Павло Володимирович Явтушенко. Він молодий, йому 38 років, здається. Про Явтушенка ходять різні чутки – що він колись працював у «Полтавагазі», що він друг сина Черновецького – але точною інформацією я не володію.

Під нову посаду переформатували і приймальні. Раніше у «Київгазі» було дві приймальні – в одній сидів начальник із головним інженером, в іншій – перші заступники начальника та головного інженера. Зараз зробили три приймальні. Головний інженер перейшов у третю приймальню. У другій приймальні розміщуються радник голови правління та заступник голови правління з планово-фінансових питань. А найцікавіше відбувається у першій приймальні, де сидить нинішній голова правління «Київгазу» із першим замом з економічних питань.

Нинішній голова правління «Київгазу» Сергій Сліпкань

Щоб провести газ, треба кілька разів погоджувати проектування і будівництво із «Київгазом». Перший етап – це отримання технічних умов, другий етап – узгодження проектної документації і третій етап – введення в експлуатацію. Нововведення Черновецького спричинили побори на кожному етапі.

Почнемо з отримання технічних умов.Йдеться про те, що «Київгаз» розраховує необхідну кількість газу (згідно з наявними приладами – переважно це опалювальні котли і газові плити) та інші параметри. Все це роздруковується на кількох листках – за підписами функціонерів «Київгазу».

Раніше треба було два підписи – представника технічного відділу, який ці умови і розробляє, і власне головного інженера «Київгазу». Зараз сюди додався третій підпис – першого заступника з економічних питань, який є головним підписом.

Від цього підпису залежать інші два підписи. Головний інженер і технар будуть дивитися на тебе печальними очима, кажучи: «Без підпису першого зама не можемо…»

В той же час дзвінок першого зама автоматично вирішує всі питання з двома іншими підписами.

Офіційно треба заплатити за послугу з отримання технічних умов 921 грн. Неофіційно ж уже на цьому етапі можуть здійснюватися інші платежі. Протягом трьох тижнів тобі повинні видати документи. Якщо хочеш, щоб не три тижні, а в той же день – 1000 гривень готівкою.

Якщо ж ти хочеш газифікувати не приватний будинок, а підприємство, то – згідно з неофіційними тарифами – треба готівкою сплатити третину від загальної ціни на проектні і монтажні роботи. Проектувальники розповідали, що одного разу, отримуючи ТУ на газифікацію магазину, власник виклав $60 тисяч.

Озвучення неофіційного тарифу відбувається просто – перший зам призначає зустріч і в особистій розмові називає і обґрунтовує суму.

Виготовивши проект, треба пройти другий етап – погодження проекту. Це знову та ж комісія в «Київгазі»: раніше був представник технічного відділу плюс головний інженер, а зараз сюди додався все той же перший зам. Протягом місяця твої документи розглядають, і підписують.

Місяць – чималий термін. За цей час можна виконати кілька замовлень, а ти змушений стояти, бо твій проект не підписаний. На цьому етапі вже з’являються перші неофіційні обов’язкові збори. 1000 грн готівкою – і підписи стоять, продовжуй роботу. Причому тобі відверто натякають, що треба платити – можуть і два місяці не розглядати проект або й більше. Не пояснюючи причин.

Перший зам з економічних питань Павло Явтушенко

Далі переходимо до третього етапу – монтажу. Після його завершення «Київгаз» має видати остаточний документ – акт введення газифікованого об’єкту в експлуатацію. Фірма пише заявку, газовики визначають день і присилають інспектора з обладнанням. Інспектор робить тестові заміри і складає акт – який повинні підписати все ті ж люди на чолі з першим замом.

Інспектору прийнято дати пляшку коньяку і якихось 100-200 грн – все ж таки людина їхала здалеку… По-людськи так прийнято.

При цьому жодних поблажок з боку інспектора бути не може – бо це ж газ. Що показали його прилади, він те й записує.

Раніше після візиту інспектора (якщо його заміри відповідали нормам, звичайно), комісія «Київгазу» просто ставила підписи. Зі зміною керівництва ситуація змінилася радикально.

Тепер треба заплатити першому заму голови «Київгазу» готівкою – половину від суми прибутку. Загальноприйнята для монтажних контор норма прибутку – 10% від вартості робіт. Тож перший зам, який добре знає ньюанси нашої роботи, перевіряє кошторис, вираховує звідти 5% і просить занести цю суму – в обмін на підпис, який дозволить нарешті запустити газопостачання.

Газифікувати двоповерховий будинок житловою площею 60-100 метрів коштує 50-100 тисяч грн (сюди входять витрати на проект, зарплату персоналу, витратні матеріали – все, крім власне газових приладів, які замовник купує окремо).

Таким чином, на об’єкті вартістю 100 тисяч грн (це звичайна ціна) монтажна фірма заробляє 10 тисяч грн – і з них повинна віддати чиновнику 5 тисяч. За один підпис!

Приймальні дні у керівництва «Київгазу» – понеділок і середа. За день в середньому проходить 10 людей. За тиждень, відповідно – 20. Сидимо у черзі і чекаємо: «Коли ж вийдуть, щоб гроші взять?»

Загалом за час роботи над проектом ти тричі заходиш за підписами – і мінімум двічі заносиш гроші. Давайте порахуємо прибуток за тиждень – 20 візитерів. Припустімо, що третина з них проходить перший етап (нічого не даючи), інша третина – другий, і ще одна третій. По 7 відвідувачів приблизно виходить.

Одна третина платить 7*1000 = 7 тисяч грн, інша – 7*5 тисяч = 35 тисяч грн. Хай навіть остання третина платить за роботу над будинками в 50 квадратів (хоча таких майже немає зараз) – виходить 14,5 тисяч грн. Загалом за тиждень – по мінімуму – 21,5 тисяч грн. А буває ж і 42 тисячі, і більше.

Буває й індивідуальний підхід. Колеги розповідали про те, як газифікували будинок заможній людині – і в цьому випадку перший зам голови правління «Київгазу» оцінив вартість свого підпису у $4 тисячі.

Уявляєте, ви домовилися з клієнтом про ціну, розраховуєте на прибуток тисяч у 20 грн, а тут такий сюрприз. Колеги казали, що тягнули до останнього, але таки були змушені сказати замовнику про цю вимогу – бо той напередодні холодів теж нервувався.

Що характерно, замовник не здивувався, а запитав: «Якщо ми ці гроші привеземо сьогодні, завтра підключать газ?»

Зараз у людей багато готівки, з банків усе позабирали, економлять, тож логіка ціноутворення нового керівництва «Київгазу», можливо, і правильна. 🙂

Три роки тому на ринку було близько 30 фірм, які займалися проектно-монтажними роботами по газу. Зараз залишилося близько 12. Дехто не витримав нового фінансового навантаження, декому заборонили виконувати роботу «у зв’язку з порушенням технології». Йдеться ось про що.

Багато контор, які вже на ринку, раніше погоджували проект, а одночасно монтували.Бо навіщо втрачати час – ми ж професіонали, і точно виконуємо технічні умови та стандарти, тому такі ж професіонали в «Київгазі» (а на ринку ж усі одного знають) погодять проект. Зараз така практика коштує від 3 тисяч грн і загрожує санкціями з боку «Київгазу» – є фірми, яким «Київгаз» (не маючи на те офіційних повноважень) заборонив здавати об’єкти в експлуатацію.

Неофіційно нове керівництво «Київгазу» не приховує, чому вимагає половину прибутку. У приватних розмовах вони пояснюють, що хочуть залишити на ринку «4-5 сильних фірм», які будуть справно платити половину прибутку в особисту кишеню керівництва, а натомість регулярно отримуватимуть замовлення від київгазівських комісій на газифікацію – як проектування, так і монтаж.

Від такої практики не виграє ніхто – ані приватні фірми, ані комунальний бюджет, ані замовник. Виграє тільки той, кому призначена ця вся готівка.

В результаті люди відмовляються від газифікації і переходять на альтернативні види опалення. Підрядні фірми залишаються без роботи. Це є офіційний рекет – і ми будемо боротися з ним усіма дозволеними законом методами.

Довідка:

Cергій СЛЕПКАНЬ – депутат Київради від блоку «Громадський актив Києва» (ГАК). Його, як і інших ГАКівців, пов’язують із політиком-багатієм Василем Хмельницьким. Лікар за освітою, Слепкань до 2005 року займався бізнесом з нафтопереробки, автоперевезень і логістики у підприємcтвах, близьких до депутата ВР від Партії регіонів Володимира Вечерка (зятя Юхима Звягільского).

Павло ЯВТУШЕНКО раніше працював керівником «Полтавагазу» (заступник і в.о. голови правління), пішовши з посади у 2003 році після того, як по «Полтавагазу» (це підприємство тоді контролював «Нафтогаз України») була порушена справа з банкрутства. На його місце прийшов Олексій Лелюк – голова Полтавської обласної філії Партії регіонів. У 2005 році Явтушенко заявив, що його переслідують у справі «Полтавагазу» – мовляв, він володіє секретною інформацією.

Ось як презентує Павла Володимировича офіційний сайт «Київгазу»: «Не зважаючи на молодий вік, Павло Володимирович понад десять років працює в газовій сфері як на адміністративних посадах, так і безпосередньо на підприємствах цієї галузі. Кредо: «Тільки вперед!».»

Слухав і занотовував Павло Завгородній, ZAUA