Остаться в живых: бомж Корчменюк стоит на пути «Нефтегаза»

«УК» обращается к правоохранительным органам: разыщите человека, который может пролить свет на криминальные схемы экспорта украинского и реэкспорта российского газа структурами НАК «Нафтогаза Украины». Мы уверены: жизни гражданина Виталия Анатольевича Корчменюка угрожает опасность! Того самого г-на Корчменюка, который, якобы, «купил» «Мерседес» главы НАКа Ивченко. Черт с ним, «Мерседесом»! Бомж Корчменюк – вольно или невольно – причастен к схемам «отмывания» «газовых» миллионов. Такие свидетели живыми преступникам не нужны.Слідами Івченкового Mercedesа

«Обоз» розшукав батьків бомжа, який купив «мерин» у глави «Нафтогаза». Виявляється, з дня оборудки від «покупця» немає жодних звісток.

Після того, як глава «Нафтогазу» Олексій Івченко рапортував про успішний продаж скандального «мерса», та ще й з вигодою для себе, нам дуже захотілося поспілкуватися з людиною, яка наважилася на такий мужній крок – врятувати імідж українського чиновника, хай навіть зі шкодою для власного гаманця. І «Обоз» вирушив на пошуки щасливого власника новенького Mercedes S500.

Однак з перших же годин пошуку нас чекав неабиякий сюрприз. Виявилося, що «покупець» Корчменюк Віталій Анатолієвич сам не відає, що обзавівся «колесами». Адже ночує цей багатій на вокзалах, горищах, під’їздах, де не має блакитного екрану, отже, йому нізвідки дізнатися таку приємну новину.

Нагадаємо передісторію: машину Івченка придбало ТОВ «Персей Гарант», єдиним засновником якої є Корчменюк Віталій Анатолієвич. Купила фірма автомобіль за 1 150 000 грн. Це, як похвалився сам Івченко, на п’ять тисяч доларів дорожче, ніж був придбаний.

«Україна кримінальна» по своїх каналах дізналася, що в Україні лише один громадянин з відповідним ПІБ є засновником якихось комерційних структур. А ще з’ясувалося, що столична міліція знайома з цією особою. Це – бомж і злісний неплатник аліментів.

Після такої звісти «Обоз» вирішив звалити на себе дуже відповідальну ношу: знайти бідолаху, щоб ощасливити його нечуваною новиною. Тепер засновнику ТОВ «Персей Гарант», яке отримало пів року назад ліцензію на торгівлю газом за необмеженим тарифом, немає потреби бомжувати — він собі може дозволити купити квартири в усіх обласних центрах країни, а також зможе утримувати не лише власних дітей, а навіть великий дитячий будинок. Якщо ж громадянин Корчменюк бомжує лише тому, що йому подобається подорожувати, тепер він може здійснювати своє хобі за кермом шикарного «мерса».

Пошуки Корчменюка завели нас в містечко Монастирище на Черкащині, де проживають батьки Віталія Анатолійовича. Їдучи за вказаною адресою, чомусь здавалося, що перед очима постануть руїни занедбаного будинку. Втім, реальність виявилася куди приємнішою: в двохкімнатній квартирі п’ятиповерхового будинку око одразу примітило скромний, але новенький ремонт. В помешканні було чисто й охайно. Втім, розчарування все-таки було. З’ясувалося, що якихось два тижні до нашого приїзду «об’єкт пошуку» був тут. А тепер нам довелося задовольнитися лише розмовою з його батьками.

Корчменюки відразу здогадалися, чому до них завітав журналіст. «Ви знаєте, з нас вже всі сусіди сміються, на базарі кепкують: «Син купив новий автомобіль, чому не хвалитесь?». Багато хто чув по радіо цю історію», — розповідає мати Галина.

Як на цю новину відреагував син, мати не знає. Дивна випадковість: коли Івченко заявив, що продає автомобіль, Корчменюк раптом зірвався на Київ. «Два тижні назад поїхав до Києва, сказав, буде шукати роботу. Ніяких контактів не лишав, адже живе, де доведеться», — розповідали батьки.

Галина Олександрівна розповіла, що доля у сина нього не склалася, після розлучення бомжував в Києві, потім батьки забрали в Монастирище, де він жив останні роки. Путню роботу так і не знайшов, інколи ремонтував телевізори, але все більше випивав.

Батьки постійно скаржились на долю й хвалили золоті руки сина. В міліції, між іншим, інформацію про неабиякі таланти «бомжа» підтвердили. Мовляв, в електроніці Віталій Корчменюк — справжній спец. Якось його навіть зловили на виготовленні «жучків».

Також батьки дещо пролили світло на те, як їхній непутящий син міг стати засновником солідної фірми. Виявляється, три роки тому в Києві міліція вилучила в нього паспорт. Батьки, які на той час поселили сина у себе в Монастирищі, намагалися документ повернути, адже Віталія треба було якось влаштовувати на роботу. «Він в нас дуже спокійний, за себе постояти не може, тому довелося нам воювати з міліцією. Зрештою, ми отримали відповідь: паспорт знищений», — розповідає мати. І зразу нам запропонували: нехай син під’їжджає, йому зроблять новий паспорт. Міліція оперативно видала Корчменюку новий документ, а старий, очевидно, потрапив в руки особам, яким потрібен був фіктивний засновник.

Кому потрібні фіктивні засновники? — Різних схем існує безліч. Найпростіша — коли потрібно торгувати з самим собою. Наприклад: директор державного підприємства організовує фірму, якій за смішними цінами відпускає товар. А та, в свою чергу, продає його за ринковими ціною. А різниця відповідно потрапляє в кишеню вище згаданого директора.

Тепер, щоб організувати таку посередницьку фірму, потрібен насамперед засновник, який за законодавством отримує чистий прибуток. Кого зробити засновником? Можна найближчого друга. Але коли йдеться про астрономічна суми, друг може, по-простому кажучи, «кинути». Отже, є ризик водночас втратити і чималу суму, і кращого друга. Навіщо так ризикувати, якщо є спосіб надійніший — зробити засновником бомжа, який про це не знає і ніколи не дізнається. І ділитися з такою людиною не потрібно. А «засновник», який перебивається залишками харчів в сміттєвих баках, збирає пляшки, щоб купити єдину втіху – горілку, ніколи не дізнається, яке щастя випало на його долю.

Ризикую припустити, що попит на таких засновників існує постійно. А є попит — є й пропозиція. Очевидно, в країні існує підпільний ринок продажу паспортів сумнівних осіб.

Власне, дізнатися детальну і цікаву інформацію про бомжа виявилося справою нереальною, адже натрапити на його слід в багатомільйонному Києві виявилося справою не з легких. Власне, виявилося, що до купівлі Мерседеса він не має жодного відношення. Натомість оборудку здійснила фірма.

Ми спробували дізнатися більше про цю темну організацію. Погодьтеся, цікаво, що фірма з засновником-бомжем зуміла 28.12.2005 в Національній комісії регулювання енергетики отримати ліцензію на такий вигідний вид діяльності, як торгівля газом з необмеженим тарифом. До речі, чи не випадково таке рішення було прийняте якраз під час особливого загострення газового конфлікту з Росією.

Є підозри, що за інших обставин навряд чи маловідомій київській фірмі з сумнівним засновником вдалося б отримати подібну ліцензію. Це майже неможливо, якщо, звичайно, ваші інтереси не лобіює хтось із високопосадовців або впливових осіб.

З іншого боку, якщо фірма може вибити собі подібні ліцензії, то купівля підприємством «Персей Гарант» вживаного автомобіля з переплатою в п’ять тисяч доларів не здається чимось фантастичним. До речі, оборудка могла бути і на 155 тисяч дорожчою реальної вартості Mercedes. Але про це трохи пізніше. Спочатку — ще кілька слів про «Персей Гарант». Звісно, не факт, що саме ця фірма купила Mercedes. В «Нафтогазі» це навіть не коментують. Там стверджують, що не можуть відкрити покупця, бо такою була умова купівлі. З’ясувати в Державтоінспекції, за ким зараз закріплений Мерседес, також неможливо з об’єктивних причин. За даними міліції, автомобіль був знятий з реєстрації 13 квітня й отримав транзитні номери. Поки Mercedes буде їздити з такими номерами, в базі ДАЇ не з’явиться прізвище або юридична особа, на кого цей автомобіль зареєстрований. А з транзитним номером можна їздити й півроку, й кілька разів перепродати машину. За цей час про Mercedes забудуть зовсім.

ТОВ «Персей Гарант», яке в журналістських розслідуваннях називають покупцем, жодним чином не зреагувала на публікації. Хоча той факт, що засновник фірми – бомж, — це уже пахне криміналом. Взяти коментарі у керівництва фірми «Обозу» не вдалося, хоча відомий код ЄДРПОУ: 33830581, та юридична адреса ТОВ: вул. Панаса Мирного 16-13 А. Як і слід було очікувати, такої адреси в Києві просто не існує. Всі намагання дізнатися фізичну адресу солідної фірми в Печерській податковій теж закінчились нічим, там «Обозу» заявили, що вони не мають права оприлюднювати таку інформацію, та кинули трубку.

А тепер повернемось до ціни. Оскільки в автосалоні така машина коштує понад мільйон гривень (це якщо з холодильником, телевізором, масажними кріслами та іншими приємними дрібничками), а без «наворотів» машина тягне на «скромні» 931 тисячу гривень. Втім, в «Нафтогазі» неодноразово обурювались, що журналісти пишуть про те, чого насправді не має. Запевняли, наприклад, що масажних крісел та інших дрібниць диво-тюнінгу трударю Івченку не створювали. Втім, тепер у нас виникло резонне запитання: чому автомобіль без масажних крісел був проданий за ціною, ніби ці самі крісла для релаксації там були?!

Одна особа, причетна до «Нафтогазу», однак не готова попрощатися зі своїм робочим місцем, пролила світло на цю оборудку. Гадаю, читачі з розумінням поставляться до її прохання не розсекречувати ім’я та посаду. Отже, знаюча людина пояснила цінові розходження наступним чином: нібито Mercedes був куплений одним племінником Івченка, керівником дочірньої компанії «Нафтогаз», в автосалоні іншого родича. Шкурний інтерес племінників, за словами джерела, полягав в тому, що за машину було істотно переплачено. А коли Президент порадив Івченку продати автомобіль, голова «Нафтогазу» опинився в складній ситуації: як продати Mercedes, куплений за велику суму, але реально набагато дешевший.

Щоб викрутитися з подібної ситуації, можна продати машину самому собі або людям, які багато в чому тобі зобов’язані. Здається, фірма «Персей Гарант» з засновником-бомжем чудово підходить на цю роль. Людина, яка розповіла «Обозу» цю історію, аргументувала її тим фактом, що на момент прес-конференції Івченка, на якій він заявив, що машина продана, Mercedes собі спокійно стояв в гаражі «Нафтогаз – обслуговування».

Ніякими іншими доказами своєї версії працівник однієї з структур Нафтогазу не оперував, тому «Обоз» вирішив перевірити хоча б що є. Однак потрапити в гаражі «Нафтогаз –обслуговування» виявилось справою неможливою. Ангари біля метро Лівобережна, де ночують службові автомобілі «Нафтогазу», оточені бетонним парканом з трьома рядами колючого дроту й камерами спостереження. Такій загорожі позаздрив би навіть Янукович. Жодні аргументи на охорону не подіяли. Так само керівництво вперто відмовлялося від зустрічі з журналістом. Тоді довелося задіяли останній аргумент – на вході представитися покупцем Mercedes. Мовляв, прийшли на оглядини. «Почекайте», — сказав охоронець, але після короткої розмови по телефону повідомив, що звертатися за дозволом потрібно… безпосередньо до Івченка.

Тобто, дізнатися про місцезнаходження машини нічогісінько не вдалося. Тому до поданої вище історії можна ставитись лише як до версії. Сумнівної, але логічної. Нехай кожен обирає, що йому більше подобається. Факт один – нелогічна поведінка пана Івченка в скандалі. Чому з самого початку «Нафтогаз» не оприлюднив всю інформацією з купівлею машини, щоб не лишилося жодних темних плям, з яких наче гриби виростають різні версії? Чому не була показана банківська платіжка про купівлю автомобіля, вказаний салон, де вона була придбана, комплектацію авто. Чому не було продемонстровано банківську платіжку про продаж Mercedes? Тим паче, що у «Нафтогазу» був на руках козир, який виправдовував купівлю машини. Адже оренда автопарку колишнього голови «Нафтогазу» Бойка з’їла за час експлуатації більше грошей, ніж коштував такий же новий.

Цікаво, що замість платіжки на прес-конференції Івченка був продемонстрований документ, підписаний генеральним директором ДП «Газ-Тепло» Д.Бубликом, в якому вказано, що кошти в розмірі 1 млн. 150 тисяч за реалізацією надійшли на рахунок його підприємства. Довіряти цьому документу можна лише у випадку беззастережної довіри пану Бублику. А як йому довіряти, якщо його «Обоз» зовсім не знає?! Тобто, історія обростає все більшою кількістю питань, темних плям, де не має жодного документа-доказу. Все це може свідчити лише про одне: щось тут не так.

Сам Івченко версію про бомжа прокоментував наступним чином: «Це все — суцільна брехня». Версію, що автомобіль досі в гаражі «Нафтогазу» парирував так: «Якщо ви його там знайдете — можете забирати собі».

До речі, в усій цій історії починаєш серйозно хвилюватися за життя бомжа. Вже минуло три тижні, як батьки не отримали від сина жодної звістки. Це тривожний сигнал, адже, коли всій країні стало відомо, хто засновник «Персей Гаранту», дехто може захвилюватися, що бомж прийде в суд і відстоїть свої права на прибуток фірми та забере автомобіль.

Тетяна Чорновіл, «ОБОЗРЕВАТЕЛЬ»

Читайте также: