Як російська система автоматизування бізнесу «1С» вкорінилась в Україні і тепер може «зливати» дані ворогу— розслідування DOU

Як російська система автоматизування бізнесу «1С» вкорінилась в Україні і тепер може "зливати" дані ворогу— розслідування DOU

Програмні продукти російської компанії «1С» з початку 2000-х історично є одними з найпопулярніших рішень для автоматизації управління та обліку на підприємствах на пострадянському просторі, зокрема в Україні. Навіть попри те, що на продукти цього розробника з 2017 року накладені санкції, впродовж кількох останніх років аж до лютого 2022-го в українських компаніях був стабільний попит на спеціалістів «1C».

У виданні DOU розібралися, на яких юридичних засадах «1С» продовжує працювати в Україні та чому їхні програмні рішення все ще популярні серед українського бізнесу.

«1С» досі використовують на держпідприємствах — і це загроза нацбезпеці

Упродовж 2021 року на DOU компанії щомісяця розміщували близько 60 вакансій, повʼязаних з «1C».

Точну кількість активних компаній-користувачів продуктів «1С» в Україні важко оцінити, зокрема, через значний обсяг піратського використання програм, проте на момент накладання санкцій ця цифра сягала до 500 тисяч українських фірм.

Серед них і державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати програмні продукти «1С», а також держкомпанії критичної інфраструктури України. Про це редакції розповіли в Службі безпеки України.

«Попри вжиті державними органами України [санкційні] заходи, на даний час фіксуються непоодинокі випадки використання та впровадження на обʼєктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого субʼєктами господарювання держави-агресора (РФ)», — йдеться в офіційному листі СБУ.

Проблема полягає в законодавчих прогалинах та відсутності порядку притягнення до відповідальності держпідприємств чи їхніх керівників, що використовують програми «1С», зазначили в спецслужбі.

Юрист Trustme Law Firm Олег Чіп у коментарі DOU також підтверджує, що українське законодавство не передбачає відповідальності за невиконання відповідного указу президента. У 2021 році до ВРУ був внесений законопроєкт № 5193, яким пропонували внести зміни до кримінального законодавства та встановити відповідальність за порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, але проєкт не ухвалили, додає він.

В СБУ зазначають, що ситуація з використанням держустановами продуктів «1С» становить реальну загрозу національній безпеці:

«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».

На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни.

Головна мета санкцій — зниження ризиків кібератак з боку росії на державний сектор економіки України, підтверджує юрист Олег Чіп.

«Якщо не брати до уваги етичну площину використання російського ПЗ в умовах війни проти України, або ж якщо компанія не може з тих чи інших підстав відмовитися від його використання, то необхідно враховувати відповідні ризики — визнання групи продуктів „1C“ такими, що є засобами для негласного отримання інформації або ж, наприклад, можливої кваліфікації використання підсанкційних продуктів як злочину за статтями Кримінального кодексу щодо загрози незалежності України, суверенітету, територіальній цілісності чи національної безпеки», — говорить експерт.

Ринок праці для 1С-спеціалістів в Україні — що зараз відбувається

Після різкого падіння кількості вакансій для 1С-спеціалістів в Україні з початком повномасштабного вторгнення росії обсяг відгуків на них, навпаки, зріс. На одну вакансію для 1С-розробника, розміщену в березні, надійшло 12 відгуків.

Хоча «1С» в IT-спільноті посідає одну з найостанніших сходинок в рейтингу популярності мов програмування (останнє опитування DOU показало, що з нею працюють лише 0,7% респондентів), запит на людей зі знанням цієї системи в українських компаніях все одно зберігається — за ключовим словом «1С» в LinkedIn показується 109 вакансій. При цьому в соцмережі зареєстровано 1300 спеціалістів, що наразі працюють з «1С».

Останній рейтинг DOU показав, що «індекс вподобання» — відносна кількість розробників, що пишуть цією мовою і які для наступного проєкту у своїй сфері теж оберуть її — для «1С» становить лише 29%.

1С-програміст з 10-річним досвідом Юрій Степанян у коментарі DOU називає ситуацію на ринку «дуже сумною» і зазначає, що після повномасштабного вторгнення його основний клієнт зупинив розробку на «1С».

«На жаль, „1С“ переважно зав’язана на країнах СНД, а оскільки у нас через війну більша частина бізнесу завмерла, то і така „розкіш“, як 1С-програміст, відразу ж стала нікому не потрібна. А працювати на рф або білорусь будь-який громадянин України, що поважає себе, тепер точно не буде», — говорить він.

Степанян розповідає, що компанії неактивно відгукуються на його резюме як 1С-розробника:

«Почав шукати роботу — розіслав 30–40 резюме, в результаті близько 6 переглядів і жодного дзвінка або запрошення на співбесіду. Почав згадувати .NET — можливо, зможу перейти в цю сферу, але фактично це означає, що треба перекреслити 10 років досвіду і все починати з нуля».

Інший український розробник, що працює з системою «1С», Ярослав Васюта теж вказує на проблеми з працевлаштуванням навіть після того, як він зменшив свої зарплатні очікування на 20%.

«Складається враження, що роботодавці чогось чекають або шукають працівників з дуже низькими очікуваннями щодо оплати. Наразі займаюсь питанням перекваліфікації, але це не так просто і швидко. Проте переходити на іншу мову все ж потрібно, адже невідомо, чи матиме „1С“ в Україні хороші перспективи в найближчому майбутньому, а на закордонних ринках його використання доволі обмежене», — ділиться думкою він.

Васюта припускає, що замовники бояться працювати з компаніями, що використовують «1С», навіть у тих країнах, де компанія-розробник цього продукту не перебуває під санкціями — наприклад, у Польщі.

Ще один співрозмовник DOU, 1С-спеціаліст Антон Тарасенко називає декілька факторів зниження попиту на фахівців з його сфери:

  1. Скорочення обсягів робочої діяльності в компаніях.
  2. Втрата бізнесу як такого.
  3. Бажання відмовитись від ПЗ, так чи інакше пов’язаного з росією.
  4. Економія витрат.

«Крім скорочення вакансій, зменшився рівень заробітної плати. Через відсутність роботи багато з моїх знайомих взагалі вирішили змінити сферу діяльності», — зізнається він.

Як «BAS» стала правонаступницею «1С» після накладання санкцій

Після накладання санкцій на продукти «1С» у 2017 році правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система «BAS», підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу». Її керівником є українець Вадим Мазур, засновник та директор підсанкційної компанії «Скайлайн Софтвер», що виступала оператором постачання продуктів «1С: Підприємство» під егідою «Єврософтпрому» до 2017 року.

До початку агресії росії на Донбасі та в Криму саме «Єврософтпром» — дочірнє підприємство російської фірми, що також перебуває під санкціями РНБО, — було правовласником програмних продуктів «1C:Підприємство» в Україні. Проте у 2014 році цю фірму продали кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited, повідомили DOU в головному офісі «1С» в рф.

Редакція DOU припускає, що, ймовірно, після фактичного унеможливлення продажу продуктів «1C» в Україні через санкції РНБО Мазур та «Спілка автоматизаторів бізнесу» почала просувати українцям аналог цих програм — «BAS».

Власником торговельної марки «BAS ERP» є польська NetHelp Jarocki Piotr (Піотр Яроцкі), розташована у місті Забже. DOU не вдалось знайти офіційний сайт цієї компанії, проте у відкритих реєстрах зазначено, що вона започаткована у 2007 році та налічує лише одного співробітника — вірогідно, ним і є Піотр Яроцкі.

Журналісти видання знайшли профіль Яроцького у LinkedIn — в розділі «Досвід роботи» вказано, що з 2008 по 2010 роки він був головним розробником у польському представництві «1С».

У листуванні з DOU він підтвердив, що володіє правами на платформу «BAS» та зазначив, що вона базується на архітектурі «1С». За його словами, в майбутньому продукт хочуть перевести на іншу платформу, написану на .NET.

Офіс NetHelp Jarocki Piotr у польському Забже, де зареєстрована компанія, на фото 2012 року виглядає як приватний будинок.

DOU зʼясував, що довіреною особою компанії Яроцького в Україні, що представляє його інтереси як правовласника торговельної марки «BAS ERP», є товариство «Міжнародна правова група», що «допомагає користувачам програм автоматизації бізнесу». У відповідь на запит редакції в товаристві повідомили, що «розробкою прикладних рішень лінійки „BAS“, зокрема „BAS ERP“, та оновлень до них займаються українські розробники». Втім, відмовились назвати їх. Яроцький підтвердив цю інформацію та повідомив, що планує найняти двох нових розробників з України, які звільнились з офісу «1С» в Польщі після повномасштабної агресії рф.

Водночас майновими правами на програму «1С:Підприємство» в Україні володіє естонська компанія OU Molenari, довіреною особою якої також є «Міжнародна правова група».

Пошук за контактною адресою OU Molenari за допомогою Google Maps показав, що компанія, вірогідно, ділить офісну будівлю з естонською фірмою Kohimo, яка спеціалізується на монтажі резервуарів та трубопроводів. Ця компанія входить до Alexela Group, директор якої Хейті Хяель наприкінці 2021 року відзначився проросійськими висловами про те, що «взагалі не бачить вини „Газпрому“ в енергокризі», у створюванні якої, за його словами, «більшу участь брала Європа, а не Росія». Саме в цей час голова Кремля Володимир Путін шантажував Захід цінами на газ.

До 2021 року програму «1С:Підприємство» в Україні розповсюджували через дистриб’юторсько-партнерську мережу. На сайті одного з таких постачальників продукту TQM Systems досі міститься розділ «1С:Підприємство», однак натомість клієнтам пропонують придбати ліцензію на «BAS» через те, що «з 01.01.2021 програма „1С:Підприємство Бухгалтерія“ знята з продажу».

DOU припускає, що дистрибʼютори мають технічну можливість продавати копії систем «1С» недержавним українським компаніям, проте не роблять це з огляду на потенційні репутаційні втрати.
При цьому ІТС — єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу, зокрема «BAS», досі укладається через сайт на піддомені 1c.ua. Існує й дзеркало відповідного сайту на піддомені bas-soft.eu.

А на сайті «1С» в Україні, що досі функціонує, містяться адреси Центрів сертифікованого навчання, що продовжують готувати фахівців у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах України.

Наприклад, 18 квітня при українському центрі Rearden Group (EBS) стартував курс «Ведение бухгалтерского и налогового учета в прикладном решении «Управління торговим підприємством» на платформі «1С: Підприємство».

Водночас в московському офісі компанії повідомили DOU, що наразі не стягують ліцензійні відрахування з користувачів, що раніше купили ліцензію на використання їхніх продуктів:

«Фірма „1С“ не веде бізнес в Україні та не отримує жодних грошових виплат від правовласників на українські програмні продукти, створені з використанням офіційно переданих технологій фірми „1С“, а також від інших українських фізичних чи юридичних осіб», — стверджують вони.

Втім, продана українська «донька» російської фірми наразі належить кіпрській Chemlero Holdings Limited — її директором є Михайлина Зіноніс, якого неперевірені російські джерела називають «керманичем більшості активів Росії на сотні мільярдів доларів», що також може бути повʼязаним з російським підприємцем українсько-єврейського походження Віктором Вексельбергом, який, зокрема, є близьким до російської влади та перебуває під санкціями США.

Перевірити інформацію щодо звʼязків Зіноніса з російською владою та представниками місцевого олігархату, використовуючи відкриті джерела, DOU не вдалось з огляду на непублічність цієї особи.

Чому українські компанії неохоче відмовляються від «1С» та «BAS»

Небажання перелаштовувати вибудовані бізнес-процеси, сплачена ліцензія на певний час наперед, висока вартість переходу на новий продукт — це основні причини, через які українські компанії не готові відмовлятись від систем «1C» та «BAS». Це випливає з розмов редакції DOU з нинішніми та колишніми співробітниками українських фірм, що використовують ці продукти.

«Загалом мені здається, всі ці причини — не більш ніж відмовка. За бажання можна замінити „1С“ на аналог за мінімальний час, оскільки закордонні та українські компанії з автоматизації бізнесу готові піти назустріч із придбанням ліцензії», — говорить анонімно один зі співрозмовників DOU.

Він розповідає про досвід переходу своєї компанії на аналогічний сервіс: перелаштування процесів зайняло чотири дні, а річна ліцензія на новий продукт обійшлась компанії в близько $28 тисяч на рік.

Український Software Engineer Олександр Лисий, який впродовж 11 років працював 1C-програмістом, більш детально розповідає про ситуацію з «1C» в Україні:

«Чому „1С“ має попит серед українських компаній? Фундаментальною причиною є репресивна податкова система: компаніям доводиться вести складний облік ПДВ і здавати детальну звітність щомісяця. Є така архаїчна річ, як податкова накладна, форма якої змінюється ледь не щороку. Також компанії намагаються оптимізувати податок на прибуток і ведуть „чорну“ і „білу“ бухгалтерії прямо в одній системі.

„1С“ пропонує продукт „з коробки“, який адаптований під особливості українського обліку і легко модифікується під різні схеми оптимізації. Наскільки мені відомо, нормальних альтернатив майже немає.

Розробляти таку систему з нуля на Java можуть собі дозволити далеко не всі компанії, і схожа інвестиція навряд чи себе окупить. Думаю, в майбутньому після серйозних реформ ситуація зміниться і компанії перейдуть на глобальні продукти».

На думку Лисого, жодні санкції щодо «1С» в Україні не є дієвими.

Серед інших причин, з яких українці не поспішають відмовлятись від російського продукту, — доволі низький поріг входу, завдяки чому спеціалісти з відносно невеликим рівнем навичок програмування можуть опанувати платформу, каже розробник.

«Мова запитів „1С“ схожа на SQL, а мова програмування — на VB, для яких обов’язковим є вивчення англійської мови. Для 1С-спеціаліста вона не потрібна. Також на вивчення такої мови, як Java, потрібно не менше як 6 місяців, тоді як „1С“ можна опанувати за місяць.

Загалом перехід на інші технології — це серйозна інвестиція, яка потребує терпіння і наполегливості. Володіння навичками з „1С“ навіть є обтяжливою обставиною, оскільки роботу у сфері „1С“ знайти відносно просто, тоді як на Java без досвіду дуже важко. Тож багатьом часто нелегко вийти із зони комфорту».

Консультант з систем CRM/ERP Антон Піскун присвятив цілий блог на DOU на тему того, як зробити менш болючим процес переходу з «1С» та «BAS» для українських компаній на інші програмні рішення.

На його думку, цей процес буде поступовим, а в деяких випадках — досить болючим.

«Працівники цих компаній звикли до „1С“, і ці зміни можуть викликати з їхнього боку негатив, але я думаю, що свідомі фахівці самі виступатимуть ініціаторами таких змін. А вітчизняні розробники повинні доробити свої продукти до того стану, який буде задовольняти потреби цільової аудиторії», — пише він.

У своєму огляді Піскун пропонує такі аналоги «1С» та «BAS». Українські: IT-Enterprise, Bookkeeper, «Дебет Плюс», «Діловод», «MASTER:Бухгалтерія», Finmap. Закордонні: SAP Business One, Microsoft Dynamics 365, ODOO.

«Перехід на нову систему — це не тільки матеріальні витрати (такі системи можуть коштувати дуже дорого), найбільш вирішальним фактором є людський. Саме бажання чи небажання персоналу перейти на нову систему багато в чому визначає те, чи буде проєкт успішним. В моїй практиці було багато випадків, що система була зроблена чітко під вимоги компанії, але персонал щоразу вигадував функціонал, без якого, як він казав, не зможе користуватися системою», — розповідає в розмові з DOU консультант.

Піскун зазначає, що адаптуватись під нову систему співробітникам компанії доведеться в більшості випадків, оскільки продукт слід «заточити» під потреби компанії. А термін переходу на нову систему, за його словами, залежить від запитів самої фірми щодо процесів, які вона хоче автоматизувати — за оцінками Піскуна, це може зайняти від місяця до року.

Автор: Oleksandr Strelnykov; DOU.ua

Читайте также: