Що робити, куди звертатись, як реагувати на сексуальні домагання

Що робити, куди звертатись, як реагувати на сексуальні домагання

Проблема сексуальних домагань сьогодні як ніколи на часі. Протягом останнього місяця в Україні сталося декілька гучних випадків, пов’язаних з харасментом у громадському транспорті та вишах. Про домагання в потягу Львів – Маріуполь розповіла Катерина Стельмащук, одна з пасажирок, якої торкався нетверезий попутник, називав її “принцескою” та ставив некоректні запитання.

А про сексуальні домагання в Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого розповіли вже десятки випускниць, серед яких Юлія Бірзул, Вікторія Муштей, журналістки Яніна Соколова, Ірина Сампан та інші.

Зіткнутись із сексуальними домаганнями можна будь-де: на роботі, у виші чи на гуртках, в армії, громадському транспорті чи на вулиці. Часто постраждалі від домагань бояться поділитися своєю історією з близькими та друзями, тому що відчувають свою провину в цьому. Мовляв, “спровокувала” на це своєю поведінкою, одягом, макіяжем тощо. Це не так. У домаганнях винна лише та людина, яка їх чинить.

На основі рекомендацій Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”, громадської організації “Ла Страда – Україна” та інших психологів і правозахисників Центр прав людини ZMINA склав перелік порад щодо того, як діяти, якщо ви зіткнулися з домаганнями в різних сферах життя.

Що таке сексуальні домагання?

Сексуальні домагання – це порушення особистих кордонів та субординації без згоди, висловлювання, жести та дії, які змушують людину відчувати себе некомфортно, принижують її чи лякають.

Розрізняють три види домагань: вербальні, невербальні та фізичні.

До вербальних належать коментарі із сексуальним підтекстом, жарти, принизливі зауваження, погрози тощо.

До невербальних – зображення сексуального характеру, фотографії оголених статевих органів, образливі звуки (на кшталт підманювання кошенят), посвистування, підморгування та непристойні жести.

До фізичних – дотики до тіла, одягу та волосся, вторгнення в особистий простір, небажані обійми та поцілунки, примус до сексу.

Яку відповідальність передбачено за сексуальні домагання?

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зобов’язує роботодавця «вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань». Проте згаданий закон не передбачає адміністративної чи кримінальної відповідальності за сексуальні домагання. Водночас постраждала особа має право звернутися зі скаргою та вимагати відшкодування матеріальних збитків чи фізичної шкоди, а це – цивільне судочинство.

Крім того, як констатує юристка ГО «Ла Страда – Україна» Дарія Пильо, домагання у вигляді примусу «до акту сексуального характеру» караються за статтею 154 Кримінального кодексу України.

Так, за примус до сексу без добровільної згоди загрожує штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Якщо ж це робить особа, від якої матеріально або службово залежить потерпіла, то штрафом до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі строком до двох років. Якщо до цього додаються погрози знищити або відібрати майно чи розголосити відомості, що ганьблять потерпілу особу її чи родичів, то покаранням можуть бути обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

Якщо ж харасмент перейшов у зґвалтування, то покарання визначається за статтею 153 Кримінального кодексу України. Зокрема, за цією статтею «вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних з проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи» вважається сексуальним насильством.

Такі дії, вчинені щодо жінки, яка є повнолітньою, караються позбавленням волі на строк до п’яти років. Якщо потерпіла є неповнолітньою, то покаранням може бути позбавлення волі на строк від п’яти до семи років.

Які докази можуть довести факт сексуальних домагань?

Для того щоб довести факт домагання, варто надати до справи докази – диктофонні записи, фото, відео з місця події, скріншоти листувань із кривдником. Якщо зібрати такі докази не вдалося, ваш телефон усе одно стане в пригоді: геолокація допоможе визначити, що ви та кривдник перебували в одному місці одночасно.

Якщо під час домагань на вашому одязі залишилися біологічні речовини кривдника (слина, кров, інші виділення) – їх варто зберегти та передати на експертизу. Аналогічна ситуація зі слідами на тілі: потрібно звернутися до судово-медичного експерта й отримати довідку. Усі ці докази збільшують шанси на перемогу в суді, але не гарантують її.

Як реагувати на сексуальні домагання в транспорті?

Гучним випадком домагань у потягу Маріуполь – Київ став напад на журналістку Анастасію Лугову в липні 2020 року. Вночі в купе до жінки з дитиною зайшов чоловік в одних лише трусах, заблокував двері та почав агресивно домагатися Анастасії: бив її та хапав за горло. Жінка пообіцяла зробити все, щоб він не бив сина. Тоді нападник зняв труси, почав гладити та цілувати її ноги. Зрештою Лугова змогла вибігти з купе, схопивши сина. Допомогу вони знайшли лише в сусідньому вагоні. Начальник потяга дав розпорядження охороняти нападника, а після прибуття до Києва його затримали. Зрештою підозрюваний помер у СІЗО у квітні цього року.

Міжнародний рух проти домагань Hollaback! уклав спеціальний перелік рекомендацій щодо того, як реагувати на сексуальні домагання в транспорті. Серед порад такі.

Якщо в потягу, автобусі, літаку чи будь-якому іншому транспорті ви зіткнулися з нав’язливими пропозиціями, небажаними дотиками, жартами чи чимось подібним, то не варто ігнорувати проблему і терпіти це.

Насамперед треба дати однозначну відповідь кривднику. Наприклад, «я не хочу та не буду з вами знайомитися», «не торкайтеся мене, мені неприємно», «відійдіть від мене» тощо. Така репліка має бути не проханням, а чітким відстоюванням власних кордонів.

Розкажіть попутникам про цю проблему, зверніть їхню увагу на неприйнятну поведінку людини, яка домагається до вас. Відкрито попросіть їх про допомогу та захист. Попередьте, щоб за потреби вони змогли викликати поліцію.

Якщо відчуваєте, що якась репліка може розізлити кривдника, – втримайтеся. Якщо людина перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні або з інших причин реагує на ваші прохання неадекватно – краще взагалі не спілкуватися з нею.

Якщо нав’язливі дії не припиняються, необхідно звернутися по допомогу до провідника, кондуктора, начальника потяга, стюардеси, водія тощо. Після пояснення ситуації варто попросити пересадити вас чи кривдника на інше місце, а якщо його дії є небезпечними та агресивними – запропонувати висадити його на найближчій зупинці.

У разі ігнорування прохання – дійте самостійно. Викликайте поліцію, беріть номери телефонів свідків, знімайте дії кривдника на камеру телефона.

Якщо є можливість якнайшвидше залишити транспорт – зробіть це. Ваша безпека – понад усе.

Коли дочекаєтеся поліції (в самому транспорті чи на зупинці) – напишіть заяву, у якій детально опишіть дії кривдника та реакцію працівників потяга, літака, автобуса тощо. Додайте до заяви фотографії та відео, якщо такі були зроблені. Надайте номери телефонів свідків.

Як реагувати на сексуальні домагання на вулиці чи в громадських місцях?

Якщо, йдучи вулицею, прогулюючись парком чи купуючи в магазині, до вас почали чіплятися, нав’язливо знайомитися, хапати за руки, ноги, сідниці тощо, необхідно якомога швидше дистанціюватися від людини, яка це робить.

Для початку потрібно чітко попросити припинити ці дії, сказати, що поспішаєте чи просто не бажаєте спілкуватися. Робіть це впевнено та швидко.

Якщо ці аргументи не працюють, зателефонуйте (чи вдайте, що телефонуєте) близькій людині, попросіть зустріти, назвіть свою геолокацію та попередьте про те, що до вас чіпляються.

Для того щоб ще більше вивести кривдника з рівноваги – запитайте в нього щось неочікуване, на зразок «як пройти до бібліотеки?», «а де тут лікарня?», «а де розташована 13-та школа?».

Йдіть у багатолюдне місце, намагайтеся загубитись у натовпі.

Якщо поруч є кав’ярні, магазини чи щось подібне – зверніться до працівників та попросіть випустити вас через чорний вхід або викликати охорону чи поліцію.

Якщо нічого подібного поруч немає, домагання стають агресивними, а можливості вбігти немає – кричіть, звертайтеся по допомогу до перехожих та телефонуйте до поліції.

Намагайтеся знімати домагання на відео чи записувати їх на диктофон так, щоб було видно обличчя кривдника та чути його репліки.

Що робити в разі сексуальних домагань у вишах, спортивних секціях, гуртках з боку викладачів чи керівництва?

Одним з найвідоміших випадків домагань в університеті є той, що стався з Клементиною Квіндт, студенткою Київського національного університету ім. Шевченка у 2019 році. За словами дівчини, викладач ботаніки, Петро Романенко, вночі ввірвався до кімнати студенток у гуртожитку. Звернувшись до Клементини, він сказав: «Ви така гарна дівчина – точно зможете скласти іспит, зуб даю». А потім почав грати на синтезаторі однієї з дівчат і запитувати, чи знають вони, як правильно робити кунілінгус. В університеті кандидат наук також неодноразово жартував на тему сексу, робив сексуальні натяки, торкався та притискався до студенток. Після того як Клементина порушила це питання на засіданні студпарламенту – поведінку викладача розглянула етична комісія КНУ ім. Шевченка, а згодом Романенка звільнили.

Якщо ви студентка, яка зіткнулася з домаганнями з боку викладача, передусім варто розповісти про це куратору, декану та іншим працівникам закладу вищої освіти, які можуть допомогти та підтримати вас.

За можливості спробуйте зафільмувати або записати слова чи дії викладача на електронний носій. Зберігайте листування, якщо там були натяки, непристойні пропозиції. Записуйте телефонні розмови з цим викладачем.

Катерина Вітер, правозахисниця та членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», радить не чекати вибачень, а одразу звертатися до керівництва вишу з офіційною заявою або скаргою до канцелярії навчального закладу. Працівники зобов’язані зареєструвати заяву актуальною датою та номером. Сфотографуйте чи відскануйте оригінал або прийдіть з двома примірниками та попросіть продублювати дату і номер.

Спробуйте знайти тих, хто стикався з подібними проблемами. Можливо, викладач робив натяки сексуального характеру не лише вам, а й вашим одногрупницям. Колективні скарги мають більший вплив. Якщо домагання були привселюдними (під час занять чи перерви, в гуртожитку чи студмістечку) – знайдіть свідків.

Якщо у виші є кодекс етики, то можна звернутися до комісії факультету чи загальноуніверситетської комісії, яка розгляне вашу скаргу. На основі цього може бути створена спеціальна комісія чи обрано гендерного уповноваженого, який координуватиме внутрішні університетські механізми захисту.

У тому разі, якщо ви є викладачкою, а домагання відбуваються з боку колеги, схема дій залишається такою самою.

Якщо домагання відбуваються з боку керівництва, то необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до обов’язків якого також належить розв’язання питань дискримінації.

Письмове звернення до Уповноваженого можна надіслати за електронною адресою [email protected] або зателефонувати на гарячу лінію за номером +380 (44) 253 75 89 чи 0 800 50 17 20.

Паралельно варто також звернутися до ГО «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» за телефоном 067 617 2002 або електронною поштою [email protected]

«Наші юристки готові проконсультувати дівчат та жінок, які зіткнулися з домаганнями в закладах вищої освіти, гуртках чи секціях. Ми рекомендуємо писати нам з цих питань також і в соціальні мережі й повідомляти про те, яка саме допомога вам потрібна – консультація юристки, ідентифікація домагань, координування тощо», – каже Вікторія Карпа, керівниця Центру «ЮрФем: освіта».

Крім того, студентки та викладачки в разі домагань також можуть звернутися до Освітнього омбудсмана України. Для цього потрібно завантажити електронний бланк звернення до омбудсмана на гаджет, заповнити його та надіслати  на email  [email protected]. Також можна подати скаргу через електронну форму.

Але в небезпечних ситуаціях (переслідування, спроби зґвалтування тощо) – негайно телефонуйте до поліції за номером 102.

Як зупинити сексуальні домагання на роботі?

Залежно від ситуації та поведінки кривдника варіанти дій можуть бути різними. Для початку потрібно відверто поговорити з колегою, який домагається, і пояснити, що вам неприємне, некомфортне та нецікаве таке спілкування.

Якщо нав’язливі слова чи дії не припиняються, за можливості спробуйте уникати цієї людини, мінімізувати спілкування з нею: не ходити на спільні обіди, не їхати однією маршруткою на роботу тощо.

Також необхідно звернутися з офіційною скаргою до керівництва. За домагання на роботі передбачено відповідальність – догана або звільнення.

Крім того, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (контакти є вище), правоохоронних органів та суду. Важливо знати, що в разі підтвердження домагань, ви маєте право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок сексуальних домагань.

Утім, в Україні судові вироки щодо випадків сексуальних домагань на роботі є досить рідкісним явищем. Не тому, що їх немає, а тому, що довести їх украй складно.

Один з відомих випадків стався ще понад 10 років тому, коли працівниця Харківського плиткового заводу Світлана Поміляйко подала до суду на свого керівника-італійця Марко Бонанді. Як повідомляла жінка, вона неодноразово скаржилася вищому керівництву на домагання з боку Бонанді. На це керівництво відреагувало звільненням Світлани. Вона, своєю чергою, подала два позови до суду. Перший, щоб довести, що керівник примушував її вступити в статевий зв’язок, а другий, щоб поновитися на посаді. Зрештою жінку поновили на роботі, але факт домагань так і не змогли довести. За деякий час Світлана звільнилася за власним бажанням, оскільки атмосфера на роботі була дуже напруженою.

Як і в інших випадках, психологічну допомогу та юридичну консультацію можна отримати в ГО «Ла Страда – Україна» та Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», детальні контакти яких можна знайти у розділі нижче.

Як зупинити сексуальні домагання в армії?

У 2018 році історія лейтенантки Валерії Сікал викликала значний резонанс. Військова розповіла, що її домагався командир військової частини А-1358 Віктор Іванів: цілував, засовував руки під одяг. Це була перша публічна заява про сексуальні домагання в Збройних силах України. Іваніва не лише не звільнили після гучного скандалу, а ще й підвищили у 2019 році. Справу розслідують, але її досі не передали до суду.

Водночас у січні 2021 року підполковниця Збройних сил України Ольга Деркач заявила, що зазнала сексуальних домагань на службі від свого керівника, обласного військового комісара Олександра Криворучка. Комісар торкався грудей та геніталій Ольги, ляскав по сідницях, привселюдно обіймав та цілував її. Деркач поскаржилася керівництву, яке організувало перевірку, – свідчення підтвердилися. Після цього Криворучко звільнився за власним бажанням через закінчення контракту, а також подав на Ольгу позов до суду про захист честі та гідності, але сам на суд не з’явився.

За можливості варто зафіксувати факт домагань – зберегти листування, зробити фото чи відео.

Обговорити цю проблему з тими, хто може вас підтримати та психологічно захистити – інші військові, медики чи будь-хто, кому ви довіряєте.

Поскаржитися керівництву кривдника. Після такої заяви керівництво буде зобов’язане організувати перевірку: опитати інших військових, провести роз’яснювальну роботу з кривдником тощо.

Написати офіційну скаргу. У такий спосіб ви зможете дистанціюватися та підвищити увагу до дій кривдника.

За потреби звернутися до поліції.

Як і в інших випадках, психологічну допомогу та юридичну консультацію можна отримати в ГО «Ла Страда – Україна» та Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», детальні контакти яких можна знайти у розділі нижче.

Куди можна звернутися по безкоштовну психологічну та юридичну допомогу в разі сексуальних домагань?

Отримати безоплатну психологічну чи правову допомогу можна, звернувшись на національну гарячу лінію з питань запобігання гендерно зумовленому насильству та торгівлі людьми «Ла Страда – Україна» за телефонами: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

«Гаряча лінія «Ла Страда – Україна» працює на принципах анонімності та конфіденційності. Особи, які є постраждалими від домагань у транспорті, на вулиці, в громадських місцях, на роботі чи в закладах освіти можуть отримати як психологічну, так і юридичну консультацію, а також отримати рекомендації щодо алгоритму дій у разі звернень на спеціальну лінію 102 або до територіальних органів Національної поліції України», – зазначає Дарія Пильо, Юристка ГО «Ла Страда – Україна».

Також, щоб отримати безкоштовну юридичну консультацію, варто звернутися до Центру безоплатної правової допомоги за телефоном 0 800 213 103, написати на пошту [email protected] або скористатися спеціальними онлайн-застосунками БПД. Крім того, потерпілі від гендерно зумовленого насильства, особи до 18 років та громадяни з низьким доходом мають право на вторинну безоплатну допомогу, зокрема представництво в судах.

Але в небезпечних ситуаціях (переслідування, спроби зґвалтування тощо) – негайно телефонуйте до поліції за номером 102.

Що робити, якщо ви стали свідками сексуальних домагань? Правила «5Д»

У таких випадках психологиня та гендерна експертка Наталія Пашко радить спиратися на правило «5Д».

Дійте на відволікання. Якщо ви побачили, що до когось чіпляються, варто якимось чином відволікти кривдника: запитати дорогу до зупинки, попросити донести пакети або сказати, що він забруднився. Також можна підійти до потерпілої та вдати, що ви знайомі, – подружки, колишні однокласниці чи сусідки.

Допоможіть втручанням. Якщо це безпечно, то підійдіть та попросіть припинити домагання. Пригрозіть зверненням до поліції. Не залишайте потерпілу одну, навіть якщо кривдник скаже, що вони знайомі і їй усе подобається. Запитайте в самої жінки, як їй допомогти.

Долучіть інших. Якщо ви з будь-якої причини не можете підійти, то попросіть допомоги в перехожих. Можна робити це так, щоб кривдник побачив, що ви прагнете захистити жінку – кричіть, показуйте на кривдника, заявляєте про домагання.

Документуйте. Знімайте на відео, фотографуйте чи записуйте на диктофон. Запам’ятайте точний час та місце, можливо вуличні камери чи відеореєстратори автівок теж зафіксували цей момент. Важливо: не розповсюджуйте ці докази без згоди потерпілої. Надішліть їй копії.

Допоможіть згодом. Якщо ви змогли підійти до потерпілої тільки після акту домагань, то спробуйте підтримати та заспокоїти її. Запропонуйте провести її додому або разом зверніться до поліції.

Джерело: Центр прав людини ZMINA

Читайте также: