Пілот F-15 Eagle: «Мене запитують: «Чи є привид Києва?». Я їм кажу, що всі ці військові пілоти — привиди Києва

До вашої уваги стаття американського видання The Drive про ВПС України від пілота F-15 Eagle, США, що приймав безпосередню участь у спільних тренуваннях американських та українських повітряних сих, яку любʼязно переклав та виклав у себе на сторінці у Фейсбук Evgeny Mushkin.

***

«Ми були вражені українськими льотчиками-винищувачами з самого початку. Вони не отримують багато годин нальоту, але вони дуже хороші. Я зовсім не здивований, що вони так добре діють проти російських ВПС», – каже Джонатан «Джерсі» Берд, пілот американських F-15C Eagle …, який нещодавно був керівником навчань і програм з 144-го винищувального дивізіону Національної гвардії Каліфорнії, що базується у Фресно. «Дивно бачити, наскільки добре вони гатять, але я не здивований».

Понад місяць після російського вторгнення в Україну, і, незважаючи на величезну чисельну та технологічну перевагу російських ВПС, панування в небі над Україною залишається дискусійним. Наземна протиповітряна оборона України, її льотчики-винищувачі та екіпажі підтримки забезпечили те, що росія не має домінування в повітрі та у певні часи та у певних місцях взагалі не може вести бої, як хотілося б російським військовим.

Хоча важко чітко встановити, що саме відбувається у повітряній війні, українські ВПС діють і завдають критичних втрат російським силам. Українські льотчики зараз відкрито спілкуються зі світовими ЗМІ. І хоча деякі деталі їхніх дій справедливо залишаються оперативною таємницею, хоробрість та вміння повітряних сил України завдавати значних ударів окупантам вражають.

Мало хто по-справжньому цінує та розуміє можливості українських тактичних реактивних льотчиків, а також пілотів, таких як Джерсі, який літав разом із ними на навчаннях в Україні. Національна гвардія Каліфорнії підтримує тісні робочі відносини з українськими військовими та Національною гвардією України з 1993 року в рамках Програми державного партнерства, яка спрямована на побудову глобальних відносин і наразі включає 85 партнерських відносин з 93 країнами.

Україна стала чартерним членом програми Бюро Національної гвардії США разом з Болгарією, Чехією, Естонією, Угорщиною, Латвією, Литвою, Північною Македонією, Польщею, Румунією, Словаччиною та Словенією. Кожна країна була в парі з якоюсь державою, і так почалися тісні стосунки України з Національною гвардією Каліфорнії.

«Я не знаю, як Бюро Національної гвардії прийняло рішення про формування таких пар, але нам в Каліфорнійській Національній гвардії пощастило мати державного партнера, який був стратегічно важливим, і це була Україна», – пояснює Джерсі. «Влітку 2011 року, безпосередньо перед тим, як я приєднався до Каліфорнійської гвардії, 144-ий винищувальний дивізіон все ще літав на F-16 і провів новаторські навчання на авіабазі Миргород в Україні під назвою «Безпечне небо 2011».

Під час навчань разом із українськими МіГ-29 та Су-27 літали льотчики та підоти F-16 із підрозділів в Алабамі, Каліфорнії, Айові, Вашингтоні та Массачусетсі із загальною метою – сприяння та посилення багатонаціонального співробітництва у спробі сприяти безпеці повітряного простору.

«Безпечне небо 2011 – це те, де дійсно почалися тісні стосунки», – каже Джерсі. «Вони вправлялися в польотах разом із дуже обмеженими технічними можливостями, але це стало основою того, що сталося сім років потому на вправах Clear Sky 2018».

144-ий винищувальний дивізіон увійшов в історію 6 жовтня 2018 року, коли F-15C Eagles вперше приземлився в Україні, а Clear Sky 2018 стали першими в історії спільними багатонаціональними навчаннями, організованими Україною та спонсорованими збройними силами США в Європі. «Ми зробили значні кроки для досягнення сумісності під час цих навчань», – прокоментував генерал-майор Клей Гаррісон, тодішній командир Каліфорнійської ANG та керівник навчань «Чисте небо 2018», під час навчань у 2018 році. «Чисте небо є більш комплексним та масштабнішим, ніж наші останні навчання, орієнтовані на повітря, у 2011 році».

«Україна попросила нас приїхати сюди і зробити з ними цю вправу», — сказав тоді Гаррісон. «НАТО є золотим стандартом співпраці у сфері безпеки в усьому світі, оскільки у нас є правила, які забезпечують високий рівень безпеки та дієвості під час спільних тренувань. Україна знає, що єдиний спосіб, яким вони можуть бути взаємосумісними з НАТО, — це тренуватися відповідно до цього стандарту. І саме над цим ми працюємо і досягаємо цього за допомогою цих навчань».

Джерсі був головним планувальником навчань California ANG для навчань 2018 року, і це дало йому чітке уявлення про можливості українських ВПС. «Мета Clear Sky 2018 полягала в тому, щоб відкрити це вікно можливостей для бойових дій великої сили, — пояснює Джерсі, — а також ми здійснили кілька базових маневрів винищувачами [повітряні бої], але насправді мова йшла про все, що ми робимо в західному стилі. У т.ч. мова й про тактичну авіацію. Відкривали українцям все необхідне». Це також дало можливість льотчикам обох авіаційних озброєнь літати на винищувачах один одного.

«Ми провели багато тренувань з повітряних боїв з нашими F-15C проти їхніх МіГ-29 та Су-27, і, чесно кажучи, ми відразу могли сказати, що їхні пілоти були дуже хорошими. Вони дуже тактично винахідливі, знають свої машини, а також розуміють, свої обмеження. Я маю на увазі те, що вони літають на старих літаках. Наші F-15, наприклад, є старими машинами, але вони постійно оновлюються новою авіонікою».
Останніми роками Україна почала оновлювати та модернізувати деякі свої винищувачі, спочатку – МіГ-29 Fulcrum за поетапним процесом, який вів нині частково зруйнований Львівський державний авіаремонтний завод (ЛАРЗ). Інші проекти стосувалися парків Су-27, Су-25 і Су-24МР.

Більшість наших тренінгів з ними була спрямована на швидку інтеграцію з НАТО», – продовжує Джерсі. «Ми хотіли, щоб вони почали літати з польськими ВПС та іншими близькими до них країнами, такими як Румунія та Болгарія, і почали інтегруватися в польоти через кордон. Багато місій, які ми здійснили у 2018 році, були присвячені інтеграції з ними, наприклад, наші F-15 супроводжували їхні Су-24 та Су-25 у цільову зону та протистояли їхнім фланговим літакам».

Коли я літав з ними, я думав, що їхнє льотне мистецтво та те, як вони рухали свої літаки – особливо в ближньому бою, – були неймовірними. Вони знали свої літаки так добре, як взагалі хтось може знати свій літак. Я воював з Fulcrum і Flankers з інших країн, але ці хлопці були там одними з найкращих з тих, хто літає на цих машинах – знімаю шляпу. Але те, що ми зробили з точки зору Чистого неба, — ми намагалися познайомити їх із різномаїттям усіх видів озброєння. Ми на 100% вірили, що будемо поруч, коли вони потребуватимуть нашої допомоги – ми ніколи не очікували, що будемо осторонь!

Тактика, яку вони використовують зараз у війні, властива їхнім винищувачам і наземним системам. Вони використали уроки, які вони отримали від нас у Чистому небі, щоб відкоригувати та покращити цю тактику, але загальний план бою — у цьому секрет успіху.

Я не думаю, що люди до кінця усвідомлюють, що ці хлопці воювали з Росією останні вісім років у східних областях України. Пам’ятаю, під час однієї з конференцій «Чисте небо» я показав українському льотчику [Су-25] кілька своїх фотографій F-15. Він показав мені фотографії свого літака, у якому відсутня половина крила! І каже: «Так, це було пару місяців тому, коли мене вразив ПЗРК [портативний комплекс протиповітряної оборони]». Вони були готові до цього російського вторгнення.

«Чисте небо» дало кілька важливих уроків, зокрема те, що українцям потрібні кращі літаки», — пояснює Джерсі. «Ми рекомендували почати з польських МіГ-29, як ви думаєте, звідки взялася нещодавня ідея? Це випливає з наших рекомендацій Clear Sky після тренування. Польські повітряні бойові машини звільнялися, тому що вони отримували нові F-35».

Тоді ми рекомендували Україні перейти до F-16, щоб надати їм базові можливості четвертого покоління. Як би це виглядало зараз, якби українці літали на модернізованих польських МіГ-29 та F-16! Якби вони мали оновлену техніку – я маю на увазі, якби вони зараз літали на F-16 – я не думаю, що були б жодні сумніви, що українці повністю володіли б небом. Джерсі каже, що окрім нових винищувачів, більше зенітних ракетних систем є критично важливими для українських військ, щоб продовжувати боротьбу з російськими ВПС.

Дивлячись на нинішню ситуацію, українські ВПС можуть бути в кількісно невигідному становищі, але вони є дуже активними. «Українські льотчики-винищувачі не всі супердосвідчені хлопці, є й молоді хлопці, які це роблять. Я просто думаю, що українські пілоти добре розуміють свої обмеження», – коментує Джерсі. «Коли ми тренуємося проти загрози супротивника, яка б країна не була, ми тренуємося протистояти їхнім найсучаснішим системам, і ми тренуємося так, ніби наші пілоти використовують ці системи з максимальними можливостями. Я не вірю, що росіяни так робили.

Вони припускали, що їхні супротивники – це саме те, що їм сказали очікувати, але дуже швидко зрозуміли, що Україна насправді зовсім інша».
«З української сторони більше рішучості. Я був у країні більше разів, ніж я пам’ятаю, і це очевидно для мене, але я не думаю, що всі усвідомлюють, наскільки ці люди люблять свою країну. Які вони патріотичні. Я проводжу паралелі з битвою за Британію та людьми, які захищають свої домівки та батьківщину. Росія нападає, і це не те саме, що захищати свою батьківщину».

Мене дуже вразила здатність ВПС України швидко переміщатися та змінювати розташування літаків, щоб не допускати легких знищень під час початкової хвилі атак. Вони мобілізували й ускладнили пошук своїх літаків. Росія очікувала знищити більшість їхніх літаків га землі під час перших атак, але цього не сталося.

Українські льотчики маневрують і рухаються, б’ють туди, куди треба. Це революційна війна, коли хтось на полі битви вміло ховається серед дерев і стріляє з укриття – ось про що ця війна. Не вдаючись у деталі, я впевнений, що українські ВПС дуже ретельно планують кожен свій крок, поєднуючи наземні системи протиповітряної оборони та винищувачі.

Коли ми починали працювати з Україною, ми були тактичними експертами. Я був у складних місіях, які вони спочатку не могли зрозуміти. Усю свою кар’єру я тренувався на бійцях, але реальні бойові дії нічим не замінити – ці хлопці зараз безсумнівні експерти.

«Українські льотчики вибирають час і місце для бою. Вони цим користуються. За вісім років боротьби з росіянами вони навчилися, коли ризикувати своїми активами і наскільки ризикувати. Ви додаєте, що цього героїзм хлопців, а вони справжні воїни – ось до чого зводиться цей успіх».

Мене запитують: «Чи є привид Києва?» Я їм кажу, що всі ці льотчики — привиди Києва. Хто такий привид? Він вирішує, коли з’явиться, ти не можеш йому зашкодити, і він лякає вас до встрачки, так? Усі ці героїчні льотчики — привиди. Вони вирішують, коли і де вони з’являться.

Оригінал: “F-15 Eagle Driver On What It Is Like Flying Against Ukraine’s Fighter Pilots” BY JAMIE HUNTER MARCH 29, 2022