Колишній австралійський генерал пояснив, чим насправді була російська спроба перейти річку на українському сході України, про це пише видання ZN.ua.
© InformNapalm
У четвер вранці цілий танковий батальйон армії Росії був знищений українськими силами на річці Сіверський Донець поблизу Білогорівки (по іншим даним це була ціла батальйонно-тактична група – прим. УК). Сотні російських солдатів були вбиті. Колишній генерал Збройних сил Австралії вважає, що цей провал був для Москви гіршим, ніж може здатися на перший погляд.
Про це пише й видання Focus, нагадуючи, що українська армія потужним артилерійським вогнем знищила понтонні переправи росіян разом з військовою технікою, яка повинна була по них пройти. Експерти говорять, що Росія втратила близько 60 одиниць бронетехніки різного виду. А українські офіцери переконані, що в результаті удару загинуло приблизно 1500 російських солдатів. Ці цифри неможливо перевірити. Однак, незалежні експерти вважають, що російська армія втратила щонайменше кілька сотень бійців.
Колишній генерал Збройних сил Австралії Мік Раян пояснює, що перехід річки – це один з найбільш складних військових маневрів. Тому що бойові підрозділи, які його виконують, надзвичайно уразливі в момент переходу. При цьому ворога потрібно відволікти, щоб безпечно дістатися на інший берег. Раян пригадав, як сам в часи служби в австралійській армії опановував маневр переходу річки. Тоді один з командирів сказав його підрозділу: «Якщо ми зможемо успішно перейти річку у складі бригади, ми зможемо провести будь-яку об’єднану військову місію». І, за словами Раяна, він мав рацію.
«Такі операції загалом діляться на шість фаз. Перша – це розвідка і планування. Навіщо переходити річку, коли це зробити, яка подальша місія на іншому березі і що взагалі потрібно, щоб все це провести», – пояснює екс-військовий.
Другий етап – це «придушення». Тобто потрібно придушити сили ворога поблизу місця переходу річки. Це означає, що потрібно подбати, щоб ворожі сили не могли проводити близьку розвідку, не могли вести прямий і непрямий вогонь по точках збору і виходу на обох берегах, так само як і по самій переправі.
Третій етап Раян називає «маскуванням». Це означає, що ворог не повинен бачити, що роблять війська. Операція може бути проведена вночі або ж можуть бути використані засоби блокування електронної розвідки тощо. І, звісно ж, потрібно відкинути ворожі сили від місця перетину річки.
Четвертий етап – «захист». На цій фазі дружні сили встановлюють захист підходів до місця перетину річки, а також точок збору і виходу на обох берегах. П’ятий етап улюблений для інженерів і називаються «скорочення». Це означає, що перешкода для маневру – в даному випадку річка – повинна бути подолана і максимально скорочена. Зазвичай для бригади потрібні два мости і ще один резервний.
Останній шостий етап – «наступ». Це наземний маневр за підтримки авіації чи інших активів ВПС, артилерії, засобів електронної боротьби тощо, під час якого виконується перехід через мости і підготовка до подальшого просування. Раян зауважує, що для виконання всіх фаз такої операції потрібна велика кількість особового складу. Також потрібні сили підтримки, а ще чітка організованість, яка визначить, хто переходить міст першим і коли. На думку колишнього австралійського військового, намагаючись перейти Сіверський Донець, армія Росії переслідувала мету посилити свою основну вісь наступу в Україні.
«Такі операції зазвичай відбуваються лише на осі просування, яка є основним напрямком наступу(або має стати таким). Багато коментаторів пропустили повз увагу. Росіяни явно мали намір вкластися в цю вісь і кинути на неї велику кількість бойової сили», – вважає Раян.
Тому, на його думку, знищивши російські сили на Сіверському Донці, ЗСУ завдали російській армії більшого удару, ніж це може здаватися на перший погляд. Так, Росія втратила велику кількість бронетехніки, «але вона вже звикла до такого». На думку Раяна, в даному випадку йдеться про втрату не просто батальйонної тактичної групи. Швидше за все, ціля бригада втратила велику частину своїх бойових сил.
«Важливо те, що Росія втратила дефіцитне інженерне обладнання для наведення мостів (а можливо й інженерів теж). Такі ресурси не дешеві і їх не так і багато. Однак, вони гостро необхідні під час наступу», – пояснив колишній військовий.
Однак, на думку Раяна, найважливіше те, що, розбивши російські війська на Сіверському Донці, ЗСУ задушили одну з важливих осей російського наступу на сході. А це дуже серйозна невдача для Росії.
Я допоміг зруйнувати міст через Сіверський Донець і зірвати плани оточити Лисичанськ. Розповідь інженера
Користувач твіттера @kms_d4k, який ідентифікує себе як українського військового інженера та офіцера саперного підрозділу, розповів про нещодавню операцію зі знищення понтонної переправи росіян. Видання ТЕКСТИ наводять переклад треду від першої особи.
Контекст. Раніше про спроби форсувати Сіверський Донець повідомив Генштаб ЗСУ та британська розвідка. Переправа через річку в умовах бойових дій є “надзвичайно ризикованим маневром” і свідчить про тиск, якого зазнає російське командування, щоб досягти прогресу в операціях на сході України, йшлося в одному з повідомлень. У результаті невдалого форсування десятки одиниць техніки було знищено. Пропонований тред — розповідь одного з авторів цього розгрому.
Нещодавно я виконав місію, яка значно вплинула на втрати росіян і повністю зіпсувала їхні плани оточити Лисичанськ. Спочатку була інформація від розвідки, що по той бік річки є росіяни і що вони збирають різну техніку.
Отже, 6 травня мій командир попросив мене як одного з найкращих військових інженерів зробити інженерну розвідку на річці Сіверський Донець. Разом з розвідувальними частинами я 7 травня вирушив досліджувати район Григорівки та Білогорівки. Фронтові підрозділи розвідки в Білогорівці повідомили, що на іншому березі річки скупчено багато машин росіян.
Фото: твіттер @kms_d4k
Я дослідив місцевість і запропонував місце, де росіяни могли б спробувати змонтувати понтонний міст, щоб перейти на інший бік. А також використав далекоміри й визначив, що річка має ширину 80 м, тому росіянам знадобиться 8 частин (по 10 м) з’єднаного мосту, щоб дістатися іншого боку.
Я знав: щоб облаштувати міст з такою течією річки, їм знадобляться моторні човни і це займе щонайменше 2 год роботи. Мені знадобився день, щоб усе перевірити. І я мав зробити це 8 травня.
Отже, я доповів цю інформацію своїм командирам. Також сказав підрозділу, який спостерігав за цією частиною річки, щоб вони стежили за звуком моторних човнів. Видимість у цьому районі була поганою, бо росіяни підпалювали поля й ліси та кидали багато димових гранат. До того ж був туман.
Але хлопці з підрозділу мали почути звук. І це сталося 8 травня рано-вранці. Саме там, де я сказав. Я також був там, щоб усе перевірити, — за допомогою дрону переконався, що росіяни роблять понтонний міст. Негайно доповів командирам.
Коли я озираюся, то думаю, що моя попередня розвідка місцевості та розуміння того, як вони діятимуть на річці, найбільше вплинули на подальший хід подій. Отже, я переграв російських військових інженерів.
Фото: твіттер @kms_d4k
Росіяни намагалися поставити міст саме в тому місці, де я й припускав. Річковий підрозділ не бачив підрозділів росіян, але почув моторні човни й негайно про це повідомив. Артилерія була готовою. Ми змогли підтвердити, що росіяни змонтували сім частин мосту з восьми. Їм навіть вдалося перекинути деякі війська та техніку через річку. Почалися бої.
Приблизно через 20 хв після того, як розвідувальний підрозділ підтвердив встановлення російського мосту, важка артилерія вступила в бойові дії з російськими силами, а потім також втрутилася авіація. Я ще був у цьому районі й ніколи в житті не бачив / не чув такого важкого бою.
Після одного дня боїв, уранці 9 травня, міст було зруйновано. Частина російських військ (~30-50 одиниць техніки + піхота) застрягла на українському березі річки без можливості зворотного шляху. Вони намагалися втекти, використовуючи зламаний міст. Потім спробували влаштувати новий. Тоді авіація почала потужно бомбардувати район і знищила там усі залишки росіян та новий міст, який вони намагалися звести.
Фото: твіттер @kms_d4k
Попередньо це близько 1500 мертвих росіян. Їхньою стратегічною метою було переправитися через річку, а потім оточити Лисичанськ. Вони жахливо провалилися.
10 травня понтонний міст було повністю зруйновано. Саме тоді ви почали отримувати всі фотографії з цього району.