Звірства російських загарбників. Де окупанти тримають херсонського мера Колихаєва та інших цивільних заручників Кремля?
Кого російські силовики продовжують затримувати на окупованих територіях півдня і про скільки таких випадків знають правозахисники? Що відомо про затриманого окупантами міського голову Херсону Ігоря Колихаєва та інших цивільних заручників?
Чому їх складно звільнити з полону і куди потрібно звертатися, щоби сприяти цьому процесу? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей протягом першого півріччя 2023 року сталося щонайменше 34 випадки насильницьких викрадень, повідомив Кримськотатарський ресурсний центр у звіті, опублікованому 13 липня. Правозахисники зафіксували у цих регіонах 12 арештів, 5 із них щодо представників кримськотатарського народу.
16 березня у Новоолексіївці заарештували кримського татарина Рустема Вірасті за нібито активну участь у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. Також за це на Херсонщині 25 травня затримали трьох осіб. У СІЗО в селі Чонгар Генічеського району Херсонської області перебуває також Ленур Халілов, затриманий за начебто «організацію незаконного збройного формування чи участь у ньому».
Також відомо про незаконні затримання 4 лютого у Добропіллі на Херсонщині настоятеля Свято-Троїцького храму Платона Данищука, 16 лютого в окупованій Голій Пристані викладачки музичної школи Галини Маменко та її чоловіка. 20 лютого на пункті пропуску «Убилинка – Гребнєво» російсько-латвійського кордону затримали громадянина України, жителя Генічеського району Херсонської області Романа Зарінського.
6 квітня затримали чотирьох співробітників Запорізької АЕС, а 7 квітня жителів Херсонської області, яких російські силовики назвали «агентами України». Дані щодо затриманих уточнюються, зазначили правозахисники.
Про долю мера Херсону
У квітні цього року генеральний прокурор України Андрій Костін повідомляв про понад 600 випадків насильницьких зникнень на окупованій частині Херсонщини, саме таку кількість зафіксували українські правоохоронні органи.
Одним із затриманих окупантами на Херсонщині є міський голова Херсону Ігор Колихаєв. Про його зникнення стало відомо 28 червня минулого року. Радниця Колихаєва Галина Ляшевська тоді розповіла, що його затримали біля однієї з комунальних установ, де працювали співробітники міськвиконкому. Російські силовики вилучили жорсткі диски із комп’ютерів, відкрили усі сейфи, шукали документи. Увесь цей час Колихаєва тримали в окремому кабінеті у кайданках під озброєною охороною, зазначила Ляшевська. Пізніше, за її словами, Колихаєва посадили в автобус із літерою «Z» та відвезли у невідомому напрямку. Підтвердженої інформації щодо місця перебування міського голови Херсону досі немає.
Син Ігоря Колихаєва Святослав розповів «Новинам Приазов’я», що йому вдалося дізнатися про те, де утримували його батька.
«28 червня (2022 року – ред.), як я знаю, його було затримано разом з п’ятьма іншими людьми працівниками мерії. Їх затримали на місці роботи, приїхав автобус, з військовими, одягли мішки на голову та вивезли невідомо куди. Потім ми дізналися, що це був ІТТ (ізолятор тимчасового тримання) у Херсоні. Люди кажуть, що після того, як Херсон повернули, його вивезли в Каланчак, потім до Чаплинки, потім до Новотроїцька. Це те, що я знаю на 100%», – каже син Колихаєва.
Цю інформацію він отримав станом на початок лютого цього року. Зі слів людей, які бачили Колихаєва у місцях утримання заручників, він був у критичному стані, розповідає син. Підтвердженої інформації про те, що міського голову Херсону вивезли до Криму чи Росії, наразі немає, додав Святослав Колихаєв. За даними, які він отримав від омбудсмена, російська сторона не визнає, що Ігор Колихаєв перебуває у них. Саме через це, за словами Святослава, херсонського мера не можуть обміняти. Він вважає, що влада робить недостатньо, аби звільнити його батька з полону.
«Я взагалі не бачу якихось конкретних дій від нашої влади, щоб його повернути. Це мене дуже розчаровує, тому що таке враження, що людину просто викреслили з життя свого міста та країни. Факт залишається в тому, що на сьогодні мер обласного центру є з невизначеним статусом. Я звертався до всіх можливих установ, намагався якось комунікувати, ділитися інформацією, яка у мене є, допомагати. Звертався до ООН, Червоного Хреста, вони зареєстрували мої листи та жодної відповіді я більше не отримав», – розповів Святослав Колихаєв.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Чекати своєї черги на обмін»
- Також у полоні перебуває і колишній міський голова Херсону Володимир Миколаєнко. Про його викрадення стало відомо 18 квітня минулого року. За даними його родини, Миколаєнко пішов на зустріч із товаришем, після чого перестав виходити на зв’язок.
- У травні минулого року російське видання «Известия» оприлюднило відео, на якому Володимир Миколаєнко, спілкуючись із російським журналістом, відмовився казати на камеру, що командир УПА Роман Шухевич нібито воював за нацистську Німеччину. І наголосив, що Шухевич воював за Україну.
Сестра Володимира Миколаєнка Тетяна Коршун розповіла «Новинам Приазовʼя», що про місце, де його зараз утримують, також нічого не відомо. Втім, те, що Миколаєнко перебуває у полоні, підтверджено.
«Національне інформаційне бюро і Координаційний штаб, і Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ, куди я дзвоню періодично, раз на тиждень, раз на два тижні, просто підтверджують, що Миколаєнко Володимир Васильович – це мій рідний брат, перебуває в полоні на території РФ, що підтверджує Міжнародний комітет Червоного Хреста. І це вся інформація, більше ми не володіємо жодною інформацією, де він перебуває, в якому він стані перебуває, ми не знаємо», – каже жінка.
Раніше Коршун розповідала, що Володимир Миколаєнко відразу після повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони. Після затримання російські військові намагалися схилити його до співпраці, але він відмовився від цього. У Росії Миколаєнка вважають військовополоненим, розповідає його сестра. «Там теж не така проста історія. Річ у тому, що в СБУ він рахується як учасник ТРО. В Координаційному штабі Національного інформбюро на моє запитання, в якому він статусі, говорять про те, що в реєстрі, який є всеукраїнським, полонених, не фіксується їхній статус, оскільки він не визначений. І для країни-агресорки вони всі – військовополонені, попри те, що вони – цивільні чи учасники ТРО», – пояснила Коршун.
Єдиний варіант повернення з російського полону – це обмін, каже вона.
За даними жінки, РФ не надає українським представникам інформацію про місце перебування полонених.
«Там така колізія виходить з державним законодавством, навіть якщо вони цивільні, у нас немає правового документа, оскільки це прецедент – ці військові дії. Немає такого закону, за яким вони взагалі мали б нам їх просто віддати, як нам пояснюють, просто цивільних віддати. Оскільки вони у них не вважаються цивільними, а військовополоненими, вони просто мають чекати своєї черги на обмін», – додала Коршун.
«Змушують відмовлятися від адвоката»
- З 12 березня минулого року у російському полоні також перебуває активіст і журналіст із Нової Каховки Сергій Цигіпа. За даними Центру громадянських свобод, 24 лютого 2022 року він створив проєкт «Інформаційна самооборона Нової Каховки».
- 6 березня в окупованій Новій Каховці брав участь у проукраїнському мітингу. І вже за кілька днів російські військові затримали Цигіпу між Новою Каховкою і Таврійськом. Це трапилося після того, як окупанти перевірили телефон Сергія на наявність проукраїнських публікацій, фото і повідомлень представникам ЗСУ. Відомо, що Цигіпа перебуває у слідчому ізоляторі №2 в окупованому Сімферополі.
Дружина журналіста Олена розповіла «Новинам Приазов’я», що за весь час перебування чоловіка у полоні не мала жодної можливості з ним поспілкуватися.
«З 12 березня 2022 року я жодного разу не мала можливості з ним поспілкуватися не телефоном. Я бачила його один раз тільки – з новин на російському каналі, який я потім знайшла у ютубі. Я бачила, що він дуже схуд, що у нього на голові, на обличчі були синці, які вже загоїлися. І те, що мені відомо на зараз, я знаю, що його судять за статтею 276 – це «шпіонаж і протидія спеціальній військової операції Російської Федерації» (так у РФ називають війну проти України – ред.)», – каже жінка.
За її словами, адвокат також не має доступу до Сергія Цигіпи. Полоненого українця змушують щоразу, коли привозять на слідчі дії, підписувати відмову від послуг незалежного адвоката, стверджує жінка.
«Тому він жодного разу з ним не зустрічався. Що мені відомо, що йому зараз вже висновок вручили, обвинувачення, і що скоро його мають вивозити з Криму на суд. А як буде вже далі, то вже час покаже», – розповідає українка.
«Замкнене коло»
Питання звільнення цивільних полонених Олена Цигіпа називає «замкненим колом». «За Женевською конвенцією, цивільних взагалі не мали права брати у полон і повинні їх відпускати без жодних умов та обмінів. Але так сталося, що Росія, коли викрадала волонтерів, активістів, журналістів, письменників, мерів, депутатів, то вони з ними там так працюють, що вони не вважають їх цивільними. Вони вважають їх шпигунами, політв’язнями. У нас тут вважають їх цивільними й вимагають, щоб їх звільнили без умов і обмінів. А Росія їх просто не відпускає, тому що вони вважають їх дуже небезпечними злочинцями проти Російської Федерації», – зазначила жінка.
Вона додала, що намагається робити все можливе для звільнення свого чоловіка з полону. Зокрема, активісти проводять акції за кордоном на підтримку українських бранців РФ. За словами Олени, рідні цивільних полонених шукають можливість міжнародного тиску на РФ для їхнього звільнення.
«Затриманих може бути більше»
Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів, що російські окупанти на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей цього року продовжували викрадати громадських активістів і місцевих політиків. Справжня кількість затриманих цивільних може бути більшою, каже правозахисник.
«На території нових окупованих територій України вони почали робити такі катування, робити такі місця, де вони сотнями тримають людей. Це і 17-те училище в Генічеському районі, це 4-те училище в Новій Каховці. Чого я про них говорю? Тому що коли ми говоримо про всі оці цифри, то дійсно я не можу сказати, що вони повні, тому що не кожна людина звертається до нас, не кожна людина може це зробити», – зауважив Барієв.
Деяких затриманих російські силовики відпускають після проведених катувань. Після цього, каже Барієв, люди намагаються виїхати якомога далі з окупованої території, в тому числі за кордон.
Нові вʼязниці в окупації
- Російська влада збирається побудувати 25 нових колоній та шість виправних центрів на окупованих територіях України. Більшість із них планують побудувати на захопленій частині Донецької й Луганської областей. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press у матеріалі, опублікованому 13 липня.
- За даними агентства, такі плани містяться в урядовому документі, який був затверджений у січні цього року. У ньому йдеться, що будівництво тюремних об’єктів буде завершене до 1 січня 2026 року. Журналісти зазначили, що зараз у Росії є щонайменше 40 місць утримання під вартою громадян України. Ще 63 таких місця розташовані на окупованих територіях.
Ескендер Барієв вважає, що Росія буде будувати місця несвободи на окупованих територіях, оскільки прагне «запровадити там всю систему своїх силових органів».
«Вони будуть це робити, тому що треба утримувати, скажімо, населення у страху, і дійсно всіх тих, хто займає проукраїнську позицію, затримувати, і десь треба тримати. Тому що в тому числі в Криму вони за останній рік створили нову колонію, але вони там зробили СІЗО-2, і в цьому СІЗО-2 вони зараз тримають багато людей, затриманих як в Криму, тимчасово окупованому, так і на нових окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей», – зауважив він.
Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру додав, що про випадки затримань жителів окупованих територій важливо повідомляти правозахисникам. У деяких випадках це сприяє їхньому звільненню.
«Ми надавали, готували звернення до робочої групи по насильницьких і недобровільних зникненнях ООН. І завдяки своєчасній реакції у 2022 році ми дізналися про долю понад 60 осіб, яких або звільнили, або щодо них були проведені суди, й вони їх тримають в СІЗО Сімферополя», – розповів Барієв.
Автори: Олександр Янковський, Олена Бадюк
Джерело: Радіо Свобода
Tweet
