Телефон, як спосіб «заробити» гроші

На території обслуговування Охтирського міського відділу за останні декілька днів було зареєстровано три факти заволодіння чужими мобільними телефонами шахрайським шляхом чи шляхом відкритого викрадення, поєднаним з насильством. 

До міськвідділу звернувся 17 річний юнак і повідомив, що його знайомий Володимир під приводом зателефонувати заволодів його мобільним телефоном . Міліціонери оперативно відтворили картину злочину.

Сестра Володимира народила доньку, і це був гарний привід для веселої гулянки. Вова зі своїм товаришем Олександром на квартирі розпивали спиртні напої. Добряче хильнувши оковитої, хлопці ввечері пішли гуляти до центру міста. В місті Володя зустрів ще одного знайомого – Андрія. Під час дружньої розмови Володимир згадав: «Мені ж треба зателефонувати Олечці! А в мене немає телефону. Андрій, дай подзвонити». Володя вставив свою сім-карту в чужий телефон , а потім відправив своєму знайомому СМС-повідомлення з проханням передзвонити і очікував дзвінок.

«Класний телефон!» – промайнула думка в голові юнака – А залишу я його собі!» Коли у нашого героя виникли злочинні наміри, Андрій сказав що йому потрібно до магазину. Володимир відповів, щоб той йшов по своїм справам, а він його почекає тут і потім віддасть телефон. Андрій пішов в магазин. Прийшовши на місце де Андрій залишив свого друга з телефоном, нікого там вже не було. Володимир давно вже «накивав п’ятами» з легкою здобиччю. Наступного дня потерпілий прийшов додому до Володимира і попрохав віддати телефон, він навіть не підозрював, що його знайомий може вчинити злочин. Володимир сказав, що він забув телефон у свого друга, який пішов на роботу. Володя дав обіцянку повернути телефон завтра. Та як тільки Андрій пішов, Володимир взяв телефон і пішов до міста з метою збути викрадений телефон. Продав його незнайомому таксисту за 500 грн., сказавши що телефон належить йому. Через декілька днів Володя поїхав до м. Полтави а потім до м. Кременчук зі своїм знайомим Олександром. На отримані гроші купляв продукти харчування та спиртне.

Перед поїздкою Володимир встиг «роздобути» ще один телефон. Вночі Вова зі своїм приятелем Сашком гуляли в центрі міста. Володя зустрів свого знайомого Віктора. Як то кажуть хлопці «скумекали на трьох». Купили в магазині літру вина і випили пляшку на лавочці на вулиці. Здалося, що випили замало, купили ще 250 грам горілки, три пляшки по 0,5 літрів пива, адже горілка без пива – гроші на вітер, і сухарі на закуску. Розпили спиртні напої біля магазину, в якому це все купували.

Під час розмови Віктор сказав образливі слова про матір та сестру Володимира. Він недовго думаючи кілька раз вдарив кривдника по обличчю кулаком, Віктор впав і юнаки пішли геть від нього. Відійшовши на невелику відстань їм вслід полетіли пляшки з-під горілки та пива, але Віктор не влучив а тільки розізлив Володимира. Олександр залишився на місці, а Володимир побіг до Віктора, який почав тікати. Наздогнавши його Володя вдарив по спині, той впав. Володимир наніс йому удари ногами по різним частинам тіла. Коли Володимир його бив, з кишені Віктора випав телефон. Він його підібрав, телефоном наніс ще декілька ударів по голові і поклав до своєї кишені. Віктор навіть не відбивався, лежав на землі закриваючи руками голову. Володимир залишив його і пішов до свого знайомого Сашка, який в стороні за цим спостерігав. Підійшовши до нього, Володя віддав викрадений телефон Олександру. Пізніше юнаки його продали незнайомому чоловіку в м. Кременчук.

Також 24 грудня до чергової частини Охтирського міського відділу звернулась жінка з заявою про те, що невідомий заволодів мобільним телефоном її 16-річного сина Станіслава. В ході проведеної перевірки було з’ясовано, що телефоном заволодів 19-річний знайомий Станіслава, шахрайським шляхом знову ж під приводом зателефонувати. А було це так – суботній вечір Денис відпочивав у місцевому кафе. Йому терміново знадобилися гроші. І юнак продумав план де їх швидко можна буде взяти: «Виманю телефон у свого знайомого Станіслава та продам його.» Денис зателефонував Станіславу та попрохав його під’їхати до кафе, де він відпочивав. Хлопці зустрілися, Денис попрохав телефон у Стаса, щоб зателефонувати терміново якомусь знайомому. Станіслав, нічого не підозрюючи, віддав телефон своєму другу.

– А коли ти мені його повернеш? – запитав він Дениса.
– Через годину привезу тобі його! – заспокійливо той відповів.

Станіслав поїхав відпочивати до кафе. А Денис зразу ж підійшов до таксиста і продав йому телефон, сказавши, що телефон належить йому. А гроші витратив на свої потреби.

Ірина Товма, помічник начальника Охтирського МВ , ГУМВС України в Сумській області для УК

You may also like...