Як визволяли українських фотомоделей з індонезійського сексуального рабства

Працівники київського обласного міліцейського главку за сприяння Посольства України в Індонезії, Міжнародної організації міграції, Укрбюро Інтерпол протягом двох тижнів визволили 17 дівчат із сексуального рабства в індонезійських готелях. 

Налагоджений закордонний трафік та вербування красунь організовувала злочинна група – дві молоді дівчини з України та чоловік з Узбекистану.

Наприкінці травня до Управління по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми ГУМВС України в Київській області, звернулася мати 19-річної Маріанни з проханням визволити її доньку з індонезійського полону. Жінка розповіла, що кілька днів тому Маріанна виїхала за кордон (м. Джакарта) нібито для участі у фотосесії в якості моделі. Звідти перелякана дівчина лише за допомогою смс встигла повідомити, що ні про яку кар’єру фотомоделі і мови вже немає – її готують до роботи в публічному домі.

Все розпочиналось напрочуд легко: на резюме Маріанни, яка до того вже не раз побувала за кордоном в якості фотомоделі, відповіли запрошенням до Індонезії. Дехто Марія, як з’ясувалося, з Броварів повністю тримала на собі українську ланку роботи. 21-річна дівчина за допомогою інтернет-мережі підшукувала привабливих та молодих. Обіцяючи яскраву роботу і багато грошей, Марія вербувала дівчат. Всі договори разом з квитками на літак оформлювалися через інтернет. В Україні все було безкоштовно – в Індонезії їх вже змушували відробляти тілом.

У Маріанни та ще трьох дівчат з України, які разом прилетіли до Індонезії, місцевий житель Сем, як стало відомо пізніше 37-річний уродженець Самарканду, який перебуває в міжнародному розшуку за ініціативою Республіки Узбекистан, відібрав паспорти та силою утримував в кімнаті готелю під назвою «Моліоборо». За словами потерпілих, приміщення, в якому вони перебували, охоронялося озброєними чоловіками, які розмовляли між собою російською. Відмови від заняття проституцією не приймалися: дівчатам загрожували фізичною розправою і навіть смертю. З цього часу вони вже були в борговій кабалі та мали відробляти.

Наступним етапом плану злочинної групи була передача дівчат в експлуатацію до інших готелів Індонезії. Цим безпосередньо займалася 18-річна Надія, уродженка м. Житомир. Користуючись уразливим станом утримуваних, вона шантажувала українок та примушувала вживати наркотичні речовини, тим самим контролюючи переміщення дівчат до експлуататорів. Лише шестеро з них не побували сексуальному рабстві: їх вже встигли підготувати – купити білизну, проте ще не відправили до клієнтів по іншим готелям.
Окрім українських на Сема в Джакарті працювали і дівчата з Казахстану, Узбекистану, Білорусі – всі віком до 22 років. Посольства цих держав на сьогоднішній день також вирішують питання про визволення своїх землячок з полону.

За словами начальника київського обласного главку генерал-майора міліції Костянтина Сапка, наразі всі учасники злочинної групи затримані та знаходяться під вартою. Їм пред’явлено обвинувачення у скоєнні торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації. За кримінальним кодексом подібний злочин карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Як говорять фахівці, навряд чи дівчата отримають в суді максимальний строк покарання – одна лише на днях досягла повноліття, в іншої малюк на руках, а от так званому Сему в найближчому майбутньому доведеться відповісти перед законом повною мірою.

Юлія Сінчак, ВЗГ ГУМВС України в Київській області