«Українська правда» спільно із «ЦПК» перемогли ГПУ Венедіктову у Верховному Cуді

«Українська правда» та громадська організація «Центр протидії корупції» перемогли у Верховному Суді генеральну прокурорку Ірину Венедіктову.

Джерело: рішення суду в державному реєстрі, адвокат «Української правди» у цій справі Олександр Литвин

Ірина Венедіктова. Фото: Назарій Мазалюк, УП

Пряма мова Литвина: «Верховний суд повністю погодився з нашими аргументами, ми наголошували на тому, що інформація має суспільний інтерес і є оціночними судженнями. Ми не стверджували про вчинення Венедіктовою будь-якого злочину, як про це писала її адвокатка. Крім того, керівниця прокуратури не мала права вимагати відшкодування моральної шкоди».

Деталі: У березні 2020 року Венедіктова подала позов про захист честі й гідності проти «УП» і «ЦПК» через статтю «Спрут Авакова: Як «тимчасовий міністр» нарощує свій вплив у силовому блоці«.

У статті «УП» зазначила, з посиланням на джерела в правоохоронних органах, що чоловік Венедіктової – працівник кіберполіції Денис Колесник – впливав на роботу правоохоронних органів поза обсягом своїх повноважень, коли Венедіктова обіймала посаду директора Державного бюро розслідувань.

Зокрема, Венедіктова призначила своїм радником Руслана Бірюкова, який був членом конкурсної комісії з обрання голови ДБР та працював у Нацполіції. Також генпрокурорка брала свого чоловіка на важливі наради.

Венедіктова в позові вимагала спростувати цю інформацію та стягнути 150 тисяч компенсації із «УП» та «ЦПК».

Печерський районний суд міста Києва та Київський апеляційний суд задовольни прохання генпрокурорки. Проте на рівні касації Верховний Суд став на бік «УП» і «ЦПК», скасувавши ухвали судів попередніх інстанцій.

Судді взяли до уваги подібні позови, які розглядалися Європейським судом із прав людини. Зокрема, у висновку Верховного Суду згадують про рішення ЄСПЛ у позові видання «Україна-Центр» 2010 року.

Дослівно рішення ВС: «Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.

Пункт 2 статті 10 Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод – ред.) майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи.

На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність».

Нагадаємо: Відповідно до Закону України «Про інформацію«, право громадськості знати інформацію, яка становить суспільний інтерес, переважає потенційну шкоду від її поширення. Крім того, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Що було раніше: 7 березня 2020 року Венедіктова подала позов проти «УП» і «ЦПК» до Печерського районного суду. 14 травня 2021 року апеляція стала на бік позивачки.

Українська правда

Читайте также: