Що вони собі насудили: голова Волинського апеляційного суду Петро Тодосьович Філюк
Наприкінці жовтня 2019 року відбувся позачерговий з’їзд суддів. На суддів, які приїхали з різних куточків країни чекала важлива місія – обрання трьох нових суддів Конституційного Суду. Втім, аналіз, проведений громадськими організаціями, показав, що 14 зі 16-ти кандидатів на цю важливу посаду – недоброчесні. На жаль, одним із переможців виявися кандидат, який увійшов до списку 14-ти не рекомендованих громадськістю.
Знайомтеся, голова Волинського апеляційного суду – Петро Тодосьович Філюк.
У 1986 році почав працювати слідчим у відділі внутрішніх справ Луцького міськвиконкому Волинської області. 1992-го призначений головою Луцького районного народного суду. В Апеляційному судді Волинської області працює з 2003 року безстроково. Отже, останні 27 років Петро Тодосьович не покидає суддівське крісло.
Цікавий факт. 30 жовтня близько 15:00 стало відомо про обрання його суддею Конституційного суду З’їздом суддів. Цього ж дня він подав заяву про відставку, яку Вища рада правосуддя блискавично задовольнила – уже наступного дня, 31 жовтня. Це лише підтверджує версію про узгодженість кандидатури Філюка, бо навряд чи він мав можливість так швидко підготувати та подати необхідні для відставки документи, якби не знав про результат виборів заздалегідь.
Але найцікавіше відбулись неформальні проводи Філюка колективом суду. У найкращих совкових традиціях з пафосними словами, концертом, подарунками і навіть сльозами за «добрим начальником, який йде на підвищення». Все це під камери та з сюжетами на місцевому телебаченні. Такі проводи виглядали наскільки гротескно, що їх не оминув увагою навіть Майкл Щур.
У січні 2016 року поліцейський склав на голову Апеляційного суду постанову про притягнення його до адмінвідповідальності за те, що він на службовому автомобілі “TOYOTA CAMRY” проігнорував знак «В’їзд заборонено». Незважаючи на те що штраф склав лише 255 грн, Петро Філюк вирішив оскаржити цю постанову. І суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі головного судді Подзіров А.О. задовольнив позов голови суду, вищого за рангом. При цьому використовував, м’яко кажучи, натягнуті аргументи, наприклад, що патрульний заповнив своє прізвище не друкованими літерами та використав бланк, що не відповідає формі. А ще, Філюк стверджував, що фактично позбавлений можливості поставити свій службовий автомобіль біля роботи без порушення правил, тому він діяв з порушенням.
Апеляційний суд Львівської області чітко встановив, що усі аргументи позивача та висновки суду 1 інстанції є надуманими та не спростовують факт порушення. Тому Апеляційний суд скасував рішення Луцького суду, а постанову поліцейського залишив у силі. Дуже ймовірно, що перше рішення на користь Філюка було зумовлене саме його впливовим статусом.
Незважаючи на те що Апеляційний суд встановив факт порушення з боку Петра Філюка, у своїй Декларації доброчесності за 2016 рік він стверджував, що «ним не здійснювались вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності». Однак це очевидна неправда, що довелось визнати навіть Вищій кваліфікаційній комісії, яка звернулась до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на Філюка. ВРП порушила провадження і теж підтвердила факт недостовірності даних, але вирішила, що голова Апеляційного суду зробив це ненавмисне, а тому карати його не варто. Тому в грудні 2017-го провадження було закрито без будь-якого покарання для судді.
Ми порахували сукупний дохід Петра Філюка та його дружини Олени Андріївни за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки. Упродовж вказаного часового проміжку родина жила переважно на суддівську зарплату. Також Петро Тодосьович декларував невеликий дохід від викладацької діяльності.
З цього видно, як зріс дохід судді за останні два роки. Якщо у 2017 він заробив на суддівстві 427 000 грн, то у 2018 вже більше ніж 1,8 млн грн. А за 10 місяців 2019 його дохід вже склав понад 2,5 млн грн. При цьому лише у зв’язку із звільненням у відставку судді виплатили764 000 грн.
Дружина судді Олена Філюк декларує мінімальну зарплату від підприємства «Акрополь», яке спеціалізується на роздрібній торгівлі в магазинах. Дружина судді працює там продавцем, але одночасно є і його засновницею з 2016-го. Все б нічого, але тут з’явився один надзвичайно важливий момент. Корпоративні права, що належать дружині, не декларуються суддею взагалі. Лише мінімальна зарплата звідти.
На балансі вказаного підприємства ми знайшли половину великого нежитлового приміщення в Луцьку площею 773,7 кв. м. Ще п’ятдесятьма відсотками володіє син судді Філюк Петро Петрович, які він отримав у подарунок. За цією адресою розташований гастроном «Акрополь».
До речі, на частку, що має підприємство, накладений арешт. Підставою для арешту є рішення Волинського окружного адмінсуду. З цього рішення випливає, що на ПП «Акрополь» накладено штраф за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років і за продаж алкогольних напоїв на розлив. Однак підприємство не сплатило штраф, а тому фіскальна служба вимушена була звертатись до суду. За продаж алкоголю неповнолітньому покарали і дружину Філюка, правда обмежились усним зауваженням.
Окрім цього, у подружжя Філюків є у Луцьку приватизована на трьох людей квартира площею 60,9 кв. м.
Також у власності судді Філюка ми нарахували аж шість земельних ділянок сумарною площею 2,5 га. Всі, окрім однієї, розташовані в селі Тарасове, що в Луцькому районі. Землі отримані безоплатно від сільради в єдиному масиві. Зі слів судді, наділи мають сільськогосподарське призначення, але для нього не придатні: були сміттєзвалища. «Я особисто зі своєю сім’єю навели там порядок», – повідомив під час співбесіди Петро Філюк.
Навів порядок і розмітив там доволі симпатичний будинок площею 252,5 кв. м, з власним ставком та господарськими будівлями. Офіційним власником цього будинку є не сам суддя, а його батько. Ось який вигляд мало помешкання у 2016 році з висоти.
За даними видання «Волинь24», у 2017-му будинок, де мешкав Філюк, згорів через підпал сміття, але чи це той самий будинок – невідомо.
У вересні 2015 року дружина Олена Філюк мала у власності автомобіль MERCEDES-BENZ E 320, але продала за 337 тис. грн. У декларації судді такого чомусь немає, як і доходу від продажу. Нині у неї BMW X1 за 288 тис. грн. До речі, задекларована ціна автівки є нижчою за ринкову. Суддя права користування будь-яким автомобілем не декларує, але у 2016-му пересувався службовим авто “TOYOTA CAMRY”.
Окрім вже згадуваного сина судді, Петро Філюк має ще одного сина – Андрія. Той працює прокурором відділу військової прокуратури ГПУ. Відповідно до декларації за 2018 рік в Андрія Філюка та його дружини квартира в Харкові, 3 гаражі в Харкові, квартира в Києві, частка у спільній власності на квартиру в Луцьку та вищезгаданому будинку на Волині, два авто BMW 535 серії, а також Land Cruiser Prado 150 2011 року.
При цьому основним доходом Андрія Філюка є його прокурорська заробітна плата. У 2018 році суддя Петро Філюк та його дружина подарували сину понад 300 000 грн. Цікаво, що дружина кандидата подарувала сину більше грошей ніж, згідно з декларацією, заробила.
У липні 2019 син кандидата продав майно на 580 500 грн та придбав Mercedes-Benz ML350 2013 року випуску за 356 355 грн. При цьому ринкова вартість такого авто – вдвічі більша.
Як бачимо недостовірні відомості в декларації доброчесності, уникнення декларування дружиною корпоративних прав та сумнівні статки в сина не завадило Петру Філюку пройти кваліфікаційне оцінювання суддів.
Ще напередодні з’їзду суддів Петра Філюка називали одним із погоджених кандидатів до Конституційного Суду. На жаль, попри застереження громадськості, з’їзд суддів обрав господарника Петра Філюка новим суддею Конституційного Суду. Його прізвище вже додали на офіційний сайт, а, отже, наступні 9 років Петро Філюк зможе ухвалювати справді доленосні для держави рішення. Тільки чи буде довіра до цих рішень?!