Як українські суди карають ігроманів, які програли свої кредити у казино

Як українські суди карають ігроманів які програли свої кредити у казино

Держава дозволила гральний бізнес, але не подбала про людей, які мають хворобливу залежність.Посеред літа 2020 року Верховна Рада зважилась на нестандартний для кризових і пандемічних часів крок: вона легалізувала гральний бізнес. Ця індустрія з 2009-го за ініціативою тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко перебувала поза законом.

І вже на початку лютого 2021 року новостворена Комісія з регулювання грального бізнесу та лотерей видала першу ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, зазначає Главком. Щасливчиком виявилося ТОВ «Спейсикс» (ТМ «Космолот»).

Водночас в пояснювальній записці до ухваленого законопроєкту про державне регулювання грального бізнесу містилась важлива інформація. Автори закону визнавали, що в Україні «підпільно» діяло на той момент до 160 тис. ігрових комп’ютерів, до 5 тис. залів гральних автоматів, до 2 тис. пунктів прийому ставок та не менше 20 підпільних казино. Тобто клієнтура, яка днями й ночами тратить шалені гроші заради омріяного виграшу, за останні 10 років нікуди не ділась. До слова, за підрахунками експертів, ринок нелегальних азартних ігор в Україні становить близько мільярда доларів на рік.  І в тому, що ці кошти вийдуть й тіні, дійсно є позитив. Але є й інший бік медалі. Держава, відкривши ринок, так і не подбала про те, як убезпечити людей, які мають хворобливу залежність від гри. Обіцянка зробити це була, але першу ліцензію вже видано, а от обіцяного реєстру лудоманів нема й близько… 

На цей момент все обмежилось лише тим, що на сайті Міністерства юстиції розміщена інформація про те, що організатори азартних ігор зобов’язані надавати гравцям інформацію про медичні заклади і відповідних фахівців, які лікують ігрову залежність. Фактично, це те саме, якщо на пачці цигарок розміщувати телефон онколікарень.

Крім цього, без прив’язки до жодних дат Мін’юст повідомляє про створення такого собі реєстру лудоманів (людей, котрі схильні до ігрової залежності). Попередньо пропонується обмежити залежних гравців відвідувати гральні заклади та брати участь в азартних іграх від шести місяців до трьох років.

До «чорного списку» потраплять ігромани, які тратитимуть на азартні ігри більше грошей, аніж зароблятимуть; матимуть борги на суму понад 100 прожиткових мінімумів доходів громадян (на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум становив 2189 грн); ухилятимуться від сплати аліментів понад три місяці, а також, якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату комунальних послуг. Остаточне рішення про внесення осіб до спецреєстру буде за Комісією з регулювання грального бізнесу та лотерей або судом.

У судовому реєстрі «Главком» відшукав численні приклади того, як затяті лудомани попри всі законодавчі заборони знаходили спосіб грати і… програвати. Часто-густо організатори підпільних «казино» навмисно підсовували в онлайн-ігри послугу миттєвих кредитів. Гравці, захоплені азартом, користувались такою «допомогою», не відходячи від монітору, оформлюючи кредити своїми цифровими підписами. У підсумку маємо парадокс: в Україні судять не тих, хто організував незаконний бізнес, а ігроманів, які зважуються заради ставок на крадіжки і на кредити, які не здатні повернути.

Часом люди опускалися до того, що обкрадали свою сім’ю, родичів, спускаючи статки в онлайн-казино. Так, наприклад, сталося з чоловіком, який у листопаді 2014 року перебрався з окупованого Криму до міста Старокостянтинів Хмельницької області, де мешкала його рідна тітка. Деякий час переселенець сидів на плечах хворої родички (у неї проблеми з нирками і вона залежна від процедури гемодіалізу): не купував продуктів харчування, не платив за комунальні послуги. Коли ж працевлаштувався на місцеву меблеву фабрику, домовилися, що він даватиме 500-600 грн щомісячно на комунальні послуги.

У січні 2020 року власниця квартири помітила, що у неї зникають гроші, які вона з покійним чоловіком відкладали на «чорний день». Мова йшла про $6 тис. та 47 тис. грн, що лежали в старій непрацюючій пральній машинці в її спальній кімнаті.

Як з’ясувало слідство, племінник вкрав усі заощадження тітки і використав на власні потреби та онлайн-гру «Парі Матч Casino». Зокрема, протягом січня-березня 2020 року в «Парі Матч» чоловік програв 300 тис. грн.

Переселенець з Криму сяде в тюрму, бо вкрав у рідної тітки «сховок на похорон» і витратив на онлайн-ігри. Фото: Depositphotos

Переселенець з Криму сяде в тюрму, бо вкрав у рідної тітки «сховок на похорон» і витратив на онлайн-ігри. Фото: Depositphotos

Суд першої інстанції 11 червня 2020 року, а згодом й апеляція визнали винним чоловіка у крадіжці (ч. 3 ст. 185 КК України) і призначили три роки тюрми.

До речі, якщо вірити рішенню Печерського райсуду Києва від 27 січня 2020 року, то доступ до ігрових майданчиків, серед яких, зокрема, сайти букмекерських контор Favorit, 1XBet, «Парі Матч» та інших онлайн-казино, мав би бути заборонений. Кримінальне провадження, в рамках якого наклали арешт, розслідувалося за ч.1 ст.203-2 (зайняття гральним бізнесом), ч.2 ст.200 (підробка документів), ч.2 ст.209 (відмивання грошей).

Ще один випадок лудоманії стався з продавчинею магазину на Донеччині. Жінка витягнула з каси крамниці майже 4 тис. грн, які розтратила на ставки в мережі Інтернет. У суді обвинувачена пояснила: незадовго до вчинення злочину робила ставки в букмекерській конторі «Парі Матч». Декілька разів вигравала певні суми, але потім почала програвати. Після чого вирішила відігратися. Для цього з терміналу Global Рау, який знаходився в магазині, декілька разів перевела кошти на свій телефонний рахунок, які потім із свого телефону перевела на рахунок букмекерській конторі. Усі гроші, взяті з магазину, «прогоріли» на ігрових ставках.

Вердикт суду – рік умовно та повний контроль протягом цього періоду з боку органу пробації (відповідає за виправлення засуджених та запобігання ними вчиненню повторних кримінальних правопорушень).

На ігри «підсів» мешканець Полтавської області. Чоловік, який тимчасово поселився у квартирі свої знайомої, викрав з її банківської картки понад 8 тис. грн. Протягом двох днів він «просадив» близько 6 тис. грн на онлайн-ігри. Крім цього, він вкрав ювелірні вироби своєї знайомої та здав до ломбарду, за що отримав майже 5 тис. грн.

Суд призначив йому покарання у вигляді 850 грн штрафу та стягнув на користь потерпілої 15,7 тис. грн і 5 тис. грн матеріальної і моральної шкоди.

На Волині консультант-вантажник одного з супермаркетів заволодів 13,4 тис. грн знайомого, витративши їх на онлайн-ігри. Чоловік знімав гроші частинами протягом декількох днів, маючи вільний доступ до реквізитів платіжної банківської картки потерпілого. Потім їх зараховував до власного електронного ігрового кабінету.

Від тюрми ігромана врятувала угода про примирення з потерпілим. Згідно з нею, чоловік отримав рік позбавлення волі, який замінено на рік іспитового терміну.

***

А тим часом держава в особі представників провладної «Слуги народу» не створивши запобіжників для лудоманів, вже потирає руки. За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, у держбюджеті-2021 закладено 7,5 млрд. грн доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.

Легалізовані гральні автомати в Україні вже можуть повернутися у 2021 році. Фото: Depositphotos

Легалізовані гральні автомати в Україні вже можуть повернутися у 2021 році. Фото: Depositphotos

У коментарі «Главкому» державна уповноважена Антимонопольного комітету у 2015-2019 роках і співзасновниця платформи «Ліга антитрасту» Агія Загребельська висловила думку, що з грального ринку такі кошти реально зібрати. Але як воно буде, вдасться побачити лише наприкінці року.

«Про повноцінний запуск ринку зможемо говорити після того, як на ньому з’являться ліцензовані організатори ігор, в повному обсязі запрацює державна система онлайн-моніторингу, яка необхідна для контролю за учасниками ринку, обігом коштів, контролю фіксації кожної ставки, контролю за надходженням до бюджету тощо. До того ми матимемо ситуацію схожу на попередні роки, коли  реально ринок функціонував, але належний достатній контроль держава не могла забезпечити», – пояснила експерт.

Новий закон дозволяє відкривати казино лише в готелях, які відповідають низці вимог. Так, у столиці казино з’являться у п’ятизіркових готелях з кількістю номерів не менше 150. В інших містах операторам дозволяється розміщувати казино в чотиризіркових та п’ятизіркових готелях, які мають сто і більше номерів. Також у визначених регіонах Україні спеціальні гральні зониДля всіх онлайн-операторів казино передбачені загальні вимоги, наприклад, наявність доменного імені в зоні.ua та зареєстрованого сайту, через який онлайн-оператор веде свою діяльність.

Букмекерська діяльність може здійснюватися онлайн та офлайн через букмекерські пункти на підставі єдиної ліцензії. Встановлені в законі вимоги до розміщення букмекерських пунктів: у три-п’ятизіркових готелях з понад 50 номерами у Києві та понад 25 номерів – в інших містах. Мінімальна площа букмекерського пункту – 50 кв м.

Гральні автомати можна ставити в казино на підставі ліцензії на казино та в залах гральних автоматів на підставі окремої ліцензії. Як і букмекерські пункти, зали гральних автоматів можна розташовувати лише в три-п’ятизіркових готелях з 50 номерами і більше в Києві, 25 номерами і більше – в інших містах. Одна ліцензія дає право встановити 250 гральних автоматів.

Натомість гральні автомати заборонені в населених пунктах, де проживає менше 10 тис. осіб. Не можна відкривати зали ближче 500 метрів до навчальних закладів. Операторам заборонено використовувати гральні автомати, виготовлені до 2019 року.

Ліцензії видаються лише на онлайн-покер. Офлайн-покер можливий в казино як одна з азартних ігор або у формі спортивного покеру, який не вважається азартною грою.

Автор: Віталій Тараненко, «Главком»

Читайте также: