Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Як в Україні планують привести до тями надавачів швидких кредитів під 1000% річних

Опасные микрокредиты: как ставка по кредиту 0% превращается иногда в 1000%
Опасные микрокредиты: как ставка по кредиту 0% превращается иногда в 1000%

У парламенті зареєстрували проєкт закону, який претендує на революцію у сфері швидкого кредитування, адже його ухвалення змусить мікрофінансові компанії переглянути умови своїх позик.  Опитані журналістами видання Фокус експерти кажуть: отримати швидкий кредит до зарплати стане важче.

Група депутатів підготувала законопроєкт №9422 щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг. Основне його завдання — подолати “надвисоке ціноутворення на ринку мікрокредитування”. Проблема в тому, що мікрофінансові організації (МФО) підвищують ставки за кредитами, аби перекрити великий відсоток неповернень раніше виданих позик. Ці ж надвисокі ставки змушують позичальників брати нові кредити, щоб погасити попередні. Від цього замкненого кола найбільше страждають малозабепечені, заради яких парламент і ініціює обмеження вартості швидких беззаставних кредитів.

Фокус на ціну позики: що пропонують депутати стосовно швидких кредитів

“Середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, становить 5000 грн із денною ставкою 2,5% (середня ставка на цьому сегменту ринку). Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 грн. Тобто вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 грн.

Наразі в Україні мінімальна зарплата становить 6700 грн на місяць, а після оподаткування складає відповідно 5393,5 грн. Тобто доступний дохід особи на ці 14 днів складає 2696,75 грн. Відповідно, споживачу, сукупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 60% від свого доступного доходу”, — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Вартість позики для малозабезпечених категорій населення не повинна перевищувати 20% доходу, наголошують автори ініціативи
Фото: Анна Кудрик (колаж)

Сукупна вартість кредиту для малозабезпечених споживачів не повинна перевищувати 20% від їхнього доходу, вважають народні депутати й пропонують запровадити показник “денна процентна ставка за споживчим кредитом”.

Крім того, проєкт закону №9422 пропонує:

У разі ухвалення законопроєкту МФО доведеться змінити свою бізнес-модель, уподібнюючи її до банківської

Серйозна революція: як ухвалення ініціативи №9422 вплине на МФО

Якщо ВРУ підтримає законопроєкт, мікрофінансовим організаціям доведеться змінити свою модель ведення бізнесу.

“На ринок споживчого кредитування чекає серйозна революція, — каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків, член правління “Юнекс Банку”. — Модель, яку наразі використовують МФО, дозволяє їм забезпечувати високу доступність кредитів для широких верств населення завдяки надзвичайно високим ставкам. Фактично за цією моделлю кілька сумлінних позичальників перекривають збитки, отримані через несплату за кредитом десятка інших“.

Із ухваленням документа гранична вартість споживчих кредитів знизиться до 365% річних, отже, наведена вище кредитна модель МФО більше не зможе існувати, вважає Мельничук.

Середня номінальна річна процентна ставка за швидкими кредитами перевищує 1000%, що заганяє позичальника в боргову пастку.  Фото: pexels.com

“МФО, що наразі видають позики майже без обмежень і фактично миттєво та цілодобово, вимагаючи від позичальника лише паспорт і код, будуть вимушені змінювати підходи, наближаючи їх до банківських”, — продовжив банкір.

Водночас законопроєкт запроваджує жорсткі штрафи для МФО. Недотримання вимог закону щодо максимального розміру денної процентної ставки — від 85 000 грн до 170 000 грн за кожен такий випадок.

Спрогнозувати наслідки як для споживачів, так і для надавачів фінпослуг дуже важко, каже Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК). Усе залежатиме від того, яка гранична ставка буде законодавчо визначена та чи нададуть учасникам ринку достатньо часу на адаптацію.

“Компаніям для реалізації нововведень потрібно допрацювати кредитні продукти, інформаційні системи, налаштувати скоринг та ін. Відповідно, такі кардинальні зміни потребують часу та залучення значних ресурсів”, — зауважила вона.

А що з кредитною історією? Як видаватимуть швидкі кредити компанії

Із ухваленням ініціативи громадяни обдуманіше братимуть швидкі позики, що особливо актуально в умовах воєнного часу, кажуть фахівці
Фото: pexels.com

“Цей законопроєкт спрямований на протидію системі швидких кредитів, учасники якої, частково користуючись неповнотою інформації, за великі кошти кредитують людей. Позичальники реально не розуміють, наскільки це великі кошти”, — зауважив фінансовий аналітик Ярослав Жаліло.

Такі зміни, особливо в умовах дії воєнного стану, позитивні, каже адвокатка адвокатського бюро “ЮФ “Семенова і Партнери” Марина Семенова.

“Денну процентну ставку запропоновано ввести з метою захисту прав споживачів фінансових послуг. Оскільки наразі денна номінальна ставка може сягати 5% за день, а середня номінальна річна процентна ставка — більш ніж 1000% річних, що призводить до надмірного навантаження на споживача. Крім того, велика ставка за кредитами підвищує ризик неповернення кредитів”, — пояснила вона.

У разі ухвалення законопроєкту кредитна історія громадян матиме значення, а нову позику клієнти компаній братимуть свідоміше

Крім того, ініціатива суттєво підвищує значення кредитної історії.

Оскільки обмеження процентної ставки призведе до автоматичного перегляду компаніями своїх скорингових моделей, то отримати кредит для клієнта стане важче. Конкуренція між компаніями за надійного клієнта зросте”, — зауважила Алла Сав’юк.

Отже, системні неплатежі за кредитом, регулярні прострочки та велика заборгованість стануть непереборними обставинами для видачі позик, прогнозують фахівці. Підвищити вимоги щодо оцінювання кредитоспроможності потенційного позичальника може й НБУ.

Депутати хочуть зобов’язати МФО передавати дані про споживчі кредити як мінімум до одного бюро кредитних історій. Фото: pexels.com

“Нацбанк може, наприклад, зобов’язати кредиторів вимагати в потенційного позичальника довідку про доходи, — припускає Юрій Мельничук. — Психологічно вимога взяти довідку з роботи чи навіть просто виписку з банківського рахунку спонукає потенційного позичальника зваженіше оцінювати власні фінансові можливості”.

Тож частина українців, що не зможе пройти перевірку кредитоспроможності, не отримає кредит у жодній із установ, додав Мельничук.

Утім, попит на беззаставні короткострокові кредити навряд чи впаде, кажуть у ВАФК. Загалом же від нововведення мають виграти обидві сторони — і позичальник, і кредитор. Перші отримають справедливі умови кредитування, а кредитори — надійніших позичальників.

Контроль над банками розшириться: що ще змінить законопроєкт

Депутати також пропонують розширити повноваження НБУ під час перевірок банків.

“Уповноважені НБУ особи мають право під час проведення інспекційної перевірки банку бути присутніми на загальних зборах учасників такого банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку, а керівники такого банку зобов’язані завчасно інформувати уповноваженим НБУ особам про проведення таких колегіальних органів банку з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, й забезпечувати можливість їхньої участі в таких зборах/засіданнях”, — зауважив Олександр Руденко, адвокат юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”.

НБУ може зобов’язати МФО вимагати в позичальника довідку про доходи. Це ускладнить громадянам отримання позики, кажуть фахівці.

Також депутати хочуть дозволити уповноваженим НБУ особам під час проведення перевірки отримувати документи/інформацію шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

“Можливість встановлення віддаленого доступу, з одного боку, може призвести до неефективності перевірки та приховування інформації окремими банками, а з іншого, втрати банківської інформації та персональних даних клієнтів”, — застерегла адвокатка Марина Семенова.

Банки, які відповідають критеріям неплатоспроможності, повинні будуть подати в НБУ програму капіталізації. Фото: pexels.com

Крім того, проєкт закону запроваджує додаткові вимоги до банків, щодо яких НБУ на період воєнного стану не може ухвалити рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у зв’язку зі зменшенням нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу на 50% і більше за мінімальний рівень. Зокрема, законопроєктом пропонується встановити, що НБУ не відносить банк до категорії неплатоспроможних за умови, що банк:

“Отже, у випадку ухвалення законопроєкту №9244 як закону, банки, які на день набрання чинності відповідним ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” відповідають критеріям віднесення його до категорії неплатоспроможних, визначеним в п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, мають подати до НБУ програму капіталізації”, — підкреслив Олександр Руденко.

Автор: Євгенія Давиденко

Джерело: Фокус

Exit mobile version