Які екзотичні хвороби можна привезти з мандрівки
Здоров’я під час подорожі важливіше за гроші. Якщо ви збираєте кошти на поїздку, то спробуйте «накопичити» і здоров’я, зміцнити організм та імунітет. Як уберегтися від хвороб, мандруючи далекими країнами: перебуваючи у джунглях, купаючись у водоймах, купуючи їжу на вуличних лотках і в ресторанах.
Корисні поради від українського туристичного журналу «МАНДРИ»
***
Я подорожую екзотичними країнами й інколи просто дивуюсь дивовижній гігієнічній безграмотності туристів, які вирушають в потенційно небезпечні регіони. Буває, правда, й інший варіант – тотальна, маніакальна іпохондрія. З досвіду скажу, що другі хворіють не менше, ніж перші. Тому дуже важлива профілактика захворювань – щоб привезти з поїздки лише радісні спогади і приємні сувеніри, а не хвороби та інфекції.
Найпопулярніше запитання, яке чую від мандрівників-початківців: «Які щеплення треба робити?». Дехто вважає, що, вирушаючи, наприклад, до Індії, необхідно зробити щеплення «від усього». Я завжди відповідаю: «Не з того починаєте, панове».
Здоров’я під час подорожі важливіше за гроші. Якщо ви збираєте кошти на поїздку, то спробуйте «накопичити» і здоров’я, зміцнити організм та імунітет. Займіться спортом, загартовуйтеся, пройдіть вітамінний курс, більше гуляйте на свіжому повітрі, а якщо є хронічні захворювання – зробіть профілактику, оскільки в нових умовах хвороби мають властивість загострюватися.
До речі, все це буде зовсім не зайвим і в повсякденному житті, а не лише перед поїздкою. Адже, окрім шкідливих тропічних інфекцій, про які складають легенди і міфи, в дорозі на вас чатують й інші випробування, що негативно позначаються на здоров’ї: тривалі перельоти, зміна часових і кліматичних поясів, незвичні їжа і вода, сильно кондиційовані приміщення. А якщо ви почнете робити щеплення «від усього», то на це піде купа часу (між щепленнями має бути певний проміжок) і немало грошей.
Готуючись до будь-якої поїздки, в першу чергу потурбуйтеся про аптечку, дізнайтеся міжнародні назви необхідних вам препаратів. У всіх країнах є аптеки, але не скрізь назви ліків однакові. Крім того, хвороба може застати вас зненацька. Тому, якщо у вас є хронічні захворювання, – візьміть ліки від них.
А ще необхідно мати: ліки від шлунково-кишкових розладів, від застуди, а це для спекотних країн особливо актуально, бо в приміщеннях панує кондиційований холод, а на вулиці – спека. Антисептики для шкіри і пластир. Обов’язково візьміть із собою репеленти і фумігатор – комахи в тропіках дуже небезпечні. А ще я завжди беру з собою вітамін С у пігулках – він підвищує опір організму інфекціям, прискорює загоєння ран і допомагає залишатися бадьорою.
Будь-яку хворобу простіше попередити, ніж потім лікувати. Тому, плануючи поїздку до далекої екзотичної країни, обов’язково поцікавтеся списком небезпечних хвороб у цьому регіоні, дізнайтеся в посольстві про необхідні щеплення і не забудьте проконсультуватися зі своїм лікарем.
Що стосується щеплень, то для тих, хто вирушає до країн Екваторіальної Африки і Південної Америки, обов’язковим є щеплення від жовтої лихоманки. Воно діє 10 років, робити його необхідно не менш ніж за 10 днів до поїздки, після щеплення видається спеціальний сертифікат. Цей документ треба зберігати всі 10 років і брати його з собою в поїздки – до деяких країн без нього не пустять.
Які ж хвороби можна підхопити в екзотичних країнах?
Як уже говорилося, в екваторіальних районах Африки і в Південній Америці існує небезпека захворіти на жовту лихоманку, для всього тропічного поясу (включаючи Туреччину, Єгипет, Туніс і Карибський басейн) найактуальнішими є шлунково-кишкові інфекції, амебіоз (амебна дизентерія), хвороба Лайма, лихоманка Денге, зараження гельмінтами. Велику небезпеку становить малярія.
Цей список виглядає страшнувато, але я наводжу його не для того, щоб налякати, а тому, що попередження – це вже озброєння. Врешті-решт, наша рідна Україна в міжнародних статистичних зведеннях представлена як «країна, в якій туберкульоз загрожує національній безпеці». Отже, небезпека підхопити страшні захворювання підстерігає нас і вдома, але ми цим щось не дуже переймаємося.
У будь-якій поїздці вашими головними помічниками є здоровий глузд і елементарна гігієна. «Мийте руки перед вживанням їжі!» – фраза, знайома всім з дитинства. У спекотних країнах це нехитре правило убереже вас від багатьох неприємностей. Мийте руки з милом, а коли помити неможливо – протирайте їх рідким антисептиком чи спеціальними серветками! Махатма Ганді говорив, що «санітарія важливіша за політичні свободи». Прислухайтеся до цього великого індуса.
Шлунково-кишкові інфекції, дизентерія, деякі види гепатитів, амебіоз передаються через їжу і воду. Овочі і фрукти необхідно не лише мити, але й ретельно чистити. Жодної водопровідної води – лише бутильована! В Індії рекомендується навіть зуби чистити бутильованою водою. І будьте обережні з льодом у ресторанах – він може бути приготований з водопровідної води.
Не варто купувати їжу на вуличних лотках, якою б привабливою на вигляд вона не була. Варто пам’ятати про те, що більшість патогенних мікробів гинуть в шлунку здорової людини. Але у людей зі зниженою кислотністю ця функція організму теж знижується.
Тому для підвищення кислотності шлунку і опору організму патогенним мікробам варто споживати спеції, прянощі, сухе вино і кислі соки. Жителі Південно-Східної Азії ефективно борються зі шлунково-кишковими інфекціями за допомогою соку лайма. Я теж використовую цей ефективний і простий засіб.
Крім того, недаремно вся їжа в екзотичних країнах гостра. Чим гостріші страви, тим менша вірогідність захворіти. З досвіду скажу, що варто «набирати» гостроту блюд поступово – почніть з мінімальних доз перцю чілі й поступово додавайте гостроти.
Про гігієну поговорили, а тепер – про здоровий глузд. Коли людина виривається до екзотичної країни, то їй хочеться спробувати всього! Нового, несподіваного, екстремального! Ось тут і варто пригальмувати. Якщо не хочете привезти на батьківщину не дуже приємні сувеніри.
Екзотичні страви з сирих равликів, устриць, змій, сире м’ясо або риба – можуть стати причиною зараження гельмінтами. Потрапляючи на дикі пляжі, не варто повністю роздягатися і валятися в піску, яким би білим і чистим на вигляд він не був. У піску на диких пляжах також можуть жити личинки паразитів.
Ні в якому разі не купайтеся в стоячій воді. Та й тропічні річки можуть становити небезпеку – там також багато різних неприємних паразитів.
Окремо хочу сказати про любителів секс-туризму. Екзотичні дівчата, хлопці і леді-бої країн Південно-Східної Азії вельми привабливі як зовні, так і за ціною. Багато секс-туристів наївно вірять, що презерватив здатний захистити від усіх неприємностей. Але це не так. Статистика захворювання на СНІД та інфекційні хвороби у країнах Азії і Африки шокує. Окрім СНІДу, є ризик підхопити різних паразитів, коросту і герпес. Або навіть і проказу, яка також передається через шкірний контакт. Тож любителям екзотики варто увімкнути здоровий глузд і гарненько подумати, перш ніж мати які-небудь контакти.
Величезною небезпекою в південних країнах є комахи. Це дрібний або і зовсім невидимий ворог. Мухи переносять різні шлунково-кишкові інфекції. Але найнебезпечніші – комарі, москіти і кліщі. Після укусу цих кровососів є ризик підхопити малярію чи лихоманку Денге, а також украй небезпечну хворобу Лайма. Тому вечорами, навіть просто гуляючи містом, не забувайте користуватися репелентами, а на ніч у приміщенні включайте фумігатор. Багато хто з незвички боїться ящірок-геконів, які смішно бігають по стелі приміщень і пищать. Не бійтеся, гекони – це наші друзі й живі фумігатори, що знищують кровососів.
Але все ж таки головна небезпека від кровососів – малярія. Фіксується величезна кількість випадків інфікування щороку, смертність від цієї хвороби також висока. Є ризик заразитися малярією навіть у звичних нам Туреччині та Єгипті, але 90% випадків малярії в світі припадає на райони Африки, південніше від Сахари. Вакцини від малярії поки що тільки розробляються, до того ж вони ефективні не від усіх видів цього захворювання. Є низка протималярійних препаратів, але їхня дія не миттєва, отже, слід приймати профілактичні препарати за 1-2 тижні до прибуття в небезпечну зону і через 1-4 тижні після повернення.
Якщо ви збираєтеся на прогулянку в джунглі, то як би спекотно не було, обов’язково треба мати закрите взуття, сорочку з довгими рукавами, а волосся покрити головним убором. У джунглях ризик бути покусаним комарами або зловити кліща збільшується, а будь-яка подряпина здатна завдати шкоди.
У всіх спекотних країнах водиться дуже багато диких мавп. Тварини ці зухвалі й абсолютно безстрашні. Якщо ви бачите на дорозі або поблизу храму натовп мавп – тримайтеся від них подалі, особливо якщо у вас є їжа або солодка газована вода. Подряпини і укуси мавп можуть довго гоїтися, є небезпека інфікування. Крім того, мавпи й інші тварини переносять сказ. Кілька місяців тому я була атакована зухвалими мавпами в Катманду – пляшка кока-коли викликала у них справжній психоз, і вони намагалися вирвати її у мене з рук, напавши на мене ззаду. І це був найнеприємніший досвід в моєму житті.
Ще одне попередження – пишу про це, оскільки сама часто грішу подібним: нічого не чіпайте руками довкола себе, яким би симпатичним і милим на вигляд воно не здавалося. Особливо тварин. Особливо – під водою. Які б бурхливі емоції у вас ця тварина не викликала – не чіпайте.
Особистий досвід
Як я намагався зробити щеплення від жовтої лихоманки
Максим Горпенюк, мандрівник, фотограф, журналіст
Кілька років тому, готуючись до поїздки в Перу, вирішив я зробити щеплення від жовтої лихоманки. Хвороба неприємна, смертність від неї висока, вірогідність заразитися в Амазонських джунглях – теж немаленька. Та і щеплення просте, один укол – і десять років імунітету гарантовано. З таким оптимістичним настроєм я пішов до Жовтневої лікарні – єдиного на той момент закладу, де займалися екзотичними щепленнями. Лікарі поглянули на карту світу, звірилися з довідником. «Так, – кажуть, – в перуанських джунглях лише жовта лихоманка і малярія. Від малярії ось тобі пара пачок пігулок абсолютно безкоштовно, щеплення від лихоманки теж зробимо, лише принеси довідку від районного терапевта, що немає протипоказань».
Зауважу, що в рідній поліклініці я не був з часів інституту, якось не було потреби. Заходжу до кабінету – сидить бабуся. І медсестра така ж, за сімдесят. Ну і я їм прямо з порога: «Дайте, – кажу, – довідку, що мені можна щеплення від жовтої лихоманки робити». Бабусі переглянулися спантеличено і запитують:
– А навіщо?
– Ну, в джунглі їду, щоб не заразитися там.
– Ой, синку, та навіщо ж тобі в ті джунглі та ще й узимку? Дуже хочеться? Ну тоді спочатку пройдеш повний медогляд, а потім, якщо протипоказань таки не виявиться, випишемо тобі довідку.
І вручають пачку направлень: хірург, невропатолог, ЛОР, розгорнутий аналіз крові тощо. На здивований вигук: «А хірург навіщо?» – відповідають, що так треба. Немає висновку від хірурга – немає довідки. А на вулиці якраз пізня осінь, коридори переповнені хворими, черги по чотири години в кожен кабінет…
Через два дні, зібравши лише половину необхідних підписів, я запідозрив, що бабусі таким чином просто намагалися відбити у мене бажання їхати в джунглі. А на третій день я не витримав і пішов до знайомого лікаря, який відразу запитав: «Алергія на курячі яйця є? Немає? Ну ось тобі довідка». Виявляється, до складу цієї вакцини входить витяг з яєць, і алергія на них – єдине можливе протипоказання.
Склад моєї аптечки, яка в подорожах завжди зі мною: «Рятівник», спиртовий антисептик для рук, кетанов і спазмалгон – від двох різних типів болю, лоперамід і активоване вугілля – від простих розладів шлунку, трихопол, а краще інтетрікс – від простих, на зразок амеби, ципрінол + ністатин – від серйозних інфекцій, марганцівка для знезараження зовсім поганої води, йод + настойка прополісу – для дрібних ран, бинт звичайний, бинт еластичний, лейкопластир рулонний і бактерицидний.
Автор: Ірина Малишева, МАНДРИ
Tweet