В Бучі п’яні окупанти застрелили екс-нардепа та кандидата в президенти Олександра Ржавського

В Бучі, яка стала для всього світу жертвою-символом московитських воєнних злочинців, пʼяні рашисти застрелили відомого бізнесмена й політика Олександра Ржавського. Кандидат у президенти України на виборах у 1999 та 2004 роках, народний депутат 3 скликання притримувався досить лівих та проросійських поглядів. Та коли відмовився наливати окупантам, що й так уже були набрані по вінця — ті його розстріляли у його власному будинку.

Ще 14 лютого Ржавський прокоментував інформацію про мільйони біженців з України у разі нападу Росії. Тоді він вказував, що німці були чужинцями, розмовляли незрозумілою мовою та поставили за мету винищення нашого та інших народів. «Разве сегодня мы ожидаем такую же форму оккупации?! Почему РФ не поступала как фашисты в аннексированном Крыму?»

Як повідомив у Facebook бізнесмен, аюрведист, голова ГО «Товариство Україна-Індія» Олег Торгало, Олександр Ржавський перестав виходити на звʼязок після 4 березня, коли загострились бої за Бучу та місто було окуповане. А 4 квітня Торгало зміг поспілкуватися з його дочкою. Та розповіла що в окупації батька двічі викрадали як хазяїна великого помістя, вимагаючи викуп, та обидва рази тому вдавалося звільнитись без грошей. Їх пограбували, відібрали телефони, колекцію зброї. А 27 березня московити влаштували у них вдома пиятику. І коли батько зробив їм зауваження та відмовився вчергове дати горілки — його розстріляли прямо в будинку.

Політичні погляди Олександра Ржавського були досить «лівими» та проросійськими. Так, на виборчих перегонах 2004 року він обіцяв боротися з олігархами застосовуючи методи Путіна, розпустити українську армію («Україна відмовляється від армії та стає Світовим центром мирних, духовних та екологічних ініціатив»), фінансувати науку та соціальні програми. Українську владу після 2014 року не любив і критикував її дії. Натякав на те, що потрібно йти на прямі переговори з «ЛДНР», сумнівався до останнього в агресії Росії («Истерика с предположением, что Росия нападет, напоминает истерику с COVID-19. Сильно преувеличено»).

І був дуже розгублений, коли Московія вкотре напала на Україну: «Где-то внутри возрастает, еще до конца не осмысленное и не высказанное ещё вслух ощущение какого-то чудовищного обмана, разрушившего в хлам нашу устоявшуюся жизнь и стереотипы ее построения. Кто из нас мог предположить такую реакцию Путина на отказ Украины от выполнения Минских соглашений? Почему она оказалась столь неадекватной прегрешениям совершенными нашей властью? Ведь реального критического момента опасности для России не было и в помине. Мы все оказались вдруг в ситуации сложнопрогнозируемого постапокалипсического будущего». // Анатолій ГАВРИШ, «ФАКТИ»