Реакція Червоного Хреста на вбивство своїх співробітників-українців як гра на стороні Росії
Червоний Хрест не назвав винуватців атаки по Віролюбівці біля Часового Яру, в результаті якої троє працівників місії загинули, двоє постраждали, а гуманітарний вантаж знищений.
Організація не приховує: не робить і не робитиме цього – оскільки так бачить свою нейтральність. Проте, серед багатьох українців риторика Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) щоразу викликає обурення. Президент України Володимир Зеленський заявив, що світ та міжнародні організації повинні «реагувати жорстко й принципово». А омбудсман Дмитро Лубінець закликав Червоний Хрест «офіційно і публічно визнати порушення Росією норм Женевських конвенцій».
Кому допомагає, а кому шкодить така реакція МКЧХ? Чи варто Україні взагалі чекати від організації якихось дій, чи час шукати інші шляхи для вирішення проблеми зі злочинами Росії та захистом своїх громадян – військових та цивільних? Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) досліджують цю проблему.
Під час атаки на Віролюбівку 12 вересня співробітники МКЧХ розвантажували фургон з паливними брикетами, маркований символікою Червоного Хреста. Троє представників місії загинули, двоє – госпіталізовані. Гуманітарний вантаж – знищено. За експертизою Донецької обласної прокуратури, по місії Червоного Хреста завдали комбінований удар із застосуванням артилерійських осколкових фугасних снарядів 152 мм та російського БПЛА типу «Ланцет».
Цей удар – ситуація для російсько-української війни неординарна. Досі співробітники МКЧХ гинули на цій війні лише одного разу – у Донецьку в 2014 році. Тоді загинув громадянин Швейцарії. Хоча на війнах в інших частинах світу (Сектор Гази, Ємен, Ефіопія) це траплялось.
Внаслідок удару у Віролюбівці загинули троє співробітників організації, двоє – зазнали поранень
Село Віролюбівка Костянтинівської громади – зона досить небезпечна. Російські дрони літають тут постійно, свідками чого ставали журналісти Донбас Реалії. Долітає і артилерія. Звідси до фронту – менше від 10 км; поруч Часів Яр, який штурмує армія РФ. Донецька обласна прокуратура з 2023 року і до сьогодні розслідує 9 випадків обстрілів, коли тут загинули люди або була пошкоджена інфраструктура.
Вдарила Росія по міжнародній місії навмисно чи МКЧХ став випадковою жертвою невибіркового обстрілу – об’єктивних даних наразі немає. Однак, за будь-якого варіанту, зрозуміло, що це зона вогневого впливу армії РФ, а такого типу боєприпасу взагалі немає на озброєнні української армії.
Міжнародний комітет Червоного Хреста того ж дня офіційно рішуче засудив напад на своїх співробітників. Але напад у його заяві був повністю знеособленим – він просто «стався».
«Сьогодні наші серця розбиті, ми оплакуємо втрату наших колег», – сказала президент МКЧХ Мірʼяна Сполярич.
У заяві Комітет закликав поважати міжнародне гуманітарне право – адресат заклику також був відсутній: «МКЧХ терміново закликає до поваги міжнародного гуманітарного права».
Ще Комітет зазначив, що подія сталась «на тлі різкого зростання кількості працівників гуманітарних організацій, убитих у всьому світі за останні два роки» – хоча загибель одразу трьох співробітників місії і не є звичною статистикою для фронту в Україні.
Певний посил до Кремля організація все ж зробила. 17 вересня президентка МКЧХ Мірʼяна Сполярич відвідала Москву, де зустрілася з російським міністром закордонних справ, уповноваженою з прав людини та високопосадовцями Міноборони РФ.
У пресрелізі МКЧХ йдеться, що на зустрічі очільниця Червоного Хреста «нагадала про важливий обов’язок держав виконувати зобов’язання відповідно до міжнародного гуманітарного права». Серед іншого говорили і «про необхідність захищати гуманітарних працівників у зв’язку із загибеллю трьох співробітників МКЧХ».
Президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яна Сполярич
Чому Червоний Хрест говорить лише про «розбиті серця»?
8 років тому у Сирії у схожій ситуації (після ймовірного авіаційного удару по спільному гуманітарному конвою ООН та міжнародної організації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) загинули 20 цивільних, серед них був один співробітник організації. Сирійська опозиція тоді звинувачувала у нападі або урядові війська, або армію РФ, що воювала на боці Башара Асада – адже лише у них була можливість застосовувати авіацію. Москва та Дамаск звинувачення відкидали.
Червоний Хрест і тоді закликав неназваного адресата забезпечити захист гуманітарних служб та волонтерів. А винуватців – не назвав.
Речник делегації МКЧХ в Україні Олександр Власенко пояснює Донбас Реалії: причина у тому, що Червоний Хрест не проводить розслідувань, які б допомогли виявити винуватця чи напрямок удару. Тому в організації немає підстав для того, щоб зробити висновок про винного.
По-друге, звинувачення однієї із сторін у нападі, як вважають у Червоному Хресті, порушує принцип нейтральності організації (не ставати ні на чий бік).
«Для нас не так важливо назвати якихось винних – важливо зробити так, щоб це не повторилося в майбутньому. Тому ми завжди звертаємось до країн. Вони делегували нам це право працювати у прифронтовій зоні, допомагаючи цивільному населенню. І вони повинні тоді поважати нашу емблему», – каже він.
У практиці МКЧХ – вказувати стороні, що порушує гуманітарне право, на це не публічно, без розголосу, закликаючи виправити ситуацію і не допускати її в майбутньому. Це відповідає практиці організації у всіх війнах та конфліктах, пояснює старший викладач кафедри міжнародного права Києво-Могилянської академії Сергій Петухов. Адже Червоний Хрест прагне отримати доступ до будь-якої зони конфлікту, і ціною доступу є безсторонній тон організації.
«Так вони отримують довіру держав, навіть злочинних. І не лише держав, а й повстанських груп, і навіть терористичних організацій. Так прописаний їхній мандат, це постулат, від якого вони не відходять більше ніж 100 років. І в цьому, мабуть, несправедливо їм дорікати. Це було відомо й до 2014 року», – пояснює він.
Президентка МКЧХ Мірʼяна Сполярич тисне руку міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову. Січень 2023 року
Така нейтральність не на користь Україні
В той час, як в Україні обговорювали удар по гуманітарній місії у Віролюбівці, російські зет-пабліки писали, що по вантажівці вдарила Україна – щоб інсценувати російську атаку. Офіційно ж Росія обстріл не коментувала.
Хоча МКЧХ декларує нейтральність як пояснення своєї нечіткої заяви – насправді, цим він побічно дає можливість Росії використовувати цю ситуацію проти України, вважає юрист-міжнародник, депутат Верховної Ради Олександр Мережко.
«Російська пропаганда буде це використовувати. Хоча всі розуміють, хто є винуватцем, хто скоїв цей злочин. Але МКЧХ не робить навіть заяви стосовно необхідності проведення розслідування», – звертає він увагу.
Через відсутність важелів тиску на країну-агресорку від міжнародних організацій Україна – як країна, що дотримується норм гуманітарного права – опиняється в невигідній позиції.
Заклики дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права без адресата дозволяють припускати, що Україна – теж порушник, говорить Олександр Мережко. І так відбувається не лише у випадку обстрілу у Віролюбівці.
«Ми маємо, наприклад, забезпечувати права російських військовополонених, незважаючи на те, що Росія не забезпечує права наших. Все одно ми повинні дотримуватися. Тому ми й кажемо, що немає принципу взаємності. В результаті виходить так, що ми ще й стаємо винуватими. Тобто розумієте, це настільки несправедливо», – пояснює він.
Росія завжди намагається використати всі міжнародні правові механізми лише на свою користь, додає Сергій Петухов. Одним з прикладів є те, як Кремль усунув ОБСЄ, який міг визначати, звідки прилетіли снаряди і хто винен – на відміну від гуманітарних місій, до яких належить і Червоний Хрест.
«ОБСЄ діє на основі консенсусу – спільної згоди, тому з 2022 року її мандат припинено, і в принципі жодного міжнародного спостерігача у зоні збройного нападу Росії немає. Таким чином, вони (влада РФ – ред.) спробували обмежити доступ до інформації та обмежити можливість документування злочинів російської армії», – каже Сергій Петухов.
Український військовий після російського полону
Але головне, чим дорікають МКЧХ, – те, що він не виконує місію, заради якої створений. А якщо так – то заради чого дотримуватися нейтральності? Це дуже помітно на прикладі захисту військовополонених, зазначає Олександр Мережко. Фізичний стан військовослужбовців, що повертаються з російського полону, їх свідчення про тортури – доводять безпорадність МКЧХ.
«МКЧХ виглядає як бюрократична організація, яка не робить те, що повинна робити, незважаючи на кричущу ситуацію. І намагається виправдати своє існування, удаючи, що вони щось там трошки зробили. Ну це неспівмірно», – пояснює він.
За очевидних порушень з боку РФ Женевських конвенцій Червоний Хрест мав би хоча б закликати до створення міжнародних місій, які б розслідували або встановлювали такі факти, додає правник. Як і у випадку з обстрілом власної вантажівки у Віролюбівці.
«Це ж ваші люди, ви повинні їх захищати. Як же ви можете нічого не робити навіть стосовно ваших людей? А що ж ви тоді взагалі можете? Якщо ви своїх не можете захистити, як ви будете захищати наших військовополонених?», – каже Олександр Мережко.
Що з цим робити Україні
Україні слід апелювати до урядів та організацій, що фінансують МКЧХ, вважає Олександр Мережко: «Звернутися до донорів. Може вони не тим дають ці гроші? Тому що результат… це бюрократична структура, вона дає видимість, а нам не потрібна видимість. [Війна] показала їхню неспроможність. Зараз їхнє завдання – створювати видимість роботи, для того, щоб пережити ці складні для себе часи і повністю не вбити залишки своєї репутації».
Проте, як уже писали Донбас Реалії, українці часто формують завищені очікування від Червоного Хреста – і приміром, керівник Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко закликав не робити цього, а випрацьовувати стратегію партнерства з цією організацією, аби активізувати елементи, які до сьогодні були не задіяні. Простіше кажучи – не відмовлятися від інструменту, а брати з нього максимальну можливу користь для прав людини.
Також наприкінці серпня Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, і це відкриває Україні нові можливості для покарання агресора. МКС – найбільший в світі судовий орган, що об’єднує 124 країни і покликаний карати за воєнні злочини та злочини проти людяності.
Після завершення всіх необхідних процедур Україна стане повноправним учасником і зможе брати участь в діяльності органів Міжнародного кримінального суду (МКС). Наприклад, ставити питання про порушення гуманітарного права та воєнні злочини РФ перед асамблеєю країн-учасниць, що відбудеться наприкінці року.
Ще один варіант, каже Олександр Мережко, – запропонувати світовим гравцям «аd hoc» – рішення для конкретного випадку. Наприклад, щодо поводження з військовополоненими чи звільнення цивільних заручників. Зібрати країни, які хочуть мати гарну репутацію на міжнародній арені, мають вплив та нормальні робочі відносини і з Україною, і з Росією, але не хочуть давати зброю – та випрацювати новий гуманітарний механізм замість МКЧХ.
Українські діти, що повернулися за посередництва Катару
«Бразилія може допомогти, Індія може допомогти. Це країни, які хочуть теж престижу, вони хочуть себе показати, що ми за гуманітарну справу, ми за права людини», – каже він.
Наприклад, за допомогою Катару вже вдалося повернути частину депортованих з України дітей. Саудівська Аравія, Туреччина сприяли у поверненні військовополонених.
Офіс генпрокурора України заявив про докази причетності РФ до атаки
Правоохоронці за результатами розслідування встановили вид озброєння і підрозділи військ Росії, які обстріляли представників Червоного Хреста у Донецькій області, поінформував 21 вересня Офіс генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що війська РФ зі ствольної артилерії завдали удару по трьох автомобілях Міжнародного комітету Червоного Хреста біля с. Віролюбівка Костянтинівської територіальної громади під час роздачі гуманітарної допомоги.
«Внаслідок обстрілу постраждали п’ятеро працівників Червоного Хреста. Безпосередньо на місці атаки загинули троє чоловіків. Двоє їхніх колег зазнали осколкових поранень і мінно-вибухових травм», – кажуть в ОГП.
Відомо, що за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
«Правоохоронці встановили два місця влучання артилерійських снарядів та одне місце влучання ударного безпілотника. З місця події були вилучені уламки згаданих боєприпасів та залишки безпілотного апарата», – зазначили у пресслужбі.
За результатами проведення слідчих дій, огляду місця події, експертиз і допитів свідків встановлено, що артилерійський обстріл здійснений двома осколково-фугасними артилерійськими снарядами калібру 152 мм та безпілотним баражуючим боєприпасом «Ланцет», що перебуває лише на озброєнні Збройних сил РФ.
За словами генерального прокурора Андрія Костіна, «снаряди 152 мм використовувалися у тандемі з дроном, який має лазерний дальномір-цілевказівник і самостійно виявляє та баражує ціль. Це не лише пояснює знайдені на місці події уламки БПЛА «Ланцет», а й вказує на умисний характер атаки на транспортні засоби та персонал Міжнародного комітету Червоного Хреста».
Автори: Наталя Недєлько, Денис Тимошенко
Джерело: Радіо Свобода
Tweet
