Росія перекидає війська до кордону з Україною. Чи буде велика війна
Російські війська після закінчення навчань не поспішають залишати прикордонні райони з Україною, стверджує New York Times з посиланням на американських військових.
А в російських соціальних мережах почали масово з’являтися повідомлення про перекидання техніки до російсько-українського кордону і в анексований Росією в 2014 році Крим, зазначає Бі-Бі-Сі.
Водночас українська армія провела навчання поблизу Криму з далекобійними системами залпового вогню “Смерч” та зенітно-ракетними комплексами “Оса”. В українському Генштабі кажуть – бачать концентрацію російських військ, але на війну вже “завтра” не очікує.
При цьому головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак нещодавно у Верховній Раді заявив: “РФ продовжує агресивну політику щодо України”. А 1 квітня Головне управління розвідки Міноборони України попередило про можливість “широкомасштабних провокацій проти нашої держави”.
Російські війська
Американські оцінки того, скільки додаткових російських військ зібралося біля українського кордону, розходяться. Одне з джерел видання каже, що мова йде про близько чотирьох тисячах військовослужбовців. За даними українського генштабу, вздовж українського кордону станом на 30 березня утримується 28 батальйонно-тактичних груп збройних сил РФ.
Однак, зазначає головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, найближчим часом очікується “додаткове зосередження до 25 батальйонно-тактичних груп противника”. В цю кількість входять війська у суміжних з Україною Брянській, Воронезькій та Ростовській областях Росії, а також частини, дислоковані в анексованому Криму.
“Останнім часом з різних регіонів РФ під виглядом навчань та загальної підготовки до навчань “Захід-2021″ збройні сили РФ здійснюють поступове нарощення військ поблизу кордонів України на півночі, сході та на півдні. А саме у Брянській, Воронезькій областях та в АР Крим”, – розповів Руслан Хомчак у Верховній Раді 30 березня.
На тлі все частіших загострень на Донбасі експерти знову говорять про можливе розморожування конфлікту на сході України.
Реакція Кремля
Речник президента Росії Дмитро Пєсков, відповідаючи 1 квітня на питання, з чим пов’язано нарощування російської військової присутності на кордонах з Україною і в Криму, заявив, що Російська Федерація переміщує збройні сили по своїй території на свій розсуд і це “не має нікого турбувати, це ні для кого не становить жодної загрози”.
За словами Пєскова, Росія вживає необхідних заходів для безпеки своїх рубежів. “Що стосується участі російських військ у конфлікті на території України, російські війська ніколи не брали в ньому участь і не беруть, це є виключно внутрішньоукраїнський конфлікт”, – повторив він незмінну позицію Кремля з 2014 року.
На уточнення, чи не стануть раптом військові, яких перекидають до кордону, “відпускниками”, які “за велінням серця” відправляться допомагати самопроголошеним “республікам Донбасу”, Пєсков ще раз повторив, що російські війська ніколи не брали і не братимуть участі у війні на сході України.
Ця теза Кремля неодноразово заперечувалася доказами присутності кадрових російських військових у складі проросійських формувань у 2014 і 2015 роках та пізніше.
Крім того, перекидання російських військ у 2014 році нібито для безпеки Зимових олімпійських ігор згодом Кремль використав для анексії Криму.
Що кажуть у Києві
В українському інформпросторі дані про скупчення російських військ поблизу кордону до останнього часу була майже відсутня – це більше обговорювали російські медіа.
Утім, констатація того, що оголошене в липні минулого року перемир’я на Донбасі фактично не працює, вже давно обговорюється українськими політиками.
Увага громадськості знову була прикута до фронту після того, як 26 березня поблизу Шумів загинули четверо українських військовослужбовців. Це були найбільші одноразові втрати українських сил за досить довгий час, і через це Руслана Хомчака викликали на доповідь до Верховної Ради.
Його виступ починався з інформації про те, що Росія нарощує збройні сили біля українських кордонів. Не можна сказати, що це сколихнуло українське суспільство: про доповідь Хомчака ЗМІ згадували в іншому, скоріше, іронічному контексті. Прямо під час його доповіді депутатка від пропрезидентської партії “Слуга народу” Анна Колісник зі свого телефону написала співрозмовнику повідомлення з текстом: “Слухаємо Хомчака. Треба валити з цієї країни”.
Повідомлення сфотографували парламентські журналісти і й це викликало бурю обурених коментарів щодо провладних депутатів.
І хоча пізніше Колісник заявила, що насправді мова йшла про плани на травневі свята, багато спостерігачів інтерпретували його саме як страх соратників Зеленського перед початком великої війни.
Водночас, судячи з опублікованого 30 березня інтерв’ю Руслана Хомчака сайту “Гордон”, найближчим часом українські військові ескалації конфлікту на Донбасі не очікують.
“Чи є сьогодні безпосередня загроза, що завтра вранці ми прокинемося – і там буде війна? Сьогодні генеральний штаб оцінює обстановку так, що завтра її не буде”, – заявив Хомчак.
“Тому що для цього мають бути відповідні чинники, відповідні дії статися з боку Російської Федерації, на територіях , які тимчасово непідконтрольні нашій владі. Ми сьогодні не бачимо тих факторів, які повинні були б відбутися. Але, звичайно, загроза існує”, – додав він.
Офіційний Київ відкидає можливість вирішення конфлікту на Донбасі силовим шляхом. Більше того, глава української делегації в Тристоронньої контактній групі Леонід Кравчук заявив, що в ході останнього раунду мінських переговорів запропонував Росії оголосити нове перемир’я з опівночі 1 квітня. Однак, за його словами, російська сторона це не підтримала.
Повідомлення медіа з Росії і самопроголошених “республік” про підготовку українськими збройними силами масштабного наступу в Донбасі в Києві традиційно вважаються інформаційними вкидами. Останньою такою датою “наступу” було 15 березня, але у цей день нічого не відбулося.
Втім, в уже згаданому інтерв’ю програмі “Бацман” генерал Хомчак заявив, що наступ української армії на сході України загалом “можливий”: за його словами, “ми повинні бути готові і наступати, і оборонятися, і вести маневрені дії”.
Українські навчання біля Криму
Водночас у березні українська армія провела артилерійські навчання на Херсонщині поблизу з межею Криму. До навчань залучали системи залпового вогню “Смерч” з максимальною дальністю стрільби до 90 км – тобто, з вогневим перекриттям північної частини анексованого півострова.
Також у навчаннях взяли участь зенітно-ракетні комплекси “Оса-АКМ”, які знищили повітряні цілі. Легенда навчань – війна з дронами та місцями дислокації супротивника.
“Чергові розрахунки протиповітряних сил виявили зліт з території противника безпілотних літальних апаратів і передали координати цілей на командний пункт угрупування військ. Для знищення противника було залучено визначені сили та засоби. Крім того, з метою придушення подальших спроб противника щодо ведення розвідки задля знищення пунктів його дислокації, до навчань залучився підрозділ реактивних систем залпового вогню “Смерч”, – розповів командувач об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.
Розвідка: Росія готова до провокацій
А вже 1 квітні українська військова розвідка заявила про можливість “широкомасштабних провокацій”.
“За інформацією ГУР МО України, РФ завершує підготовку комплексу заходів, який має на меті спонукання нашої держави на військову відповідь на ворожі дії окупантів на лінії зіткнення сторін на сході України, розширення російської військової присутності на території так званих “ДНР” та “ЛНР” за рахунок введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, мотивуючи це необхідністю захисту в самопроголошених республіках російських громадян (насправді – громадян України, яким примусово протягом останніх років видавали паспорти РФ)”, – йдеться у повідомленні розвідників.
Вони також не виключили “спроби просування російських окупаційних військ углиб території України”. У ГУР Міноборони додають, що російські дипломати і закордонні ЗМІ нібито отримали вказівки щодо повідомлень про “агресію” України та російські “миротворчі” дії у відповідь.
Переговори начальників штабів
31 березня голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі телефоном поспілкувався з начальником генштабу збройних сил Росії Валерієм Герасимовим. Розмова пройшла за ініціативою американської сторони, підкреслили в російському Міністерстві оборони.
Обидві сторони відкрили мало подробиць розмови, але дзвінок стався після того, як Руслан Хомчак заявив в українському парламенті, що Росія нарощує збройні сили біля кордонів, звертає увагу агентство Reuters.
Згідно з заявою американської сторони, Міллі і Герасимов “обмінялися думками з питань, що становлять взаємний інтерес”. Це далеко не перша їхня розмова.
31 березня генерал Міллі також поговорив зі своїм українським колегою. Про цю розмову теж відомо вкрай мало. Український генштаб заявив, що генерал Хомчак поінформував співрозмовника “про поточну ситуацію з безпекою в Україні та навколо її кордонів”.
Окремо в Києві відзначили, що генерал Міллі “підтвердив непорушну підтримку США суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України у міжнародно визнаних кордонах”.
Пентагону відомо про пересування російських військ на кордоні з Україною, це питання США обговорюють із союзниками по НАТО, заявив прессекретар військового відомства Джон Кірбі, відповідаючи на питання, з якої причини генерал Міллі дзвонив у Росію і Україну.
“Ми стурбовані нещодавньою ескалацією російської агресії на сході України, включно з порушеннями угоди про режим припинення вогню, досягнутої в липні 2020 року, – сказав він. – Дестабілізуючі дії Росії підривають наміри по деескалації”.
“Крім того, нам відомі повідомлення українських військових про пересування російських військ на кордонах України. Ми обговорюємо наші побоювання через зростання напруги і порушення режиму припинення вогню з союзниками по НАТО”, – додав представник Пентагону.
Відповідаючи на питання про відео, які, “схоже”, показують, що велика кількість російської військової техніки переміщується у Крим, Кірбі сказав, що він не може підтвердити достовірність таких повідомлень.
А на питання, чи може Росія готуватися до нового вторгнення, відповів: “Очевидно, ми не хочемо більше бачити порушень на території України”.
Що писала New York Times
30 березня видання New York Times опублікувало статтю про різке загострення конфлікту на сході України і “вздовж де-факто кордону між двома країнами на перешийку Кримського півострова”.
“Минулого тижня Європейське командування збройних сил США підвищило рівень спостереження з можливої кризи до потенційно неминучого кризи – найвищого рівня – у відповідь на розгортання додаткових російських військ”, – пише видання.
Нагнітання напруги на лінії зіткнення на Донбасі відзначив і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
“Деякі офіційні особи вважають, що Росія в основному займається брязкотом зброї і не бажає відновлювати наступ. Інші стурбовані більше, вважаючи, що наміри пана Путіна незрозумілі й що операція, спрямована на випробування нового президента, може швидко перерости у щось більш зловісне”, – попереджає New York Times.
“За словами нинішніх і колишніх офіційних осіб, недавні спалахи насильства на сході України і нарощування військ можуть стати для Москви способом виміряти прихильність адміністрації Байдена до України”, – припускають американські журналісти.
При цьому в кінці березня у соцмережах кілька разів з’являлися відео і фото російської техніки не на військових полігонах.
Зокрема ешелон з бронетранспортерами, бронеавтомобілями “Тигр” і армійськими “Камазами” користувачі помітили в Ростовській області, “поблизу кордону з Україною”.
Також в мережу потрапило відео перекидання танків і бронетранспортерів по Кримському мосту. Раніше військові автомобілі помітили під Ростовом на трасі М4 “Дон”.
Російські військові не пов’язують переміщення техніки і людей з ситуацією на Донбасі й пояснюють це “контрольною перевіркою” після зимового періоду.
Як відзначили в пресслужбі Південного військового округу РФ, вона буде націлена на відпрацювання цілого спектру навчально-бойових завдань “з оборони російського Причорномор’я, включно з Кримом”.
Більшість країн світу не визнають Крим російською територією. Кореспондент Російської служба Бі-бі-сі обдзвонив кількох знайомих фермерів Ростовської області – ці території безпосередньо межують з Україною і самопроголошеними республіками. Однак опитані співрозмовники не помітили за останній час жодної активності військових. Пересування техніки або армійських частин вони теж не бачили.
У пересувань російських військ частково може бути і більш прозаїчне пояснення. 25 березня на засіданні колегії міністерства оборони Сергій Шойгу заявив, що до кінця 2021 року 56-а бригада Повітряно-десантних військ (ВДВ) стане десантно-штурмовим полком з дислокацією у кримській Феодосії.
Зараз бригада дислокується в Камишині Волгоградської області й, судячи з обговорень в міських пабліках, десантники вже почали переїзд до Криму.
Їхній шлях на нове місце дислокації неминуче проходить уздовж російсько-українського кордону.
Джерело: Бі-Бі-Сі