Шпигуни, фінансисти, секс та вечірки: як російська розвідка роками інтегрувалася у “клуб обраних” США

Біографія Лани Пожидаєвої разюче відрізняється від типових історій дівчат із бідних сімей з пострадянських країн, які стали жертвами впливового американського фінансиста Джеффрі Епштейна. Згідно з офіційною версією, Епштейн покінчив життя самогубством у тюремній камері після того, як влада США звинуватила його у сексуальній експлуатації неповнолітніх та торгівлі людьми.

Журналісти видання «Важливі історії» розповідають про шлях Лани Пожидаєвої — від Будинку на набережній до острова Епштейна

Пожидаєва народилася й виросла в Москві в заможній родині. З дитинства Світлана (так звучить її повне ім’я) займалася тенісом, але зрештою обрала кар’єру у сфері фінансів: закінчила МДІМВ з відзнакою, вивчила англійську, французьку, італійську та іспанську мови, стажувалася в МЗС та « Лукойлі», їздила навчатися до Франції, а відразу після закінчення університету влаштувалася аналітиком у Credit Europe Bank, а потім — у російські інвесткомпанії.

Однак у 2008 році Пожидаєва несподівано змінила сферу діяльності та спробувала себе в ролі моделі: у 24 року вона надіслала фотографії на конкурс журналу Maxim і несподівано вийшла у фінал, розповідала Лана журналістам у 2018-му.

«Батьки сказали: ти божевільна. Коли хтось каже мені, що я божевільна, я сприймаю це як комплімент, бо для мене найстрашніше — це [коли кажуть]: ти нудна, ти звичайна», — пояснювала свій вибір Пожидаєва.

Свій перший контракт моделі випускниця МДІМВ підписала з міланським агентством Elite Models, після чого поїхала до Європи. Одночасно з цим у США її почало представляти агентство MC2, яке на гроші Джеффрі Епштейна заснував  Жан-Люк Брюнель — близький друг одіозного американського фінансиста.

Брюнель вважався головним постачальником неповнолітніх дівчат для сутенерської мережі Епштейна; самого француза звинувачували у зґвалтуваннях дітей. Після смерті Епштейна у 2019 році Брюнеля заарештували у Франції, а у 2022 році його знайшли мертвим у своїй камері.

Познайомилася Пожидаєва з американським фінансистом у 2008 році: у опублікованих Мін’юстом США матеріалах кримінальної справи є електронний лист помічниці Епштейна, у якому вона надсилає  Джеффрі номери телефонів Лани та просить зателефонувати російській моделі. Відтоді Пожидаєва близько познайомилася не тільки з Епштейном, але й з іншими впливовими людьми у США. А щонайменше з 2010 року вона почала допомагати фінансисту-педофілу підшукувати молодих дівчат у країнах колишнього СРСР.

Після того, як Мін’юст США опублікував мільйони документів зі справи Епштейна, на Пожидаєву звернули увагу провідні світові ЗМІ. Тиждень тому Лана сама вийшла до журналістів Wall Street Journal і розповіла, що стала жертвою маніпуляцій та насильства з боку Епштейна, а рекрутингом молодих дівчат для його мережі займалася проти своєї волі. Від будь-яких зв’язків з російською владою дівчина відхрестилася.

Однак у своєму інтерв’ю Пожидаєва не згадала про багато деталей своєї співпраці з Епштейном, а також про свою біографію, яка бере початок із зловісного Будинку на набережній, де жили і звідки відправлялися до таборів та на розстріли (своїх і чужих) багато видатних більшовиків і чекістів.

«Важливі історії» з’ясували, як дівчина з родини російських розвідників зробила кар’єру в мережі сутенерства впливового американського фінансиста.

Пожидаєву вилучають із файлів

Журналісти почали збирати матеріали для цього тексту ще кілька місяців тому. Тоді більшість документів, у яких згадувалися Світлана Пожидаєва та її родина, на порталі Мін’юсту США ще не були відредаговані. У файлах можна було знайти одразу кілька імен росіянки — Lana Pozhidaeva, Lana Poz, Svet, Svetiana, Julia Santos, Julia Santo, Selana P, Sitedana тощо. Цілий ряд листів від Пожидаєвої, де її ім’я цензори Мін’юсту спочатку приховали, містять характерні підписи та деталі з біографії Світлани, за якими повідомлення можна співвіднести з її особою.

Зараз Мін’юст США видаляє, редагує та оновлює тисячі документів із файлів Епштейна, в яких чиновники спочатку допустили оприлюднення конфіденційних даних. Сама Пожидаєва заявила WSJ, що надсилає до Мін’юсту листи з вимогою видалити її ім’я, оскільки вважає себе жертвою.

Багато документів, у яких згадуються Пожидаєва та її родичі, залишилися у первісному вигляді на порталі JMail, де волонтери збирають файли Мін’юсту у зручному форматі.

Будинок на набережній

Пожидаєва народилася й виросла в Москві у сталінці на Беговій. Але частина її родини вже кілька поколінь мешкає в Будинку на набережній. Квартиру там отримав її дід по материнській лінії — полковник Марсель Платонов, відомий радянський військовий хірург і гінеколог. Він брав участь у події на Кубі в  1962-му і отримав за це орден Червоної зірки. Потім Платонов вів прийом у поліклініках Кремля та Генерального штабу і став одним із провідних гінекологів Міноборони СРСР.

Батьки Світлани — Юрій та Ірина — випускники Військового інституту іноземних мов у Москві, який у народі називають «розвідшколою».

Випускники ВІІЯ часто потрапляли до  Перше головне управління КДБ (ПГУ, зовнішня розвідка) або до корпусу військових аташе (традиційна вотчина військової розвідки), розповідає «Важливим історіям» співрозмовник, який служив разом із перекладачами з цього вузу в гарячих точках. Крім того, ВІІЯ — один із небагатьох військових вузів, куди набирали жінок.

Серед відомих випускників ВІІЯ — збройовий магнат Віктор Бут та керівник нелегальної розвідки КДБ з  1979 по 1991 рік, заступник голови ПГУ генерал Юрій Дроздов, який у 1962 році організовував обмін Рудольфа Абеля на Френсіса Пауерса.

Батько Лани, Юрій Пожидаєв, навчався на військового перекладача з перської мови і в 1978 році, напередодні введення радянських військ, потрапив до Афганістан, у корпус військових радників. Уже під час афганської війни він залишився служити в Кабулі в апараті головного військового радника (ця структура належить до Генштабу). Про післявоєнну кар’єру Пожидаєва майже нічого не відомо, крім звання — підполковник. Документи в розпорядженні «Важливих історій» свідчать, що батько і мати Лани звільнилися зі служби на прикінці 1990-х.

У міру того, як стосунки Лани з Епштейном ставали тіснішими, а її роль у мережі фінансиста — все більш значущою, Пожидаєва почала знайомити родичів зі своїм босом та його впливовими друзями.

Навесні 2015 року до США приїжджає брат Лани Сергій, якого вона намагалася прилаштувати у компанії Епштейна та його знайомого — колишнього керівника одного з найбільших логістичних холдингів світу DP World — Султана Ахмеда бін Сулайема, звільненого в лютому цього року на  тлі публікацій про його зв’язки з фінансистом-педофілом.

У грудні 2015 року до Америки приїжджають батьки Пожидаєвої — це видно як із листування, так і з бази даних про перетини російського кордону. До візиту батьків Епштейн переказав зі свого офшору Butterfly Trust на рахунок Лани понад 237 тисяч доларів «для сім’ї». Пожидаєви-старші погостювали у дочки в Нью-Йорку, а потім перебралися до будинку Епштейна у Флориді.

Після візиту до маєтку мати Лани напише Джеффрі листа: «Син запитав мене: “Як тобі будинок?” Я відповіла: “Прямо як у “Великому Гетсбі”. Він сказав: “Ні, це не Великий Гетсбі, це Великий Джеффрі!”»

Через кілька днів Лана розповість Епштейну, що познайомила батьків зі своїм тодішнім хлопцем Пеном Кінгом: «Тато розповів кілька своїх історій з ФСБ, Пену це сподобалося».

Тато і ФСБ

Після того, як родина Лани ближче познайомилася з Епштейном, кар’єра Юрія Пожидаєва в Росії стрімко пішла вгору — його несподівано призначають на керівні посади в державних корпораціях. У грудні 2017 року відставний підполковник починає працювати в « Технопромекспорті» (входить до складу «Ростех») і постійно літати до Тегерана: компанія в той час будувала енергетичні об’єкти в Ірані.

У 2018 році Пожидаєв, продовжуючи отримувати зарплату в «Технопромекспорті», стає заступником директора з питань безпеки в іранському підрозділі «РЖД Інтернешнл». В Ірані РЖД будує транспортний коридор «Північ – Південь», який має з’єднати Росію, Іран та Індію. Це міжнародний урядовий проєкт з багатомільярдними інвестиціями.

Більше того: у 2020 році, продовжуючи залишатися у штаті РЖД, Пожидаєв стає заступником генерального директора з питань безпеки в компанії «Каспіан Сервісез». Це генеральний підрядник Мінтрансу в будівництві того самого коридору «Північ – Південь». У «Каспіан Сервісез» батько Лани працював щонайменше до початку 2026 року.

Посади, які обіймає Юрій Пожидаєв у державних корпораціях, зазвичай закріплені за співробітниками спецслужб — як правило, за «АПЕ-шниками» з апарату прикомандированих співробітників (АПС) ФСБ. Наказ про відрядження офіцерів до різних компаній, банків та міністерств підписує директор ФСБ; на новому місці співробітник отримує штатну посаду, як правило, пов’язану з безпекою, але при цьому продовжує служити у ФСБ і доповідати про те, що відбувається в організації, яку він курирує.

Проєкт Explainer, який також досліджував біографію Юрія Пожидаєва, виявив, що у 2022 році той тричі надсилав листи на Велику Луб’янку, 20/2.  Там розташований пенсійний відділ УФСБ по Москві та області.

Уся родина бере участь

Листування Епштейна та Пожидаєвої відрізняється від того, як фінансист спілкувався з іншими моделями з колишніх радянських країн: у листах Епштейн не заграє з Ланою, а вона сама, на відміну від інших дівчат, не будувала романтичних ілюзій щодо їхнього зв’язку.

На початку їхніх стосунків, у 2009 році, Епштейн допомагав Лані з візовими питаннями, запрошував на заходи в ООН або на форум у Давосі разом з  Машею Дроковою, колишнім комісаром путінського руху «Наші», а пізніше PR-агентом Епштейна. Але вже через рік Пожидаєва починає шукати для фінансиста юних дівчат з пострадянського простору. Для цього вона літає до Києва та Москви і приводить до боса своїх подруг.

У кількох листах Епштейн висловлював Лані своє невдоволення тим, що знайдені нею дівчата виглядали старшими, ніж йому хотілося б. В одному випадку Пожидаєва запропонувала йому зустрітися з 17-річною дівчиною (ми не публікуємо посилання на цей файл, оскільки Мін’юст США не приховав у ньому дані жертви).

Перш ніж відправляти дівчат на острів Епштейна, Лана навчила деяких із них масажу стоп, «щоб вони знали, як це робиться».

З 2016 року Пожидаєва почала займатися рекрутингом дівчат під псевдонімом Юлії Сантос. Так звали героїню надзвичайно популярної в США мелодрами «Усі мої діти», яку зіграла зірка «Санта-Барбари» Сідні Пенні. Образ, зрозумілий московській дитині 1990-х.

Зв’язати вигадану особу Пожидаєвої з реальною нам дозволили листи «Сантос» до Епштейна, у яких вона згадує про зустріч із батьками, візиті брата або називає ім’я свого бойфренда. Ми зіставили інформацію з цих листів з даними про перельоти сім’ї Пожидаєвих, а також з листами, надісланими Ланою від свого імені, і переконалися, що йдеться про одну й ту саму людину.

Ми знайшли згадки про 18 різних дівчат, яких Пожидаєва під ім’ям Юлії Сантос вербувала для секс-вечірок або зустрічей з Епштейном. Переважна більшість із них — із Росії та України. В одному випадку йдеться про дівчину з Одеси, яка в підлітковому віці стала жертвою дитячого порно. В іншому — про жертву траффікінгу, якій Епштейн наказав не класти їжу в холодильник, тому що їй «потрібно скинути шість кілограмів», щоб проводити з ним час.

<di

У травні 2017 року Пожидаєва надіслала Епштейну фотографію з вечірки на Барбадосі: українська дівчина стоїть поруч із «А» — ймовірно, британським принцом Ендрю, якого у 2025 році позбавили всіх титулів через зв’язки з Епштейном. «Вона тут страшенно обкурена, як мені сказали», — пише Пожидаєва.

Після того, як батьки Лани познайомилися з Епштейном, вони теж почали пропонувати йому дівчат. Наприклад, мати Лани намагалася «продати» Епштейну дівчину з України, яка, за її словами, «перебуває в повній біді». А з пошти підполковника Пожидаєва фінансисту-педофілу надходили фотографії молодих дівчат (в обох випадках імена жертв не зацензуровані в документах Мін’юсту США).

Фемінізм за гроші педофіла

«Мені соромно, я постійно думаю про цих жінок. Найважче у всьому цьому — я була надто занурена у власні переживання насильства, щоб бачити щось за його межами. Мені потрібно було здаватися щасливою, постійно посміхатися, в той час як потайки я боролася з розладами харчової поведінки, депресією та безсонням», — розповідає сьогодні Лана про свою роботу на Епштейна в інтерв’ю Wall Street Journal.

Ця робота добре оплачувалася: сам Епштейн писав, що на початку Лана отримувала від нього зарплату близько 30 тисяч доларів на рік після сплати податків (це  медіанна зарплата у Нью-Йорку в ті роки). Принаймні з 2017 року в матеріалах Мін’юсту США видно перекази Пожидаєвій по 8333 доларів на місяць через фонд Епштейна Enhanced Education. У фінансиста був налаштований автоматичний платіж Пожидаєвій на цю суму.

За роки співпраці з Епштейном Лана змогла заощадити кошти на дві невеликі квартири в центрі Москви — у Каретному ряді та в Замоскворіччі, як випливає з кадастрових даних.

Зараз Пожидаєва каже, що була такою самою жертвою Епштейна, як і неповнолітні дівчата. В інтерв’ю вона наполягає, що фінансист усі десять років роботи — з 2008-го по 2019-й — повністю тримав під контролем питання її міграційного статусу, житла та грошей.

Лана пояснює, що не могла піти з цієї роботи, оскільки всі великі суми від Джеффрі нібито оформлялися як позики. «Важливим історіям» не вдалося знайти у файлах Епштейна підтверджень цього.

Епштейн часто підтримував стартапи Пожидаєвої. Так, він пожертвував понад 50 тисяч доларів фонду Education Advance, який Пожидаєва заснувала у  2017 році разом зі своїм бойфрендом, нью-йоркським венчурним інвестором Пендлтоном Кінгом-молодшим. Транзакція ще в 2019 році стала предметом розслідування видання Daily Beast.

Пожидаєва розповідала, що на ці гроші їй вдалося запустити успішний проєкт у Массачусетському технологічному інституті (MIT), одному з найпрестижніших навчальних закладів на планеті. Розслідувачі з’ясували, що кошти надійшли буддійській організації при MIT. Яка у цього проекту була кінцева мета — досі не ясно.

Скріншоти: justice.gov, Daily Beast

Ще одна платформа, яку Пожидаєва запустила за допомогою Епштейна, — WE Talks. WE — це абревіатура від Women Empowerment, тобто розширення прав і можливостей жінок. Лана задумала стартап як аналог TED Talks, де жінки з амбіціями в найрізноманітніших сферах могли б зустрічатися й обмінюватися ідеями.

Феміністичну ініціативу зареєстрували за адресою педофіла Епштейна. З його ж кишені оплачували рахунки компанії, а сама Лана обговорювала з Джеффрі, як працюватиме стартап.

Співкерівницею WE Talks була Вікторія Дрокова — сестра Марії Дрокової, комісарки руху «Наші», яка запам’яталася всім як дівчина, що поцілувала Володимира Путіна. У проекті брала участь і сама Марія.

«Ми з Машею міркуємо, як би так розгорнути дискусію й запитати їх, чому не можна взяти гроші на благодійність через те, що щось там сталося понад 10 років тому. Намагаємося переконати їх, що ти фінансував чудові проекти і, можливо, врятував багато життів», — так Лана розповідала  Епштейну, що вони з Дроковою хочуть стерти з нього клеймо педофіла через проєкти на кшталт WE Talks.

Уже в 2019 році Пожидаєва та сестри Дрокові почали проводити заходи WE Talks у Москві, але їхнім подальшим планам завадила смерть Епштейна.

В інтерв’ю WSJ Пожидаєва також стверджувала, що боялася помсти Епштейна у разі спроби розірвати стосунки. І боялася не за себе, а за родину в Росії. За словами Пожидаєвої, Епштейн міг би тиснути на її батьків через зв’язки в російському керівництві — наприклад, через Сергія Бєлякова, офіцера ФСБ і колишнього заступника міністра економіки Росії.

Бєляков дійсно був давнім контактом Епштейна в Росії. Центр «Досьє» писав, що Епштейн давав йому поради щодо порятунку економіки Росії та допомагав привозити високопоставлених гостей на Петербурзький економічний форум, а Бєляков знайомив американця з заступником голови Мінфіну Сергієм Сторчаком і заступником голови ЦБ Олексієм Симановським.

«Новая газета Европа» виявила, що у 2011 році Бєляков допомагав Епштейну отримати російську візу на запрошення організації ветеранів спецназу ФСБ «Вимпел». Епштейн хотів скористатися візою і писав Лані, що заїде до неї в Москву на  10 днів, але жодних відомостей про його візити до Росії з початку 2000-х немає.

Співпраця Епштейна з колишнім співробітником ФСБ Бєляковим відбувалася не без участі самої Пожидаєвої. Лана, наприклад, допомагала у підготовці тієї самої зустрічі з чиновниками Мінфіну та ЦБ, яку американському фінансисту пообіцяв Бєляков. У 2014 році Бєляков написав рекомендаційний лист для продовження американської візи Пожидаєвої. У ньому сказано, що Лана допомагала Бєлякову організовувати ПМЕФ.

Світлана й сама бувала на ПМЕФ. У листі до Епштейна глава однієї з найбільших світових логістичних компаній DP World Султан бін Сулайєм розповідає, що бачився з Пожидаєвою в Петербурзі по дорозі на зустріч із членами уряду та головою РЖД.

Лана продовжувала спілкуватися з Сергієм Бєляковим і після того, як він залишив посаду голови ПМЕФ. На початку 2016 року вони зустрічалися в Москві. Лана з Епштейном тоді обговорювали, що подарувати синові Бєлякова.

«Білосніжка» та господарі Америки

За 10 років роботи з Епштейном дочка підполковника Пожидаєва встигла близько познайомитися з найвпливовішими людьми у США та на Заході.

Ще в грудні 2010 року папараці британського таблоїду Daily Mail сфотографували Лану на виході з особняка Епштейна на Манхеттені в день, коли там перебував британський принц Ендрю. В інтерв’ю Wall Street Journal Пожидаєва впізнала себе на фотографії з  Біллом Гейтсом і норвезьким дипломатом Тер’є-Рьод Ларсеном, який тепер теж змушений залишити всі посади через зв’язки з Епштейном.

Судячи з листування, зустрічі Пожидаєвої з Гейтсом і Ларсеном мали суто діловий характер; в одному випадку Пожидаєва допомагала  Ларсену організувати візит екс-глави Мінфіну США Ларрі Саммерса до Казахстану.

Але ім’я Лани фігурує й у секс-скандалах із відомими людьми. Наприклад, у червні 2010 року Епштейн просив невідомого адресата дістати для гостей вечірки костюм Білосніжки, оскільки голлівудський режисер Бретт Ратнер (який також  фігурує у файлах як клієнт Епштейна) збирався знімати «велике кіно».

Через кілька тижнів, вже ближче до ночі, Джеффрі отримав листа від Джеса Стейлі — генерального директора одного з найбільших у світі фінансових конгломератів Barclays: «Було круто, передай Білосніжці привіт». Вранці того ж дня Епштейну написала і Пожидаєва. «Білосніжку ви*бали двічі, як тільки вона одягла свій костюм))», — відзвітувала вона.

На початку 2010-х у Пожидаєвої розпочався роман із Джошуа Фінком — сином фінансиста Ларрі Фінка, засновника найбільшої в світі інвестиційної корпорації BlackRock.

У списку найвпливовіших людей планети Фінк-старший посідає 28-ме місце, а газета Financial Times називає його найвпливовішою людиною у світовій фінансовій сфері. У 2025 році сума активів під управлінням BlackRock досягла 14 трильйонів доларів. Це більше, ніж ВВП будь-якої країни у світі, крім США та Китаю.

Син Фінка та хлопець Пожидаєвої, Джошуа, у 2010-х роках займався інвестиціями та заробляв на золоті, нафті та рідкісноземельних металах. Як і коли саме почався їхній роман — з файлів Епштейна зрозуміти неможливо. Уже в 2011 році вони з’являються на спільних знімках з заходів та на фото в соцмережах Лани.

У вересні 2012 року завдяки Епштейну Пожидаєв познайомився з Ілоном Маском. «Поговорили з Іланом [так в оригіналі], він весь час на мене задивлявся, але на ньому висіла його дружина», — звітувала Лана перед начальником. Незабаром Епштейн пише Маску і намагається організувати їм з Ланою зустріч у Парижі в середині жовтня, обіцяючи цифровому магнату «багато веселощів» з Пожидаєвою.

Самій Лані Епштейн пропонує використовувати спілкування з Маском як засіб тиску на Фінка у стосунках.

Чи спілкувалися Пожидаєва та Ілон Маск після цього — невідомо. Паралельно  Епштейн намагався організувати для Пожидаєвої ще один роман — з Мохаммедом Абдул Латіфом Джамілем, саудівським бізнесменом, головою другого за величиною арабського сімейного фонду Abdul Latif Jameel. У цьому випадку зусилля Епштейна не увінчалися успіхом — магнат не проявив інтересу до Лани. Зате вже у 2012 році Пожидаєва похвалилася Епштейну, що їй вдалося переспати з Хассаном Джамілем, сином Мохаммеда і спадкоємцем імперії.

***

Через півроку після смерті Епштейна Світлана Пожидаєва змінила ім’я. Сьогодні 42-річну колишню модель звати Софія Платт, ім’я вона змінила й у російському паспорті. Платт-Пожидаєва, як і раніше, працює в США. Вона заснувала в Сан-Франциско фандрайзингову платформу Bridge Funding Global, яка фокусується на жінках-підприємницях. Лана також пише статті для американських ділових видань (наприклад, Forbes), щоб просувати свою ініціативу. На відкритті конференції стартапу Пожидаєвої виступає Мелінда Френч Гейтс, філантроп і колишня дружина Білла Гейтса.

Сама Лана-Софія каже, що паралельно працює наставницею в громадській організації для дітей із прийомних сімей та займається інвестиціями у приватне кредитування. Минулу сферу роботи описує так — консультувала соціальні підприємства. У соцмережах Пожидаєва не з’являється, а у кадр на заходах тепер потрапляє в основному зі спини.

Після виходу інтерв’ю в WSJ вона відновила своє модельне портфоліо в Інтернеті, яке тривалий час було неактивним. Тепер вона представляється як «жертва торгівлі людьми».

«Я вже розповіла свою історію. З метою збереження душевної рівноваги та забезпечення цілісності цього процесу я не буду приймати подальші запити від ЗМІ та давати інтерв’ю», — йдеться на головній сторінці.

Пожидаєва каже, що зараз відновлюються роботи в рамках програми Фонду психічного здоров’я Американських Віргінських островів — архіпелагу, де розташований сумнозвісний острів Епштейна.

«Важливі історії» спробували зв’язатися з Пожидаєвою-Платт та членами її родини. Відповідь надійшла від адвоката Лани Кайла Строупа: «Пані Пожидаєва відмовляється від подальших коментарів та інтерв’ю. Ми просимо припинити спроби зв’язатися з нею або її родиною».

Автори: Микита Кондратьєв, Егор Феоктистов

Джерело: ВАЖЛИВІ ІСТОРІЇ