Тернопільський «демон»-вбивця

Тернопільський «демон»-вбивця

У ніч з 15 на 16 квітня 2019 року у власному помешканні була жорстоко вбита тату майстриня Тетяна Підвашецька. Тіло лежало в осколках дзеркала, волосся і одяг просякнуті кров’ю. Плями крові були по всій квартирі: на одвірках і стінах. Дівчина захищалася.

Рани на передпліччі і кистях свідчили, що намагалася вихопити клинок ножа, удари ножем по спині і спереду вказували, що жертва крутилася і пробувала ухилитися від нападника.  Загалом 99 ран, з яких 74 на шиї, 11 саден та 4 тріщини слизової. Жертва не перебувала у безсвідомому стані і не була п’яна, слідів алкоголю в організмі не виявлено. А, отже, перед смертю Тетяна відчувала кожен удар, зазначає видання «Судовий репортер».

Кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору лежав у кімнаті під журнальним столиком.

Слідів сексуального насильства на тілі не виявлено. Однак трусики і шкарпетку чомусь знайшли у чашках бюстгальтеру жертви.

«За умови надання потерпілій, після спричинення всіх тілесних ушкоджень, своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, прогноз щодо її життя був би більш благоприємним», – йдеться у вироку суду.

11 листопада 2020 за вбивство дівчини суд засудив до довічного ув’язнення 27-річного Андрія Горбатюка.

Саме цей чоловік 15 квітня о 21 годині приходив до Підвашецької додому. Із цієї квартири з допомогою Viber Андрій спілкувався із колишнім чоловіком Тетяни Русланом начебто про професійну діяльність останнього. При цьому Руслан бачив по відео зв’язку як Андрія, так і свою ексдружину.

Пізніше Руслан Підвашецький підтвердить це в суді, показуючи прінтскріни з екрану мобільного, де видно історію з`єднань між абонентами у програмі Viber, а також два прінтскріни із обличчями Андрія і Тетяни під час відео розмови. Прінтскріни зроблені о 22.29.

Раніше того дня робітник виконував ремонтні роботи в квартирі. Він бачив, як до Тетяни прийшов Андрій. Незадовго після цього робітник покинув квартиру. Мати дівчини перебувала за кордоном на заробітках. Подруга сім’ї їздила з Тетяною в магазин, допомагала підбирати речі в квартиру. Наступного ранку, 16 квітня, ця жінка з майстром приїхали до квартири Тетяни, щоб зробити фото ремонту і надіслати матері. Їм ніхто не відчиняв. Тоді вони самі відкрили двері, які виявились незамкнені. У коридорі на плитці виднілися бурі плями. Чоловік пішов вперед, але за мить вернувся і сказав викликати швидку.

Тетяна і Руслан Підвашецькі були майстрами із татуювання. Андрій Горбатюк став їх найвідомішим клієнтом. У 2014 році юнак звернувся до Руслана із нестандартним проханням – зробити татуаж очей, тобто залити чорнило в очі. Руслан погодився.

Мати 21-річного Андрія була шокована і не змогла звикнути до змін у зовнішності сина.

Історія обговорювалася у студії програми «Говорить Україна». Сюжет вийшов під назвою «Мій син перетворюється на демона». До журналістів на межі відчаю звернулася мати Андрія.

Жінка пояснила, що її 21-річний син наростив собі ікла, змінив форму вух, зробивши їх ельфійськими, розрізав язика і накінець – залив чорною фарбою очі.

– Я була шокована, але думала, що це можна ще якось поправити. Тому що син казав, що це не назавжди. Але після консультації в офтальмолога виявилося, що це тату на очі… Я так живу, щодня прокидаюся і п’ю каву разом з людиною з чорними очима, – розповідала жінка.

Наталія – власниця салону краси у Тернополі, вдова, сама виховує двох синів. За її словами, у дитинстві хлопець був спокійний, навіть трохи замкнутий. Раніше у мами не було з ним проблем. Але за якихось пів року красивий хлопець зробив із себе фріка. Жінка намагалася відговорити сина, зверталася за допомогою до психіатрів, психологів.

У студію запросили Руслана Підвашецького, який зробив Андрієві тату на очі. Чоловік за спеціальністю автомеханік і визнав, що таку маніпуляцію робив вперше. Перед тим декілька разів тренувався на свинячих головах. І навіть спеціально для програми, продемонстрував, як робить тату на оці мертвої свині.

– Андрій казав, якщо не зробиш ти, я сам візьму шприц і це зроблю або поїду в Росію. Я його відговорював, це чули друзі і дружина Таня. Але він все рівно наполягав, щоб я це зробив, – пригадував Руслан. – У мене дружина медсестра, то було легше…

Тетяна підтримала свого чоловіка.

– Ми звернулися до офтальмолога, який чітко пояснив всі «за» і «проти»… Ми відмовляли Андрія, казали йому, що добре подумав… «Якщо ви мені цього не зробите, я просто встану перед дзеркалом і вколю собі сам». Він прийшов до нас з чітким баченням свого образу,  сказав, що хоче зробити з себе демона.

Тетяна Підвашецька закінчила медичний коледж із кваліфікацією акушера-гінеколога. На запитання ведучого, чи знає вона склад фарби і чи призначена вона для для введення в очі, Тетяна ствердно відповісти не змогла. Лише сказала, що точно знає, що фарба оригінальна і має сертифікат. Дівчина також повідомила, що у Андрія взяли розписку, що тату робили за його власним бажанням і без примусу.

Проте медики, запрошені в студію, пояснювали, що фарба, призначена для татуажу, може не підійти для введення в очі

Про небезпеку, яку несе тату очей, у студії говорив головний офтальмолог МОЗ України Сергій Риков.

– Я вивчав, яка фарба вводиться. Це залізоутримуюча фарба. Надзвичайно небезпечно, щоб в око потрапила хоча б частинка заліза, – сказав він. – Через рік- два утворюється запалення і око втрачає свою функцію. Через два роки можлива сліпота або поступова втрата зору і повернути ситуацію назад практично неможливо і забрати це тату також.

В студію також прийшов сам Андрій Горбатюк і пояснив, чому вирішив залити собі очі.

– Мені це подобається, тому що в мене дуже мало інтересу від життя, – говорив Андрій про тату очей. – А Тетяна з Русланом мене не спотворили, я сам попросив це зробити, тим більше я підписав папери… Є купа людей, які мають тату на очах, їх перевіряли і в них не було проблем. Я побачив, що таке можливо і собі захотів. Та й все можна повернути назад, заливши очі білою фарбою…

Щоб якось заспокоїти маму хлопця, журналісти запросили на програму одного із найбільш татуйованих людей світу – Короля Чорнил із Великої Британії. Цей чоловік ділився досвідом успішного і щасливого життя, запевняв, що його добре сприймають рідні і друзі. Та навіть він мав тату лише на одному оці, але після зустрічі з Андрієм наважився залити чорнило і в друге.

Серед експертів «Говорить Україна» був психіатр Віктор Спиридонов, який сказав, що Андрій  переживає хронічний стан горя і так відокремлюється від соціуму і самовиражається.

Спиридонов зробив висновок, що хлопцеві, якого виростила одна мама (батько помер), просто бракує чоловічого виховання.

До слова, про експертів. Буквально через пару місяців у березні 2015 (програма «Говорить Україна» вийшла в грудні 2014) психіатр Спиридонов зі своїм зятем і ще двома 17-річними пацанами вбили адвоката, який перейшов йому дорогу. Тому сьогодні Спиридонов також утримується за ґратами.

Повноцінну психіатричну експертизу Андрій пройде лише тоді, коли його самого звинуватять у вбивстві і на цьому ми зупинимося згодом. У 2014 році телепрограма закінчувалась на позитивній ноті. Ведучий і експерти переконували матір сприймати сина таким, яким він є. Жінка навіть поцілувала сина. Проте, як бачимо, далі життя Андрія Горбатюка змінилося ще більше…

За 4,5 роки мама хлопця спілкувалася вже не з журналістами, а з поліцією. На слідчому експерименті жінка розповіла, що 16 квітня 2019 син прийшов додому близько 4 ранку. Одяг був вимащений у крові і син зізнався, що вбив людину. Після цього взяв велосипед і покинув будинок. Близько 10 ранку Андрій телефонував їй із мобілки таксиста. Мати зустрілася з ним біля ЦУМУ і дала речі перевдягнутися. Андрій, зі слів матері, поїхав на центральний автовокзал, а вона пішла на роботу за грошима. Зустрілися знову близько 11 години на автовокзалі, жінка купила квиток до Львова, щоб відправити сина в реабілітаційний центр. Перед тим, як сісти в автобус, хлопець пішов у загальний туалет і переодягнув там куртку,  сині спортивні штани натягнув поверх чорних. Мати забрала брудну куртку і, йдучи попри «Новус», викинула її на смітник.

Так розговорити матір слідчим вдалося, не роз’яснивши їй статтю 63 Конституції, а саме право не давати свідчення стосовно свого сина. Більше того, правоохоронці навіть попередили жінку, що за відмову свідчити або неправдиві показання їй загрожуватиме кримінальна відповідальність. Такі кричущі порушення не залишились непоміченими. Суд визнав протокол проведення слідчого експерименту недопустимим доказом. Тому ці пояснення матері не могли бути враховані як доказ.

Але обвинуваченню вдалося врятувати куртку. Точніше протокол огляду сміттєвого баку, з якого вилучили чорну балонову куртку, яку викидала і потім впізнала мати Андрія. Перед оглядом баку слідчий поліції здогадався виконати формальності і роз’яснити жінці статтю 66 КПК, де в переліку є право свідка відмовитись давати показання щодо близьких родичів та членів своєї сім`ї.

У суді мати свідчити уже відмовилась, посилаючись на статтю 63 Конституції. Так само нічого не сказав і старший брат.

Слідчі знайшли двох таксистів. Один із них 15 квітня ввечері підвозив Андрія до будинку по вулиці Леся Курбаса, де проживала майстриня тату Тетяна Підвашецька. Другий таксист пригадав, що дивного клієнта підібрав навесні (точної дати не назвав) близько 9 ранку в районі автовокзалу. Клієнт попросив підвезти до «Універмагу». У хлопця були подряпини на обличчі і брудний одяг, пасажир пояснював, що впав із електровелосипеда. Водію подряпини на обличчі здалися схожими на сліди від нігтів. У цього ж таксиста Андрій попросив телефон, щоб подзвонити, кажучи, що свій загубив. Водій чув, що хлопець спілкується з матір’ю і домовляється про зустріч. Це підтверджувало розповідь самої матері під час слідчого експерименту, результати якого суд все ж визнав недопустим доказом. Таксист бачив, як жінка передала синові спортивну сумку і гроші. Свідок вважає, що забруднення на одягу було характерне саме від падіння з велосипеду. Дорогою таксі зупинялось біля аптеки, де хлопець купив якісь таблетки, які прийняв у салоні авто. Водій відзначив, що пасажир сідав у машину дуже збуджений, але намагався вести себе спокійно. Хлопець вийшов у районі автовокзалу майже на тому ж місці, де таксист підібрав його спочатку.

З автовокзалу Андрій поїхав до Львова, але наступного дня його затримали. Він став першим і єдиним підозрюваним. У хлопця вилучили антидепресанти (таблетки «Гідазепам ІС», «Біфрен» пакет із залишками порошкоподібної речовини білого кольору), візитку з написом «оренда апартаментів у Львові», «Новий заповіт і книгу Псалмів».

Журналісти зафіксували драматичну сцену, як колишній чоловік Тетяни у залі суду, де мають обирати запобіжний захід, із вигуками «Сука!» намагається дістати Андрія, але його зупиняють охоронці.

У квартирі загиблої вилучили свідоцтво про розірвання шлюбу. Тетяна і Руслан розлучилися ще у 2017 році. Подруга Тетяни розповідала, що колишнє подружжя зберегло дружні стосунки. Про це запевняв суд і сам Руслан.

Одразу троє свідків – подруга Тетяни, її колишній чоловік і знайома сім’ї, яка допомагала дівчині з ремонтом квартири, – розповіли в суді, що 16 квітня потерпіла збиралась їхати в Росію до хлопця, з яким познайомилась по інтернету. Тому напередодні Тетяна збирала речі. Чи був цей хлопець і хто він у матеріалах справи не згадується.

Хай там як, а мотив убивства, навіть якщо його скоїв Горбатюк, залишається малозрозумілий. Офіційна причина – конфлікт на побутовому ґрунті.

Про психічний і психологічний стан Андрія буде сказано окремо. Зауважимо лише, що його визнали осудним, таким, що усвідомлював і усвідомлює свої дії.

18 квітня під час обрання запобіжного заходу підозрюваний вину визнавав, але запевняв, що сам період завдання ножових поранень не пам’ятає. «Це була панічна атака… Ми з нею говорили, вона різко підійшла до мене, і я нічого не пам’ятаю… Мені здалося, що за мною приїхали і мене забирають. Мене часто забирали люди з реабілітаційних центрів. Через це у мене починаються психічні атаки, їде дах і я не усвідомлюю, що чиню…», – цитували  Андрія журналісти.

Але, коли слідство завершилось і справа слухалась судом по суті, то чоловік вину вже заперечував.

«Прийшов до Тані в 9 годині [вечора]… Общався з тим Русланом по вайберу. Руслан вибив. І вона пішла готувати картошку. Коли вона готувала картошку, вона порізалась. Я десь в 10-10.30 пішов звідти», – говорив обвинувачений. На запитання прокурора і представника потерпілих він категорично відмовився відповідати.

На уточнюючі запитання суду чоловік підтвердив, що приходив до Тетяни 15 квітня о 21 годині. У квартирі їх було тільки двоє. Він спілкувався у Viber із колишнім чоловіком Тетяни.

Дівчина виходила на кухню готувати картоплю і начебто порізалась – цим Горбатюк намагався пояснити появу на власному одязі плям бурого кольору.

До слова, картопля, яку готувала Тетяна, так і залишилась у сковорідці на плиті. Розтин тіла показав, що потерпіла перед смертю нічого не їла.

– Які у вас були стосунки? – запитав суддя обвинуваченого.

– Дружні, дуже дружні.

– Не було конфліктів?

– Ніколи. Фактично як сестра була. Ми дуже дружили. Я в них переживав деякий час.

– З Русланом про що спілкувались?

– Доробити собі вуха – він мені ельфійські робив. Про це я з ним спілкувався. А він каже, та ні я вже все, вже не в Тернополі.

Тим часом мати загиблої зі слів дочки розповідала про Андрія інакше. А саме, що коли Тетяна ще жила з Русланом, то Андрій приходив кілька разів під двері квартири, дзвонив, а дочка просила чоловіка, щоб він не відчиняв. У розмові з матір’ю Тетяна нібито називала Андрія «наркоманом» і «гнилою людиною». Подруга покійної свідчила, що коли Андрій почав вживати наркотики, то Тетяна їй сказала, що не хоче більше спілкуватися з ним. Андрій все одно приходив і коли вони з Русланом його не впускали, то ночував під дверима квартири..

Андрій показав у суді, що пішов від Тетяни о 22.30 (о 22.29 зроблені прінтскріни екрану мобільного Руслана Підвашецького про відео розмову з Андрієм, де видно також ще живу Тетяну). Потім вночі Андрій начебто взяв із дому велосипед і впав з нього, сильно вдарився, після чого залишив велосипед на вулиці (велосипед поліція справді знайшла покинутим) і поїхав до Львова у реабілітаційний центр. Там потрібна людина його не зустріла, він купив телефон і хотів піти у готель, але був затриманий. Свою причетність до злочину хлопець заперечував і казав, що вбивця йому невідомий.

Під нігтями підозрюваного знайшли клітини особи жіночої статі. На штанах і кросівках – плями жіночої крові та клітини епітелію. Походження цих слідів від потерпілої не виключалося.

Із 84 слідів папілярних узорів, які вилучені з місця події, 12 залишено великим пальцем правої руки Андрія.

За висновком судово-психіатричного експерта, хлопець на час скоєння злочину виявляв психічні розлади та розлади поведінки внаслідок комбінованого вживання амфетаміну та інших психоактивних речовин, синдром залежності. Водночас міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Суд визнав Горбатюка винним, спираючись на наступні докази:

  • дані огляду місця події, що в квартирі виявлено труп з численними ушкодженнями;
  • показання самого Горбатюка, що він напередодні був у квартирі, де крім нього і загиблої більше нікого не було. Це також підтвердив колишній чоловік Підвашецької, який того вечора по відео зв’язку бачив у квартирі обвинуваченого та потерпілу і мав на телефоні відповідні прінтскріни. Також таксист підтвердив. що підвозив Горбатюка до будинку, де мешкала померла;
  • висновки експертів, що на одязі обвинуваченого є сліди крові людини, котрі можуть походити від потерпілої;
  • показання таксиста, який вранці 16 квітня  підвозив обвинуваченого на автовокзал Тернополя і бачив на його обличчі подряпини, і одяг пасажира був брудний.

«Усі вищевказані докази в їх сукупності свідчать, що вбивство Підвашецької скоїв саме Горбатюк та підтверджують його винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину за стандартом доведення вини поза розумнів сумнівом», – вирішив суд.

Той факт, що вбивство вчинив саме обвинувачений, на думку суду, також підтверджується і його посткримінальною поведінкою, адже одразу після злочину, вранці 16 квітня 2020 року, він покинув Тернопіль, та без видимих на те причин, чи будь-якої крайньої необхідності поїхав у Львів.

Потерпіла не перебувала у безсвідомому стані, чи алкогольному сп`янінні, з кожним пораненням відчувала фізичний біль, при цьому захищалась, і з огляду на плями крові по всій квартирі, робила це тривалий час, що свідчить, що обвинувачений, завдаючи удари кухонним ножем, розумів, що завдає потерпілій сильних страждань.

Дії кваліфікували як вбивство з особливою жорстокістю. На довічному ув’язненні наполягали матір і бабуся загиблої, вимагаючи, щоб Горбатюк пожиттєво відпрацьовував. Тетяна – була єдиною дитиною своєї матері. Жінка пред’явила до Горбатюка цивільний позов на 2 млн грн. Суд ухвалив стягнути лише пів мільйона.

Призначаючи вищу міру покарання, суд врахував  дані про особу винного, які найбільш детально описані у мотивувальній частині висновку судово-психіатричного експерта. Далі цитата із висновку:

«…Відомості, отримані при дослідженні поданих на експертизу об`єктів, що стосуються психічного стану особи: про спадковість, каже, що вона не обтяжена. Має брата по маминій лінії, батько помер, коли йому було 13 років, і в цьому ж віці помер його вітчим. До школи пішов вчасно, часто пропускав заняття в школі, каже, що йому було незручно серед людей, відчував дискомфорт, тривогу. Через це сварився з дітьми, не міг з ними дружити, не знаходив з ними спільної мови, не хотів з ними спілкуватись, тому поміняв чотири школи. Приводів в міліцію, під час навчання в школі, не мав. На обліку в дитячій кімнаті міліції не знаходився. Каже, що в школі навчався тільки в молодших класах, а в подальшому школу пропускав, мама ходила домовлятися за нього. Після школи навчався в Тернопільському Національному економічному університеті на юридичному факультеті, там також часто пропускав заняття, закінчив два курси, а з третього так, як не відвідував заняття, його виключили. Деякий період займався «бодібілдингом», при цьому, щоб наростити м`язову масу колов стероїди. За все життя працював тільки приблизно три місяці «комп`ютерщиком» у дядька, при цьому у нього був якийсь стрес, виникли напади страху без причини, каже, що тоді забивався в кут, плакав, кричав тиждень, мама відправила його в монастир на два тижні, проте страх не пройшов, але він намагався на людях його стримувати. Після того більше ніде не працював. Каже, що мав черепно-мозкову травму, в 22 роки його вдарили по голові, втрачав свідомість, проте не лікувався. А в 24 роки послизнувся та вдарився об лід, його забрала ШД, проте в лікарні не лікувався. З 20 років став вживати амфетамін, було, що вживав щоденно шість місяців день в день, крім того вживав екстезі, ЛСД, гриби, ембоми (марки), метадон вводив в/в приблизно 0.2 гр., також вживав субітекс, кетамін, але були і перериви до 9 місяців, коли його закривали в реабілітаційний центр, також був перерив 6 місяців. П`ять разів, з його слів, був в реабілітаційних центрах в Харкові, Івано-Франківську, під Харковом, Полтаві, Києві. Після 9 місяців в реабілітаційному центрі шість місяців наркотиків не вживав, але в подальшому знову почав вживати. Останній раз вживав амфетамін та солі за добу до закриття. Вказує, що коли його закривали в реабілітаційні центри то приїжджало по декілька мужиків, його скручували і везли в реабілітаційний центр. Вказує, що так, як йому було скучно, він хотів заробити грошей а також у нього були комплекси, що він не такий як всі, він не подобався собі, тому став змінювати своє тіло: розрізав язик, змінив форму вух, вставляв магніти для тримання на лобі рогів, очі залив чорною фарбою. Коли залив очі фарбою, то навіть знімався в передачі «Говорить Україна». Каже, що до всього ставився з фанатизмом, сидів на дієтах, аж «виключався», по 8 разів ходив в спортивний зал, аж кров з носа йшла, постійно був в якомусь стресі, не міг спати, можливо через те, що став приймати метадон, з його слів. Крім того в 2016-2018 рр. лікувався в наркології в Тернополі. Як видно з висновку судово-психіатричного експерта з м. Тернополя за № 221 за 2019 р. підекспертний лікувався на денному стаціонарі в ТОПНЛ з 29.05. по 27.06., діагноз: «сомотоформна вегетативна дисфункція», далі лікувався в 9 відділенні цієї ж лікарні з 11.07. по 17.07.2014 р., діагноз: «психічно здоровий (явна акцентуація характеру по змішаному типу)». Надавались: виписка з Київської ПЛТМО «Психіатрія» за № 1410 про те, що він лікувався з 1.03. по 3.03. 2016 р., діагноз: «Розлади поведінки, зумовлені комбінованим вживанням психоактивних речовин та алкоголю з афективними реакціями» виписка № 3314 з 1-го психіатричного відділення ТОККПНЛ про те, що він там лікувався з 6.04. по 12.04.2017 року, діагноз: «Розлад поведінки, зумовлений комбінована вживанням психоактивних речовин та алкоголю з афективними реакціями»; виписка амбулаторної СПЕК за № 491 від 15.11.2016 р., згідно з якою Горбатюк А.П. визнаний таким, що психічним захворюванням не страждає».

Колегія суддів дійшла висновку, що Горбатюк до затримання, починаючи з підліткового віку, вів антисоціальний спосіб життя, не бажає жити згідно з загальнолюдськими уявленнями про мораль, відчуває себе чужим у суспільстві.

Суд вирішив, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

За словами судді-спікерки Анни Мостецької, таке суворе покарання у Тернопільському міськрайонному суді призначили вперше за багато років.

– Я працюю в суді з 2003 року і за моєї пам’яті суд вперше призначив довічне позбавлення волі, –  сказала Мостецька.

На оголошенні вироку нікого з рідних обвинуваченого не було. Сам Горбатюк помітно нервував, а коли суддя оголосив рішення про довічне ув’язнення, просто сів, опустивши руки. Після цього охорона одразу наділа йому наручники.

Зі сторони потерпілих послухати вирок прийшов лише дідусь вбитої Тетяни, мама і бабуся перебувають за кордоном і приїхати не змогли.

Після засідання дідусь сказав, що на його думку, навіть цього покарання для Горбатюка замало за те, що він зробив з його внучкою.

Наразі Андрій Горбатюк залишається у Чортківському СІЗО. Чи подаватимуть його захисники апеляцію, поки що невідомо.


Автори: Ірина Салій, Євгенія Цебрій; «Судовий репортер» 

You may also like...